Справа № 510/1525/22
04.05.23 р. Ренійський районний суд Одеської області
у складі: головуючого судді - Бошкова І.Д.,
за участю: секретаря - Березенко С.П.,
розглядаючи у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рені Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
Представник позивача ОСОБА_3 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Разом з позовною заявою представником позивача надано заяву про забезпечення позову, яка обґрунтована, тим що відповідачів добровільному порядку відмовляється сплатити борг, томи вважає що необхідно вжити заходи щодо забезпечення позову для попередження умисного створення відсутності майна у відповідача.
Вивчивши заяву представника позивача, матеріали цивільної справи, суд прийшов до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.2 ст.149 ЦПК України, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, аз захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч.1 ст.151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинні міститися: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціна позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиція заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходиться в нього чи в інших осіб.
Частиною 3 ст.150 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Частиною 6 ст.153 ЦПК України передбачено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (абз. 1 ч. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову").
Слід зазначити, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Враховуючи те, що існує можливість, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, співмірність заявлених позовних вимог у сумі 131 270 грн. 39 коп. та майна, на яке просить накласти арешт представник позивача, суддя приходить до висновку про накладання арешту лише на частину квартиру належну відповідачу. Накладення арешту на частину квартири обумовлено також тим, що представник позивача не зробив оцінку майна, на яке просить накласти арешт. Тому суд позбавлений можливостей накласти арешт тільки на майно, вартість якого становить 131 270 грн. 39 коп.
Керуючись ст. ст. 149 - 159 ЦПК України, суд
Заяву позивача про забезпечення позову - задовольнити частково.
Накласти арешт на частину квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 05.12.2008р.
В частині накладання арешту на транспортний засіб марки «LEXUS RX 350» 2007 випуску - відмовити.
Відомості про позивача (стягувач): ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродж. м. Ізмаїл Одеської області, громадянин України, картка РНОКПП НОМЕР_2 , мешкає: АДРЕСА_2 .
Відомості про відповідача (боржник): ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешк. АДРЕСА_3 , РНОКПП невідомий.
Відповідно до ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Оскарження ухвали про забезпечення позову, не зупиняє її виконання.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя І.Д. Бошков