Ружинський районний суд Житомирської області
Справа № 291/131/23
3/291/195/23
Ружинський районний суд Житомирської області
08 травня 2023 року
Суддя Ружинського районного суду Житомирської області Митюк О.В.,
за участю секретаря судового засіданн Гладишко Н.А.,
особи яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали, які надійшли з Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності
гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючої, громадянки України, і.к. НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст.130 КУпАП,
14 січня 2023 р. о 21 год. 53 хв., в смт. Ружин Бердичівського району Житомирської області, по вул. Леніна, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом - автомобілем ВАЗ 219000, державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння : запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу відмовилась, а також відмовилась від такого огляду в медичному закладі, чим порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала, показала, що того дня вона керувала автомобілем в смт. Ружин, пригальмувала на перехресті і за це працівники поліції її зупинили, сказали, що вона не зупинилась на знак «Стоп», потім сказали, що почули запах алкоголю від неї, вона злякалась і зателефонувала дядькові, він приїхав і довгий час розмовляли з поліцейськими. Після чого підійшов до неї і сказав, що поліцейські радять відмовитись від проходження огляду, так буде краще. Потім їй працівники поліції пропонували пройти огляд на приладі, вона не погодилась, запропонували в лікарню вона відмовилась. Склали протокол та інші документи, вона поставила свої підписи. Тоді вона була на емоціях і тому не пам'ятає чи роз'яснювали їй порядок застосування приладу «Драгер». Освідування вона пройшла сама в Ружинській ЦРЛ, у неї брали кров, бо вона захотіла здати кров.
Вони поїхали до лікарні, але забулися у поліцейських документи, повернулись, забрали і знову поїхали до лікарні. Висновок їй надали пізніше.
Просила провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, посилаючись на те, що суду не надано переконливих, належних та допустимих доказів її винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, яке вказане в протоколі про адміністративне правопорушення.
Вважає, що дії працівників поліції не відповідали положенням ч.1, ч.2 ст. 266 КУпАП ; Порядоку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування піД впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008р. № МОЗ ; ч. 2 р. І, п. 3, п.4, п.2, п.1, п. 5 розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015р. № 1452/735, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.11.2015р. № 1413/27858.
Так, працівниками поліції було озвучено така ознака , яка, на їхню думку, давали підстави для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, як запах алкоголю з порожнини рота.
Проте жодних доказів вказаного до протоколу про адмінправопорушення не додано, а відео не може передати запах, а тому, відповідно, належним та допустимим доказом наявності у неї такої ознаки, яка б давала право поліцейським пред'являти до неї вимогу про проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння , є покази свідків. Однак свідків для фіксування наявності у неї запаху алкоголю з порожнини рота поліцейськими залучено не було. Її поведінка відповідала обстановці, вона вела себе спокійно, адекватно, мова її була чітка і зрозуміла.
Крім того, поліцейський не показував спеціальний технічний засіб, за допомогою якого вона мала пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Тому вважає, що у поліцейського на момент пред'явлення їй вимоги пройти огляд на стан сп'яніння був відсутній спеціальний технічний засіб для такого огляду, а мене, відповідно, було позбавлено права як пройти огляд за допомогою спеціального технічного засобу на місці зупинки транспортного засобу, так і вимагати надання сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку робочого засобу конкретної (серійний номер).
Стверджує, що я не мала наміру відмовлятись від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки не вживала алкогольних напоїв. І такий огляд пройшла, проте була введена працівниками поліції в оману щодо порядку проходження даного огляду
Також, вважає, що відеозапис, долучений до протоколу про адміністративне правопорушення, не є належним та допустимим доказом по справі про адміністративне правопорушення про притягнення її до адміністративної відповідальності по ч. 1 ст.130 КУпАП. Оскільки на ньому відсутній запис розмови працівника поліції протягом 40-хвилин.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами.
Працівники поліції не дотримались вимог вищезазначених нормативних актів так як не відсторонили її від керування транспортним засобом і доказів такого відсторонення в матеріалах справи не має.
Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення щодо неї по ч.1 ст.130 КУпАП, складений у позапроцесуальний спосіб, а відтак не може бути допустимим доказом у справі про притягнення мене до адміністративної відповідальності по ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того, вважає, що її діях відсутня суб'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що того дня йому зателефонувала ОСОБА_1 і він підїхав на місце події. Там йому працівники поліції сказали, що у неї є запах алкоголю, він запитав у поліцейських, що далі ? Вони пояснили, що краще було щоб вона сказала, що відмовляється від огляду.
Зазначив, що коли він приїхав на місце події то запитував у ОСОБА_3 чи вона вживала алкогольні напої, вона відповіла, що ні, запах алкоголю від неї він не чув. Поліцейські йому сказали щоб він передав ОСОБА_3 , що вони зараз до неї підійдуть, і скажуть, що пропонують пройти огляд і вона відмовиться бо у них не було із собою приладу, а потім сама пройде огляд і здасть в Ружинській ЦЛ кров. Він не чув чи вони пропонували їй пройти огляд в лікарні. При ньому протокол складався. Я був з нею до кінця, до лікарні з нею не їхав, вони поїхали, він ще залишився на місці.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, доводи його захисника, врахувавши покази свідків, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінюючи надані суду докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд враховує таке.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 245, 251, 252, 280КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Фабулою ч.1 ст. 130 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність наступає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли особа відмовилася від проходження такого огляду.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 судам слід ураховувати, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Незважаючи на невизнання вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченому ч. 1 ст. 130 КУпАП, за вище викладених обставин, вина ОСОБА_1 повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв'язку для ухвалення даного рішення, а саме:
- відомостями, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 263938 від 14.01.2023;
- розпискою про роз'яснення прав передбачених ст. 63 Конституції України, та ст. 268 КУпАП;
- розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння про порядок застосування спеціального технічного засобу;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого встановлено, що у водія ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, на вимогу працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів Drager Alcotest 6820 на місці зупинки, ОСОБА_1 від проходження такого відмовилась;
- направленням на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння до закладу охорони здоров'я, з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовилась від проходження вказаного огляду;
- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД № 107163 від 14.01.2023 про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122, ст. 125 КУпАП;
Вище зазначені події зафіксовані на відеозаписі, який міститься на долученому до матеріалів справи оптичному диску, який було переглянуто в судовому засіданні. З відео файлів вбачається, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та факт зупинки її працівниками поліції. Поліцейський підійшовши до автомобіля водія повідомляє їй причину зупинки, повідомляє про наявність у неї ознак алкогольного сп'яніння та називає їх, роз'яснює, що вона зобов'язана пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, або проїхати для цього до медичного закладу та уразі відмови відносно неї буде складено протокол про адміністративне правопорушення. Водій просить надати їй можливість зателефонувати порадитись. Поліцейські не заперечують, водій телефонує. Після цього, поліцейський запитує у ОСОБА_1 чи буде вона проходити огляд та з'ясовує чи вживала вона сьогодні алкогольні напої, ОСОБА_3 пояснює, що алкогольний напій вживала сьогодні півтори години тому.
В цей час під'їжджає стороння особа, повідомляє, що являється родичем водія та запитує, що можна зробити, поліцейський роз'яснює, що вона може, або пройти огляд, або відмовитись від огляду. Поліцейський підходить до ОСОБА_1 та знову двічі роз'яснює, що вона зобов'язана пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, або проїхати для цього до найближчого закладу охорони здоров'я та уразі відмови відносно неї буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП та запитує про її рішення, водій спочатку відповідає, що погоджується на інші варіанти, потім повідомляє, що буде ще думати. Поліцейський роз'яснює, що така її поведінка буде розцінена ним як відмова від проходження огляду. Та пропонує їй пройти до службового автомобіля.
Потім на відеозаписі, який проводиться із салону службового автомобіля зафіксовано розмову поліцейських із сторонню особою, який назвався родичем водія, при цьому самої розмови не чути через шум увімкненого двигуна автомобіля.
Через деякий час поліцейський підходить до автомобіля водія ОСОБА_1 , яка в цей час заходиться за кермом, з'ясовує у неї чи вона вже поспілкувалась з юристом, вона відповідає, що так. Після цього, поліцейський пропонує їй пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, або проїхати для цього до медичного закладу та роз'яснює, що уразі відмови відносно неї буде складено протокол про адміністративне правопорушення. Водій повідомляє, що відмовляється, поліцейський знову роз'яснює, що у такому разі відносно неї буде складено протокол про адміністративне правопорушення та роз'яснює її права.
Поліцейські складають протокол та процесуальні документи. Після цього, водій підходить та сідає до службового автомобіля, поліцейські перевіряють анкетні данні особи, оголошують протокол про адміністративне правопорушення, заперечень ОСОБА_3 ніяких не висловлює, ставить підписи в протоколі та інших процесуальних документах. Отримує копії документів та пояснює, що їй все зрозуміло.
Поліцейський роз'яснює ОСОБА_1 , що їй сьогодні заборонено керувати транспортними засобами і що їй необхідно знайти водія, як зможе забрати автомобіль. ОСОБА_1 повідомляє, що їй це зрозуміло.
Доданий до матеріалів справи відеозапис дає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій, які мали місце 14.01.2023 та поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема, те що працівники поліції у встановленому законом порядку запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі, а особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 відмовилась від проходження такого огляду.
Будь-яких фактичних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів достовірність вищевказаного відеозапису особою, яка притягається до адміністративної відповідальності не надано і не встановлено таких обставин і під час розгляду справи.
Доводи ОСОБА_1 про те, що її було позбавлено права пройти огляд за допомогою спеціального технічного засобу на місці зупинки транспортного засобу, так як на її думку у поліцейського на момент пред'явлення їй вимоги пройти огляд на стан сп'яніння був відсутній спеціальний технічний засіб для такого огляду, а також, доводи стосовно того, що поліцейський радив їй відмовитись від огляду, суд вважає надуманими та необґрунтованими, оскільки із зазначеного відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що працівниками поліції неодноразово, було роз'яснено ОСОБА_1 порядок проходження огляду та запропоновано пройти один з оглядів також роз'яснено, що уразі відмови відносно неї буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП. Однак у ОСОБА_1 наміру на проходження огляду на визначення факту сп'яніння не було. Крім того, з відео вбачається, що ОСОБА_1 отримала правову консультацію, щодо вказаного питання в телефонному режимі, а потім прийняла рішення відмовитись від огляду на стан сп'яніння. Таму суд, приймає такі твердження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, як намагання останньої уникнути покарання.
Так само критично, суд ставиться і до твердження ОСОБА_1 не мала наміру відмовлятись від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки не вживала алкогольних напоїв, а також до показів свідка ОСОБА_2 стосовно того, що коли він приїхав на місце події то ОСОБА_3 повідомила йому що вона не вживала алкогольні напої , оскільки з відеозапису вбачається, що вона на запитання поліцейського чи вживали ви спиртні напої чітко відповідає «так, вживала вино».
Стосовно того, що ОСОБА_1 самостійно звернулась до медичного закладу де було проведено дослідження зразка крові на вміст алкоголю, то відповідно до вимог пункт 9 Розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої Наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 р., визначає, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Тобто, ОСОБА_1 повинна була пройти медичний огляд у присутності поліцейського протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
У відповідності з п.22 Розділу ІІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої Наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 р., висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Отже, вказаний доказ проходження ОСОБА_1 огляду є недопустимим доказом, який не спростовує її винуватість у вчиненні порушення вимог п.2.5 ПДР України.
Окрім того, ОСОБА_1 звернулась до медичного закладу більше ніж через дві години з моменту виявлення правопорушення.
Таким чином факт відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції підтверджений даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 263938 від 14.01.2023, які повністю узгоджуються з даними нагрудного відеореєстратора працівника поліції, дослідженими в судовому засіданні.
Таким чином, складений працівником поліції щодо ОСОБА_1 протокол відповідає вимогам ст.256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушеннята є джерелом доказової інформації про події правопорушення та особу, яка його вчинила.
На переконання суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.
Під час розгляду справи судом ОСОБА_1 не навела переконливих доводів, які б свідчили про відсутність в її діях, як події, так і складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши і оцінивши зібрані у справі докази, які є достовірними, оскільки відповідають фактичним обставинам справи, узгоджуються між собою, взаємно доповнюють один одного, зібрані з дотриманням порядку, встановленого КУпАП, у їх сукупності, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 порушила п.2.5 Правил дорожнього руху та її дії за ч.1 ст.130 КУпАП кваліфіковані вірно.
Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33, 34 КУпАП при накладені адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Застосовуючи вид адміністративного стягнення, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, те, що допущене ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху є грубим, пов'язане з безпекою руху транспорту та вживанням алкогольних напоїв, що за своїм характером є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжкість ймовірних наслідків даного проступку.
Суддя враховує, що в рішенні у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29. 06. 2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
З врахуванням скоєного, особи винної , яка у вчиненому не розкаявся та протягом розгляду справи в суді намагалась уникнути адміністративної відповідальності; характеру вчиненого правопорушення та ступеню його суспільної небезпеки, вважаю за необхідне застосувати до останньої адміністративне стягнення, визначене санкцією інкримінованої статті у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 130, 283, 284 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя,
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 536 грн. 80 коп. (П'ятсот тридцять шість гривень 80 коп.) .
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Повний текст постанови виготовлено 15.05.2023року.
Суддя О. В. Митюк.