Номер провадження: 22-ц/813/1623/23
Справа № 947/37234/20
Головуючий у першій інстанції Маломуж А. І.
Доповідач Вадовська Л. М.
15.05.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,
суддів - Сєвєрової Є.С., Цюри Т.В.,
за участю секретаря - Поворозко І.Ю.,
переглянувши справу №947/37234/20 за заявою ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , за участю заінтересованої особи Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про встановлення факту, що має юридичне значення, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 , діючої в інтересах ОСОБА_2 , на рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 червня 2021 року у складі судді Маломуж А.І., -
Заявник ОСОБА_1 в інтересах дочки ОСОБА_2 , 2004 року народження, звернувшись 10 грудня 2020 року до суду з вищеназваною заявою, вказала, що 7 жовтня 2020 року Київським районним відділом ГУ ДМС України в Одеській області було прийнято рішення про відмову в отриманні паспорта громадянина України у формі ID-картки ОСОБА_2 у зв'язку з відсутністю підтвердження громадянства України. Ерїлмаз ОСОБА_4 є онукою ОСОБА_5 , 1939 року народження, яка проживала та була зареєстрована з 20 жовтня 1984 року по 14 грудня 1987 року за адресою: АДРЕСА_1 . Для підтвердження громадянства України та оформлення паспорта громадянина України необхідно судовим рішенням встановити факт постійного проживання бабусі ОСОБА_6 до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України».
Заявник ОСОБА_1 в інтересах дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , просила встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт постійного проживання бабусі ОСОБА_2 ОСОБА_5 на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», за адресою: АДРЕСА_1 , з 20 жовтня 1984 року по 14 грудня 1987 року (а.с.3-5).
Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 28 грудня 2020 року відкрито провадження у справі (а.с.28).
Головним управлінням Державної міграційної служби України в Одеській області заяву не визнано, зазначено, що доводи заявника про встановлення факту є помилковими, питання видачі паспорту громадянина України регулюються Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20 листопада 2012 року №5492-УІ; постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України». ОСОБА_2 документована паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , виданим 14 серпня 2017 року, терміном дії до 14 серпня 2021 року. Відповідно до статті 5 Закону України «Про громадянство» від 18 січня 2001 року №2235-Ш документами, що підтверджують громадянство України, зокрема, є паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Крім того, ОСОБА_2 надана Довідка №305710 про реєстрацію особи громадянином України від 5 жовтня 2007 року, в довідці зазначено, що вона набула громадянство України на підставі частини 1 статті 8 Закону України «Про громадянство України», є громадянином України з 5 жовтня 2007 року та має право на оформлення та видачу паспорта громадянина України по досягненню відповідного віку. Заява про встановлення факту, що має юридичне значення, є безпідставною, так як ОСОБА_2 є громадянином України та має право на оформлення та видачу паспорта громадянина України по досягненню відповідного віку. Подана заява про встановлення факту постійного проживання на території України підлягає залишенню без розгляду (а.с.31-36).
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 29 червня 2021 року в задоволенні заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, відмовлено (а.с.79-81).
Висновок суду мотивовано тим, що дочка заявниці, в інтересах якої було подано заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, народилася на території України та є громадянкою України, її документовано закордонним паспортом громадянина України. У поданій заяві ставиться питання про встановлення судом факту постійного проживання бабусі на території України з 20 жовтня 1984 року по 14 грудня 1987 року для набуття громадянства України. Оскільки згідно доводів заявника встановлення даного факту використовуватиметься для оформлення громадянства особи, а ця особа є громадянкою України, то підстави для задоволення поданої заяви відсутні.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 31 серпня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 , діючої в інтересах ОСОБА_2 , на рішення суду.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 , діючої в інтересах ОСОБА_2 , просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення заяви (а.с.83-87).
За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення з підстав неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає в наступному. ОСОБА_2 для підтвердження громадянства до ГУ ДМС в Одеській області надавались паспорт громадянина України для виїзду за кордон, а також довідка №305710 про реєстрацію особи громадянином України від 5 жовтня 2007 року, проте в оформленні паспорта їй було відмовлено та повідомлено, що в архівах ГУ ДМС України в Одеській області та особовій справі не знайдено підтвердження інформації, зазначеної у довідці №305710 про реєстрацію особи громадянином України від 5 жовтня 2007 року, у зв'язку з чим для видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України необхідно підтвердити територіальне походження батьків та/або рідних відповідно до статті 8 Закону України «Про громадянство України». Відповідно до пункту 100 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС має право відмовити особі в оформленні або видачі паспорта, зокрема, якщо дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану заявником інформацію. Рішення про встановлення юридичного факту, з яким закон пов'язує належність особи до громадянства України, є одним з документів, наявність якого безпосередньо впливає на прийняття рішення оформлення належності до громадянства України, що в подальшому є підставою для видачі паспорта громадянина України. Через відсутність підтвердження у ГУ ДМС в Одеській області інформації, яка зазначена у довідці №305710 про реєстрацію особи громадянином України від 5 жовтня 2007 року, відмову у прийнятті зазначеного документа та неможливістю отримати нову довідку про громадянство України через відсутність підтверджуючих документів, єдиною можливістю ОСОБА_7 отримати паспорт громадянина України є встановлення факту проживання бабусі на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України».
В апеляційній скарзі не зазначено нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці.
У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області заперечення щодо змісту і вимог апеляційної скарги обґрунтовує тими ж доводами, що й відзив на заяву (а.с.120-126).
Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги з огляду на наступне.
Ерїлмаз ОСОБА_4 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , в м. Одесі, що підтверджено Свідоцтвом про народження, серія НОМЕР_2 , виданим 4 березня 2004 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського обласного управління юстиції (а.с.21).
Батьками ОСОБА_2 у Свідоцтво про народження вказані батько ОСОБА_8 громадянин Турецької Республіки, мати ОСОБА_1 громадянка Республіки Молдова (а.с.21).
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , народжена в селі Олександрівка Новоаненського району Молдови, ІНФОРМАЦІЯ_4 була документована паспортом громадянина України, який дійсний до 28 серпня 2029 року; унікальний номер в Єдиному державному демографічному реєстрі 19730529-03009; зареєстроване місце проживання з 18 лютого 2008 року: АДРЕСА_2 (а.с.9,10,12).
Ерїлмаз ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народжена в м. Одесі, була документована 14 серпня 2017 року паспортом громадянина України для виїзду за кордон (дата закінчення строку дії 14 серпня 2021 року); в паспорті вказано громадянство Україна, унікальний номер в Єдиному державному демографічному реєстрі 20040123-02022; паспорт містить відмітки про неодноразове перебування за кордоном, зокрема в Турецькій Республіці у період з 2017 по 2020 роки (а.с.15-20).
В заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, ОСОБА_5 вказана як матір ОСОБА_1 та бабуся ОСОБА_2 . Документи, що посвідчують особу як ОСОБА_5 (в тому числі із написанням українською мовою) в справі відсутні. До заяви додано копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виданого в Молдавській РСР, де матір'ю вказана російською мовою « ОСОБА_9 », а також копію Довідки №420 від 10 вересня 2007 року КП «Житлово-комунальний сервіс «Черьомушки», за змістом якої російською мовою « ОСОБА_10 » постійно проживала та була зареєстрована з 20 жовтня 1984 року по 14 грудня 1987 року за адресою: АДРЕСА_1 ; копію Форми А, яка містить відмітку про вибуття російською мовою « ОСОБА_9 » ІНФОРМАЦІЯ_5 до міста Нові Анени Молдавської РСР (а.с.12).
У відповіді Київського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області від 7 жовтня 2020 року №95112-6/5112.1-20, наданій ОСОБА_2 на заяву-анкету від 16 вересня 2020 року №5141733 щодо надання адміністративної послуги з питання отримання паспорта громадянина України у формі ID-картки у зв'язку з досягненням віку, зазначено, що згідно з пунктом 1 статті 100 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №3002 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 року №745) «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» відмовлено в оформленні паспорта у зв'язку з відсутністю підтвердження громадянства України ОСОБА_2 , роз'яснено право повторно звернутися із заявою про оформлення паспорта громадянина України після усунення зазначених обставин (а.с.13).
В заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, вказано, що встановлення факту постійного проживання бабусі ОСОБА_5 на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України» за адресою: АДРЕСА_1 , з 20 жовтня 1984 року по 14 грудня 1987 року, необхідно для підтвердження належності ОСОБА_2 до громадянства України.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про громадянство України» документами, що підтверджують громадянство України, зокрема, є паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Ерїлмаз ОСОБА_4 документована 14 серпня 2017 року паспортом громадянина України для виїзду за кордон, в паспорті вказано громадянство Україна, зазначено унікальний номер в Єдиному державному демографічному реєстрі 20040123-02022 тощо.
Отже, ОСОБА_2 має документ, що відповідно до положень статті 5 Закону України «Про громадянство України» підтверджує громадянство України.
Ерїлмаз ОСОБА_4 як особа, яка має громадянство України, підтверджене паспортом громадянина України для виїзду за кордон, для отримання паспорта громадянина України у формі ID-картки у зв'язку з досягненням віку не має повторно набувати громадянство України за територіальним походженням.
Ерїлмаз ОСОБА_4 не позбавлена права оскаржити в судовому порядку відмову органу Державної міграційної служби України в оформленні паспорта громадянина України у формі ID-картки у зв'язку з досягненням віку.
Додана до заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, письмова відповідь Київського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області від 7 жовтня 2020 року на заяву-анкету від 16 вересня 2020 року №5141733 не містить посилань на те, що ОСОБА_2 має пройти процедуру набуття громадянства України за територіальним походженням.
Щодо вимоги заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, то така у будь-якому разі не має підстав для задоволення.
Так, заявник посилається на частину 1 статті 8 Закону України «Про громадянство України», відповідно до якої громадянство України за територіальним походженням набувається особами, які самі чи хоча б один з їх батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України».
Судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факту її проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року входить до переліку документів, що подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України.
Встановлення факту постійного проживання бабусі ОСОБА_2 ОСОБА_5 на території України з 20 жовтня 1984 року по 14 грудня 1987 року не має жодного правого значення у питанні громадянства, оскільки документом, що підлягає поданню органам ДМС України при зверненні особи з заявою про щодо громадянства України серед іншого є і судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факту її проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року.
ОСОБА_5 вибула з м. Одеси Української РСР в с. Нові Анени Молдавської РСР 14 грудня 1987 року і доказів того, що дана особа постійно проживала на території України за станом на 24 серпня 1991 року не має.
Відповідно до положень статті 318 ЦПК України заява про встановлення факту, що має юридичне значення, повинна містити зазначення того, який факт заявник просить встановити та з якою метою.
Факт постійного проживання на території України, який заявник просить встановити судовим рішенням, має на меті громадянство України.
Оскільки для громадянства України серед іншого має правове значення лише факт постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факт її проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року, то встановлення постійного проживання особи на території України до 24 серпня 1991 року як факту, що має юридичне значення, метою громадянства України не охоплюється.
Головним управлінням Державної міграційної служби України в Одеській області правильно звернуто увагу на те, що питання видачі паспорта громадянина України особі по досягненні відповідного віку, яке передбачає підтвердження особою громадянства, є відмінним від питання набуття громадянства, яке у певних випадках передбачає надання судового рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факту її проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року.
Правові підстави для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, відсутні.
Справа в провадженні суду апеляційної інстанції з серпня 2021 року, призначалась до розгляду на 14 квітня 2022 року, 23 березня 2023 року; інформація про дату, час та місце розгляду справи доступна на сайті «Судова влада». Судом апеляційної інстанції вимоги статей 128, 130 ЦПК України щодо судового виклику/повідомлення учасників процесу виконувались, порядок вручення судових повісток/повідомлень дотримувався, учасники справи правом на отримання/неотримання надісланих поштою судових повісток/повідомлень розпоряджалися на власний розсуд; додатково учасники справи повідомлялися документом в електронному вигляді «Судова повістка…», SMS-повідомлення «Судова повістка…»; на 23 березня 2023 року учасники справи повідомлені завчасно, заявник повідомлений в особі представника, підстав для подальшого відкладення розгляду справи не встановлено.
Відповідно до положень частин 4, 5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
Датою ухвалення призначеного у судове засідання на 23 березня 2023 року рішення судом апеляційної інстанції відповідно до положень частини 5 статті 268 ЦПК України є дата складання повного судового рішення.
Керуючись ст.ст.367, 368, п.1, ч.1 ст.374, ст.ст.375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 , діючої в інтересах ОСОБА_2 , залишити без задоволення.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 червня 2021 року за заявою ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , за участю заінтересованої особи Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про встановлення факту, що має юридичне значення, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 15 травня 2023 року.
Головуючий Л.М.Вадовська
Судді Є.С.Сєвєрова
Т.В.Цюра