15 травня 2023 р. № 400/12251/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001,
про:визнання протиправним та скасування п.3 наказу від 01.11.2021 року № 557,
ОСОБА_1 (далі по тексту Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (далі по тексту Відповідач) про визнання протиправним та скасування п.3 Наказу № 557 від 01.11.2021 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».
Свої позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що під час проведення службового розслідування Відповідач дійшов невірних висновків щодо наявності в його діях під час складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_2 складу дисциплінарного проступку. Так, Позивач зазначає, що під час складання протоколу 09.05.2021 року вчинив усі дії, що передбачені його посадовою інструкцією, а те, що в суді провадження по справі було закрите за цим протоколом, Позивач вважає судовою помилкою. Окрім того, позивач наголошує, що відсутній причинний зв'язок між його діями під час складення протоколу про адмін правопорушення та Постановою суду про закриття провадження по справі. Позивач просить суд взнати протиправним та скасувати п. 3 Наказу № 557 від 01.11.2021 року.
Ухвалою суду від 08.12.2021 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.
17.12.2021 року від Відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, де зазначено, що на вимогу керівництва ГУНП в Миколаївській області було призначено службове розслідування за фактами закриття судами проваджень по справах про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП (керування в стані алкогольногонаркотичного сп'яніння). Під час проведення службового розслідування було встановлено, що ОСОБА_1 09.05.2021 року складено протокол про адмін правопорушення відносно ОСОБА_3 за ст. 130 КУпАП, але докази вини правопорушника були зібрані неповно (не проведено медичне обстеження на стан сп'яніння), свідки, які були залучені Позивачем на місці, взагалі не розуміли та не знали, з якого приводу їх зупинили, з машини свідки не виходили, в суді свідчили, що не бачили, що ОСОБА_3 керував автівкою. Недбалі дії позивача по збиранню доказів та складанню адмін протоколу призвели до закриття провадження по справі судом через недостатність доведеності вини ОСОБА_3 . При вирішенні питання про накладення дисциплінарного стягнення на Позивача у вигляді «догани», керівник керувався своїми владними повноваженнями та тяжкістю дисциплінарного проступку, скоєного Позивачем. Відповідач зазначає, що під час винесення спірного Наказу діяв у межах та у спосіб, визначений Законом.
09.12.2021 року та 25.04.2023 року від представників сторін надійшли клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
З'ясувавши позицію сторін, дослідив докази, що містяться у справі, судом встановлено:
27.08.2021 року Наказом № 456 Начальником Вознесенського районного управління ГУ НП в Миколаївській області призначене службове розслідування з метою встановлення причин та умов, що призвели до закриття судовими установами адміністративних матеріалів, складених поліцейськими Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області за ст. 130 КУпАП (а. с. 18).
27.09.2021 року Наказом № 509/1 термін проведення службового розслідування продовжено (а. с. 19).
26.10.2021 року комісія з проведення службового розслідування надала Висновок службового розслідування, який було затверджено Начальником Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області (а. с. 20-30).
За результатами проведеного службового розслідування комісія дійшла висновку, що в діях Позивача є склад дисциплінарного проступку, а саме: порушення ст. 1 Дисциплінарного Статуту Національної поліції України, ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про Національну поліцію», що призвело до порушення вимог ст. 251 КУпАП щодо обов'язку належного встановлення наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, винності особи в його вчиненні та інших обставин, що мають значення для правосильного вирішення справи, та порушення вимог п. 1 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 року.
Комісія у своєму висновку про проведення службового розслідування рекомендувала притягнути Позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді «догани».
Наказом № 557 від 01.11.2021 року п. 1 на позивача накладено дисциплінарне стягнення - «оголошено догану» (а. с. 14-17).
Водночас, суд звертає увагу, що Позивач у позовній заяві просить суд скасувати саме п. 3 Наказу № 557, який не стосується Позивача. Оскільки п. 1 спірного Наказу стосується саме прав та інтересів позивача, суд вважає за можливе надати правову оцінку діям Відповідача щодо прийняття п. 1 Наказу № 557.
Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Регулювання правового становища осіб, які проходять службу в поліції здійснюється відповідно до спеціального законодавства, зокрема, Закону України "Про Національну поліцію".
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про Національну поліцію", Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно статті 3 Закону України "Про Національну поліцію", у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч.1 ст.8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про Національну поліцію», рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції.
Приписами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліції», поліція відповідно до покладених на неї завдань:
1) здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень;2) виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення;3) вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення;
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Відповідно до статті 59 Закону України «Про Національну поліцію», служба в поліції, є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII затверджений Дисциплінарний статут Національної поліції України, який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Частиною 1, 2 та 3 статті 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни та з метою забезпечення дотримання службової дисципліни зобов'язаний:
п. 7 - контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчинення підлеглими правопорушень.
Згідно статті 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків (ч.1 ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (ч.2 ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Так, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади;) звільнення із служби в поліції (ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Згідно ч.ч.1-5 ст.14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року № 893 затверджений Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок), який визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
Відповідно до п.1 розділу ІІ Порядку підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Згідно пунктів 1-4 розділу V Порядку проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов'язки, висновку службового розслідування.
Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Так, судом встановлено, що службове розслідування було призначено та проведено відповідно до вимог Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України. Окрім того, Позивачам не оскаржується процедура проведення службового розслідування, позивач не згоден з висновками службового розслідування та вважає, що в його діях відсутній склад дисциплінарного проступку, оскільки відсутній причинного-наслідковий зв'язок між складанням протоколу за ст. 130 КУпАП та постановою суду про закриття провадження по справі.
Суд критично оцінює таку позицію позивача, оскільки в Постанові Вознесенського міськрайонного суду від 12.08.2021 року по справі № 473/1715/21 зазначено які саме докази вини правопорушника не були взяті судом до уваги, так як вони були зібрані особою, що складала протокол, недбало. Так, у Постанові суду зазначено, що « ОСОБА_3 не відмовлявся проходити медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, що підтверджується відеозаписом…», але в протоколі про адміністративне правопорушення Позивач зазначив, що ОСОБА_3 відмовився від проходження медичного огляду в медичному закладі.
Окрім того, свідок ОСОБА_4 присутня при події не була, розмови не чула, з машини не виходила, а Позивач у протоколі її зазначає як свідка.
Позивачем навіть не було досконало встановлено хто саме керував автомобілем.
Всі ці недбалі дії Позивача під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 відображені в Постанові Вознесенського міськрайонного суду, постанова є чинною, а відтак, ці докази не потребують доказування (а. с. 55-56).
Пунктом 3 розділу II Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції" передбачено, що поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Пункт 4 цієї ж Інструкції передбачає, що огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням Інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.
Позивачем під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 не дотримано приписів Інструкції, що й призвело до недбалого збирання фактів та доказів вини правопорушника, а як наслідок, закриття провадження по вправі судом.
Таким чином, застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани є заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Відповідно до частини восьмої статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Суд враховує, що у спірних правовідносинах дисциплінарне стягнення до позивача було застосоване за недбале ставлення до своїх обов'язків, що призвело до уникнення винною особою відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Аналіз зібраних та досліджених судом доказів повністю підтверджує правильність висновків службового розслідування та факт порушення позивачем службової дисципліни внаслідок невиконання визначених законом обов'язків поліцейського.
Прийнята позивачем при вступі на службу в поліції Присяга відповідно до ст. 64 Закону України "Про Національну поліцію" передбачає взяття на себе обов'язків поваги та охорони прав і свобод людини, честі держави, несення високого звання поліцейського з гідністю та сумлінного виконання своїх службових обов'язків. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. Присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового характеру, конституційного зобов'язання поліцейського. Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Присяга поліцейського передбачає зобов'язання виконувати обов'язки сумлінно.
Статтею 21 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.
У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.
Враховуючи встановлені обставини та факти, суд зауважує, що відповідачем були дотримані вимоги щодо проведення службового розслідування та не допущені порушення щодо порядку його проведення.
Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що процедура притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відбулася у відповідності до вимог чинного законодавства та відомчих нормативних актів Національної поліції України, таким чином, спірний наказ № 557 від 01.11.2021 року є правомірним та не належить скасуванню.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності за правилами ст. ст. 72-78, 90 КАС України, суд зазначає, що владний суб'єкт у спірних правовідносинах забезпечив дотримання ч. 2 ст. 19 Конституції України і ч. 2 ст. 2 КАС України, позаяк обставини події з'ясував повно та вичерпно, діяння поліцейського кваліфікував правильно, норму закону визначив вірно, зміст приписів цієї норми витлумачив без помилок (перекручень), взяв до уваги усі суттєві поза розумним сумнівом фактори, наслідки вчиненого поліцейським діяння не спотворив, міру юридичної відповідальності обрав без явного та очевидно нерозумного перевищення меж свободи адміністративного розсуду.
Судові витрати відповідно до ст. 139 КАС України розподілу не підлягають.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 40108735) про визнання протиправним та скасування п.3 Наказу № 557 від 01.11.2021 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 15.05.2023 р.
Суддя Н. В. Лісовська