Справа № 443/1584/22 Головуючий у 1 інстанції: Сливка С.І.
Провадження № 22-ц/811/240/23 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.
03 травня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Шандри М.М.
суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.
розглянувши у місті Львові у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Жидачівського районного суду Львівської області від 28 грудня 2022 року у справі за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю «Перфект Пак» заборгованості по заробітній платі,
У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованої заробітної плати.
Заяву мотивована тим, що вона працювала на посаді бухгалтера на ТОВ «Перфект Пак» та була звільнена із займаної посади на підставі наказу № 289-К від 31.10.2022 за угодою сторін згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України. ТОВ «Перфект Пак» заборгував перед нею заробітну плату за вересень 2022 року, яка становить 38 318,00 грн. Просила суд видати судовий наказ про стягнення із ТОВ «Перфект Пак» на її користь заробітну плату в розмірі 38 318,00 грн.
Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 28 грудня 2022 року відмовлено у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 .
Ухвалу суду оскаржила ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість ухвали суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що вона працювала на посаді бухгалтера на ТОВ «Перфект Пак», та звільнена із займаної посади на підставі наказу №289-К від 31.10.2022. На даний час підприємство має заборгованість по невиплаченій їй заробітній платі та розрахункових при звільненні в розмірі 38 318,00 грн, в підтвердження чого надано належним чином засвідчену довідку. Звертає увагу на відсутність спору про право. Просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи, тому відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.
Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).
Згідно із 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що ухвала суду таким вимогам не відповідає.
Відповідно до ч.1 ст.160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч.1 ст.161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Відповідно до вимог ч.2 ст.167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до ч.1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо:
1) заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу;
2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;
3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу;
4) наявні обставини, передбачені частиною першою статті 186 цього Кодексу;
5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою;
6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ;
7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої цієї статті;
8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу;
9) заяву подано з порушенням правил підсудності.
При цьому, згідно з ч.2 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Судом встановлено та не заперечується заявником, що ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 10 листопада 2022 року у справі № 443/1344/22 (провадження №2-н/443/140/22) на підставі п.3 ч.1 ст.165 ЦПК України було відмовлено у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ «Перфект Пак» на її користь заборгованості по заробітній платі. Роз'яснено ОСОБА_1 право на звернення до суду з тими самими вимогами в порядку позовного провадження.
Зазначена ухвала ОСОБА_1 не оскаржувалась та набрала законної сили.
Однак, як вбачається, у справі № 443/1344/22 ОСОБА_1 просила видати судовий наказ про стягнення з ТОВ «Перфект Пак» на її користь заборгованості по заробітній платі станом на 31 жовтня 2022 року в розмірі 50887,69 грн, яка включала в себе також матеріальну допомогу на оздоровлення та компенсацію за невикористану відпустку, стягнення яких шляхом видачі судового наказну не передбачено ст.161 ЦПК України. Натомість у справі № 443/1584/22 ОСОБА_1 просила видати судовий наказ про стягнення з ТОВ «Перфект Пак» на її користь заборгованості по заробітній платі станом на 30 вересня 2022 року в розмірі 38318,00 грн без матеріальної допомоги на оздоровлення та компенсації за невикористану відпустку.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку, що ОСОБА_1 повторно звернулась до суду із аналогічною заявою про видачу судового наказу, а, відтак, безпідставно постановив ухвалу про відмову у видачі судового наказу на підставі п.7 ч.1 ст. 165 ЦПК України.
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Оскільки допущене судом першої інстанції порушення норм процесуального права призвело до постановлення ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, така підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.6 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Жидачівського районного суду Львівської області від 28 грудня 2022 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повний текст постанови складено: 12.05.2023
Головуючий
Судді