Справа № 161/5623/23
Номер провадження: 3/161/2033/23
10 травня 2023 року м. Луцьк
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Олексюк А.В., при секретарі - Гичці М.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, мешканця АДРЕСА_1 -
- за ч.1 ст. 44-3, ст.185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
З протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 №217239 від 26.03.2023 вбачається, що ОСОБА_1 26.03.2023 о 10 год 36 хв в м. Луцьк, по вул. Конякіна, 39 вчинив злісну непокору законній вимозі поліцейського ОСОБА_2 при виконанні службових обов'язків, а саме не пред'явив документи, які засвідчують особу на законну вимогу поліцейського, чим вчинив правопорушення передбачене ст. 185 КУпАП.
Також, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 850483 від 30.03.2023 ОСОБА_1 26.03.2023 о 10 год 36 хв в м. Луцьк, по вул. Конякіна, 39 порушив правила, щодо карантину людей, а саме перебував на вулиці без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи, чим порушив пп. 2 п. 2-2 Постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 року.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що 26.03.2023 близько 10.30 перебувавав у м. Луцьк, по вул. Конякіна, 39 на території автостанції та курив сигарети в громадському місці, на вимогу працівників поліції не пред'явив їм документів.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Ч. 1 ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Ст. 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За положеннями ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною першою статті 44-3 КУпАП, передбачена відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Статтею 185 КУпАП передбачена відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Пленум Верховного Суду України у п. 7 Постанови «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» роз'яснив, що злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, а також, що адміністративна відповідальність за ст. 185 КУпАП настає при відсутності застосування фізичної сили з боку винної особи.
З об'єктивної сторони злісна непокора виражається у відмові від обов'язкового виконання наполегливих, неодноразово повторених розпоряджень або вимог працівника поліції, або в непокорі, вираженій в зухвалій формі, що свідчить про явну неповагу до органів та осіб, які охороняють громадський порядок. Відмова правопорушника проявляється у недвозначній формі словами, жестами, мовчанням тощо.
З системного аналізу положень КУпАП з урахуванням позиції Верховного Суду України, висловленої в узагальненні «Практика розгляду судами справ про адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління (статті 185-185-2 КУпАП) випливає, що дане правопорушення обов'язково передбачає наявність законної вимоги поліцейського, саме законної, адже його вимоги та розпорядження акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, мають бути законодавчо обґрунтовані, зокрема, про перебування його при виконанні службових обов'язків мають свідчити установлена форма одягу, нагрудний знак, а також пред'явлене відповідне посвідчення, у зв'язку з чим у протоколі про адміністративне правопорушення повинні бути відображені які саме законні вимоги були висунуті поліцейським, дані про те, що він знаходився при виконанні службових обов'язків.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується дослідженим в судовому засіданні протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 №217239 від 26.03.2023, протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 850483 від 30.03.2023, протоколом про адміністративне затримання АА №098349 від 26.03.2023, копією постанови ГАА №235388 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 175-1 КУпАП від 26.03.2023, рапортами та іншими наявними матеріалами справи.
На підтвердження обставин скоєння ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, суду надано DVD-диск з відеозаписами.
Переглянувши надані відеозаписи, судом встановлено, що поліцейський неодноразово повторяв вимогу пред'явити документи.
Таким чином, проаналізувавши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 44-3, ст.185 КУпАП.
Обираючи вид та розмір стягнення за вчинені адміністративні правопорушення, суд враховує особу правопорушника, характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого, інші обставини справи, і вважає за доцільне застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції статті Закону за вчинені правопорушення з урахуванням положень ст. 36 КУпАП.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладене таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно із п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому з ОСОБА_1 необхідно стягнути 536,80 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 23, 27, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 44-3, ст.185 Кодексу України про адміністративні правопорушення за правилами ст.36 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок за наступними реквізитами: (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банк отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд, шляхом подачі апеляційної скарги особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником упродовж десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк