Справа № 163/783/23
Провадження № 3/163/351/23
11 травня 2023 року місто Любомль
Суддя Любомльського районного суду Волинської області Павлусь О.С.
з участю секретаря Семенюк К.М.,
представника Волинської митниці Кондратюка І.П.,
захисника особи, щодо якої складено протокол, ОСОБА_1 ,
розглянувши в приміщенні суду направлені Волинською митницею матеріали справи за протоколом № 0107/20500/23 про притягнення до відповідальності за ч.6 ст.481 МК України
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 , закордонний паспорт НОМЕР_1 , виданий 09 липня 2018 року органом 0701, РНОКПП невідомий,
ОСОБА_2 , який 01 грудня 2020 року через митний пост «Ягодин» Волинської митниці Держмитслужби для особистого користування ввіз на територію України автомобіль «Skoda Octavia», литовський номерний знак НОМЕР_2 , кузов номер № НОМЕР_3 , в режимі тимчасового ввезення в Україну на строк до 1 року, тобто до 01 грудня 2021 року, перевищив строк тимчасового ввезення цього транспортного засобу більше ніж на 30 діб, що було виявлено 30 березня 2023 року під час перетину ним кордону на митному посту «Устилуг» Волинської митниці, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.6 ст.481 МК України.
На розгляд справи ОСОБА_2 не з'явився, свої права та інтереси доручив представляти адвокату Ульчаку Б.І.
Адвокат Ульчак Б.І. в судовому засіданні просив врахувати таке: справу на розгляд суду скеровано не уповноваженою особою, оскільки супровідний лист підписаний заступником начальника - начальником управління боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Волинської митниці, при цьому доказів того, що ця особа виконувала обов'язки керівника митниці, не надано; внутрішній опис справи не підписаний посадовою особою митного органу через що неможливо встановити, які саме документи долучено до матеріалів справи; до матеріалів справи не додано посадової інструкції посадової особи митниці, яка склала протокол про порушення митних правил, що унеможливлює встановлення повноважень цієї особи на складання протоколу; закінчення передбаченого ст.467 МК України строку для накладення адміністративного стягнення, оскільки днем виявлення правопорушення з огляду на володіння митним органом необхідної інформації у даному випадку є 01 грудня 2021 року; об'єктивна неможливість своєчасного вивезення ОСОБА_2 автомобіля за межі митної території України, у зв'язку із запровадженням з березня 2020 року карантину, пов'язаного з короновірусною інфекцією, що у відповідності до ст.18 КУпАП свідчить про вчинення діяння в стані крайньої необхідності; початок в Україні війни, що є форс-мажорною обставиною, яка унеможливлювала приїзд ОСОБА_2 в Україну для вивезення автомобіля; автомобіль технічно не міг бути вивезений через його поломку. В разі відхилення судом вищенаведених доводів, просив застосувати стягнення у вигляді конфіскації транспортного засобу в дохід держави.
Представник Волинської митниці під час розгляду протоколу заявив, що вважає доведеною винуватість ОСОБА_2 у вчиненні порушення митних правил, просив накласти на останнього стягнення в межах санкції ч.6 ст.481 МК України, стягнути судовий збір.
Заслухавши учасників справи та дослідивши письмові докази у справі, встановлено підстави для висновку про повну доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні передбаченого ч.6 ст.481 МК України порушення митних правил.
За ч.6 ст.481 МК України настає відповідальність за перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування.
Винуватість ОСОБА_2 у вчиненні указаного правопорушення стверджена такими доказами:
- витягами з модуля "Диспетчер зони митного контролю та Пасажирського пункту пропуску" та ЄАІС Держмитслужби, якими підтверджується факт ввезення 01 грудня 2020 року ОСОБА_2 для особистого користування на територію України автомобіля «Skoda Octavia», литовський номерний знак НОМЕР_2 , кузов номер № НОМЕР_3 , в режимі тимчасового ввезення в Україну на строк до 1 року та водночас підтверджується не вивезення ОСОБА_2 указаного автомобіля за межі митної території України у визначений термін, тобто до 01 грудня 2021 року;
- копією паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_4 , у якому наявна відмітка про оформлення ОСОБА_2 01 серпня 2015 року виїзду на постійне проживання до США, що надає йому статус нерезидента в розумінні п.33 ст.4 МК України;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 30 березня 2023 року, у яких він підтвердив увезення 01 грудня 2020 року вищевказаного автомобіля на митну територію України, ознайомлення при ввезенні з положеннями ст.ст.380, 481, 485 МК України. Також вказав на перебування автомобіля на даний час на території України;
- протоколом про порушення митних правил № 0107/20500/23 від 31.03.2023 року, зі змістом якого ОСОБА_2 погодився, не маючи жодних претензій;
- службовою запискою інспектора митниці.
Згідно із ст.103 МК України тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.
Відповідно до ч.1 ст.112 МК України митний режим тимчасового ввезення завершується шляхом реекспорту товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, або шляхом поміщення їх в інший митний режим, що допускається цим Кодексом, а також у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті.
Частиною 1 статті 380 МК України визначено, що тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов'язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.
За змістом ч.2 ст.380 МК України транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від проведення заходів офіційного контролю, а також від подання документів та/або відомостей, що підтверджують дотримання встановлених заборон та/або обмежень щодо переміщення транспортних засобів особистого користування через митний кордон України. Пропуск таких транспортних засобів через митний кордон України здійснюється без надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу. Пальне, що міститься у звичайних (встановлених заводом-виробником) баках зазначених транспортних засобів, не підлягає письмовому декларуванню та не є об'єктом оподаткування митними платежами.
Відповідно до ч.1 ст.460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, … не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
У письмових поясненнях від 30 березня 2023 року ОСОБА_2 вказав, що автомобіль не зміг вивезти з території України з певних причин, проте з яких саме не вказав.
У судовому засіданні представник ОСОБА_2 адвокат Ульчак Б.І. вказав на поломку автомобіля, однак належних доказів на підтвердження цієї обставини у відповідності до затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 657 Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму суду не надав.
Отже, обставин, що об'єктивно та відповідно до закону перешкоджали б ОСОБА_2 виконати зобов'язання реекспорту транспортного засобу у справі не встановлено.
Ведення на території України та в інших державах світу карантинних обмежень, пов'язаних із поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, а також введення на території України з 24 лютого 2022 року воєнного стану, на що посилається представник ОСОБА_2 , на увагу не заслуговують, оскільки існування зазначених обставин не перешкоджало ОСОБА_2 звернутися в митні органи із заявою про неможливість своєчасного вивезення автомобіля. Таку заяву ОСОБА_2 міг подати шляхом надіслання відповідного повідомлення на електронну адресу митниці або уповноважити зробити таку заяву іншу особу.
Зазначене свідчить про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні передбаченого ч.6 ст.481 МК України правопорушення і відсутність підстав для його звільнення від відповідальності у відповідності до ст.460 МК України.
Доводи захисника ОСОБА_2 адвоката Ульчака Б.І. стосовно направлення справи до суду не уповноваженою особою, відсутність посадової інструкції інспектора митниці, який склав протокол, а також відсутність підпису посадової особи митниці в описі матеріалів справи, до уваги не приймаються та розцінюється не інакше як затягування розгляду справи, штучне створення підстав для повернення справи для додаткової перевірки, оскільки з моменту ознайомлення з матеріалами справи (18 квітня 2023 року) захисник мав більш як достатньо часу перевірити сумнівні для нього процесуальні моменти шляхом надіслання відповідних запитів митному органу.
Також належить зазначити, що опис матеріалів справи відповідає фактично наявним у ній документам, тому відсутність у ньому підпису посадової особи митниці є лише підставою для перевірки виконання певною особою митниці своїх трудових обов'язків та аж ніяк не свідчить про неналежність, недопустимість чи недостовірність цих документів як доказів.
Також відхиляється позиції захисника про закінчення строків притягнення ОСОБА_2 до відповідальності, як така, що побудована захисником на власному трактуванні норм митного законодавства і є помилковою з огляду на таке.
За змістом ч.1 ст.467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.
Факт ввезення ОСОБА_2 автомобіля на територію України мав місце 01 грудня 2020 року.
Строк зворотного вивезення транспортного засобу за обставинами цієї справи збіг 01 грудня 2021 року, а з 02 грудня 2021 року почалась бездіяльність ОСОБА_2 щодо виконання обов'язку вивезення автомобіля за межі митної території України, яка тим самим утворює триваюче правопорушення.
Моментом закінчення триваючого правопорушення є його припинення винною особою або виявлення компетентним органом.
Триваюче правопорушення, вчинене ОСОБА_2 було виявлено 30 березня 2023 року і таким чином вказана дата є моментом закінчення триваючого правопорушення.
Отже, підстави для застосування положень ч.1 ст.467 МК України по справі відсутні.
Санкція ч.6 ст.481 МК України передбачає накладення штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію таких транспортних засобів.
Підстави для застосування конфіскації транспортного засобу, про що також просив захисник Луцика А.Ф., по справі відсутні через ненадання доказів збереження автомобіля «Skoda Octavia», кузов номер № НОМЕР_3 , та достовірної інформації про місце його знаходження, тим паче, що захисник вказував на технічну несправність автомобіля. Крім цього, від дня складання протоколу ОСОБА_2 мав достатньо часу доставити указаний автомобіль, у тому числі в несправному стані, до Волинської митниці.
Таким чином, враховуючи доведеність вини ОСОБА_2 та передбачену законом санкцію, стягнення на нього слід накласти у вигляді штрафу в розмірі 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З порушника відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України № 3674-VI підлягає стягненню судовий збір у відповідному розмірі.
Керуючись ст.ст.522, 527, 528 МК України,
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України, і накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 000 (сто сімдесят тисяч) гривень.
Штраф в розмірі 170 000 (сто сімдесят тисяч) гривень підлягає стягненню на рахунок UA758999980313010106005003500 в Казначействі України (ЕАП) (ЄДРПОУ 38009371, отримувач ГУК у Волинській області/село Вишнів, код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу "адміністративні штрафи та інші санкції "05" Державна митна служба України").
Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок судового збору на рахунок UA958999980313161206000003480 в Казначействі України (ЕАП) (отримувач ГУК у Волинській області/місто Любомль, код ЄДРПОУ 38009371, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "судовий збір").
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.
Суддя Любомльського районного суду
Волинської області О.С. Павлусь