Справа № 369/16581/20
Провадження №2/369/800/22
24.11.2022 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Фінагеєвої І.О.,
за участю секретаря Світлак Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бондаренка А.О. про призначення судової почеркознавчої експертизи у цивільній справі № 369/16581/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання заповіту недійсним, -
У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання заповіту недійсним.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 грудня 2020 відкрито загальне позовне провадження у справі.
11 травня 2021 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області було призначено почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено запитання: Чи виконано рукописний текст «заповіт складено з моїх слів Нотаріусом і прочитаний мною в голос», а також підпис від імені ОСОБА_3 в графі підпис та рукописний напис « ОСОБА_4 » в оспорюваному заповіті ОСОБА_3
ІНФОРМАЦІЯ_1 на адресу Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшло від Київського науково - дослідного експертно - криміналістичного центру Повідомлення про неможливість проведення експертизи № СЕ-19/111-21/50487-ПЧ від 21 грудня 2021 року.
20 вересня 2022 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області закрите підготовче провадження у цивільній справі № 369/16581/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання заповіту недійсним та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні об 11 год. 15 хв. 03 листопада 2022 року, встановивши загальний порядок дослідження доказів у справі.
02 листопада 2022 року через канцелярію суду представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Бондаренком А.О. подано клопотання про призначення повторно судової почеркознавчої експертизи, в якій визначені питання, які просить поставити перед експертом.
У своєму клопотанні представник позивача посилається на те, що 19 жовтня 2022 року він з позивачем уклав угоду про надання правової допомоги ОСОБА_1 . В зв'язку з тим що попередній представник позивача є мобілізованим військовослужбовцем Збройних Сил України. Просив повторно призначити судову почеркознавчу експертизу.
Позивач та представник позивача в судове засідання не з'явилися, повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи належним чином, причини неявки не повідомили.
Відповідач та представник відповідача в судове засідання не з'явилися, через канцелярію суду представник відповідача ОСОБА_5 подав заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності відповідача, просив відмовити в задоволені клопотання про призначення повторної експертизи.
У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
У відповідності до вимог п.8 ч.1 ст.197 ЦПК України у підготовчому судовому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи.
Предметом судового розгляду у цій справі є визнання заповіту недійсним.
Відповідно до Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень» № 53/5 від 08.10.98 п. 3.5 Наказу № 53/5, коли об'єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об'єкта (крім об'єктів почеркознавчих досліджень), його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз. Про проведення експертизи за такими матеріалами вказується в документі про призначення експертизи (залучення експерта) або письмово повідомляється експерт органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта).
Відповідно до статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Як роз'яснив Пленум Верховного суду України у п.11 Постанови від 30.05.1997 № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб. В ухвалі (постанові) про призначення повторної експертизи зазначаються обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта.
Заявлене адвокатом Бондаренком А.О. клопотання про призначення повторної експертизи не містить підстав для її призначення.
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта.
З точки зору закону підставою для призначення судової експертизи є необхідність з'ясування обставин, які потребують спеціальних знань, тобто тих, які виходять за межі знань осіб, які беруть участь у справі, та судді, котрий розглядає справу.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.
З аналізу змісту вказаних вимог процесуального закону, який регламентує можливість призначення експертизи, у взаємозв'язку із наведеними представником позивача підставами вбачається, що на даний час призначення повторної експертизи є недоцільним.
При цьому, позивачем не було виконано обов'язку щодо надання необхідних матеріалів для проведення відповідної експертизи на Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 травня 2021 року.
Крім того, ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 вересня 2022 року закрите підготовче провадження у цивільній справі № 369/16581/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання заповіту.
Більше того, за умовами ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Переконливих доводів необхідності та доцільності призначення повторної експертизи суду не надано.
Крім того, судом враховано, що висновок експертизи як і пояснення сторін та інші матеріали справи є лише одним із доказів у справі, які підлягають оцінці судом, та не має переважного значення в справі.
Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку, що підстави для проведення повторної почеркознавчої експертизи відсутні, тому в задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись статтями 103, 104, 116, 117 ЦПК України, суд, -
Відмовити в задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бондаренка А.О. про призначення судової почеркознавчої експертизи у цивільній справі № 369/16581/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання заповіту недійсним.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: І.О. Фінагеєва