05 травня 2023 року Справа № 915/292/22
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Дюльгер І.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Квента ВК” про ухвалення додаткового рішення у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Квента ВК” (04073, м. Київ, вул. Куренівська, буд. 18, код ЄДРПОУ 44747682, електронна пошта: office@guenta.com.ua)
до відповідача: Акціонерного товариства “Миколаївобленерго” (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, буд. 40, код ЄДРПОУ 23399393, електронна пошта: kanc@energy.mk.ua)
про: стягнення заборгованості,
за участі представників учасників справи:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Колодяжна Ю.А.,
25.08.2022 позивачем подано до господарського суду Миколаївської області позовну заяву, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у сумі 664930,00 грн - основного боргу, 66029,26 грн - інфляційних витрат за період з квітня 2022 року по липень 2022 року, 89264,58 грн - пені за період з 04.04.2022 до 15.08.2022, 13659,01 грн - 3 % річних за період з 04.04.2022 до 15.08.2022, а всього 827547,18 грн.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 07.04.2023 позовні вимоги задоволено, стягнуто з Акціонерного товариства “Миколаївобленерго” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Квента ВК” заборгованість в сумі 738282,60 грн, а саме: 664930,00 грн - заборгованість за поставлений товар; 7323,34 грн - 3% річних; 66029,26 грн - інфляційні втрати; 11074,24 грн - витрати по сплаті судового збору.
25.04.2023 до суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо компенсації витрат на професійну правничу допомогу.
Зокрема, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частин 3-5 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Ухвалою суду від 01.05.2023 судове засідання для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Квента ВК” про ухвалення додаткового рішення у справі призначити до розгляду у судовому засіданні на 05 травня 2023 року о 12:00 год.
Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання.
Клопотанням від 03.05.2023 представник позивача просить суд здійснити розгляд клопотання без участі позивача та його представника. Заявлені вимоги підтримує в повному обсязі.
Заявою від 05.04.2023 відповідач просить суд зменшити суму гонорару адвоката на 2500,00 грн.
У судовому засіданні представник відповідача підтримує заяву від 05.04.2023, просить зменшити витрати позивача на правничу допомогу на 2500,00 грн.
У судовому засіданні 05.05.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, суд дійшов наступних висновків.
За приписами статті 244 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Як вбачається з матеріалів справи, разом із позовною заявою представником позивача було подано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У тексті позовної заяви представником позивача - адвокатом АО «Інвікта» Войнаровським О.В. в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України було зроблено заяву стосовно того, що докази, які підтверджують розмір судових витрат, які позивач сплатив або має сплатити у зв'язку із розглядом даної справи будуть подані суду у строки, передбачені абз. 2 ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Заявою від 24.04.2023 представник позивача просить суд ухвалити додаткове рішення та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у справі №915/292/22 в розмірі 25000,00 грн.
З поданих представником позивача доказів вбачається, що 24.06.2022 між Адвокатським об'єднанням «Інвікта» (далі - виконавець) та ТОВ «Квента ВК» (далі - замовник) укладено договір №1482 про надання правничої допомоги, за умовами якого виконавець приймає на себе доручення (заявку) іншої сторони - замовника (або його представника) про надання замовнику правничої допомоги обумовленого ним виду в інтересах замовника на умовах, передбачених Договором, а інша сторона - замовник (або його представник) - зобов'язується сплатити гонорар за дії виконавця по наданню правничої допомоги, а також у випадку необхідності - фактичні витрати, пов'язані з виконанням Договору.
За умовами п.3.3., 3.4. Договору вартість правничої допомоги за цим Договором складає 35000,00 грн, сплата гонорару виконавця та покриття фактичних витрат, пов'язаних з виконанням цього Договору, здійснюється замовником шляхом перерахування коштів на рахунок виконавця, який зазначений у цьому Договорі.
Про факт надання правничої допомоги АО «Інвікта» позивачу за договором № 1482 про надання правничої допомоги від 24.06.2022 в рамках даної справи свідчить рахунок-акт №: 01016-1 від 21 квітня 2023 року на суму 26 750,00 гри.
Згідно вказаного рахунку-акту №01016-1 від 21.04.2023 в межах даної справи АО «Інвікта» було надано позивачу таку правничу допомогу: правовий аналіз документів та підготовка позовної заяви до Господарського суду Миколаївської області про стягнення заборгованості в сумі 827547,18 грн з АТ «Миколаївобленерго», підготовка клопотань про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, підготовка та надсилання відповіді на відзив, представництво інтересів клієнта у Господарському суді Миколаївської області, підготовка заяви про залишення без розгляду частини позовних вимог до Господарського суду Миколаївської області, підготовка заяви про ухвалення рішення у справі у підготовчому провадженні до Господарського суду Миколаївської області, підготовка заяви про розгляд справи у відсутність позивача і/або його представника.
Отже, АО «Інвікта», надаючи ТОВ «Квента ВК» професійну правничу допомогу у даній справі за вказаним договором, витратила 10.7 годин роботи.
01 серпня 2022 року між АО «Інвікта» та ТОВ «Квента ВК» було підписано додаткову угоду № 1, відповідно до якої вартість правничої допомоги за стягнення з АТ «Миколаївобленерго» складає 25 000,00 грн.
Згідно з п. 4 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно визначень частини першої статті 1 вказаного Закону:
- представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
- інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ст.1 ЗУ “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”).
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Згідно статті 30 зазначеного Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Частиною першою статті 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).
Згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
У розумінні положень частини п'ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 зазначила таке.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене у частині четвертій статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої і дев'ятої статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята і шоста статті 126 ГПК України).
Оцінивши розмір витрат на правничу допомогу, заявлений Позивачем, господарський суд встановив, що вони нерозривно пов'язані з розглядом цієї справи; розмір таких витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін; поведінка представника Позивача під час розгляду справи, не свідчила про намір зловживати процесуальними правами; дії сторони свідчили про намір врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи; розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката відповідає умовам договору про надання правничої допомоги, представником подано детальний опис наданих послуг.
Таким чином, підстав для їх зменшення не вбачається.
Враховуючи складність справи, предмет та підстави позовних вимог, прийняття судом рішення про задоволення позову, з урахуванням заяви позивача про залишення позовних вимог в сумі 89264,58 грн без розгляду, принцип пропорційності розподілу судових витрат, господарський суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 22303,34 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. 129, 130, 238-241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Стягнути з Акціонерного товариства “Миколаївобленерго” (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, буд. 40, код ЄДРПОУ 23399393, електронна пошта: kanc@energy.mk.ua) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Квента ВК” (04073, м. Київ, вул. Куренівська, буд. 18, код ЄДРПОУ 44747682, електронна пошта: office@guenta.com.ua) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 22303,34 грн.
2. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
3. Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
4. Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Сторони та інші учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Квента ВК” (04073, м. Київ, вул. Куренівська, буд. 18, код ЄДРПОУ 44747682, електронна пошта: office@guenta.com.ua)
відповідач: Акціонерне товариство “Миколаївобленерго” (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, буд. 40, код ЄДРПОУ 23399393, електронна пошта: kanc@energy.mk.ua).
Повний текст додаткового рішення складено і підписано 15.05.2023.
Суддя В.О. Ржепецький