11 травня 2023 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_5 на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 27 квітня 2023 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Миколаєві, мешкає в АДРЕСА_1 , раніше судимої,
обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12021152030000669.
Учасники судового провадження:
прокурор - ОСОБА_6 ,
обвинувачена - ОСОБА_5 ,
захисник - ОСОБА_7 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 27 квітня 2023 року відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 25.06.2023 р. включно, з визначенням застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53 680 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Обвинувачена ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та постановити нову, якою обрати запобіжний захід у вигляді особистої поруки.
Узагальнені доводи апелянта.
В апеляційній скарзі обвинувачена ОСОБА_5 зазначає, що визнає свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, має постійне місце проживання, ніколи не спричиняла фізичного насильства та тиску, з потерпілими по телефону не розмовляла, а під час зустрічі з ними майже не розмовляла, крім того, намагалась працевлаштуватись для відшкодування шкоди потерпілим, тому до суду не з'являлась. Вказує на те, що її поручителями можуть бути співмешканець ОСОБА_8 , сусіди та співробітники з будівельної бригади.
Обставини, встановлені судом першої інстанції.
У провадженні Заводського районного суду м. Миколаєва перебуває кримінальне провадження, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 185 КК України.
Під час судового засідання прокурор звернувся до суду з клопотанням про обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років, відсутні утриманці, у судові засідання не з'являлась, крім того обвинувачується у вчиненні ряду інших кримінальних правопорушень, у тому числі майнового характеру, обвинувальні акти щодо яких перебувають на розгляді Заводського районного суду м. Миколаєва, не працює, не має інших джерел доходів, що свідчить про можливість вчинення нею інших кримінальних правопорушень, в тому числі корисливого характеру, раніше судима за вчинення злочинів проти власності, що свідчить про те, що остання на шлях виправлення не стала та перебуваючи на свободі може продовжити свою злочинну діяльність. Наявні ризики того, що обвинувачена може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Врахувавши, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, за найтяжчий з яких, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років, неналежну процесуальну поведінку обвинуваченої під час розгляду кримінального провадження, суд дійшов висновку, що зазначені у клопотанні ризики переховування від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення є дійсними, тому застосування іншого, менш суворого запобіжного заходу, не забезпечить належної поведінки обвинуваченої та виконання нею процесуальних обов'язків.
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченої та її захисника на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора, який вважав ухвалу законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали надані судом, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного.
Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходить при постановленні ухвали, і положення закону, яким керується.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу
Вказаних вимог закону судом дотримано в повному обсязі.
З матеріалів провадження вбачається, що обвинувачена ОСОБА_5 під час судового розгляду кримінального провадження за обвинуваченням її у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 185 КК України, у судові засідання неодноразово не з'являлась, у зв'язку з чим, була оголошена у розшук, крім того, судом наданий дозвіл на її затримання з метою приводу для участі у розгляді клопотання прокурора про застосування відносно неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. 27.04.2023 р. ОСОБА_5 затримано, та доставлено до суду. Підозрювана ОСОБА_5 дітей не має, зареєстрованого місця мешкання не має, не працює, раніше судима. Судове провадження на даний час триває.
Наведені обставини, у своїй сукупності, дають підстави вважати, що обвинувачена ОСОБА_5 може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, вчиняти нові кримінальні правопорушення, тобто наявні ризики, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Отже, з урахуванням наявних ризиків, тяжкості кримінального правопорушення та покарання, що загрожує обвинуваченій у разі визнання її винуватою, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність обрання відносно неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, для забезпечення виконання ОСОБА_5 процесуальних обов'язків.
Доводи обвинуваченої про те, що вона має постійне місце мешкання не спростовують висновків суду про можливість вчинення нею дій, передбачених ст. 177 КПК України.
Зазначені в апеляційній скарзі обвинуваченою ОСОБА_5 підстави, за яких вона не з'являлась у судові засідання суду першої інстанції, а саме через те, що вона намагалась працевлаштуватись на роботу, на переконання апеляційного суду не є поважними та такими, що об'єктивно унеможливили б її прибуття до суду або принаймні повідомлення суд про причини своєї неявки, а відтак апеляційний суд, вважає необґрунтованими твердження обвинуваченої про те, що вона буде виконувати процесуальні обов'язки та з'являтись до суду, у разі обрання більш м'якого запобіжного заходу.
За таких обставин, апеляційний суд доходить висновку, що судом всебічно, повно та об'єктивно розглянуто клопотання прокурора про обрання відносно обвинуваченої ОСОБА_5 запобіжного заходу, враховані всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а тому апеляційна скарга обвинуваченої є необґрунтованою, і, підстав для скасування ухвали суду не має.
Керуючись ст. ст. 7, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд -
ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 27 квітня 2023 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 залишити без змін, апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3