Справа № 761/8261/23
Провадження № 2/761/6291/2023
20 березня 2023 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Волошин В.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень», Товариства з обмеженою відповідальність «Інтертрейдплюс» про визнання договору недійсним, -
У березні 2023р. до Шевченківського районного суду м. Києва надійшов вказаний позов.
Під час вивчення матеріалів позовної заяви було встановлено, що у відкритті провадження за даним позовом слід відмовити, з наступних підстав.
Згідно вимог ч. 1 ст. 19 ЦПК України, cуди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Як вбачається з позову, позовними вимогами є визнання недійним договору по надання батьківської гарантії, укладеного між відповідачами як юридичними особами.
Статтею 20 ГПК України визначено коло справ, які підлягають розгляду в господарському суді, зокрема й справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, у тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
При вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду подібних справ визначальним є характер правовідносин, з яких виник спір. Суб'єктний склад спірних правовідносин є формальним критерієм, який має бути оцінений належним судом.
Такого висновку щодо застосування норм права дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 серпня 2019р. у справі №646/6644/17 (провадження № 14-352цс19).
У Постанові Верховного Суду від 21 квітня 2020р. у справі №910/17433/19 зазначено, що між позивачами та відповідачами існує спір щодо правочину, укладеного для виконання зобов'язання за кредитним договором, сторонами якого є юридичні особи, що відповідає ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства згідно з наведеними приписами Господарського процесуального кодексу України.
Схожу правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 березня 2019р. у справі №904/2529/18, у постанові від 02 жовтня 2018р. у справі №910/1733/18 та у постанові від 21 квітня 2020р. у справі № 910/17433/19.
Відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
З врахуванням наведеного, суті спору, змісту позовних вимоги, підстав для звернення до суду з вказаним позовом, суд дійшов до висновку про відмову у відкритті провадження, оскільки вказаний спір необхідно розглядати за правилами господарського судочинства.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 175, 186, 258-261, 268, 315, 353-355, 447 ЦПК України; ст.ст. 4, 20 ГПК України, суд, -
Відмовити у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень», Товариства з обмеженою відповідальність «Інтертрейдплюс» про визнання договору недійсним.
Роз'яснити позивачу, що з вказаними вимогами слід звертатись в порядку господарського судочинства.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги, протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: