вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
15.05.2023м. ДніпроСправа № 904/1323/23
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В., розглянувши справу
за позовом Комунального підприємства "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради, Дніпропетровська область, м. Дніпро
до Фізичної особи-підприємця Вагана Дмитра Володимировича, Дніпропетровська область, м. Дніпро
про стягнення 4162,52 грн
Без виклику представників сторін
Комунальне підприємство "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради звернулося до господарського суду з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Вагана Дмитра Володимировича про стягнення 4162,52 грн, з яких: 3079,98 грн - основний борг, 641,31 грн - пеня, 30,80 грн - штраф передбачений п. 7.1. договору, 308,00 грн - штраф передбачений п. 7.2. договору, 34,18 грн - 3% річних, 68,25 грн - інфляційні втрати.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про організацію та експлуатацію майданчика для паркування № 90 ОП від 22.07.2021.
Суд ухвалою від 15.03.2023 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
20.03.2023 відповідач подав до суду заяву з запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, в якій просить суд розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.
03.04.2023 відповідач подав до суду відзив, в якому зазначив, що 24.02.2022 Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) у зв'язку з військовою агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Умовами п. 8.4. договору № 90 ОП від 22.07.2021 передбачено, що виключно єдиним передбаченим у договорі критерієм, який повинен підтверджувати те, що ФОП Ваган Д.В. постраждав від наслідків форс-мажорних обставин є саме наявність акту державного органу, якими є зазначені вище Закони України та акт Торгово-промислової палати України від 24.02.2022.Будь-яких інших обов'язків доказувати те, що ФОП Ваган Д.В. постраждав від наслідків форс-мажорних обставин не передбачено умовами договору № 90 ОП від 22.07.2021. Відповідно до п. 8.1. договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов цього договору у разі дії форс-мажорних обставин, настання яких не залежить від сторін і безпосередньо впливає на можливість виконання цього договору. Сторона, що піддалася дії форс-мажорних обставин, негайно повідомляє іншу сторону письмово про початок і можливий строк припинення дії таких обставин протягом 3-5 календарних днів (п. 8.3. договору). У разі дії форс-мажорних обставин виконання зобов'язань за цим договором може бути припинене в повному обсязі або частково на термін дії таких обставин (п. 8.5. договору). На підставі п. 8.3. договору ФОП Ваган Д.В. у листах № 24/02/001 від 24.02.2022, № 24/05/001 від 24.05.2022, № 25/05/002 від 25.05.2022, № 25/06/002 від 25.06.2022, № 24/07/002 від 24.07.2022 повідомляв позивача про те що у зв'язку з продовженням дії форс-мажорних обставин не має можливості виконання або належного виконання умов договору, починаючи із 05 години 30 хвилин 19.02.2023 і до закінчення дії воєнного стану в Україні. ФОП Ваган Д.В. фактично був позбавлений можливості і не міг у повній мірі використовувати паркувальний майданчик за призначенням, оскільки надання паркувальних послуг стало фактично неможливим через введення воєнного стану в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, що призвело до того, що за період часу з 24.02.2022 по 31.01.2023 уся діяльність ФОП Ваган Д.В. на зазначеному вище майданчику для паркування була пов'язана виключно зі збереженням та охороною наявного на ній майна та без надання послуг по паркуванню, оскільки більша частина автотранспортних засобів або роз'їхалась у зв'язку з військовою агресію або їх власники залиши свої автівки на майданчиках та не з'являлися. Вказане підтверджує те, що між засвідченням Торгово-промисловою палатою України форс-мажорних обставин у зв'язку із введенням воєнного стану в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та неможливістю відповідача виконувати свої обов'язки за договором чітко простежується причинно-наслідковий зв'язок, який пов'язаний з неможливістю за період часу з 01.10.2022 по 31.03.2023 у повній мірі використовувати зазначений вище майданчик для паркування за призначенням у зв'язку із тим, що зазначені вище обставини унеможливлювали надання паркувальних послуг з причин відсутності автотранспортних засобів. У зв'язку із чим відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
10.04.2023 позивач подав до суду відповідь на відзив.
Суд ухвалою від 17.04.2023 у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Вагана Дмитра Володимировича про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовив.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд
22.07.2021 між Комунальним підприємством "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради (балансоутримувач) та Фізичною особою-підприємцем Ваганом Дмитром Володимировичем (оператор) було укладено договір про організацію та експлуатацію майданчика для паркування № 90 ОП (далі - договір).
Балансоутримувач надає оператору право на організацію та експлуатацію майданчика для паркування транспортних засобів комунальної форми власності, що розташований за адресою: м. Дніпро, Запорізьке шосе, в районі буд. № 74 (далі - майданчик для паркування); площа майданчика: 115,0 кв. м.; кількість машино-місць: 10; кількість пільгових місць: 1; дні роботи: щоденно; час роботи: з 20:00 до 08:00. Розрахункова площа земельної ділянки для сплати збору за паркування - 103,5 кв.м. (виключені квадратні метри, які обладнані згідно п. 2.2.16. цього договору) (п. 1.1. договору).
Майданчик для паркування транспортних засобів вважається переданим в експлуатацію оператору з моменту підписання сторонами одночасно договору та акту приймання-передачі, який є невід'ємною частиною договору (п. 1.2. договору).
Оператор зобов'язується своєчасно та у повному обсязі перераховувати балансоутримувачу плату за користування майданчиком для паркування (п. 2.2.14. договору).
З моменту підписання сторонами договору та акту приймання-передачі майданчика для паркування оператору всі ризики випадкового знищення або пошкодження майданчика для паркування, а також майна, яке там знаходиться переходять до оператора (п. 2.2.17. договору).
Не пізніше, ніж з моменту підписання цього договору підписати акт введення в експлуатацію майданчика для паркування, який є невід'ємною частиною до цього договору (п. 2.2.18. договору).
Сума річної плати за організацію та експлуатацію майданчика для паркування, яка підлягає сплаті складає 6160 грн, в тому числі ПДВ 1026,67 грн (п. 4.1. договору).
Оператор щомісячно сплачує балансоутримувачу за користування майданчиком для паркування плату у розмірі 513,33 грн, в тому числі ПДВ 85,56 грн за один календарний місяць (п. 4.2. договору).
Визначена в п. 4.2. договору плата за користування сплачується грошовими коштами на поточний рахунок балансоутримувача, визначений у реквізитах цього договору (п. 4.3. договору).
Визначена в п. 4.2. договору плата сплачується оператором щомісячно, авансом, не пізніше 25-го числа кожного місяця, що передує оплачуваному місяцю (п. 4.4. договору).
Нарахування плати починається з дня підписання цього договору і закінчується в день припинення дії цього договору (п. 4.5. договору).
У разі прострочення оператором виконання зобов'язань по сплаті за користування майданчиком для паркування, сплаті інших платежів, передбачених цим договором, оператор зобов'язаний в кожному випадку сплатити балансоутримувачу за кожен день прострочення пеню у розмірі 1 відсотка від суми заборгованості (п. 7.1. договору).
У разі прострочення оператором виконання зобов'язань по сплаті плати за користування майданчиком для паркування, сплаті інших платежів, передбачених цим договором, більш ніж на десять днів, оператор зобов'язаний у кожному такому випадку сплатити балансоутримувачу штраф у розмірі 10 відсотків місячного розміру плати за користування майданчиком для паркування (п. 7.2. договору).
Договір набирає чинності з дати підписання сторонами, а в частині початку ведення діяльності - з моменту підписання акту введення в експлуатацію майданчику для паркування (п. 10.1. договору).
Договір діє до проведення конкурсу з визначення оператора на право обслуговування майданчика для паркування. Датою втрати чинності даного договору вважати дату укладання договору про організацію та експлуатацію майданчика для паркування між балансоутримувачем та переможцем конкурсу з визначення оператора (п. 10.2. договору).
22.07.2021 сторони підписали акт приймання-передачі майданчику для паркування, що розташований за адресою: м. Дніпро, Запорізьке шосе, в районі буд. № 74 та 19.10.2021 - акт введення в експлуатацію майданчика для паркування комунальної форми власності.
Відповідно до п. 2.2.14. договору оператор зобов'язується своєчасно та у повному обсязі перераховувати балансоутримувачу плату за користування майданчиком для паркування.
Визначена в п. 4.2. договору плата сплачується оператором щомісячно, авансом, не пізніше 25-го числа кожного місяця, що передує оплачуваному місяцю (п. 4.4. договору).
Позивач зазначає, що відповідач не виконує належним чином умови договору, внаслідок чого за період з 01.10.2022 по 31.03.2023 виникла заборгованість у розмірі 3079,98 грн з оплати за користування майданчиком для паркування.
Позивач стверджує, що з метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу лист № 9/9-54 від 01.09.2022, в якому вимагав сплатити заборгованість.
Однак, як зазначає позивач, відповідач відповідь на претензію не надав, заборгованість не сплатив, що і стало причиною звернення до суду.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України).
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч.ч.1,2,5 ст.762 Цивільного кодексу України).
Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. (ст. 286 Господарського кодексу України).
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Доказів сплати орендної плати в сумі 3079,98 грн відповідач не надав.
Відповідач подав до суду відзив, в якому зазначив, що 24.02.2022 Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) у зв'язку з військовою агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Умовами п. 8.4. договору № 90 ОП від 22.07.2021 передбачено, що виключно єдиним передбаченим у договорі критерієм, який повинен підтверджувати те, що ФОП Ваган Д.В. постраждав від наслідків форс-мажорних обставин є саме наявність акту державного органу, якими є зазначені вище Закони України та акт Торгово-промислової палати України від 24.02.2022.Будь-яких інших обов'язків доказувати те, що ФОП Ваган Д.В. постраждав від наслідків форс-мажорних обставин не передбачено умовами договору № 90 ОП від 22.07.2021. Відповідно до п. 8.1. договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов цього договору у разі дії форс-мажорних обставин, настання яких не залежить від сторін і безпосередньо впливає на можливість виконання цього договору. Сторона, що піддалася дії форс-мажорних обставин, негайно повідомляє іншу сторону письмово про початок і можливий строк припинення дії таких обставин протягом 3-5 календарних днів (п. 8.3. договору). У разі дії форс-мажорних обставин виконання зобов'язань за цим договором може бути припинене в повному обсязі або частково на термін дії таких обставин (п. 8.5. договору). На підставі п. 8.3. договору ФОП Ваган Д.В. у листах № 24/02/001 від 24.02.2022, № 24/05/001 від 24.05.2022, № 25/05/002 від 25.05.2022, № 25/06/002 від 25.06.2022, № 24/07/002 від 24.07.2022 повідомляв позивача про те що у зв'язку з продовженням дії форс-мажорних обставин не має можливості виконання або належного виконання умов договору, починаючи із 05 години 30 хвилин 19.02.2023 і до закінчення дії воєнного стану в Україні. ФОП Ваган Д.В. фактично був позбавлений можливості і не міг у повній мірі використовувати паркувальний майданчик за призначенням, оскільки надання паркувальних послуг стало фактично неможливим через введення воєнного стану в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, що призвело до того, що за період часу з 24.02.2022 по 31.01.2023 уся діяльність ФОП Ваган Д.В. на зазначеному вище майданчику для паркування була пов'язана виключно зі збереженням та охороною наявного на ній майна та без надання послуг по паркуванню, оскільки більша частина автотранспортних засобів або роз'їхалась у зв'язку з військовою агресію або їх власники залиши свої автівки на майданчиках та не з'являлися. Вказане підтверджує те, що між засвідченням Торгово-промисловою палатою України форс-мажорних обставин у зв'язку із введенням воєнного стану в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та неможливістю відповідача виконувати свої обов'язки за договором чітко простежується причинно-наслідковий зв'язок, який пов'язаний з неможливістю за період часу з 01.10.2022 по 31.03.2023 у повній мірі використовувати зазначений вище майданчик для паркування за призначенням у зв'язку із тим, що зазначені вище обставини унеможливлювали надання паркувальних послуг з причин відсутності автотранспортних засобів. У зв'язку із чим відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.
Згідно ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб.
Статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" передбачено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Також згідно з положеннями ст. 218 ГК України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Таким чином, в той час як форс-мажорні обставини унеможливлюють виконання договірного зобов'язання в цілому, істотна зміна обставин змінює рівновагу стосунків за договором, суттєво обтяжуючи виконання зобов'язання лише для однієї із сторін.
У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
Слід зазначити, що введення воєнного стану на території України не означає, що відповідач не може здійснювати підприємницьку діяльність та отримувати коштів.
З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов'язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов'язання, тому суд відхиляє заперечення відповідача як недоведені документально і такі, що ґрунтуються на бажанні уникнути виконання зобов'язання.
Загальний лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, яким з 24.02.2022 було засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) на всій території України, не є належним і допустимим доказом наявності підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання за договором, що пов'язане з настанням обставин непереборної сили, оскільки згідно зі статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) шляхом видачі сертифіката про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності.
Тож, указаний лист Торгово-промислової палати України не засвідчує факт настання саме для відповідача форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили).
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 3079,98 грн є правомірними та підлягають задоволенню.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 641,31 грн за період з 09.10.2022 по 09.03.2023, штраф, передбачений п. 7.1. договору, у розмірі 30,80 грн та штраф, передбачений п. 7.2. договору, у розмірі 308,00 грн.
Відповідно до п. 7.1. договору у разі прострочення оператором виконання зобов'язань по сплаті за користування майданчиком для паркування, сплаті інших платежів, передбачених цим договором, оператор зобов'язаний в кожному випадку сплатити балансоутримувачу за кожен день прострочення пеню у розмірі 1 відсотка від суми заборгованості.
У разі прострочення оператором виконання зобов'язань по сплаті плати за користування майданчиком для паркування, сплаті інших платежів, передбачених цим договором, більш ніж на десять днів, оператор зобов'язаний у кожному такому випадку сплатити балансоутримувачу штраф у розмірі 10 відсотків місячного розміру плати за користування майданчиком для паркування (п. 7.2. договору).
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.ч.4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені позивача та встановлено, що він виконаний неправильно.
З наявного в матеріалах справи розрахунку вбачається, що позивач нараховує пеню на загальний розмір заборгованості (який виник за період з 01.10.2022 по 31.03.2023) у розмірі 3079,98 грн за період з 09.10.2022 по 09.03.2023.
Господарський суд зазначає, що нарахування пені на загальний розмір заборгованості (який виник за період з 01.10.2022 по 31.03.2023) у розмірі 3079,98 грн за період з 09.10.2022 по 09.03.2023 є необґрунтованим, оскільки 09.10.2022 (початкова дата періоду нарахування пені) заборгованість у розмірі 3079,98 грн ще не виникла.
Відповідно до п. 4.4. договору визначена в п. 4.2. договору плата сплачується оператором щомісячно, авансом, не пізніше 25-го числа кожного місяця, що передує оплачуваному місяцю.
Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України).
Заборгованість у загальному розмірі 3079,98 грн виникла 28.02.2023 (оскільки останній день строку припадає на вихідний день).
Розрахунок з розмежуванням сум основного боргу за кожний місяць окремо з відповідними нарахуваннями позивач не подав. Тому суд здійснює перевірку розрахунку в межах заявленого позивачем періоду та визначеної ним бази нарахування (3079,98 грн).
Таким чином, оскільки позивач здійснює нарахування пені на загальний розмір заборгованості (за період з 01.10.2022 по 31.03.2023) у розмірі 3079,98 грн, то початковою датою нарахування має бути початкова дата прострочення виконання зобов'язання з оплати плати за користування парковкою за останній заявлений спірний місяць такого користування, а саме 28.02.2023 (початкова дата прострочення виконання зобов'язання з оплати плати за користування парковкою за березень 2023 року з урахуванням того, що останній день сплати припадає на вихідний день).
Відповідно до виконаного господарським судом розрахунку до стягнення з відповідача підлягає пеня за період з 28.02.2023 по 09.03.2023 у розмірі 42,19 грн.
Розмір штрафу, передбаченого п.7.2. договору у розмірі 308,00 грн, позивачем розраховано правильно.
Стосовно нарахованого позивачем штрафу, передбаченого п.7.1. договору, у розмірі 30,80 грн господарський суд зазначає наступне.
Як вказано вище, відповідно до п.7.1. договору у разі прострочення оператором виконання зобов'язань по сплаті за користування службової парковки, сплаті інших платежів, передбачених цим договором, оператор зобов'язаний в кожному випадку сплатити балансоутримувачу за кожен день прострочення пеню у розмірі 1 відсотка від суми заборгованості.
З викладеного вбачається, що п. 7.1. договору передбачена можливість нарахування пені у розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення у випадку прострочення оператором виконання зобов'язань по сплаті за користування парковки, сплаті інших платежів, передбачених договором.
Можливість нарахування штрафу, зокрема, 1% від суми заборгованості, п. 7.1. договору не передбачена.
Таким чином, нарахування позивачем штрафу відповідно до п.7.1. договору у розмірі 30,80 грн є необґрунтованим та безпідставним, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Також позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3 % річних за період з 26.10.2022 по 09.03.2023 у розмірі 34,18 грн та інфляційні втрати за той же період у розмірі 68,25 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що він виконаний неправильно.
З наявного в матеріалах справи розрахунку вбачається, що 3% річних та інфляційних втрат позивачем також нараховуються на загальний розмір заборгованості (який виник за період з 01.10.2022 по 31.03.2023) у розмірі 3079,98 грн за період з 26.10.2022 по 09.03.2023
Господарський суд наголошує, що нарахування 3% річних та інфляційних втрат на загальний розмір заборгованості (який виник за період з 01.10.2022 по 31.03.2023) у розмірі 3079,98 грн за період з 26.10.2022 по 09.03.2023 є необґрунтованим, оскільки 26.10.2022 (початкова дата періоду нарахування 3% річних та інфляційних втрат) заборгованість у розмірі 3079,98 грн ще не виникла.
Таким чином, оскільки позивач здійснює нарахування 3% річних та інфляційних втрат на загальний розмір заборгованості (за період з 01.10.2022 по 31.03.2023) у розмірі 3079,98 грн, то початковою датою нарахування має бути початкова дата прострочення виконання зобов'язання з оплати плати за користування службовою парковкою за останній місяць такого користування, а саме 28.02.2023 (початкова дата прострочення виконання зобов'язання з оплати плати за користування парковкою за березень 2023 року, з урахуванням того, що останній день сплати припадає на вихідний день).
Відповідно до виконаного господарським судом розрахунку до стягнення з відповідача підлягають 3% річних за період з 28.02.2023 по 09.03.2023 у розмірі 2,53 грн.
Стосовно нарахування інфляційних втрат господарський суд зазначає наступне.
Оскільки період нарахування з 28.02.2023 по 09.03.2023 не має повного місяця (з огляду на те, що сума боргу, внесена з 28.02.2023, отже інфляційна складова розраховується без урахування лютого 2023 року, та нараховується до 09.03.2023, тобто інфляційна складова розраховується також без урахування березня 2023 року), то інфляційні втрати не підлягають нарахуванню за вказаний період.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов'язання є правомірними та такими, що підлягають частковому задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 3432,70 грн, з яких: 3079,98 грн - основний борг, 42,19 грн - пеня, 308,00 грн - штраф, передбачений п. 7.2. договору, 2,53 грн - 3% річних.
Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача - 470,51 грн (17,53 %), на відповідача - 2213,49 грн (82,47 %).
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Вагана Дмитра Володимировича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради (49038, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Курчатова, буд. 8, ідентифікаційний код 23357437) 3432,70 грн, з яких: 3079,98 грн - основний борг, 42,19 грн - пеня, 308,00 грн - штраф, передбачений п. 7.2. договору, 2,53 грн - 3% річних, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2213,49 грн, про що видати наказ.
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.
Суддя І.В. Мілєва