05 травня 2023 року Справа № 160/3850/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати йому додаткової винагороди в розмірі 126 451,61 грн. за безпосередню участь в бойових діях за період з 31 травня по 24 липня 2022 року;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплати йому додаткову винагороду в розмірі 126 451,61 грн. за безпосередню участь в бойових діях за період з 31 травня по 24 липня 2022 року.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що він проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_2 . Відповідно до наказу №121 від 31.05.2022 року його було відряджено до м.Курахове Донецької області для забезпечення здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації. Відповідно до витягів із наказів №121 від 31.05.2022 року та №189 від 02.08.2022 року, він брав участь у здійснені заходів із забезпечення національної безпеки оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в період з 31.05.2022 року до 02.08.2022 року, що підтверджується посвідченням про відрядження №162 від 30.05.2022 року, бойових розпоряджень №57 від 31.05.2022 року та №95 від 01.08.2022 року, в загальній кількості 64 днів. Однак, відповідачем не виплачено йому в повному розмірі додаткову винагороду, за період з 31.05.2022 р. по 24.08.2022 р. включно, відповідно до постанови КМУ №168 за безпосередню участь у бойових діях. Позивач вважає, що внаслідок протиправної бездіяльності відповідача, загальний розмір невиплаченої додаткової винагороди за період безпосередньої участі у бойових діях за вказаний період складає 126 451,61 грн., а тому він був змушений звернутися до суду з позовом за захистом своїх прав та майнових інтересів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.03.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
10.03.2023 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає, що дійсно 31.05.2022 року відповідно до бойового розпорядження командира НОМЕР_3 окремої бригади 35 тактична група вибула до м.Курахове Донецької області для участі у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Під час виконання поставлених завдань особовий склад входив у підпорядкування оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та згідно із наказом командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по стройовій частині) від 31.05.2022 р. №117 військовослужбовці НОМЕР_3 окремої бригади прибули до складу сил та засобів в угрупування оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 », які залучалися та брали безпосередню участь в угрупуванні об'єднаних сил для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації. Відповідач зазначає, що оскільки військовослужбовці НОМЕР_3 окремої бригади у складі 37 тактичної групи входили до складу сил та засобів угрупування оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та угрупування оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » підставою для нарахування та виплати додаткової винагороди є довідка за формою додатку №1 або №2 Окремого доручення, виданої командиром угрупування оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Проте, на момент звернення позивача до суду з позовною заявою, на адресу 26 окремої бригади довідки на військовослужбовців, згідно із додатком №1 або №2 Окремого доручення, не надходили. У разі надходження довідки про участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії додаткова винагорода позивачу буде виплачена. Враховуючи викладене, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, враховуючи позицію відповідача, викладену у відзивах на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об'єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що відповідно до витягу із наказу командира 26 окремої бригади (по строковій частині) від 10.03.2022 року №19 молодшого сержанта запасу ОСОБА_1 згідно із Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022 року «Про загальну мобілізацію», ст.ст.2, 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та відповідно до мобілізаційного призначення, призначено командиром технічного відділення автомобільного взводу роти матеріально-технічного забезпечення управління 26 окремої бригади.
Наказом командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по строковій частині), з метою виконання службових завдань, вважати, зокрема, молодшого сержанта ОСОБА_1 командира технічного відділення, 3 автомобільного взводу роти матеріально-технічного забезпечення 26 окремої бригади, таким, що прибув до складу сил та засобів оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_1 », залучено та бере участь в угрупованні об'єднаних сил для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оброни, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.
Відповідно до витягу із наказу командира 26 окремої бригади (по строковій частині) Державної спеціальної служби транспорту від 31.05.2022 року №121 молодший сержант ОСОБА_1 , командир технічного відділення 3 автомобільного взводу роти матеріально-технічного забезпечення вибув у відрядження для виконання бойового завдання до м.Курахове Донецької області з 31.05.2022 року для забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації. Підстава: бойове розпорядження командира НОМЕР_3 окремої бригади №57 від 31.05.2022 року, посвідчення про відрядження №162 від 30.05.2022 р.
На підставі бойового розпорядження командира НОМЕР_3 окремої бригади №95 від 01.08.2022 року, посвідчення про відрядження №162 від 30.05.2022 р., наказом командира НОМЕР_3 окремої бригади (по строковій частині), вважати молодшого сержанта ОСОБА_1 таким що прибув і приступив до виконання службових обов'язків з м.Курахове Донецької області 02.08.2022 року.
Рапортом командира 35 тактичної групи до командира НОМЕР_3 окремої бригади повідомлено, що зокрема, ОСОБА_1 брав безпосередню участь, у складі 35 тактичної групи, у здійснені заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії в період з 31.05.2022 року по 02.08.2022 року в м.Курахове Донецької області.
Відповідно до довідки від 14.02.2023 року №13/89 ВЧ НОМЕР_1 позивачу у спірний період виплачено: у травні 2022 року - 30 000 грн., у червні 2022 року - 30 000 грн., у липні 44 229,38 грн. додаткової винагороди згідно із постановою КМУ №168.
За позицією позивача додаткова винагорода повинна розраховуватися виходячи із розміру 100 000 грн. на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.
Згідно із частиною першою статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 р. №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 р. №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України (частина четверта статті 9 цього Закону).
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 р. №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію" КМУ 28.02.2022 р. прийняв постанову №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - постанова КМУ №168).
Відповідно до пункту 1 постанови КМУ №168 (в редакції на час виникнення спірних відносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми “єПідтримка”, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Згідно із пунктами 2-1, 3 постанови КМУ №168 порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Порядок і умови виплати вищенаведеної додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України визначено Міністром оборони України в Окремому дорученні №912/з/29 від 23.06.2022 р., яке є обов'язковим для виконання посадовими особами військових частин Збройних Сил України та застосовується з 01.06.2022 р.
Абз.3, 4 пункту 3 Окремого доручення передбачено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.
Згідно із п.4 Окремого доручення у підставах про видання таких довідок (додаток №1 або додаток №2) обов'язково зазначати документи, визначені абзацами 3 або 4 та абзацом 5 пункту 3 цього доручення.
Відповідно до п.5 Окремого доручення виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. або 30 000 грн. здійснювати на підставі наказів, зокрема, командирів (начальників) військових частин особовому складу військової частини.
В цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100 000 грн. за місяць обов'язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо (зразок наведено в додатку №3 до цього доручення).
Отже, з огляду на вказані норми можливо дійти висновку про те, що підставою для виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168, є відповідні накази командирів (начальників), а документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснюється на підставі: бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу та довідок командира військової частини за формою, затвердженою додатком №1 Окремого доручення.
У спірному випадку встановлено, що військовослужбовці НОМЕР_3 окремої бригади у складі 37 тактичної групи входили до складу сил та засобів угрупування оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та угрупування оперативно-тактичного угрупування «Донецьк».
В свою чергу підставою для нарахування та виплати додаткової винагороди є довідка за формою додатку №1 або №2 Окремого доручення видана командиром угрупування оперативно-тактичного угрупування «Донецьк».
Однак вказані довідки, відповідно до додатку №1 або № 2 Окремого доручення, про участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії не надходили до відповідача. Доказів зворотного позивачем не надано, а матеріали справи не містять.
Отже, у відповідача не існувало правових підстав для виплати позивачу додаткової винагороди, виходячи із розрахунку 100 000 грн. на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
Щодо посилання позивача, що витяги із наказів від 31.05.2022 року №121 та від 02.08.2022 року №189 є підставою для нарахування та виплати додаткової винагороди, суд зазначає, що саме довідка за формою додатку №1 або №2 Окремого доручення є підтвердженням безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах, та, як наслідок, є підставою для прийняття наказу командиром військової частини про нарахування та виплату додаткової винагороди.
Позивач не позбавлений права звернення щодо видачі довідки про безпосередню участь у бойових діях особи, а у випадку відмови у видачі такої, не позбавлений права оскаржити відмову.
Крім того, суд враховує й той факт, як було зазначено відповідачем у своєму відзиві на позов, що у разі надходження довідки про участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії додаткова винагорода позивачу буде виплачена.
Таким чином, враховуючи те, що у відповідача не існувало документів щодо безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах, складення яких передбачено Окремим дорученням, і складення таких документів не залежало від волі відповідача, то відсутні підстави стверджувати про те, що у спірних відносинах ВЧ НОМЕР_1 допущено протиправну бездіяльність. Наслідком такого висновку є і висновок про відсутність підстав для зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168 за період з 31 травня по 24 липня 2022 року.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі “Серявін та інші проти України” (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29).
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В силу частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю з викладених вище підстав.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
В силу п.13 ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір” позивач звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, внесений ним судовий збір у розмірі 1 264,52 грн., відповідно до платіжної інструкції №57358666 від 28.02.2023 року, підлягає поверненню за його клопотанням.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд, -
Відмовити повністю у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.
Суддя К.С. Кучма