Справа № 420/9673/22
12 травня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішення, визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просить:
1) визнати протиправними та скасувати рішення № 155350010785 від 12.01.2022 року та дії відповідача стосовно розрахунку поточної пенсії ОСОБА_1 та розрахунку суми боргу за період з 07.10.2009 року - 12.01.2022 року в порядку та спосіб, не відповідному до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”;
2) визнати протиправною бездіяльність відповідача стосовно не здійснення ним розрахунку суми поточної пенсії та суми боргу за період з 07.10.2009 року - 12.01.2022 року відповідно до ст.27, 28 та ч.3 і ч.2 ст.42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням обов'язкових автоматичних масових перерахунків пенсії на 12.01.2022 року;
3) зобов'язати відповідача усунутись від порушення права позивача на пенсію в розмірі відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, включити позивача в коло осіб, яким відповідач зобов'язаний проводити автоматичні масові перерахунки пенсії та здійснити розрахунок та виплату щомісячної пенсії позивача та суми боргу за період з 07.10.2009 - 12.01.2022 року, з урахуванням обов'язкових автоматичних масових перерахунків пенсії на 12.01.2022 рік, відповідно до ст.27, 28 та ч.3 і ч.2 ст. 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, за винятком виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що відповідачем протиправно прийнято рішення № 155350010785 від 12.01.2022 року щодо нарахування пенсії у спосіб та порядок, не визначений Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме: відповідач не включив позивача в коло осіб, стосовно яких він зобов'язаний проводити автоматичні масові перерахунки пенсії, далі це призвело до зменшення розміру поточної пенсії позивача, яка до сьогоднішнього дня нараховується в розмірі, не відповідному Закону, та зменшення розрахунку суми боргу позивачка за період з 07.10.2009 року по 12.01.2022 року; відповідач, замість розрахунку пенсії на дату нарахування пенсії (12.01.2022), протиправно нарахував до виплати пенсію позивачу у розмірі, визначеному на дату, з якої поновлено виплату пенсії (07.10.2009 року). Також відповідачем не враховано положення ч.ч.2, 3 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Ухвалою від 19.07.2022 року позов залишено без руху та роз'яснено позивачу, що виявлені недоліки мають бути усунені шляхом: надання виправленої позовної заяви з її копією для відповідача із зазначенням відомих номерів засобів зв'язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти відповідача; надання до суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 992,40 грн.
Ухвалою суду від 08.08.2022р. прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.10.2021 по справі №420/9541/21 було зобов'язано Головне управління поновити позивачу виплату пенсії з 07.10.2009. На виконання зазначеного судового рішення Головним управлінням рішенням №155350010785 від 12.01.2022 було поновлено виплату пенсії Позивача з 07.10.2009.
Таким чином, не вбачається жодних підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління про поновлення виплати пенсії Позивачу з 07.10.2009, оскільки вказаним рішенням в повному обсязі виконано рішення суду, викладене у рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 21.10.2021 по справі №420/9541/21, а отже відповідна позовна вимога не підлягає задоволенню.
Пенсію Позивачу було поновлено в розмірі 49,86 грн. Рішенням суду Головне управління було зобов'язане поновити пенсійні виплати. Таким чином, поновлення пенсії відбулось у розмірі, визначеному на дату припинення виплати пенсії.
Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , є громадянином України.
15.03.1996 року, по досягненні пенсійного віку та наявності 38 років страхового стажу, позивачу була призначена пенсія за віком, яка виплачувалась йому до виїзду за кордон.
23.07.1997 року позивач виїхав з України до Ізраїлю на постійне місце проживання.
23.03.2021 року позивач звернувся до відповідача з проханням поновити йому пенсію з 01.07.1997 року.
08.04.2021 та 02.06.2021 року відповідач відмовив у поновленні пенсії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.10.2021 по справі №420/9541/21 було зобов'язано Головне управління поновити позивачу виплату пенсії з 07.10.2009, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
На виконання зазначеного судового рішення Головним управлінням ПФУ в Одеській області рішенням №155350010785 від 12.01.2022 поновлено виплату пенсії позивача з 07.10.2009 року.
Пенсію позивачу було поновлено в розмірі 49,86 грн., компенсацію втрати частини доходів позивачу не нараховано та не виплачено.
Позивач, вважаючи порушеними його права на проведення перерахунків його пенсії, які передбачені законодавством, звернувся до суду з даним позовом.
Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ч. 2 ст. 42 Закону №1058-IV визначено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Згідно частини третьої статті 42 Закону №1058-IV тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону. Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
З 1 січня 2016 року у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, а також у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону (крім пенсіонерів, які працюють (провадять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування). Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму/мінімальної заробітної плати. Пенсіонерам, які працюють (провадять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), після звільнення з роботи або припинення такої діяльності пенсія перераховується з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність/мінімальної заробітної плати, визначених законом на дату звільнення з роботи або припинення такої діяльності.
Статтею 28 Закону №1058-IV передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.
Мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
З 1 січня 2018 року для осіб, які досягли віку 65 років, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі 40 відсотків мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, але не менше прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
За наявності страхового стажу меншої тривалості, ніж передбачено абзацом першим частини першої цієї статті, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі, пропорційному до наявного страхового стажу, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Для пенсій, призначених після 1 січня 2018 року, мінімальний розмір пенсії за віком, передбачений абзацом першим цієї частини, виплачується після досягнення особою віку 65 років. До досягнення цього віку таким особам може бути призначена державна соціальна допомога на умовах і в порядку, визначених Законом України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям".
Мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частинами першою - третьою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
При визначенні мінімального розміру пенсії за віком та збільшенні мінімальної пенсії за віком, передбачених абзацами першим і другим частини першої, частинами другою і третьою цієї статті, до страхового стажу не враховується період, за який проведено одноразову сплату єдиного внеску відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Різниця між розміром пенсії, обчисленим відповідно до абзаців першого і третього частини першої, частини третьої цієї статті, та розміром пенсії, обчисленим відповідно до статті 27 цього Закону, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до частин 1, 2 ст.27 Закону №1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою:
П = Зп ? Кс, де:
П - розмір пенсії, у гривнях;
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;
Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.
Відтак, виконання вимог закону, в тому числі, щодо проведення підвищення та перерахунку пенсій, є обов'язком відповідача.
Твердження відповідача, наведене у відзиві про те, що будь-які зобов'язання щодо проведення перерахунків пенсійної виплати на органи Пенсійного фонду судом не покладалося, є необґрунтованими і такими, що суперечать Конституції України та Закону №1058-IV, оскільки відповідач зобов'язаний проводити автоматичні перерахунки пенсії, які передбачені вказаним Законом.
Посилання відповідача на те, що позивачу пенсію поновлено судовим рішенням у твердому розмірі, є безпідставним, оскільки таких висновків судове рішення від 21.10.2021 року у справі № 420/9541/21, яке набрало законної сили, не містить.
Суд погоджується з доводами представника позивача про те, що позивач отримав право на поновлення пенсії за віком, і відповідач зобов'язаний це право реалізовувати шляхом проведення подальших перерахунків, незалежно від того, призначена пенсія добровільно чи за рішенням суду.
Відтак, дії відповідача щодо поновлення та виплати пенсії ОСОБА_1 за віком у твердому розмірі з вказівкою у графі "Особливості - не підлягають МП призначена за рішенням суду в твердому розмірі з 07.10.2009 по довічно" - є протиправними.
За наведених обставин, також є протиправним рішення відповідача № 155350010785 від 12.01.2022 року про перерахунок пенсії ОСОБА_1 , адже останнє також у графі «особливості» містить вказівку, що пенсія позивача не підлягає масовим перерахункам, оскільки призначена за рішенням суду, начебто, у твердому розмірі.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про наявність підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо виплати позивачу пенсії, починаючи з 07.10.2009 року у твердому розмірі та без врахування положень ч.ч.2, 3 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Як наслідок, на думку суду, наявні підстави для поновлення порушеного права позивача у спосіб зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , починаючи з 07.10.2009 року, з урахуванням обов'язкових масових перерахунків пенсії, відповідно до ст.ст.27, 28 та ч.ч.2, 3 ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та виплатити суму заборгованості, починаючи з 07.10.2009 року, з урахуванням вже виплачених сум.
При цьому, вимога позивача про включення його в коло осіб, яким відповідач зобов'язаний проводити автоматичні масові перерахунки пенсії, на думку суду, не підлягає задоволенню через неправильно обраний спосіб захисту порушеного права.
Покладення на відповідача судовим рішенням обов'язку провести перерахунок та виплату пенсії за віком позивачу, починаючи з 07.10.2009 року, з урахуванням обов'язкових масових перерахунків пенсії, вже передбачає відповідний обов'язок ГУ ПФУ в Одеській області.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 частково та визнаючи протиправними рішення та дії відповідача, суд вважає за необхідне згідно приписів ч.3 ст.139 КАС України розподілити судові витрати, стягнувши з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 992,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 262, 293 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо поновлення та виплати пенсії за віком ОСОБА_1 , починаючи з 07.10.2009 року у твердому розмірі довічно, без обов'язкового врахування автоматичних перерахунків відповідно до ст.28 та ч.3 ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 155350010785 від 12.01.2022 року про перерахунок пенсії позивача з 07.10.2009 року у твердому розмірі довічно, без обов'язкового врахування перерахунків відповідно до ст.ст.27, 28 та ч.ч.2, 3 ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , починаючи з 07.10.2009 року, з урахуванням обов'язкових масових перерахунків пенсії, відповідно до ст.ст.27, 28 та ч.ч.2, 3 ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та виплатити суму заборгованості, починаючи з 07.10.2009 року, з урахуванням вже виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.Канатна,83, м.Одеса, 65107, ЄДРПОУ 20987385) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 992,40 грн (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Андрухів