15 березня 2023 року Справа № 160/26225/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді при секретарі за участю представників: сторінЮхно І.В. Камінській С.В. не з'явились
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до 46 комендатури охорони та обслуговування, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Військова частина НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
20.12.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до 46 комендатури охорони та обслуговування, в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії 46 комендатури охорони та обслуговування щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 29.01.2020 по 05.11.2021, грошової допомоги для оздоровлення за 2020-2021 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2021 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки як учаснику бойових дій за період з 2019 по 2021 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 та Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021;
- зобов'язати 46 комендатуру охорони та обслуговування обчислити та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 29.01.2020 по 05.11.2021, грошову допомогу для оздоровлення за 2020-2021 роки, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2021 роки, одноразову грошову допомогу при звільненні, грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки як учаснику бойових дій за період з 2019 по 2021 рік з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 та Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.12.2021 адміністративний позов ОСОБА_1 було залишено без руху та запропоновано позивачу протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви.
Копію зазначеної ухвали 12.01.2022 отримано позивачем особисто, що підтверджується наявною у матеріалах справи розпискою. Тобто, строк для усунення недоліків до 17.01.2022.
17.01.2022 на виконання ухвали суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків по справі, до якого бути додані додаткові докази, клопотання про залучення третьої особи та уточнений адміністративний позов до 46 комендатури охорони та обслуговування, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Військова частина НОМЕР_1 з аналогічними позовними вимогами.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали на подання відзиву на позов та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача; залучено Військову частину НОМЕР_1 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача та встановлено третій особі 10-денний строк з дня отримання копії ухвали для подання до суду пояснень щодо позову або відзиву; витребувано у відповідача додаткові докази по справі та встановлено строк для їх подання.
Згідно з наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень копію ухвали отримано позивачем 22.02.2022, а відповідачем та третьою особою - разом із копією адміністративного позову 18.02.2022 та 23.02.2022 відповідно. Тобто, строк на подання відзиву на позов та пояснень з урахуванням ч.6 ст.120 КАС України до 07.03.2022.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.03.2022 провадження в адміністративній справі №160/26225/21 зупинено до припинення перебування 46 комендатури охорони та обслуговування та Військової частини НОМЕР_1 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.
Відповідно до наявної у матеріалах справи розписки про отримання копію ухвали отримано позивачем особисто 20.04.2022. Копію вищеозначеної ухвали направлені відповідачеві та третій особі засобами поштового зв'язку та отримані адресатами 24.05.2022 та 07.06.2022 відповідно.
27.12.2022 засобами поштового зв'язку від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, яке обґрунтоване тим, що на території Дніпропетровської області не ведуться активні бойові дії, відповідач як юридична особа виконує покладені на нього обов'язки та функції у відповідності до діючого законодавства, його дислокація не змінилась.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2023:
- поновлено провадження в адміністративній справі №160/26225/21 та вирішено подальший розгляд адміністративної справи №160/26225/21 за позовом ОСОБА_1 до 46 комендатури охорони та обслуговування, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Військова частина НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії здійснювати за правила загального провадження;
- призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні 09.02.2023 об 11:30 год.;
- витребувано від ОСОБА_1 для залучення до матеріалів справи належним чином засвідчені копії доказів щодо розміру нарахованого та/або виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення у період з 29.01.2020 по 05.11.2021, грошової допомоги для оздоровлення за 2020-2021 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2021 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки як учаснику бойових дій за період з 2019 по 2021 рік (за наявності);
- повторно витребувано від 46 комендатури охорони та обслуговування: - інформацію з її документальним підтвердженням щодо розміру нарахованого та/або виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення у період з 29.01.2020 по 05.11.2021, грошової допомоги для оздоровлення за 2020-2021 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2021 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки як учаснику бойових дій за період з 2019 по 2021 рік, з детальним розрахунком нарахованих/виплачених сум;
- встановлено строк для подання витребуваних доказів до 08 лютого 2023 року.
31.01.2023 від позивача надійшла заява про залучення доказів на виконання ухвали суду.
Копію ухвали та повістку про виклик, враховуючи припинення фінансування суду за кошторисними призначеннями для придбання поштових марок через військове вторгнення російської федерації на територію України та введенням на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/202 воєнного стану, 31.01.2023 направлено третій особі засобами телекомунікаційного зв'язку на адресу електронної пошти, розміщену у вільному доступі в мережі Інтернет. Представник військової частини НОМЕР_1 отримав копію ухвали та повістку в паперовому вигляді у приміщенні суду 08.02.2023.
09.02.2023 від 46 комендатури охорони та обслуговування надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване відсутністю посади юриста за штатом відповідача.
Разом із клопотанням про відкладення до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив поновити строк на подання відзиву на позов; застосувати строки позовної давності у справі та залишити адміністративний позов без розгляду, а також відмовити у задоволенні позовних вимог. У відзиві на позов, зокрема, вказано, що відповідач вважає, що є підстави для залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до адміністративного суду без поважних причин.
Поряд із цим, відповідач посилається на те, що весь особовий склад 46 комендатури охорони та обслуговування у зв'язку із запровадженням правового режиму воєнного стану (з 24 лютого 2022 року) був задіяний в несенні постійного бойового чергування по захисту повітряного простору та територіальної цілісності нашої Держави, на підтвердження додаємо доповідну записку начальника персоналу військової частини НОМЕР_1 про залучення особового складу до несення бойового чергування та переведення на казармений режим від 04 травня 2022 року б/н. Ці обставини унеможливили належне виконання командуванням 46 комендатури охорони та обслуговування своїх посадових обов'язків стосовно правового забезпечення установи, зокрема тимчасово була призупинена претензійно-позовна робота, в тому числі представництво інтересів апелянта в судах. У зв'язку із запровадженим воєнним станом в Україні і з метою стримування та відбиття військової агресії російської федерації на території нашої країни. 46 комендатура охорони та обслуговування перейшовши на посилені умови проходження військової служби та залученням у бойову роботу, була позбавлена можливості вчасно опрацювати вхідну кореспонденцію, підготувати та подати відзиви на вищеописаний відзив до суду у встановлені процесуальним законодавством строки. З огляду на викладене та дією правового режиму воєнного стану, відповідач має право на поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву до суду у зв'язку із поважністю причин пропуску такого строку.
Суд, враховуючи рекомендації Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану від 02.03.2022 щодо продовження процесуальних строків, вважає за необхідне задовольнити клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзив та прийняти відзив до розгляду.
09.02.2023 учасники справи в підготовче судове засідання не з'явились, судом у зв'язку з відсутністю доказів належного повідомлення позивача і відповідача в матеріалах справи та за клопотанням відповідача відкладено підготовче судове засідання до 21.02.2023 о 10:30 год.
Про дату, час та місце підготовчого засідання позивач 09.02.2023 повідомлений засобами телефонного зв'язку, про що свідчить наявна у матеріалах справи телефонограма. Представник відповідача та третьої особи про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлений 09.02.2023 під розписку в суді, що підтверджується відповідною розпискою, яка міститься у матеріалах справи.
13.02.2023 на виконання ухвали суду від відповідача надійшла довідка про сплачене у період з лютого 2020 року по листопад 2021 року грошове забезпечення, в якій містяться суми основного грошового забезпечення позивача без зазначення конкретних складових.
21.02.2023 учасники справи підготовче судове засідання не з'явились, про дату, час та місце повідомлені належним чином.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2023 витребувано від 46 комендатури охорони та обслуговування: - детальний розрахунок нарахованих та виплачених ОСОБА_1 сум грошового забезпечення з 29.01.2020 по 05.11.2021, грошової допомоги для оздоровлення за 2020-2021 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2021 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки як учаснику бойових дій за період з 2019 по 2021 рік, із зазначенням відомостей про розміри основних та додаткових видів грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії), одноразових додаткових видів грошового забезпечення та премії, тощо), а також встановлено строк для подання витребуваних доказів. В підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 15.03.2023 о 10:30 год.
Про дату, час та місце підготовчого засідання позивач 24.02.2023 повідомлений засобами телефонного зв'язку, про що свідчить наявна у матеріалах справи телефонограма. Копію ухвали та повістку про виклик 24.02.2023 направлено відповідачу та третій особі засобами телекомунікаційного зв'язку на адреси електронної пошти, що підтверджується матеріалами справи.
15.03.2023 від представника військової частини НОМЕР_1 до суду надійшло клопотання на виконання ухвали суду про залучення додаткових доказів та додаткові пояснення, в яких наведено аргументи, аналогічні тим, що наведено у відзиві на позов відповідача.
15.03.2023 учасники справи в підготовче судове засідання не з'явились, про дату, час та місце підготовчого судового засідання повідомлені належним чином.
Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.181 КАС України підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 розділу II цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.
Частиною 1 статті 205 КАС України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За положеннями ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі наведених норм, суд вважає за необхідне провести підготовче судове засідання за відсутності учасників справи.
Вирішуючи клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, суд виходить із наступного.
Відповідно до положень частини 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 вказаної вище статті).
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Втім, положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).
За приписами частин першої та другої статті 233 КЗпП України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин - день звільнення позивача з посади, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.
У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Офіційне тлумачення положення указаної норми надав Конституційний Суд України у рішеннях від 15 жовтня 2013 року №8-рп/2013 і №9- рп/2013.
Так, у рішенні від 15 жовтня 2013 року №8-рп/2013 (справа № 1-13/2013) Конституційний Суд України дійшов висновку, що в аспекті конституційного звернення, положення частини другої статті 233 КЗпП України у системному зв'язку з положеннями статей 1, 12 Закону України «Про оплату праці» необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.
Згідно з пунктом 2.1 мотивувальної частини вказаного рішення поняття «заробітна плата» і «оплата праці», які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов'язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов'язків.
Верховний Суд, надаючи оцінку поняттям «грошова винагорода», «одноразова грошова допомога при звільненні» та «оплата праці» і «заробітна плата», які використовується у законодавстві, що регулює трудові правовідносини, виснував, що вказані поняття є рівнозначними.
Під заробітною платою, яка належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 КЗпП України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ військовою службою є державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язана із захистом Вітчизни. У зв'язку з особливим характером військової служби військовослужбовцям надаються передбачені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Отож, до «усіх виплат», право на отримання яких має працівник відповідно до умов трудового договору та державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (посадовий оклад, оклад за військовим званням, компенсація за невикористані відпустки, інші виплати), також належить і виплата надбавки та премії, які, відповідно, є складовою заробітної плати.
Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 233 КЗпП України у редакції Закону України від 01 липня 2022 року №2352-ІХ, який набрав чинності 19 липня 2022 року, із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні
Проте, як на момент звільнення позивача з військової служби та виключення його із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (05.11.2021), так і на момент звернення до суду - 20.12.2021 року, частина другої статті 233 КЗпП України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком.
Відповідний правовий висновок було викладено у постанові Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі № 460/17052/21 та від 02 березня 2023 року у справі №№ 460/14618/21, який в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Крім того, суд наголошує, що відповідно до пункту першого глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 року № 1423 «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236» дію карантину через COVID-19 продовжено до 30 квітня 2023 року.
З огляду на вказане, доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду є помилковими, оскільки його право на звернення до суду із цим позовом відповідно до положень частини другої статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній до 19 липня 2022 року) не обмежене будь-яким строком.
На вказаному також акцентовано увагу у постанові Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі № 460/17052/21.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
15.03.2023 у підготовчому судовому засіданні судом ініційоване питання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті в порядку письмового провадження.
Вирішуючи питання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, суд виходить із наступного.
Частиною 1 статті 173 КАС України підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі. За положеннями частини 4 зазначеної статті підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Відповідно до частини 2 статті 180 КАС України у підготовчому засіданні суд, зокрема, з'ясовує, чи бажають сторони вирішити спір шляхом примирення або звернутися до суду для проведення врегулювання спору за участю судді; роз'яснює учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом, чи причини їх неподання; пропонує учасникам справи надати суду додаткові докази або пояснення; встановлює порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються, під час розгляду справи по суті; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Суд зазначає, що під час підготовчого засідання були вирішені всі питання, зазначені у частині 2 статті 180 КАС України.
За приписами пункту 3 частини 2 статті 183 КАС України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Враховуючи, що учасники справи не виявили бажання брати безпосередню участь у відкритих засіданнях суду під час розгляду справи по суті, відсутня доцільність виклику для допиту свідків чи призначення експертизи, з метою збереження життя та здоров'я учасників судового процесу в умовах воєнного стану в України, суд вважає за доцільне здійснювати розгляд справи по суті за наявними письмовими доказами у письмовому провадженні.
Керуючись статтями 120-122, 173, 180-183, 240, 243, 248, 256 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання 46 комендатури охорони та обслуговування про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 до 46 комендатури охорони та обслуговування, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Військова частина НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Закрити підготовче провадження в адміністративній справі №160/26225/21 за позовом ОСОБА_1 до 46 комендатури охорони та обслуговування, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Військова частина НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Призначити справу до судового розгляду по суті в порядку письмового провадження, у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду, за адресою: м.Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, 5.
Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею Юхно І.В.
Копію ухвали про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Юхно