№ 2-8950/2010
03 вересня 2010 року місто Маріуполь
Іллічівський районний суд м.Маріуполя під головуванням судді Г.Л. Харитонової, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату основної та додаткової пенсії як інваліду 3-ї групи внаслідок захворювань, пов'язаних з участю в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, суд -
Позивач звернувся з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя, в якій просив визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя щодо відмови йому в перерахунку пенсії у відповідності до статей 49. 50. 54. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 12.01.2005 року по 30.06.2007 року, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням фактично виплачених сум.
Позивач посилається на те. що він являється інвалідом 3-ої групи внаслідок захворювань, пов'язаних з участю в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Проте відповідач неправомірно відмовляє йому у перерахунку та виплаті державної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю як учаснику ЛНА на ЧАЕС І категорії, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст.ст. 49. 50. 54. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність, з урахуванням фактично здійснених виплат за період з і 12.01.2005 року по 31.10.2007 року.
У судове засідання позивач не з'явився, в матеріалах справи є його заява про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача у судове засідання не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи у їх відсутності. Відповідно до письмових заперечень відповідача позов не визнають, зазначають, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р. І категорії інвалідом 3 групи, у зв'язку з чим знаходиться на обліку в УІІФУ в Іллічівському районі м.Маріуполя Донецької області та з 22.01.2002 року отримує пенсію по інвалідності в розмірі фактичних збитків внаслідок аварії на ЧАЕС. Позивач звернувся до суду з позовом про проведення перерахунку та виплати пенсії: 09.08.2010 р., однак у відповідності до ст.257 ЦК України пропустив строк звернення за захистом порушених прав, який становить три роки. Наполягала на застосуванні норм щодо строку звернення до суду і просила відмовити позивачу в перерахунку пенсії з 12.01.2005 року по 30.06.2007 р. Вказує також, що 28.12.2007 року прийнято Закон України «Про Державний Бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107- VI. пунктом 28 розділу 2 якого були внесені зміни до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», і положення ст.ст. 50.54.67 Закону України № 796-ХІІ, у відповідності з якими позивач обґрунтовує свої вимоги, з 01.01.2008 року втратили чинність. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року вказані зміни визнані такими, що не відповідають Конституції. У зв'язку з чим відсутній закон, який регулював спірні відносини, і УПФУ в Іллічівському районі м.Маріуполя. нараховуючи позивачу пенсію, діяло на підставі постанов КМУ. Вважає також, що відсутні підстави для встановлення позивачу основного розміру пенсії та додаткової пенсії, виходячи з мінімального розміру пенсії, який встановлено ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», так як мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений вказаною нормою, застосовується виключно для визначення пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Суд. дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 віднесений до першої категорії як особа, яка є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р.. що підтверджується посвідченням серія ІНФОРМАЦІЯ_1, виданим 20.03.2002 року, та згідно довідки МСЕК від 06.02.2008 року серія ДОН-05 № 091313 визнаний інвалідом 3 групи у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з ліквідацією наслідків на ЧАЕС.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПФУ в Іллічівському районі м.Маріуполя Донецької області та з 22.01.2002 року отримує пенсію по інвалідності в розмірі фактичних збитків внаслідок аварії на ЧАЕС згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991 р.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них. соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХІІ від 28.02.1991 року.
Розділ 8 вищевказаного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсії, компенсацій особам, віднесеним до категорій 1. 2. 3. 4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачає, що особам, віднесеним до 1 категорії призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема інвалідам другої групи - 50 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1.
Частина четверта ст.54 Закону України № 796-ХП від 28.02.1991 року передбачає, що в усіх кладках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по 3 групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
З 01.01.2004 року набрав чинності Закон України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-4. який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Таким чином, після внесення змін у частину 3 статті 54 Закону України ..Про статус і соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи" обчислення і призначення пенсії по інвалідності здійснюється за правилами загального закону, внаслідок чого розмір пенсії по інвалідності поставлений в залежність від розміру пенсії за віком, обчисленої за нормами загального закону.
Суд не може погодитися з доводами представника відповідача в той частині, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застосовується виключно до визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, з огляду на те. що зазначена стаття частиною 3 доповнена Законом України № 2505 від 25 березня 2005 року (набрав чинності з 31 березня 2005 року), тоді як частина 3 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" змінена Законом України від 17.1 1.2005 року № 3108-15 (набрав чинності з 13.12.2005 року).
Неврахування відповідачем зазначених змін стало однією з причин хибного висновку щодо неможливості застосування стосовно позивача норм статті 28 загального закону в частині визначення мінімального розміру пенсії за віком на рівні прожиткового мінімуму.
Згідно ч.З ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, у тому числі віднесеним до категорії 1. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Додаткового звернення особи за перерахунком пенсії вищенаведена стаття не передбачає.
Оскільки з 12.01.2005 року перерахунок пенсії позивачу не проводився з вини відповідача, який діяв в порушення вимог закону, на підставі ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата не нарахованих сум пенсії за минулий час, які були не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, здійснюється без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я.
Згідно з вимогами ст.76 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційної безпеки» № 39/95 ВР від 08.02.1995 р. право на подання позову про відшкодування ядерної шкоди, заподіяної життю і здоров'ю особи, не обмежується строком давності.
З огляду з вищенаведеного. суд вважає, що приписи статті 257 ЦК України щодо встановлення трирічного строку звернення до суду до правовідносин, пов'язаних з забезпеченням державою нарахування та виплати пенсії, не застосовуються.
Статтею 65 Закону України ..Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20.12.2005 року № 3235-ІУ затверджений на 2006 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 01 січня - 350 грн., з 01 квітня - 359 грн., з 01 жовтня-411 гривні.
Статтею 62 Закону і України «Про Державний бюджет України на 2007 рік"' від 19.12.2006 року № 489-У затверджений на 2007 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 01 січня - 380 грн.. з 01 квітня - 406 грн.. з 01 жовтня - 411 гривень.
При цьому зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 140 грн.06 коп.415 грн. 11 коп.
Статтею 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 року № 835-УІ встановлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року, який, згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року № 107- IV з 01 жовтня визначений в розмірі 498 грн. Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" від 20.10.2009 року № 1646-ІУ, прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність з 01 листопада 2009 року складає 573 грн.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статі 28 Закону України ..Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян ні достатній життєвий рівень, дає Закон України ..Про прожитковий мінімум" від 15 липня 199( року № 966-14.
Частиною 3 статті 4 даного Закону України (в редакції Закону № 2505-4 від 25.03.200: року, що діє з 31.03.2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, шорок; затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Суд не може погодитися з доводами представника відповідача, що положення ст.ст.50.54.6 Закону України № 796-ХІІ від 28.02.1991 року в редакції до 01.01.2008 року втратили чинність з посиланням на норми Закону України № 107- IV від 28.12.2007 року "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", оскільки Рішенням Конституційного Суду України № 10 рп/2008 від 22 травня 2008 року по справі щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України, зміни до законодавчих актів, які були внесені Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», а саме до статей Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильські катастрофи» визнані неконституційними.
Рішення Конституційного Суду України у цій страві має преюдиціальне значення ді судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами які виник;: внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.
Отже, з 22.05.2008 року відновлена дія ст.ст.49. 50. 54 Закону України № 796-ХІІ від 28.02.1991 року в редакції до 01.01.2008 року, за якими особи постраждалі від аварії і Чорнобильській АЕС та віднесені до 1 категорії, інваліди 3 групи, до яких відноситься позивач, мають право на отримання щомісячно з 22 травня 2008 року пенсію у складі державної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Суд не може також погодитися з доводами відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії і з тій частині, що відповідно до ч.5 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждати в наслідок Чорнобильської катастрофи", порядок обчислення пенсії по інвалідності. що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки вказаною постановою визначено лише порядок обчислення і виплати пенсії, а не розмір, а тому дії відповідача не відповідають вимогам діючого законодавства і як наслідок є протиправними.
З метою реалізації права осіб, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи, на соціальний захист. Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 1 від 03.01.2002 року (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 року № 894).
Відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002 року розрахунок додаткових пенсій та пенсій, передбачених ч.4 статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи», провадиться виходячи з розміру 19.91 грн.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 15.04.2005 року № 4 «Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» в пункті 13 надається роз'яснення щодо правомірності застосування п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року № 1 при визначенні підвищень, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", визначення розміру підвищення виходячи з розрахункової величини 19.91 грн., а розміри цих підвищень, як і мінімальні розміри пенсій інвалідів - чорнобильців, визначались виходячи з мінімального розміру пенсії.
Згідно ст.16 Конституції України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи є обов'язком держави. Згідно ст.22 Конституції України - конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути відмінені. При прийнятті нових законів або внесення змін в діючі закони не допускається звуження змісту та об'єму існуючих прав та свобод.
Статтею 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії» передбачено, що тільки законами України встановлюється мінімальний розмір пенсії за віком.
Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1. 3. ч,2 ст.6. статтею 8. ч.2 ст. 19. статтями 22. 23. ч.1 ст.24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого ст.8 Конституції України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 є неправомірними, а тому необхідно зобов'язати відповідача провести йому перерахування та виплату пенсії в межах заявлених вимог з 12.01.2005 року по 30.06.2007 року - із розрахунку шести мінімальних пенсій за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб, а також додаткової пенсії - з розрахунку 50% від мінімальної пенсії за віком.
Керуючись ст.10. 11. 15. 109. 209. 213. 215. 218 ЦПК України Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.1991 року Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 - IV від 09.07.2003 року, суд -
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату основної та додаткової пенсії як інваліду 3-ї групи внаслідок захворювань, пов'язаних з участю в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС - задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахуванні основної та додаткової пенсії за період з 12.01.2005 року по 30.06.2007 року у відповідності до приписів ст.ст.49. 50. 54 та ч.З статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя Донецької області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 основної та додаткової пенсії відповідно до статей 49. 53. 50. 54 ч.4. 67 ч.3, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 12.01.2005 року по 30.06.2007 року із розрахунку шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії із розрахунку 50 % від мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням фактично здійснених виплат.
На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Г.Л.Харитонова