Справа № 369/6881/23
Провадження №1-кс/369/1549/23
10.05.2023 року м. Київ
Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання прокурора Боярського відділу Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023116400000106 від 08.05.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -
09.05.2023 до провадження слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшло клопотання прокурора Боярського відділу Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023116400000106 від 08.05.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що 07.05.2023 року до чергової частини Фастівського районного управління поліції надійшло повідомлення з лінії "102" про те, що 07.05.2023 року приблизно о 21 годині 33 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 біля ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виявлено речовину, ззовні схожу на наркотичну.
З метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального проступку, 07.05.2023 року за вище вказаною адресою з 21:50 по 22:28 проведено огляд місця події, де біля ОСОБА_4 та в присутності двох понятих виявлено поліетиленовий зіп-пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору та паперовий згорток, які в подальшому вилучено та поміщено до прозорого поліетиленового пакету та опечатано.
08.05.2023 року вилучені речовини визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12023116400000106 від 08.05.2023 року.
З урахуванням того, що вказані речі зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, на підставі ст. 98 КПК України визнані речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.
На підставі наведеного, прокурор просив слідчого суддю накласти арешт на речові докази, а саме: поліетиленовий зіп-пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору та паперовий згорток, що в подальшому поміщені до прозорого поліетиленового пакету та опечатано, який вилучено 07.05.2023 року з 21:50 по 22:28 за адресою: АДРЕСА_1 біля ОСОБА_4 .
Прокурор в судове засідання не з'явився.
Відповідно до ч. 1. ст. 172 КПК України неприбуття осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Дослідивши клопотання та надані до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що вимоги клопотання слід задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
У даному випадку на вищевказані речі, необхідно накласти арешт для запобігання можливості їх пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Метою арешту є збереження вказаного майна як речового доказу в даному кримінальному провадженні, оскільки необхідно встановити чи є вказані речі знаряддям вчинення злочину, а також такі що зберегли на собі сліди вчинення злочину.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Необхідність в арешті вказаного майна зумовлена насамперед забезпеченням кримінального провадження, адже за результатами досудового розслідування необхідно буде вирішити подальшу долю вказаних речових доказів.
У відповідності із ст. 100 КПК України та нормами Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затверджених Постановою КМУ від 19.11.2012 року № 1104 - умовою зберігання речових доказів повинно бути забезпечення збереження їх істотних ознак та властивостей. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У відповідності до ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором.
У відповідності до ч. 2 ст. 167 KПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали кримінального провадження, приходить до переконання, що клопотання обґрунтоване та підлягає задоволенню, оскільки існує необхідність використання даних речей, як доказів у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Боярського відділу Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023116400000106 від 08.05.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на речові докази, а саме: поліетиленовий зіп-пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору та паперовий згорток, що в подальшому поміщені до прозорого поліетиленового пакету та опечатано, який вилучено 07.05.2023 року з 21:50 по 22:28 за адресою: АДРЕСА_1 біля ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1