15 травня 2023 року
справа №380/7958/21
провадження №
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гулкевич І.З. , секретар судового засідання Ненчук О.І. за участю : представника позивача Мельничука Ю.І., представника відповідача Тарасович О.І., представника третьої особи Овчарука В.І., розглянувши адміністративну справу за позовом керівника Галицької окружної прокуратури м. Львова до виконавчого комітету Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство “Мікроприлад” про визнання протиправним та скасування рішення,-
Галицька окружна прокуратура м. Львова звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить :
визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №82 від 12.02.2021 “Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва на реконструкцію ПрАТ “Мікроприлад” корпусу №26 (під літерою “Г-4” з розширенням за рахунок прибудови та пристосуванням під офісні приміщення і гараж для тимчасового зберігання автомобілів у технопарку “Личаків” на вул. П.Ніщинського,35 у м. Львові”.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 12.02.2021 виконавчий комітет Львівської міської ради прийняв рішення №82 “Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва на реконструкцію ПрАТ “Мікроприлад” корпусу №26 (під літерою “Г-4” з розширенням за рахунок прибудови та пристосуванням під офісні приміщення і гараж для тимчасового зберігання автомобілів у технопарку “Личаків” на вул. П.Ніщинського,35 у м. Львові”. Вказане рішення та наміри забудови не відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, зокрема, чинному генеральному плану міста Львова, плану зонування території, що є порушенням ст. ст. 17,18 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”. Окрім того, наміри забудови території не відповідають вимогам Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України №173 від 19.06.1996, положенням Земельного кодексу України, в частині використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
Представник відповідача подала відзив на позовну заяву. Зазначає, що прокурор не обґрунтував при зверненні з позовом також порушення або загрози порушення інтересів держави внаслідок прийнятого Виконавчим комітетом Львівської міської ради рішення й вирішення цього спору ніяким чином не призводить до поновлення прав та інтересів позивача, оскільки оспорюваний акт індивідуальної дії породжує права й обов'язки тільки для конкретних суб'єктів спірних правовідносин (особа, яка має намір здійснити будівництво, та спеціально уповноважений орган, до якого вона звернулась за наданням містобудівних умов та обмежень), які до суду не зверталися.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ПрАТ “Мікроприлад” в поясненнях щодо позову просить суд відмовити повністю в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що твердження позивача про те, що реконструкція корпусу №26 суперечить вимогам Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів не підтверджені жодними доказами. Вищезазначені правила до містобудівної документації на місцевому рівні не мають жодного відношення. Крім того, вказує, що ПрАТ “Мікроприлад” не здійснює нове будівництво, а здійснює реконструкцію вже існуючої будівлі висотою 30 м, яка після реконструкції висотністю залишиться незмінною. Пояснювальні записки і містобудівні розрахунки не відносяться до містобудівної документації на місцевому рівні, відповідно такі документи не можуть бути предметом оскарження у спорі, де підставою вказано - невідповідність намірів забудови містобудівній документації на місцевому рівні.
Представником прокуратури подано заперечення на пояснення третьої особи, в яких зазначає, що третьою особою не спростовано доводів що наміри забудови території не відповідають чинному генеральному плану м. Львова, який є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні. Оскаржуване рішення прийняте за відсутності документів визначених у ч.3 ст.23 Закону №3038-VI, а саме викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000 та документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечила повністю, просила відмовити в задоволенні таких.
Представник третьої особи в судовому засіданні позовні вимоги заперечив повністю, просив відмовити в задоволенні таких.
В судовому засіданні 03.05.2023, суд заслухав думку сторін, ухвалив завершити розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Згідно витягів з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08.02.2013 №371611 та з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17.12.2019 №НВ-4612002572019 ПрАТ “Мікроприлад” є власником приміщення корпусу №26 (під літерою “Г-4”) та земельної ділянки площею 6,3973 га.
На замовлення ПрАТ “Мікроприлад” проектною організацією підготовлено містобудівний розрахунок “Реконструкція з корпусу №26 (під літерою “Г-4”) з розширенням за рахунок прибудови та пристосуванням під офісні приміщення і гараж для тимчасового зберігання автомобілів у технопарку “Личаків” на вул. П.Ніщинського,35 у м. Львові ”.
Відповідно до висновку цього містобудівного розрахунку, державних будівельних і санітарних норм на ділянці на вул. Ніщинського,35 у м. Львові може бути проведена реконструкція будівлі корпусу №26 (під літерою “Г-4”) з розширенням за рахунок прибудови та пристосуванням під офісні приміщення та гараж для тимчасового зберігання автомобілів в технопарку “Личаків” на вул. П.Ніщинського,35 у м. Львові. Площа земельної ділянки. На якій розташовується будівля, що реконструюється (6,3973 га) не змінюється. Існуюче цільове використання земельної ділянки не змінюється. Існуюче функціональне призначення ділянки не змінюється.
Для отримання містобудівних умов та обмежень реконструкції існуючої будівлі ПрАТ “Мікроприлад” звернулося до Львівської міської ради.
Містобудівний розрахунок з реконструкції з розширенням за рахунок прибудови та пристосуванням під офісні приміщення та гараж для тимчасового зберігання автомобілів в технопарку “Личаків” на вул. П.Ніщинського,35 у м. Львові був предметом обговорення на засіданні архітектурно-містобудівної ради Управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради.
Протоколом засідання №12 архітектурно-містобудівної ради від 27.05.2020 затверджено містобудівний розрахунок реконструкції будівлі корпусу №26 (під літерою “Г-4”) з розширення за рахунок прибудови та пристосуванням під офісні приміщення та гараж для тимчасового зберігання автомобілів в технопарку “Личаків” на вул. П.Ніщинського,35 у м. Львові.
Рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради №82 від 12.02.2021 затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва на реконструкцію ПрАТ “Мікроприлад” корпусу №26 (під літерою “Г-4”) з розширенням за рахунок прибудови та пристосуванням під офісні приміщення і гараж для тимчасового зберігання автомобілів у технопарку “Личаків” на вул. П.Ніщинського,35 у м. Львові.
Вважаючи рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 12.02.2021 № 82 “Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва на реконструкцію ПрАТ “Мікроприлад” корпусу №26 (під літерою “Г-4” з розширенням за рахунок прибудови та пристосуванням під офісні приміщення і гараж для тимчасового зберігання автомобілів у технопарку “Личаків” на вул. П.Ніщинського,35 у м. Львові” таким що не відповідає містобудівній документації на місцевому рівні, прокурор звернувся до суду із вказаним позовом.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності установлює Закон України “Про регулювання містобудівної діяльності”, який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 26 цього ж закону, суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, містобудівні умови та обмеження, разом із технічними умовами та завданням на проектування, є основними складовими вихідних даних.
Як передбачає ч. 2 цієї статті, фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органу сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.
Частиною 3 ст. 29 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” встановлено, що містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об'єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.
Інформацію про речове право на земельну ділянку, право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, відомості з Державного земельного кадастру уповноважені органи містобудування та архітектури отримують відповідно до частини восьмої статті 9 Закону України “Про адміністративні послуги”.
Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об'єкта будівництва.
Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.
Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).
Виходячи з ч. 5 ст. 26 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, отримання замовником або проектувальником вихідних даних є першим етапом проектування та будівництва об'єктів. А відповідно до ст. 4 Закону України “Про архітектурну діяльність”, підготовка містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки є початковим етапом комплексу робіт зі створення об'єкта архітектури.
Як визначено ст. 14 Закону України “Про основи містобудування”, до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належить надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 31 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить питання надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок.
При цьому, законом регламентовано питання можливої відмови у наданні містобудівних умов та обмежень, а саме, відповідно до ч. 4 ст. 29 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:
1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;
2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;
3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Виходячи з підстав позову в цій справі, вони кореспондують з п. 3 ч. 4 ст. 29 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, оскільки позивач стверджує про невідповідність виданих ПрАТ “Мікроприлад” містобудівних умов та обмежень вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Проте, проаналізувавши доводи й заперечення учасників справи та її матеріали, суд не знаходить підстав для висновку про такі невідповідності.
Так, земельна ділянка на вул. Ніщинського,35 у м. Львові згідно з зонінгом знаходиться в зоні КС-6 - зона технопарків, території науково-виробничих комплексів (технопарки, технополіси, агротехнопарки, агротехнополіси), що не заперечується сторонами.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, план зонування території (зонінг) - документація, що є складовою комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади або генерального плану населеного пункту і визначає умови та обмеження використання території у межах визначених функціональних зон.
Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 17 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, генеральний план населеного пункту є одночасно видом містобудівної документації на місцевому рівні та документацією із землеустрою і призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Обов'язковою складовою генерального плану населеного пункту є план зонування території цього населеного пункту.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 18 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, План зонування території розробляється у складі комплексного плану, генерального плану населеного пункту з метою визначення умов та обмежень використання території у межах визначених функціональних зон. До затвердження генерального плану населеного пункту в межах території територіальної громади, щодо якої затверджено комплексний план (якщо обов'язковість розроблення генерального плану населеного пункту визначена рішенням про затвердження комплексного плану), межі функціональних зон та функціональне призначення територій у такому населеному пункті визначаються комплексним планом.
План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об'єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об'єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів та підлягає стратегічній екологічній оцінці.
План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.
Містобудівні умови та обмеження видані для проектування об'єкта будівництва на реконструкцію приватним акціонерним товариством “Мікроприлад” корпусу №26 під літерою “Г-4” з розширенням за рахунок прибудови та пристосуванням під офісні приміщення і гараж для тимчасового зберігання автомобілів у технопарку “Личаків” на вул. П.Ніщинського,35 у м. Львові.
Вищезазначений корпус знаходиться на земельній ділянці розташованій у Личаківському районі м. Львова, яка належить на праві власності ПрАТ “Мікроприлад”.
Ухвалою Львівської міської ради від 01.12.2016 №1283 “Про затвердження містобудівної документації “План зонування території м. Львова (зонінг) Том І. Частина 6 зонування Личаківського району містобудівну документацію “План зонування території м. Львова (зонінг) Том.І. Частина 6 Зонування Личаківського району”.
Відповідною ухвалою Львівської міської ради від 25.01.2018 №2914 “Про затвердження змін до містобудівної документації “План зонування території м. Львова (зонінг) : Том.1 Частина.1. Базове зонування. Загальна пояснювальна записка: Том.1. Частина 2. Зонування Сихівського району; Том.І. Частина 6. Зонування Личаківського району” затверджено зміни до містобудівної документації “План зонування території м. Львова (зонінг) : Том 1. Частина 6. Зонування Личаківського району.
Відповідно до схеми територіального зонування Личаківського адміністративного району плану зонування території м. Львова, земельна ділянка кадастровий 4610137200:07:004:0072, цільове призначення 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості розміщена в межах функціональної зони КС-6 - зона технопарків, території науково-виробничих комплексів (технопарки, технополіси, агротехнопарки, агротехнополіси).
Переважні види забудови та іншого використання земельних ділянок : дослідницький науковий парк (лабораторії та фірми, що займаються наданням послуг щодо технічних новин та впровадження наукових розробок); технологічний парк (фірми та лабораторії, що займаються впровадження високих технологій); промисловий (грюндерський) парк (об'єднання фірм, фінансово-комерційних структур); технополіси (район науково-дослідницьких установ, виробництва нових наукоємних технологій).
Супутні види забудови та іншого використання: фінансово-інформаційні установи, банки; інформаційні центри, установи патентних служб, інформаційно-обчислювальні центри; установи громадського обслуговування; приміщення для виставок, конференц-зали; навчальні центри; озеленені території загального користування; тимчасові автостоянки, об'єкти інженерної інфраструктури.
Допустимі види забудови та іншого використання земельних ділянок : житлові будинки з об'єктами обслуговування на окремо виділених ділянках; готелі; аптеки; об'єкти пожежної охорони.
Відтак, намір щодо забудови (реконструкції), з яким звернулося до органу місцевого самоврядування ПрАТ “Мікроприлад” не суперечать вимогам Зонінгу, який дозволяє розміщення тимчасових автостоянок у відповідній функціональній зоні.
Окрім того, як уже зазначено вище, цільове призначення земельної ділянки, яка знаходиться на вул. Ніщинського,35 у м. Львові - розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.
Суд також бере до уваги доводи позивача щодо розташування земельної ділянки на вул. Ніщинського,35 у підзоні ІА-5 та наявні обмеження щодо висотності будівництва будинків, проте зазначає наступне.
Пунктом 1.2.2 плану зонування території м. Львова (зонінг) Том 1. Частина 1, Базове зонування. Загальна пояснювальна записка (нова редакція), затвердженого ухвалою ЛМР №2913 від 25.01.2018, виділено в кожній зоні види забудови та іншого використання земельних ділянок, які поділяються на преважні, супутні та допустимі.
Відповідно до п. 3.2.3 пояснювальної записки до Плану зонування території м. Львова (зонінг) нове будівництво регламентується по висоті і довжині будинків, за композиційними прийомами, матеріалами, кольором і стильовими характеристиками. Регулюється також благоустрій, озеленення та інші складові середовища. В межах зони регулювання забудови підзона ІА-5 висота забудови регламентується не вище 18 м.
Відхилення можливе за процедурою допустимих видів забудови, передбаченою п.1.4.2 пояснювальної записки.
Згідно з п. 1.4.2 допустимі види забудови земельних ділянок здійснюються на основі і з дотриманням вихідних даних, які видаються управлінням архітектури і містобудування в термін до 7 робочих днів від дати отримання позитивного висновку архітектурно- містобудівної ради щодо матеріалів містобудівного розрахунку (ескізу намірів забудови), які подаються замовником.
Отже, допустимі види забудови земельних ділянок не відносяться до дозволених і здійснюються на основі і з дотриманням вихідних даних та визначених вимог (п. 1.3.4), які видаються спеціальним уповноваженим органом в сфері архітектури та містобудування в термін до 10 робочих днів після отримання позитивних результатів архітектурно-містобудівної ради щодо матеріалів, які подаються замовником.
Тобто, можливе відхилення від встановленої у підзоні ІА-5 висотності за умови попереднього розгляду архітектурно-містобудівною радою матеріалів. Результатом розгляду є вихідні дані, які встановлюються органом у містобудівних умовах та обмеженнях без їх перегляду та дослідження.
Суд враховує, що 27.05.2020 на засіданні архітектурно-містобудівної ради відбувся розгляд містобудівного розрахунку з реконструкції з розширенням за рахунок прибудови та пристосуванням під офісні приміщення і гараж для тимчасового зберігання автомобілів у технопарку “Личаків” на вул. Ніщинського,35 у м. Львові. Згідно з протоколом №12 засідання, зазначений містобудівний розрахунок погоджено.
Розгляд зазначеного містобудівного розрахунку з реконструкції з розширенням за рахунок прибудови та пристосуванням під офісні приміщення і гараж для тимчасового зберігання автомобілів у технопарку “Личаків” на вул. Ніщинського,35 у м. Львові та його погодження архітектурно-містобудівною радою свідчить про виконання необхідної процедури для допустимих видів забудови у разі відхилення від регламентованих норм. Зазначене рішення архітектурно-містобудівної ради є чинним та не оскаржувалося у суді.
Крім того, ПрАТ “Мікроприлад” не здійснює нове будівництво, а здійснює реконструкцію вже існуючої будівлі висотою 30 м, яка після реконструкції висотністю залишиться незмінною.
Суд також враховує, що визначені в Пояснювальній записці вимоги щодо висотності забудови стосуються нового будівництва.
У цьому контексті потрібно відзначити, що поняття “нове будівництво” та “реконструкція”, які разом входять до ширшого поняття “будівництво”, слід розрізняти. Перше поняття позначає діяльність із створення нового об'єкта нерухомості, натомість друге позначає зміну існуючого об'єкта нерухомості з модифікацією його фізичних параметрів (заміна окремих конструкцій, їх елементів, зміна основних техніко-економічних показників тощо), у тому числі шляхом перебудов, добудов, надбудов і т.п. Відтак, обмеження в частині нового будівництва не є релевантними до реконструкції, що позивачем помилково не враховано.
Твердження позивача про те, що реконструкція корпусу №26 суперечить вимогам Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.1996 №173 не підтверджені жодними доказами.
Також позивач не вказав, який вплив має подання чи неподання викопіювання з топографо геодезичного плану М 1:200 на прийняття рішення у даному випадку, обмежившись лише зазначенням, що в оскаржуваному рішенні виконавчого комітету Львівської міської ради №82 від 12 лютого2021 року відсутнє посилання на цей документ.
З урахуванням встановлених обставин та досліджених доказів суд не знаходить підстав для висновку про порушення відповідачем при наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва на реконструкцію ПрАТ “Мікроприлад” з розширенням за рахунок прибудови та пристосуванням під офісні приміщення і гараж для тимчасового зберігання автомобілів у технопарку “Личаків” на вул. Ніщинського,35 у м. Львові. Зокрема, в ході розгляду цієї справи не було знайдено підтвердження тому, що в наданні містобудівних умов та обмежень слід було відмовити, враховуючи приписи ст. 29 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”.
Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Позивачем не надано доказів протиправності оскаржуваного рішення відповідача.
З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті конкретних обставин цієї справи суд вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
Щодо судового збору, то відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподіле не підлягають.
Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 15 травня 2023 року.
Суддя Гулкевич І.З.