вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про відмову у видачі судового наказу
15.05.2023м. Дніпро№ 904/2378/23
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Мілєва І.В., розглянувши заяву:
Приватного акціонерного товариства "ДХЛ Інтернешнл Україна" (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 11-Б, ідентифікаційний код 22925230)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелларт" (49100, Дніпропетровська область, м. Дніпро, б. Слави, буд. 8, прим. 6, ідентифікаційний код 43518225)
про видачу судового наказу за вимогою про стягнення грошової заборгованості за договором № IEV-03/12 від 01.12.2020 у розмірі 265 623,93 грн
До Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява Приватного акціонерного товариства "ДХЛ Інтернешнл Україна" про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелларт" грошової заборгованості за договором № IEV-03/12 від 01.12.2020 у розмірі 265 623,93 грн.
В обґрунтування заяви Приватне акціонерне товариство "ДХЛ Інтернешнл Україна" посилається на неналежне виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Зелларт" умов договору № IEV-03/12 від 01.12.2020 в частині оплати наданих послуг.
Розглянувши заяву та подані Приватним акціонерним товариством "ДХЛ Інтернешнл Україна" докази, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви про видачу судового наказу з таких підстав.
01.12.2020 між Приватним акціонерним товариством "ДХЛ Інтернешнл Україна" (DHL) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зелларт" (клієнт) було укладено договір № IEV-03/12 (далі - договір).
Предметом договору є надання клієнту послуг з міжнародних експрес перевезень та експрес перевезень в межах України.
Відповідно до п. 2.7 договору сторони погоджуються, що рахунки, акти та податкові накладні за послуги, надані за даним договором, передаються в електронному вигляді в програмі M.E. Doc, складені відповідно до чинного законодавства про електронні документи, електронний документообіг та електронний цифровий підпис, із заповненням усіх необхідних реквізитів і накладенням електронного цифрового підпису уповноваженої особи та печатки. За відсутності реєстрації клієнта у програмі M.E. Doc паперові оригінали рахунків та актів прийому здачі наданих послуг передаються на адресу клієнта. Рахунки повинні бути оплачені клієнтом протягом 14 календарних днів від дати їх формування. Оплата за послуги здійснюється за безготівковим розрахунком у національній валюті України.
Так заявником за надані послуги було сформовано рахунки-фактури:
- IEVR000376728 від 21/02/2022 на суму 57 339,37 грн;
- IEVR000374003 від 24/01/2022 на суму 65 316,37 грн;
- IEVR000374825 від 31/01/2022 на суму 80 631,46 грн;
- IEVR000375426 від 07/02/2022 на суму 16 548,09 грн;
- IEVR000376055 від 14/02/2022 на суму 45 788,64 грн.
Заявник стверджує, що загальна сума наданих та неоплачених боржником, послуг по вказаним вище рахунками складає 265 623,93 грн.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи (ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").
Господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення (п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку).
Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").
Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів (п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку).
Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи) (п. 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку).
Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку).
Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг (п. 2.5. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку).
Господарський суд зазначає, що жодних первинних документів, підписаних сторонами та скріплених їх печатками, зокрема. і електронних документів із накладенням електронного цифрового підпису уповноваженої особи та печатки, які б підтверджували факт надання боржнику послуг за договором на заявлену до стягнення суму 265 623,93 грн, заявником до суду не надано.
Господарський суд наголошує, що надані заявником рахунки-фактури не є первинними документами в розумінні положень чинного законодавства України та відповідно не можуть бути належними доказами в підтвердження факту підприємницької діяльності та підтвердження здійснення господарських операцій. В силу приписів Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти
Господарський суд зауважує, що договором передбачено складання актів прийому здачі наданих послуг.
За своєю правовою природою акти прийому здачі наданих послуг є первинними документами, оскільки підтверджують факти підприємницької діяльності, що впливають на стан майна, містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення.
Однак жодних атів заявником до суду не надано.
Зважаючи на викладене, за відсутності жодних первинних документів, які б підтверджували факт надання боржнику послуг за договором на заявлену до стягнення суму 265 623,93 грн, суд не вбачає безспірності заявлених Приватним акціонерним товариством "ДХЛ Інтернешнл Україна" вимог.
Згідно зі ст. 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.
Частиною 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України до заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;
Частиною 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 № 14 “Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження” наявність спору про право вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги.
Тобто, Господарський процесуальний кодекс України передбачає можливість задоволення заяви про видачу судового наказу лише за умови безспірності вимог. Відповідно заявник, крім іншого, має додати документи, що вказують на правильність та безспірність грошових сум.
З огляду на вищевикладене, господарський суд не вбачає безспірності вимог, заявлених Приватним акціонерним товариством "ДХЛ Інтернешнл Україна".
Суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу (п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України).
Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про необхідність відмови у видачі судового наказу, за яким звернувся заявник.
Згідно з ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись ст. 150, 152 - 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Відмовити Приватному акціонерному товариству "ДХЛ Інтернешнл Україна" у задоволенні заяви про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелларт"" грошової заборгованості за договором № IEV-03/12 від 01.12.2020 у розмірі 265 623,93 грн.
Ухвала набирає законної сили 15.05.2023.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.В. Мілєва