15 травня 2023 року Справа 215/1965/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бондар М.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Харківської обласної державної адміністрації про встановлення наявності компетенції (повноважень),-
10.05.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з Тернівського районного суду м. Кривого Рогу надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Харківської обласної державної адміністрації з позовними вимогами:
- встановлення наявності компетенції (повноважень) Харківської обласної державної адміністрації у сфері управління за результатом розгляду скарги від 19.08.2020 організувати роботу з Управлінням Держпраці Харківської області таким чином, щоб притягти до адміністративної відповідальності Товариство з обмеженою відповідальністю «СКАДІ РК» згідно порушень законів про працю відповідно до моєї особи і визнати відмову від такої процедури протиправною бездіяльністю і зобов'язати таку процедуру виконати ;
- встановлення наявності компетенції (повноважень) Харківської обласної державної адміністрації у сфері управління за результатом розгляду скарги від 19.08.2020 організувати роботу з Управлінням Держпраці Харківської області таким чином, щоб забезпечити отримання мною належно оформленої трудової книжки, заробітної плати з 02.02.2015 по 03.03.2015 і визнати відмову від такої процедури протиправною бездіяльністю і зобов'язати таку процедури виконати.
Відповідно до пунктів 3, 6 частини статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частин 1-2 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною 1 статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначені пільги щодо сплати судового збору.
У статті 8 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
У пункті 8 частини 5 статті 160 КАС України вказано, що якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Позивачем надано клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору.
Суд зазначає, що при вирішення питання можливості звільнення від сплати судового збору суд повинен виходити із того, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
В обґрунтування підстав звільнення від сплати судового збору позивач посилається на скрутний фінансовий стан, що підтверджується довідкою Тернівського УПСЗН м. Кривий Ріг від 17.02.2023 №1269, в якій зазначено суму отриманої позивачем компенсації за надання соціальних послуг особам з інвалідністю за 2022 рік - 28716,00 грн.
З наведених відомостей випливає, що дохід ОСОБА_1 за 2022 рік за надання соціальних послуг особам з інвалідністю дозволяє сплатити судовий збір за подання позову до суду (розмір судового збору не перевищує 5 % розміру річного доходу). Також, суд зазначає, що вказана довідка стосується лише отриманого позивачем доходу за надання соціальних послуг особам з інвалідністю та не виключає отримання позивачем протягом 2022 року інших доходів.
За таких обставин, враховуючи, що інших належних та достатніх доказів в обґрунтування заяви про звільнення від сплати судового збору позивачем не надано, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 в частині звільнення від сплати судового збору на зазначених вище підставах.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи ту обставину, що позовна заява подана до суду 18.04.2023, позивачу необхідно сплатити судовий збір за ставками, що діють у 2023 році - 1073,60 грн за наступними реквізитами: отримувач УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37988155, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - UA368999980313141206084004632 , код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач просить встановити наявність компетенції (повноважень) Харківської обласної державної адміністрації у сфері управління за результатом розгляду скарги від 19.08.2020.
До суду позов подано 18.04.2023.
Отже, позивачем порушено 6-місячний строк звернення до суду.
Позивачем надано клопотання про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якого зазначено, що ОСОБА_1 вже звертався з таким позовом до Харківського окружного адміністративного суду, але ухвалою від 15.03.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до Харківської обласної державної адміністрації повернуто позивачу. Також, позивач послався на дію карантину.
Суд в Єдиному державному реєстрі судових рішень ознайомився з ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2023 у справі №215/1972/21 та зазначає, що до Харківського окружного адміністративного суду позивач звернувся з іншими позовними вимогами. Також, судом з'ясовано що ОСОБА_1 оскаржено ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2023 у справі №215/1972/21 до Другого апеляційного адміністративного суду.
Таким чином, суд приходить до висновку, що повернення позовної заяви ОСОБА_1 ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2023 у справі №215/1972/21 не впливає на обчислення строку звернення до суду з позовом у справі №215/1963/23.
Відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Запровадження карантинних обмежень жодним чином не вплинуло на право позивача щодо звернення до суду за захистом порушеного права.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Позивачем не надано доказів на підтвердження того, що мали місце непереборні обставин, перешкоди чи труднощі, що унеможливили своєчасне звернення до суду.
Отже, позивачем не надано доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом.
Відповідно до частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
До позовної заяви не надано заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
На підставі частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути недоліки шляхом надання до суду:
- документу про сплату судового збору у розмірі 1073,60 грн;
- обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Харківської обласної державної адміністрації про встановлення наявності компетенції (повноважень) - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом надання до суду:
- документу про сплату судового збору у розмірі 1073,60 грн;
- обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин його пропуску.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачеві, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя М.В. Бондар