Провадження № 11-сс/821/197/23 Справа № 712/9727/22 Категорія: ст. 174 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
09 травня 2023 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:
головуючоїОСОБА_2
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря за участю прокурора адвокатів власника майна власника майнаОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Черкаси апеляційну скаргу прокурора Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 квітня 2023 року про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 62021100030000031 від 23.06.2021 року,
У березні 2023 року ОСОБА_9 звернулася до суду з клопотанням про скасування арешту на майно, посилаючись на те, що ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.11.2022 року задоволено клопотання прокурора спеціалізованої екологічної прокуратури Черкаської області про накладення арешту у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР за № 62021100030000031 від 23.06.2021 року та накладено арешт на майно, зокрема, на грошові кошти, вилучене під час обшуку слідчим 4 слідчого відділу ТУДБР у м. Києві на підставі ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси в будинку за адресою АДРЕСА_1 для проведення досудового розслідування і використання його як речового доказу.
ОСОБА_9 вказує, що даною ухвалою були порушені її права, як особи, якій належать вказані вище грошові кошти, та які є коштами від здійснення нею підприємницькою діяльністю, яка не має жодного відношення до вказаного вище кримінального провадження. Вона є фізичною особою-підприємцем, платником ПДВ, основним видом діяльності є вантажний автомобільний транспорт. У власності ОСОБА_9 має транспортні засоби, вантажні автомобілі, крім того орендує транспортні засоби на підставі договору оренди для здійснення своєї підприємницької діяльності. Вказаними автомобілями вона здійснює надання послуг з перевезення вантажів, отримує за це кошти, про що свідчать заключні банківські виписки. ОСОБА_9 здійснено операцій на загальну суму 7 751 562,28 грн. за 2022 рік.
Кошти, на які накладено арешт є коштами від здійснення підприємницької діяльності, частину яких в готівковому вигляді вона зберігала вдома, частково конвертувала у долари США та Євро, так як придбати запчастини на обслуговування вантажних автомобілів є набагато дешевшим за долари США та Євро, враховуючи інфляційні процеси сьогодення. Також, виплата заробітної плати водіям та працівникам потребує готівкових коштів, так як і витрати на відрядження.
Крім того, ОСОБА_9 було отримано згідно до кредитного договору від 17.12.2021 року кошти в сумі 500 000 гривень, а тому вона акумулювала грошові кошти задля закриття заборгованості по кредиту.
Вказаний арешт перешкоджає їй вести повноцінну господарську діяльність, виплачувати заробітну плату працівникам та підтримувати у належному стані вказані транспортні засоби та забезпечувати належну діяльність.
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 квітня 2023 року клопотання ОСОБА_9 - задоволено.
Скасовано частково арешт, накладений ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.11.2022 року, а саме: на грошові кошти - 300 купюр номіналом 200 грн., на загальну суму 60 000 грн.; 237 купюр номіналом по 500 грн. на загальну суму 118 500 грн., сімдесят купюр номіналом 100 доларів США на загальну суму 7 000 доларів США; 45 купюр номіналом 100 Євро на загальну суму 4500 Євро; 20 купюр номіналом 50 Євро на загальну суму 1000 Євро; 10 купюр номіналом 1 долар США на загальну суму 10 доларів США; 6 купюр номіналом 20 Євро на загальну суму 120 Євро; 2 купюри номіналом 200 Євро на загальну суму 400 Євро; 2 купюри номіналом 10 доларів США на загальну суму 20 доларів США; 1 купюра 5 Євро на загальну суму 5 Євро; 1 купюра номіналом 10 Євро на загальну суму 10 Євро; 2 купюри номіналом 2 долари США на загальну суму 4 долари США; 7 купюр номіналом 20 доларів США на загальну суму 140 доларів США; 13 купюр номіналом 50 доларів США на загальну суму 650 доларів США, предмети схожі на грошові кошти, а саме : 142 купюри номіналом 200 гривень на загальну суму 28 400 грн.; 487 купюр номіналом 500 гривень на загальну суму 243 500 грн.; 200 купюр номіналом 50 Євро на загальну суму 10 000 Євро; 200 купюр номіналом 100 доларів США на загальну суму 20 000 доларів США; 52 купюри номіналом 1000 гривень на загальну суму 52 000 гривень, одна купюра номіналом 100 гривень на загальну суму 100 гривень та повернути ОСОБА_9 вказані кошти.
Слідчий суддя мотивувала ухвалу тим, що заявниця ОСОБА_9 здійснює свою підприємницьку діяльність і відповідно накладення арешту на грошові кошти позбавляє її здійснювати таку діяльність шляхом затримки виплати заробітної плати найманим працівникам, тривале накладення арешту на грошові кошти може привести до негативних наслідків. ОСОБА_9 доведено факт отримання нею коштів, саме від її підприємницької діяльності.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, прокурор Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_9 .
В обґрунтування апеляційної скарги прокурор зазначає, що ухвала слідчого судді від 19 квітня 2023 року є незаконною, необґрунтованою, такою, що винесена з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню.
Так як, у ході досудового розслідування досліджуються обставини організації та здійснення посадовими особами ДП «Звенигородське лісове господарство» схеми розкрадання коштів державного підприємства та привласнення грошових коштів від реалізації не облікованої деревини в особливо великому розмірі із залученням сумнівних суб'єктів господарювання.
Окрім цього, з метою привласнення грошових коштів отриманих від офіційно реалізованої деревини розроблено додаткову схему привласнення, відповідно до якої директором ДП «Звенигородське лісове господарство» укладалися фіктивні договору з підконтрольними суб'єктами господарювання з надання послуг, пов'язаних з лісозаготівлею, садінням лісу, догляду за лісовими культурами та їх доповнення, послуги з розсаджень і обробітку ґрунту, які фактично виконуються працівниками лісового господарства та технікою лісового господарства, а також із залученням родичів працівників вказаного лісового господарства.
Керівництво державного підприємства, зловживаючи своїм службовим становищем, з метою привласнення грошових коштів розподілило функції між іншими особами, спрямовані на виконання спільного злочинного задуму, шляхом підшукування підконтрольних суб'єктів господарювання, які за матеріальну винагороду надають згоду на використання їх документів для укладення з ними договорів та здійснення від їх імені часткової видимості господарської діяльності, під час якої, в тому числі, проводяться заходи із розкрадання деревини, а також розподіл готівки між іншими співучасниками.
Для отримання доказів причетності вказаних вище осіб до організації та діяльності злочинної групи по привласненню грошових коштів, 10.11.2022 року проведено низку обшуків, у тому числі, в будинку за адресою АДРЕСА_1 , де проживають ФОП ОСОБА_9 та директор ДП «Звенигородське лісове господарство» ОСОБА_10 .
У ході проведення зазначеного обшуку, крім документів та предметів, визначених в ухвалі суду, виявлено та вилучено предмети схожі на грошові кошти.
Постановою слідчого від 10.11.2022 року вказані речі та інші речі, вилучені в ході обшуків, визнано речовими доказами, оскільки зазначені предмети і документи в повній мірі відповідають вимогам ст. 98 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.11.2022 року клопотання прокурора про накладення арешту на майно задоволено, накладено арешт на майно, яке вилучено в ході обшуку 10.11.2022 року, у тому числі, на зазначені предмети, схожі на грошові кошти.
Крім того, у ході досудового розслідування встановлено, що Державним підприємством «Звенигородське лісове господарство» укладались договори про надання послуг (виконання робіт) з ФОП ОСОБА_11 .
Також встановлено, що на час відсутності ОСОБА_11 , в Україні від її імені укладалися договори, підписувались акти приймання виконаних робіт та на її рахунок перераховувалися грошові кошти державного підприємства. Внаслідок злочинних дій вказаної групи осіб, ними укладено фіктивні договори та незаконно оплачено грошових коштів на суму щонайменше 1 692 320, 93 грн.
Прокурор звертає увагу на те, що судом при вирішенні питання про накладення арешту на вилучені речі, документи, грошові кошти вже досліджувались документи, які надавались власниками тимчасово вилученого майна, та які, на думку останніх, підтверджують законність отримання ними грошових коштів. Відомості про це викладені в ухвалі апеляційного суду від 07.12.2022 року. Дані документи були оцінені судом в сукупності з іншими матеріалами справи та їм надана відповідна оцінка при прийнятті рішення щодо накладення арешту на тимчасово вилучене майно, зокрема, грошові кошти.
В зв'язку з вищевикладеним прокурор просить суд задовольнити апеляційну скаргу та скасувати ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 квітня 2023 року.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, адвокатів заявниці ОСОБА_9 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, пояснення ОСОБА_9 , яка просить залишити ухвалу суду без змін, відмовивши прокурору у задоволенні апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступних висновків.
Пункт 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства «забезпечення права на апеляційний перегляд справи».
Це означає, що Конституція України забезпечує можливість апеляційного перегляду саме справи, що реалізується шляхом оскарження судових рішень, якими завершено розгляд справи (кримінального провадження) по суті, а не всіх судових рішень у межах цієї справи (провадження).
Згідно з ч. 3 ст. 392 КПК в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування, визначено частинами 1 та 2 ст. 309 КПК.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про арешт майна, або відмову в ньому, тобто судові рішення, які були постановлені в порядку ст. 173 КПК.
Щодо питання права на оскарження ухвали слідчого судді про відмову в скасуванні арешту, то апеляційний суд дійшов висновку про можливість її оскарження, виходячи з наступного.
Якщо використовувати сутнісний підхід до визначення характеру рішень щодо арешту майна під час кримінального провадження, то ухвалою про скасування арешту майна слідчий суддя припиняє дію попередньої ухвали про арешт і фактично відмовляє у продовженні раніше накладеного арешту на майно. Навпаки, відмовляючи у скасуванні арешту майна, суддя фактично продовжує дію попередньої ухвали про арешт майна. Тому, незважаючи на різні назви рішень щодо арешту майна, що зумовлюється тим, що одні з них є первісними, а інші наступними, вони всі стосуються одного і того ж питання і тягнуть за собою подібні правові наслідки для права на мирне володіння майном.
В ухвалі від 14 березня 2023 року, у справі № 760/5570/22, Верховний Суд дійшов висновку про відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Об?єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 лютого 2019 року у справі № 569/17036/18, і сформулювати такий висновок про застосування норм процесуального права у цьому питанні: оскільки ухвала слідчого судді про скасування арешту майна або про відмову у такому скасуванні призводить до таких же правових наслідків, як і ухвала про арешт майна або відмову в арешті майна, то слід дійти висновку, що положення пункту 9 частини 1 статті 309 у їх взаємозв?язку зі статтями 170, 173, 174 КПК передбачають право на апеляційне оскарження не лише ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову у ньому, а також і ухвали про скасування або про відмову у скасуванні арешту майна.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що при тлумаченні положень статті 309 КПК України в сукупності з іншими положеннями, що стосуються арешту майна для мети кримінального провадження, суд має застосовувати підхід, який базується на з'ясуванні змісту, мети і спрямованості обмежень на апеляційне оскарження, враховуючи характер втручання в особисті права і свободи.
Згідно з положеннями ч.1 ст. 404 Кримінального процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положенням Кримінального процесуального кодексу України.
Частиною 1 ст. 1 КПК України встановлено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Відповідно до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Правовідносини щодо арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження, регулюються главою 17 КПК України.
За змістом ст. 173 КПК України питання про накладення арешту на майно вирішують слідчий суддя або суд.
Порядок скасування арешту майна у кримінальному провадженні визначено та регламентовано ст. 174 КПК України.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано згідно ч. 1 ст. 174 КПК України.
Отже, у випадках, визначених вказаною статтею, власник або інший володілець майна під час досудового розслідування не позбавлений права звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.
Апеляційним судом встановлено, що Четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м. Черкаси) ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021100030000031 від 23.06.2021 року внесеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 191 КК України.
10.11.2022 року проведено низку обшуків, у тому числі, в будинку за адресою АДРЕСА_1 , де проживають ФОП ОСОБА_9 та директор ДП «Звенигородське лісове господарство» ОСОБА_10 .
У ході проведення вказаного обшуку, крім документів та предметів, визначених в ухвалі суду, виявлено та вилучено предмети схожі на грошові кошти.
Постановою слідчого від 10.11.2022 року вказані речі та інші речі, вилучені в ході обшуків, визнано речовими доказами, оскільки зазначені предмети і документи в повній мірі відповідають вимогам ст. 98 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.11.2022 року клопотання прокурора про накладення арешту на майно задоволено, накладено арешт на майно, яке вилучено в ході обшуку 10.11.2022 року, у тому числі, на зазначені предмети, схожі на грошові кошти.
Згідно долучених до клопотання документів та наданих копій документів в суд апеляційної інстанції вбачається, що заявник ОСОБА_9 є фізичною особою-підприємцем, що підтверджується випискою з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 07.02.2018 року, платником ПДВ, основним видом діяльності є вантажний автомобільний транспорт.
Встановлено, що у власності заявниці ОСОБА_9 мається ряд транспортних засобів, вантажні автомобілі, що підтверджується копіями свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів. Крім того, вбачається, що ОСОБА_9 орендує транспортні засоби на підставі договорів оренди для здійснення своєї підприємницької діяльності. Вказаними автомобілями вона здійснює надання послуг з перевезення вантажів.
Згідно до банківських виписок, наданих до суду, грошові кошти надходять на рахунок заявниці від здійснення саме підприємницької діяльності.
Відповідно даних кредитного договору № 2798322705-КД-1 від 17.12.2021 року ОСОБА_9 отримала кредитні кошти в сумі 500 000 гривень, які, як зазначила заявниця, вона акумулювала для закриття заборгованості по кредиту.
Згідно наданих до матеріалів справи податкових декларацій платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 2018-2021 року, та книгу обліку доходів та витрат, обсяг доходу за звітний період в 2020 році становить 1 480 321 грн.
Наведені документи свідчать про те, що ОСОБА_9 , здійснюючи свою підприємницьку діяльність отримувала значні кошти, які, як зазначає ОСОБА_9 , частину зберігала у себе вдома, частково конвертуючи у долари та Євро.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності є непорушним.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності.
Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що арешт майна має бути пропорційним меті, на яку він спрямований, що виражається у понятті «справедливої рівноваги» між загальним інтересом суспільства і вимогою захисту фундаментальних прав особи. Щоб визначити пропорційність такого заходу, необхідно прийняти до уваги його тривалість та його необхідність в контексті просування розслідування, а також наслідки його застосування до зацікавленої особи.
Слід враховувати, що арешт майна є триваючим втручанням, тому навіть правильне рішення про арешт майна може з часом втратити свою обґрунтованість в результаті зміни обставин, які правомірність такого арешту обґрунтовували, або виявлення чи виникнення нових обставин. Це може потребувати зміни в режимі арешту майна і навіть його скасування. Ці рішення є не менш, якщо не більш важливими в контексті дотримання права на мирне володіння майном, оскільки з часом втручання з боку держави вимагає все більш переконливих аргументів.
У зв'язку з вищевикладеним слідчий суддя прийшов до висновку, з яким погоджується і колегія суддів апеляційного суду, що заявницею ОСОБА_9 доведено факт отримання нею коштів, саме від її підприємницької діяльності.
Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що враховуючи те, що заявниця ОСОБА_9 здійснює свою підприємницьку діяльність, і відповідно накладення арешту на грошові кошти позбавляє її здійснювати таку діяльність шляхом затримки виплати заробітної плати найманим працівникам, тривале накладення арешту на грошові кошти може привести до негативних наслідків, слідчий суддя вірно вказала, що подальший арешт за відсутності передбачених для цього підстав, може порушити право заявника на вільне використання своєї власності, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, а тому клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Мотиви прийнятого рішення слідчим суддею викладені в мотивувальній частині ухвали, з чим погоджується і апеляційний суд.
Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005 року, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що ухвала слідчого судді обґрунтована та належним чином мотивована і підстав для її скасування, за доводами апеляційної скарги прокурора не має.
Керуючись ст.ст. 174, 309, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу прокурора Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 квітня 2023 року про задоволення клопотання ОСОБА_9 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 62021100030000031 від 23.06.2021 року - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3
ОСОБА_4