Справа № 420/4713/23
03 травня 2023 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді -Танцюри К.О.,
секретаря судового засідання -Грекової К.М.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області від 12.08.2022 року про скасування громадянства України ОСОБА_1 ; зобов'язання Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області прийняти від ОСОБА_1 декларацію про відмову від громадянства іншої держави через незалежні від неї обставини, а саме: у зв'язку з тим, що уповноваженими органами Російської Федерації було прийнято клопотання ОСОБА_1 про припинення громадянства, проте протягом двох років вона не отримала документ про припинення її громадянства (підданства) Російської Федерації.
Ухвалою суду від 13.03.2023 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
19.04.2023 до суду від Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області надійшла заява про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 , обґрунтувавши підстави для її задоволення тим, що звернення до суду із цим позовом відбулось 03.03.2023, тобто після спливу 6 місяців після прийняття оскаржуваного рішення. Головне управління вказало, що як свідчать матеріали справи, позивачем не заперечується обізнаність, яка виникла більш ніж за шість місяців до звернення із цим позовом до суду, щодо наявності оскаржуваного нею рішення, проте при обґрунтуванні строку звернення до адміністративного суду, позивач виходила не з дня, коли дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, як це передбачено законом, а з 05.09.2022 - дня отримання нею відповідей на її звернення до відповідача від 15.08.2022 та Президента України від 20.08.2022. Водночас, як вказав відповідач, позивачем не заявлено про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Представник відповідача підтримав у підготовчому засіданні заяву про залишення адміністративного позову ОСОБА_1 без розгляду та просив суд її задовольнити.
Представник позивача вказала, що заперечує проти задоволення заяви про залишення адміністративного позову без розгляду, наголосивши, що позивач тривалий час проживає в Іспанії та, що її не було повідомлено про прийняття рішення Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області від 12.08.2022 про скасування громадянства України ОСОБА_1 та відповідно, на її думку, позивачем не порушено строк звернення до суду із цим позовом.
Розглянувши заяву ОСОБА_2 про поновлення строку на звернення до адміністративного суду, судом встановлено наступне.
Відповідно до ч.ч.1, 2, ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, початок перебігу строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності).
Судом встановлено, що рішенням ГУ ДМС України в Одеській області від 23.04.2020 оформлено набуття громадянства України за територіальним походження відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про громадянство України» ОСОБА_1 .
Листом ГУ ДМС України в Одеській області №5100.4.5-7271/51.1-20 від 15.07.2020 повідомлено ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 про прийняття відповідного рішення про набуття громадянства України.
12.08.2022 начальником відділу з питань громадянства управління з питань громадянства, паспортизації, реєстрації та еміграції ГУ ДМС України в Одеській області прийнято рішення про скасування рішення ГУ ДМС України в Одеській області від 23.04.2020 року про набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_1 , у зв'язку з тим, що громадянство України було набуто з невиконанням поданого зобов'язання про припинення іноземного громадянства.
Докази направлення та/або отримання повідомлення ОСОБА_3 про прийняття рішення від 12.08.2022 про скасування рішення ГУ ДМС України в Одеській області від 23.04.2020 року про набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_1 матеріали особової справи не містять.
Частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини звертав увагу, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права" (рішення від 4 грудня 1995 року у справі "Белле проти Франції" (Bellet v. France), Series A № 333-B, crop.42, пункт 36).
Аналізуючи обставини справи, що розглядається, положення ч. 2 ст.122 КАС України, враховуючи послідовність дій позивача щодо реалізації свого права у доступі до правосуддя і відсутність доказів повідомлення ОСОБА_3 про прийняття оскаржуваного рішення від 12.08.2022, суд приходить до висновку, що заява Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області від 19.04.2023 про залишення позову без розгляду є такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 248, 294 КАС України, суд,-
У задоволенні заяви Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області від 19.04.2023 про залишення позову без розгляду - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя /підпис/ К.О. Танцюра