26 серпня 2010 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-3197/10/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевякова І.С.,
при секретарі - Кіптіла О.М.,
за участю:
представника позивача -Куцуха В.Б., Антипенко А.І.
представника відповідача - Старжицька М.І., Клименко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства " Елемент Шість " до Державної податкової інспекції в м.Полтаві про скасування податкового повідомлення-рішення, -
02 липня 2010 року Відкрите акціонерне товариство " Елемент Шість " звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м.Полтаві про скасування податкового повідомлення-рішення
05.07.2010 ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду (суддя Амельохін В.В.)
21.07.2010 ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду справу № 2-а- 3197/10 прийнято до провадження судді Шевякова І.С. згідно протоколу розподілу справ між суддями Полтавського окружного адміністративного суду від 20.07.2010 у зв"язку переведенням судді Амельохіна В.В. до окружного адміністративного суду м. Києв згідно з Указом Президента України від 16.07.2010 №770/2010.
В обґрунтування позовних вимог позивачем було зазначено, що ДПІ у м. Полтаві 15.06.2010 року проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка ВАТ "Елемент шість" з питань правових відносин із суб"єктом господарської діяльності ТОВ "Гофра", за рахунок якого була задекларована сума бюджетного відшкодування у листопаді 2009 року. За результатами перевірки складений акт № 5971/23-6/00222373 від 15.06.2010 року. На підставі зазначеного акту ДПІ у м. Полтаві було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000652305/0 від 23.06.2010 року про зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2009 року на 9 974,17 грн., яке є необґрунтованим і суперечить чинному законодавству з питань оподаткування, оскільки податковим органом при прийнятті даного рішення право на бюджетне відшкодування поставлено в залежність від сплати податкових зобов"язань іншим платником податків, з яким позивач не мав прямих відносин, що суперечить нормам Закону України "Про ПДВ", окрім того, несплата іншим платником податку на додану вартість у ланцюзі постачальників є припущенням податкового органу, який не грунтується на достовірних даних.
В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, надали пояснення, аналогічне змісту обгрунтування позову, просили позов задовольнити повністю.
В судовому засіданні представники відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог, своє рішення вважають законним та обґрунтованим, у запереченнях на позовну заяву просять суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд, вислухавши пояснення представників позивача та представників відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Відкрите акціонерне товариство "Елемент шість" зареєстроване як юридична особа (ідентифікаційний код 00222373).
15.06.2010 року Державною податковою інспекцією у м. Полтава була проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка ВАТ "Елемент шість" з питань правових відносин із суб"єктом господарської діяльності ТОВ "Гофра", за рахунок якого була задекларована сума бюджетного відшкодування у листопаді 2009 року. За результатами перевірки складений акт № 5971/23-6/00222373 від 15.06.2010 року, яким встановлено, що в порушення п.п.7.4.1 та п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за листопад 2009 року в розмірі 9 974,17 грн.
На підставі цього акту перевірки № 5971/23-6/00222373 від 15.06.2010 року, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000652305/0 від 23.06.2010 року, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2009 року.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню Державної податкової інспекції у м. Полтаві № 0000652305/0 від 23.06.2010 року, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України № 168/97, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України № 168/97, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Нормою п.п.7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону України № 168/97 встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту.
Позивачем надано докази, що долучені до матеріалів адміністративної справи, у вигляді первинної фінансово-господарської документації реального здійснення оподатковуваних операцій, внаслідок яких підприємством було сформовано податковий кредит у листопаді 2009 року. Наявність первинних фінансово-господарських документів є підставою для суду зробити висновок про те, що позивач ВАТ "Елемент шість" правомірно сформувало свій податковий кредит за листопад 2009 року, на підставі належним чином виданих та оформлених податкових накладних.
Позивачем підтверджено документально рух товарно-матеріальних цінностей та коштів, який відбувався у ході виконання угод, за наслідками проведення яких підприємством сформовано податковий кредит.
У той же час, обгрунтовуючи своє рішення, відповідач, у акті перевірки, як і у запереченнях на позов, як і представники відповідача у своїх поясненнях, наданих у судовому засіданні, посилалися як на основну підставу прийняття рішення на наступне.
Представники відповідача стверджували, що згідно з поданими ВАТ "Елемент шість" до ДПІ у м. Полтаві податковими деклараціями з податку на додану вартість за листопад 2009 року та розрахунками сум бюджетного відшкодування суми, що підлягають бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок, складають 992,556 грн. та 154,483 грн. відповідно. Під час перевірки встановлено, що постачальником ВАТ "Елемент-Шість " ТОВ "Гофра", постачальником ТОВ "Гофра" є ТОВ "Агро-Груп", постачальником ТОВ "Агро-Груп" є ЗАТ "Укрсплав". Під час перевірки до ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецьк направлено запит на проведення зустрічної перевірки ЗАТ "Укрсплав" за №3751/7/23-640/12 від 25.03.2009 року. Отримана відповідь за №13774/7/23-3 від 01.04.2010 року, де зазначено, що ЗАТ "Укрсплав" за юридичною адресою не знаходиться. Станом на 30.03.2010 стан ЗАТ "Укрсплав" - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцем знаходження. За №20820/7/23-3 від 19.05.2010 року отримано додаткову відповідь з Ворошиловського району м. Донецьк, в якій зазначається, що станом на 17.05.2010 року ЗАТ "Укрсплав" (ЄДРПОУ 24650607) визнано банкрутом.
Факт надмірної сплати податку на додану вартість по даному ланцюгу постачання відсутній, що унеможливлює підтвердження бюджетного відшкодування.
На цій підставі, ДПІ у м. Полтаві стверджувало, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України, яку підтвердити неможливо, так як немає можливості провести зустрічні перевірки по ланцюгу постачальників до виробника.
Твердження ДПІ у м. Полтаві про неможливість підтвердити надмірну сплату податку на додану вартість до бюджету постачальниками ВАТ "Елемент шість", суд вважає припущенням, яким не можливо об'єктивно обгрунтувати оскаржуване рішення. При цьому суд вважає, що позивач, як платник податків, що діяв правомірно у взаємовідносинах з постачальником ТОВ "Гофра", не може нести відповідальність за стан податкової звітності та банкрутство ЗАТ "Укрсплав" , з якими до того ж ВАТ "Елемент шість" не мало прямих відносин.
Згідно з частиною третьою статті 1 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991 року № 1251-ХІІ, ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. Преамбулою Закону України № 168/97, визначено, що цей Закон визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.
Тому висновки ДПІ ум. Полтаві, щодо відсутності права на бюджетне відшкодування, які базуються на вищенаведеному, суд вважає такими, що вчинені не на підставі та не у спосіб, передбачений законом.
Таким чином, з вищенаведених підстав судом відхиляються твердження податкового органу щодо порушення ВАТ "Елемент шість" норм податкового законодавства при формуванні податкового кредиту за листопад 2009 року.
Згідно із ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.
Відповідач не довів суду правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Елемент шість" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000652305/0 від 23.06.2010 року -обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають до задоволення.
Відповідно до частини першої статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Полтаві № 0000652305/0 від 23 червня 2010 року визнати протиправним та скасувати.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ВАТ "Елемент Шість" судові витрати у сумі 3.40 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 31.08.2010
Суддя І.С. Шевяков