11 травня 2023 р. № 400/1469/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Брагар В. С. в порядку письмового провадження розглянув адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачів:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094
про:визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо переведення виплати пенсії ОСОБА_1 через відділення поштового зв'язку;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 та виплачувати на визначений пенсіонером банківський рахунок, за заявою поданою представником.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправними діями відповідача, який, на думку останнього, ігноруючи вимоги законодавства України порушує право позивача на реалізацію соціального права шляхом отримання пенсії на відповідний банківський рахунок. На думку представника позивача, у такий спосіб пенсійний орган фактично звужує конституційне право позивача на належне пенсійне забезпечення та соціальний захист.
Відповідач надав відзив, в якому у задоволенні вимог позивача просив відмовити. Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що АТ КБ “ПриватБанк” листом від 05.01.2021 № 20.1.0.0.0/7-20210104/2550 повідомлено Головне управління про те, що пенсія ОСОБА_1 одержується за довіреністю більш як один рік. Тому, листом від 20.01.2021 № 1400-0402-8/5048 позивача повідомлено про необхідність звернутися до Головного управління для подання заяви про подовження виплати пенсії через банківську установу. У зв'язку з невиконанням приписів пункту 16 Порядку № 1596 виплата пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.03.2021, проводилась через відділення поштового зв'язку № 54058.
Ухвалою суду від 24.02.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою від 10.04.2023 року суд залучив до участі у справі як співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
У встановлений судом строк від другого відповідача відзив на позовну заяву не надходив.
Дослідивши матеріали справи, надаючи оцінку наданим сторонами доказам, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд,
До травня 1993р. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала в АДРЕСА_2 , надалі виїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю.
06 серпня 2014р. представник ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва із заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням № 67/2 від 05.11.2014р. ОСОБА_1 в призначенні пенсії відмовлено.
Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 09 серпня 2016 р. по справі № 489/9660/14-а визнано протиправним рішення УПФУ в Заводському районі м. Миколаєва № 67/2 від 05.11.2014 року щодо відмови у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 через відсутність документів щодо підтвердження місця проживання (реєстрації) на території України.
Зобов'язано УПФУ в Заводському районі м. Миколаєва прийняти по суті рішення щодо призначення пенсії за віком ОСОБА_1 , починаючи з 06.08.2014 р. на підставі документів, доданих до заяви про призначення пенсії.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2017 по
справі № 489/9660/14-а постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 9 серпня 2016 року - змінено, виклавши її резолютивну частину в наступній редакції: «Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва від 5 листопада 2014 року №№ 67/1, 67/2 скасовано.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва прийняти рішення по заявою ОСОБА_1 від 6 серпня 2014 року про призначення пенсії за віком з урахуванням того, що відсутність документів на підтвердження місця проживання (реєстрації) на території України не є підставою для відмови у призначенні пенсії.
22.03.2021р. представник позивача звернувся до відділу обслуговування громадян № 3 Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області та просив повідомити підстави припинення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на визначений пенсіонером банківський рахунок відкритий в ПАТ КБ «Приватбанк».
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 12.04.2021 року зазначено, що відповідно п. 16 Порядку 1596 якщо суми пенсії одержуються за довіреністю більше як один рік, уповноважений банк зобов'язаний повідомити про це відповідному органу Пенсійного фонду, а одержувач подати нову заяву до органу Пенсійного фонду згідно п. 10 Порядку 1596. У разі не виконання одержувачем цієї умови орган Пенсійного фонду припиняє перерахування пенсії на поточний рахунок у визначену пенсіонером установу уповноваженого банку та проводить виплату через національного оператора поштового зв'язку за місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України. АТ КБ "ПриватБанк" повідомлено, що пенсія ОСОБА_1 одержується за довіреністю більш ніж один рік.
Листом від 12.04.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про необхідність подання
нової заяви про продовження виплати пенсії через банківську установу.
У зв'язку з невиконанням цієї вимоги виплата пенсії ОСОБА_1 починаючи з
01.03.2021 року проводиться через підприємство поштового зв'язку 54058.
29.08.2022 року представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою (Дод. 1 до Порядку 22-1) та просив поновити виплати з дати припинення, перерахувати розмір як не працюючому пенсіонеру в розмірі відповідно до пенсійного законодавства України, виплачувати пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 27.09.2022 року повідомлено, що Пунктом № 10 Порядку № 1596 передбачено, що заява про виплату пенсії або грошової допомоги або заява про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду України за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті в межах України. Заява про виплату пенсії або грошової допомоги може прийматися органом Пенсійного фонду України через установи уповноваженого банку. Заява приймається за умови пред'явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує її вік, і визначеного законодавством документа, необхідного для з'ясування місця її проживання, та реєструється в установленому порядку.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить за наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно ст. 51 Закону №1105-XIV під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Зазначені положення закону (п. 2 ч. 1 ст. 49, друге речення ст. 51) було визнано неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009р. № 25-РП/2009.
Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Як встановлено ч. 2 ст.2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставами для їх обмеження.
В постанові від 12.05.2015 року по справі №21-180а15 Верховний Суд України дійшов висновку, що з дня набрання чинності Рішенням №25-рп/2009 щодо неконституційності положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону №1058-ІV виникли підстави для поновлення конституційного права особи на виплату пенсії, виплата якої була зупинена на підставі положень зазначеного Закону. З цього часу управління ПФУ має відновити виплату пенсії громадянам України, які виїхали на постійне проживання за кордон.
Таким чином, із системного аналізу вказаних правових норм випливає, що позивачі, які є громадянами України, проживаючи в Ізраїлі, мають такі ж конституційні права, як і громадяни України, що проживають на території України, в тому числі право на соціальний захист.
Механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, об'єднаними управліннями (далі - органи Пенсійного фонду), головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення), а також інших грошових виплат, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів (далі - пенсія та грошова допомога), шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії та грошової допомоги (далі - одержувачі) в уповноважених банках визначений Порядком виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, який затверджено постановою КМУ № 1596 від 30 серпня 1999 року (далі - Порядок № 1596).
Відповідно п 6. Порядку № 1596 одержувачі самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунка.
Відповідно до п. 16 Порядку № 1596 якщо суми пенсії та грошової допомоги одержуються за довіреністю більш як один рік або не одержуються з поточного рахунка більш як один рік, уповноважений банк зобов'язаний повідомити про це відповідному органу Пенсійного фонду або органу соціального захисту населення не пізніше 28 числа місяця, у якому виникли такі обставини, а одержувач - подати нову заяву до органу Пенсійного фонду або органу соціального захисту населення згідно з вимогами, визначеними в пункті 10 цього Порядку. У разі невиконання одержувачем цієї умови орган Пенсійного фонду або орган соціального захисту населення припиняє перерахування пенсії та грошової допомоги на поточний рахунок у визначену одержувачем установу уповноваженого банку та проводить виплату через національного оператора поштового зв'язку за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України в установленому порядку. Орган Пенсійного фонду України та орган соціального захисту населення припиняє перерахування пенсії та грошової допомоги у разі виключення банку з переліку уповноважених банків.
Як встановлено судом, на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області листом від 05.01.2021 № 20.1.0.0.0/7-20210104/2550 повідомлено Головне управління про те, що пенсія ОСОБА_1 одержується за довіреністю більш як один рік.
Тому, листом від 20.01.2021 № 1400-0402-8/5048 позивача повідомлено про необхідність звернутися до Головного управління для подання заяви про подовження виплати пенсії через банківську установу. У зв'язку з невиконанням приписів пункту 16 Порядку № 1596 виплата пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.03.2021, провадилась через відділення поштового зв'язку № 54058.
Також, Листом від 12.04.2021 р. представника позивача повідомлено про необхідність подання нової заяви про продовження виплати пенсії через банківську установу.
В свою чергу представником позивача 29.08.2022 року була направлена заява про поновлення виплату пенсії та її виплати на поточний рахунок, який відкрито у АТ "ОТП Банк", тобто через 1 рік 7 місяців після того, як відповідачем було встановлено факт отримання позивачем пенсії за довіреністю більш як один рік, а отже фактично позивачем не було виконано умов Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 р. № 1596, у зв'язку з чим відповідачем змінено спосіб виплати пенсії з банківської установи на поштове відділення.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідач, перевівши виплату пенсії позивачам на поштове відділення, діяв відповідно до вимог наведених положень законодавства, а тому позовні вимоги щодо визнання протиправними дії щодо переведення виплати пенсії позивачів на поштове відділення задоволенню не підлягають.
Щодо поновлення виплати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом із наявних у матеріалах справи документів, позивач через свого представника зверталась до пенсійного органу із заявою від 29.08.2022 про поновлення виплату пенсії та її виплати через банківську установу на її банківський рахунок, відкритий в АТ "ОТП Банк".
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом від 27.09.2022 відмовив у виплаті пенсії позивачу на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою, поданою представником.
Підставою для відмови позивачу у виплаті пенсії у вказаний спосіб відповідач зазначає необхідність особистого надання заяви про поновлення виплати пенсії та заяви про здійснення виплати пенсії на банківський рахунок.
Щодо необхідності особистого надання позивачем заяви про здійснення перерахунку пенсії на банківський рахунок, суд зазначає, що пункт 4 Порядку № 1596 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) до цих правовідносин не застосовується, оскільки його положення стосуються осіб, котрі мають фактичне місце проживання в Україні.
Відсутність у позивача фактичного місця проживання в Україні не може бути підставою для фактичної відмови виплачувати йому нараховану пенсію на відкритий ним рахунок в уповноваженому банку.
Суд зазначає, що доводи відповідача про те, що заява пенсіонера може бути передана в пенсійний орган лише ним особисто, значною мірою унеможливлює право пенсіонера, який проживає за кордоном, на отримання пенсії.
Разом з тим суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1.5 Порядку № 22-1 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.
Отже, пунктом 1.5 Порядку 22-1 передбачено можливість подачі заяви як особисто пенсіонером, так і його уповноваженим представником.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 05.02.2020 у справі № 501/28/17.
Отже, оскільки позивач звернулася до суду з позовом про поновлення виплати пенсії, виплата якої була піддана формальним обмеженням з підстав та у спосіб, які суперечать вимогам Конституції та законів України, то згідно частини другої статті 46 Закону №1058-IV, виплата пенсії позивачу підлягає поновленню.
Для захисту прав позивача суд вважає за необхідне визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у здійсненні поновленні виплати позивачу пенсії на визначений банківський рахунок за заявою, поданою представником та зобов'язати відповідача виплачувати позивачу пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою, поданою представником.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, ідентифікаційний код 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити - частково.
2. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області у поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на визначений пенсіонером банківський рахунок, відкритий на її ім'я в АТ "ОТП Банк", за заявою поданою представником.
3. Зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) поновити та виплачувати належну ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок відкритий на її ім'я в АТ "ОТП Банк", за заявою поданою представником.
4. В решті позовних вимог відмовити.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В. С. Брагар