Справа № 761/33969/18
Провадження №1-кп/761/510/2023
іменем України
11 травня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадженні № 120 181 001 000 03736, внесеного 02.04.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань про обвинувачення:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Колодисте Уманського району, Черкаської області, громадянина України, освіта вища, розлученого, не судимого, працюючого монтажником ТОВ «Комфорт клімат і Ко», зареєстрований АДРЕСА_1 , проживає АДРЕСА_2
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,
за участю прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
потерпілого ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 , обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду зазначене кримінальне провадження,
Обвинувачений ОСОБА_5 02.04.2018 року, приблизно о 18 год.25 хв., користуючись автомобілем марки «Пежо» д.н.з. НОМЕР_1 , проїжджав по вул. Лагерній в м.Києві в напрямку станції метро «Берестейська». В цей же час по вказаній вулиці в сторону станції метро «Берестейська» рухався автомобіль марки «Форд» д.н.з. НОМЕР_2 за кермом якого перебував потерпілий ОСОБА_8 .
В цей же день, приблизно о 18 год.25 хв., знаходячись по вул. Лагерній, 36 у м.Києві, обвинувачений ОСОБА_5 вступив в словесну перепалку з раніше невідомим потерпілим ОСОБА_8 з приводу дотримання правил дорожнього руху.
В результаті словесного конфлікту на ґрунті раптово виниклих неприязливих відносин у обвинуваченого ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на заподіяння ОСОБА_8 тілесних ушкоджень.
З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на заподіяння тілесного ушкодження, обвинувачений діючи умисно, наблизився до потерпілого ОСОБА_8 та, склавши обидві руки в кулаки, наніс потерпілому приблизно шість ударів в обличчя, тим самим заподіявши останньому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, навколо очного синця справа, синців на верхніх повіках лівого ока, лінійне садно поблизу зовнішнього кута лівого ока, втиснутого перелому передньої стінки лобової пазух справа, з крововиливами у м'які тканини навколо правого ока, субкон'юктивального крововиливу правого ока; струсу головного мозку- тілесні ушкодження відносяться до тілесного ушкодження середнього ступеню, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Отже ОСОБА_5 заподіяв умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, тим самим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України не визнав.
Зазначив, що 2.04.2018 він разом з колегою їхали по вул.Лагерна у м.Києві на автомобілі під його керуванням. В цей же час паралельно його автомобілю рухався інший автомобіль під керуванням раніше не відомого потерпілого. При цього потерпілий ОСОБА_10 порушував Правила дорожнього руху, оскільки рухався паралельно з ним по однорядній дорозі, чим створював аварійну ситуацію. При цьому вони почали сигналити один одному, кричати. Потім автомобіль під керуванням потерпілого його обігнав та зупинився, він також зупинився. Потерпілий ОСОБА_10 підійшов до нього, між ними розпочався словесний конфлікт, який переріс у сварку. Тоді він вирішив припинити конфлікт та поїхати далі по робочим справам, втім потерпілий почав йому перешкоджати, погрожував викликати поліцію, стверджуючи, що він (обвинувачений) перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Став опиратися руками об капот, заважаючи йому рухатись, а потім проліз до нього у салон через відкрите вікно, намагаючись витягнути ключи запалювання та блокувати кермо. Тоді він зупинився та намагався відкрити двері, можливо в цей час він і зачепив потерпілого ОСОБА_10 . Стверджував, що умисно ударів не наносив, а тілесні ушкодження, що отримані потерпілим утворились у нього можливо від того, що він вдарився об двері автомобіля та об арку автомобіля, коли намагався пролізти до салону. Після чого ОСОБА_10 повернувся до свого автомобіля та викликав швидку та поліцію. Його колега покинув автомобіль, а він залишився до приїзду поліції. Зазначив, що вибачився перед матір'ю потерпілого за спричинений конфлікт. Раніше потерпілого не бачив та не був з ним знайомий.
Суд, дослідивши у сукупності докази, надані сторонами, уважає, що вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч.1 ст.122 КК є доведеною та підтверджується у повному обсязі наступними доказами:
Показаннями потерпілого ОСОБА_8 , який зазначив, що 02.04.2018 року приблизно о 18:30 год рухався на автомобіля разом зі своєю матір'ю по вул. Лагерна у м.Києві. На перехресті Шамрила та Сікорського його автомобіль рухався по лівому ряду, а автомобіль обвинуваченого ОСОБА_11 рухався у попутному напрямку у правому ряді. В процесі руху він перелаштувався у праву полосу, а автомобіль обвинуваченого у ліву та почав притискати його до обочини та заблокував рух його автомобіля. Після того як вони зупинились, обвинувачений ОСОБА_5 підійшов до його автомобіля та вдарив по лобовому склу, почав кричати, пред'являючи претензії, що він ніби то порушує Правила дорожнього руху. Між ними почалась словесна перепалка в ході якої вони почали сваритись, а потім обвинувачений несподівано наніс йому удар кулаком в область обличчя, декілька ударів кулаком в лице, в ліву та праву скроні. Після чого обвинувачений повернувся до свого автомобіля і почав наїжджати на нього, внаслідок чого він опинився у нього на капоті на якому проїхав біля 5 м. Побачивши це люди почали кричати щоб обвинувачений зупинився. Тоді ОСОБА_5 заглушив автомобіль та зупинився. Він (потерпілий) дуже погано себе почував, в нього була розсічена брова, обличчя залите кров'ю. Невдовзі прибула карета швидкої допомоги та йому була надана перша медична допомога. Після чого він був госпіталізований та біля місяця перебував на лікуванні з діагнозом струс головного мозку, перелом лобової кістки, гематоми та крововиливи.
Показаннями свідка ОСОБА_12 , який підтвердив, що 02.08.2018 року він був очевидцем конфлікту, який стався між обвинуваченим та потерпілим. Зазначив, що попереду був розташований автомобіль потерпілого, ззаду нього автомобіль обвинуваченого. Потерпілий разом з жінкою вийшли зі свого автомобіля та направились до автомобіля обвинуваченого, автомобіль під керуванням обвинуваченого почав рухатись, потерпілий при цьому опирався руками об капот цього автомобіля, заважаючи його руху, намагаючись стримати автомобіль обвинуваченого. Внаслідок чого обвинувачений протягнув потерпілого по дорозі біля 3-4 метрів. Зазначив, що відволікався від подій, оскільки переходив автодорогу. Коли підійшов ближче, побачив, що обвинувачений та потерпілий продовжують з'ясовувати стосунки, потерпілий поскаржився, що обвинувачений його вдарив, на його обличчі були сліди крові та свіже садно. Після чого прибула карета швидкої допомоги, яка надала медичну допомогу потерпілому та прибула поліція.
Показаннями свідка ОСОБА_13 , який зазначив, що 02.04.2018 року близько 18 год. рухався на автомобілі разом з обвинуваченим ОСОБА_5 по вул. Лагерній у м.Києві. Під час руху у ОСОБА_5 виникла конфліктна ситуація з водієм іншого автомобіля з приводу того, що хтось з них не пропустив іншого. Водії зупинились та почали з'ясовувати стосунки. ОСОБА_5 намагався від'їхати, а потерпілий не дозволяв цього робити, пролазив у відкрите вікно та намагався витягнути ключ, щоб зупинити їх автомобіль. Бачив як потерпілий, під час того, як залазив у вікно вдарився головою. Потім ОСОБА_11 вийшов з автомобіля і що відбувалось далі він не бачив, так як спілкувався по телефону зі своїм клієнтом. Потім він покинув автомобіль, а ОСОБА_11 залишився чекати поліцію. Зазначив, що був очевидцем початку конфлікту, втім як і ким наносились удари потерпілому він не бачив.
Показаннями свідка ОСОБА_14 - матері потерпілого, яка підтвердила, що 02.04.2018 року їхала на автомобілі під керуванням її сина - ОСОБА_8 у якого виник конфлікт з іншим водієм з приводу недотримання останнім Правил дорожнього руху. Автомобілі почали випереджати один одного, де під час руху обвинувачений притиснув їх автомобіль, чим змусив зупинитись. Після чого підійшовши до їх автомобіля, почав бити по склу, чим змусив її сина вийти з машини. Одразу між ними виник конфлікт, під час якого обвинувачений ОСОБА_11 почав наносити йому удари кулаками з лівого та з правого боку. Син тримав в руках телефон, одразу викликав поліцію, сказав що його б'ють. Мельник намагався від'їхати з місця події, але йому не дали звідси від'їхати люди. Він вийшов з машини, почав чекати поліцію. Спочатку приїхала швидка допомога, надала первинну допомогу та вже потім приїхала поліція. Обвинувачений намагався втекти з місця ДТП, почав рух та майже збив її сина. Після чого вона підійшла до автомобіля Мельника та відкрила багажник, що змусило його зупинитись. Підтвердила, що обвинувачений дійсно вибачився перед нею за те, що бійка відбулась у неї на очах.
Вина обвинуваченого підтверджується й сукупністю інших об'єктивних доказів:
Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, яке зареєстроване 02.04.2018 за № 4417 в якій потерпілий ОСОБА_8 повідомляє про спричинення йому тілесних ушкоджень водієм автомобіля НОМЕР_1 у наслідок конфлікту, що виник 02.04.2018 о 18.25. по вул. Лагерній, 36 в м.Києві.
Висновком судово-медичного експерта № 1215/е за підсумками якого встановлено, що ОСОБА_8 були спричинені середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження, що спричинили тривалий розлад здоров'я, а саме: закритої черепно-мозкової травми, навколо очного синця справа, синців на верхніх повіках лівого ока, лінійне садно поблизу зовнішнього кута лівого ока, втиснутого перелому передньої стінки лобової пазух справа, з крововиливами у м'які тканини навколо правого ока, субкон'юктивального крововиливу правого ока; струсу головного мозку.
Висновки вказаної експертизи підтверджують, що вказане тілесне ушкодження утворилось за рахунок ударної дії тупих твердих предметів ( на кшалт удару кистю руки, зібраної у кулак), у строк 02.04.2018 року.
Вказаний висновок підтверджено висновком експерта № 031-39-2022, в якому також зазначено, що тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я могли утворитись у спосіб, на який вказують потерпілий ОСОБА_8 та свідок ОСОБА_14 .
Даними медичної карти стаціонарного хворого та випискою №5390 із медичної карти, з якої вбачається, що потерпілий ОСОБА_8 з 03.04.2018 по 24.04.2018 перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом краніофаціальна травма. ЗЧМТ, струс головного мозку, перелом передньої станки лобної пазухи справа, забій носа, гематома повік та інше.
Даними протоколу слідчого експерименту від 23.07.2018 в ході проведення якого потерпілий ОСОБА_8 вказав на обставини, локалізацію та механізм нанесення йому ударів в область обличчя обвинуваченим ОСОБА_5 .
Даними запису диску, що долучений до вказаного протоколу, на якому зафіксовано перебіг проведення слідчого експерименту за участю потерпілого.
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.07.2018 під час проведення якого ОСОБА_8 вказав на фото обвинуваченого ОСОБА_5 , якого впізнав як особу, що спричинила йому тілесні ушкодження.
Даними протоколу проведення слідчого експерименту від 23.07.2018 за участю свідка ОСОБА_15 яка вказала на обставини вчинення злочину відносно її сина- потерпілого ОСОБА_8 , вказала на місце вчинення злочину та механізм нанесення ударів обвинуваченим ОСОБА_5 , підтвердивши, що обвинувачений кулаками наніс 6 ударів її сину по обличчю.
Даними запису диску, що долучений до вказаного протоколу, на якому зафіксовано перебіг проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_8 .
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.07.2018 під час проведення якого свідок ОСОБА_15 впізнала на фото № 1 обвинуваченого ОСОБА_5 за рисами обличчя, формою підборіддя, вказавши на нього як на особу, що спричинила тілесні ушкодження її сину 02.04.2018 року.
Отже сукупність вказаних доказів підтверджує винуватість обвинуваченого у вчиненні даного кримінального правопорушення, а саме в умисному спричиненні потерпілому ОСОБА_8 середньої тяжкості тілесних ушкоджень, яке не є небезпечним для життя, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, що передбачено ч.1 ст.122 КК України.
При цьому суд відкидає доводи сторони захисту, як неспроможні, з приводу механізму утворення тілесних ушкоджень у потерпілого, внаслідок забиття останнім об двері та стійку при прониканні до автомобіля обвинуваченого з огляду на наступне.
Так, потерпілий давав послідовні показання з приводу механізму нанесення обвинуваченим тілесних ушкоджень, вказавши, що обвинувачений несподівано наніс йому удар кулаком в область обличчя, декілька ударів кулаком в лице, в ліву та праву скроні.
Його показання підтвердила свідок ОСОБА_15 , яка була очевидцем події та свідок ОСОБА_12 , який зазначив, що зі слів потерпілого йому стало відомо, що обвинувачений наніс тому декілька ударів, окрім того він бачив сліди крові на його обличчі.
Свої показання потерпілий ОСОБА_8 та свідок ОСОБА_15 підтвердили при проведенні слідчого експерименту, продемонструвавши механізм та локалізацію нанесення тілесних ушкоджень обвинуваченим ОСОБА_11 .
Окрім того висновком експерта № 031-39-2022 підтверджено, що тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я могли утворитись у спосіб, на який вказують потерпілий ОСОБА_8 та свідок ОСОБА_14 .
Отже показання зазначених осіб суд оцінює як правдиві та достовірні, а відтак показання обвинуваченого в цій частині є неспроможними та спростовуються сукупністю досліджених доказів.
З цих же підстав суд не приймає показання свідка ОСОБА_13 в тій частині, що потерпілий при проникненні до автомобіля вдарився головою, з огляду на те, що такі показання є неспроможними та спростовуються висновками судово-медичного експерта.
Інші доводи сторони захисту не впливають на висновки суду та не спростовують доказів, що були досліджені судом та покладені в основу обвинувального вироку.
Призначаючи обвинуваченому вид та міру покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке відноситься до нетяжких злочинів, ставлення обвинуваченого до вчиненого, який вину не визнав, дані, які характеризують особу обвинуваченого, який не судимий, працює, на спеціальних обліках не перебуває, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину. Також приймає до уваги обставини справи та поведінку потерпілого ОСОБА_8 , який займав активну позицію під час конфлікту, що виник у учасників дорожнього руху.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання судом не встановлено.
З урахуванням наведеного, суд уважає, що необхідним і достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів слід обрати покарання у виді позбавлення волі.
З огляду на те, що обвинувачений є раніше не судимою особою, працює, одружений, має неповнолітню дитину, суд уважає, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, з застосуванням вимог, визначених ст.75 КК України, звільнивши ОСОБА_5 від відбування призначеного цим вироком покарання, якщо він упродовж іспитового строку виконає покладені на нього обов'язки у відповідності до ч.1 ст.76 КК України та не вчинить нового кримінального правопорушення.
На підставі ч.5 ст.74 КК України ОСОБА_5 необхідно звільнити від призначеного судом покарання, у зв'язку з закінченням строків давності, визначених у підп. 3 п.1 ст.49 КК України.
Звільнити ОСОБА_5 від призначеного судом покарання на підставі ч.5 ст.74 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності, визначених ст.49 КК України.
Долю речових доказів визначити у відповідності до ст.100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 369-371 КПК України, суд,
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України та призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з іспитовим строком на 2 (роки), якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
У відповідності до ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки - періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти їх же про зміну місця проживання та роботи.
Звільнити ОСОБА_5 від призначеного судом покарання на підставі ч.5 ст.74 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності, визначених ст.49 КК України.
Речовий доказ СД диски зберігати при матеріалах кримінального провадження.
На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: