Справа № 283/1132/23
Провадження №3/283/630/2023
15 травня 2023 року м. Малин
Суддя Малинського районного суду Житомирської області Хомич В.М., розглянувши справу, що надійшла з Відділення поліції №1 Коростенського районного управління поліції ГУ НП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , не працюючого,
за ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу серії ВАД за № 084730 від 05.05.2023, 14 квітня 2023 року близько 15 год. ОСОБА_1 по вулиці Покровській в м. Малині на ґрунті тривалих неприязних відносин виражався нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, із заявами та клопотання до суду не звертався. Про дату і час розгляду справи повідомлявся смс-повісткою відповідно до заявки про отримання судової повістки в електронній формі, підписаної ним та доданої до матеріалів справи. Відповідно до довідки про доставку смс, судова повістка доставлена 12.05.2023 року.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП з наступних підстав.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно з диспозицією статті 173 КУпАП об'єктивну сторону складу дрібного хуліганства становлять такі альтернативні діяння: 1) нецензурна лайка в громадських місцях; 2) образливе чіпляння до громадян; 3) інші подібні дії, за умови, що кожне із цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян, а обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії.
З об'єктивної сторони хуліганство, незалежно від виду відповідальності (адміністративної чи кримінальної), характеризується порушенням громадського порядку, а з суб'єктивної - умисною виною та мотивом явної неповаги до суспільства.
При цьому, особливість мотиву хуліганства полягає у причинній зумовленості, здебільшого, дії особи, яка вчиняє хуліганство, позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), чи з розгнузданого самолюбства, пов'язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки.
Як встановлено судом з матеріалів справи, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що "на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин виражався нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок", потерпілим у протоколі вказаний ОСОБА_2 , мешканець АДРЕСА_2 . В той же час, з письмових пояснень ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , доданих до протоколу, встановлено, що 14.04.2023 близько 19 год. 50 хв. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відбувся словесний конфлікт по вул. Покровській, а приблизно о 20 год. того ж дня невідома особа розбила віконне скло в будинку за місцем проживання ОСОБА_2 , останній вважає, що це зробив ОСОБА_1 .
Виходячи з наведеного, суд зауважує, що сама по собі словесна перепалка із застосуванням слів нецензурної лайки, за обставин її взаємності на тривалих неприязних відносин, не свідчить про наявність складу правопорушення, визначеного ст. 173 КУпАП.
Крім того, суд звертає увагу, що суть правопорушення, зазначена в протоколі, не відповідає фактичним обставинам правопорушення, які визначені в матеріалах справи, адже дані щодо потерпілого та час події різняться; поліція не ставить ОСОБА_1 у провину розбиття віконного скла у будинку ОСОБА_2 та не надає жодних доказів причетності ОСОБА_1 до вказаної події.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 173, 247 ч.1 п.1, 283, 284 ч.1 п.3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.173 Кодексу України про адміністративне правопорушення закрити на підстві п. 1 ст. 247 КУпАП - у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Житомирського апеляційного суду.
Суддя В. М. Хомич