Справа № 991/4028/23
Провадження № 1-кс/4049/23
15 травня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , перевіривши матеріали скарги ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України (надалі - НАБУ), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР),
05 травня 2023 року до Вищого антикорупційного суду звернулась ОСОБА_2 з скаргою, яка надійшла до суду та була зареєстрована 08 травня 2023 року, у якій вона просила слідчого суддю зобов'язати слідчого, детектива НАБУ зареєструвати в ЄРДР відомості про злочин, викладені в її заяві від 01 травня 2023 року про підозру в злочинній діяльності директора КП «Жилкомсервіс» ОСОБА_3 та надати їй витяг з ЄРДР.
В обґрунтування своєї скарги ОСОБА_2 посилається на те, що детективами НАБУ не виконано обов'язок, передбачений ст. 214 КПК України, що стало підставою для її звернення до слідчого судді з цією скаргою в порядку ст. 303 КПК України.
Дослідивши зазначену скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя дійшла наступних висновків.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування є складовою судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України визначено право оскарження бездіяльності слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 2, 4 ст. 304 КПК України під час вирішення питання про відкриття провадження за скаргою слідчий суддя має перевірити наявність у скаржника права на подання скарги, дотримання встановленого строку оскарження, можливість оскарження відповідного рішення, дії чи бездіяльності згідно з законом та можливість розгляду скарги в цьому суді.
Лише наявність всіх наведених умов є підставою для відкриття провадження за скаргою та її розгляду по суті. У іншому випадку слідчий суддя має повернути скаргу чи відмовити у відкриття провадження.
Оцінюючи можливість розгляду скарги слідчим суддею Вищого антикорупційного суду, слід виходити з приписів ч. 1 ст. 306 КПК України, яка пов'язує таку можливість з належністю кримінальних проваджень до підсудності Вищого антикорупційного суду.
Підсудність кримінального провадження Вищому антикорупційному суду визначається за одночасної наявності двох обов'язкових ознак (ч. 1 ст. 33-1 КПК України):
- стаття кримінального закону, за якою здійснюється кримінальне провадження, належить до переліку корупційних, передбачених приміткою до ст. 45 КК України, або передбачена ч. 1 ст. 33-1 КПК України (ст. 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України);
- наявна хоча б одна з умов, передбачених п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України, які визначають особливості суб'єктного складу та предмету таких кримінальних правопорушень.
Як зазначено у заяві ОСОБА_2 , директор КП «Жилкомсервіс» ОСОБА_3 не проводить демонтаж дерев'яного коробу з дерев'яним полотном, який розташований перед сходами на другий поверх житлового будинку АДРЕСА_1 та належить подружжю ОСОБА_4 . На думку заявниці, директор КП «Жилкомсервіс» ОСОБА_3 керує кримінальною сферою міста і в його діях вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст. 191, 209, 210, 211, 364, 366-2 КК України.
Як зазначала слідчий суддя, однією з обов'язкових ознак, за якою визначається підсудність скарги слідчому судді Вищого антикорупційного суду, є наявність умов, передбачених п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України, які визначають особливості суб'єктного складу та предмету таких кримінальних правопорушень.
Зважаючи на те, що у скарзі ОСОБА_2 мова йде про ймовірне вчинення директором КП «Жилкомсервіс» кримінальних правопорушень, передбачених ст. 191, 209, 210, 211, 364, 366-2 КК України, однак, відсутні відомості про те, що (1) таке підприємство відноситься до суб'єктів великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків, (2) діями зазначених вище осіб завдано шкоди, яка у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя звертає увагу, що описані у заяві ОСОБА_2 обставини, які пов'язані з ймовірними діяннями директора КП «Жилкомсервіс», не є релевантними жодній з диспозицій статей КК України, за якими заявниця попередньо кваліфікувала зазначені події.
Разом з тим, слідчий суддя зазначає, що посилання у тексті заяви на номери статей Особливої частини КК України, які за критерієм кваліфікації відповідають умовам предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, саме по собі не є безумовним підтвердженням належності скарги до предметної підсудності суду, оскільки у межах перевірки скарги на прийнятність слідчий суддя аналізує заяву на предмет наявності в ній саме відомостей про вчинення злочину, а не лише формального зазначення у ній певного номеру статті КК України.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді.
Враховуючи викладене, слідча суддя приходить до висновку, що з огляду на непідсудність скарги слідчому судді Вищого антикорупційного суду її належить повернути.
На підставі викладеного, керуючись статтями 304, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, - повернути особі, яка її подала.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду упродовж 5-ти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1