Справа № 2а-8179/10/1570
03 вересня 2010 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Марина П.П.,
при секретарі Полторак І.Ф.
розглянувши в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Портофранківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області до ОСОБА_1 про примусове видворення з території України, -
Портофранківський ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до громадянина Узбекистану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 про примусове видворення з території України. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що в ході проведення профілактичних заходів співробітниками СГІРФО Портафранківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області було виявлено громадянина Узбекистану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Узбекистану, який прибув до України 13.06.2010 року через КПП «Тополі», з метою працевлаштування, по паспортному документу СL 2125950 виданому владою Узбекистану 20.06.2007 року терміном дії до 29.03.2013 року. Фактично прибувши до України постійного місця мешкання не мав, останнім часом проживає за адресою: АДРЕСА_2. Проведеною перевіркою встановлено, що громадянин Узбекистану ОСОБА_1 працює пекарем хлібобулочних виробів. Дозволу на працевлаштування в Україні в центрі зайнятості Одеської обласної державної адміністрації не оформлював, чим грубо порушує вимоги ст. 8 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». Від виїзду за межі території України ухиляється, чим порушує ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». На території України відповідач законного джерела існування, постійного місця проживання, власності не має. Враховуючи, що громадянин Узбекистану ОСОБА_1 ухиляється від виїзду з України після прийняття рішення про його видворення за межі України, позивач просить винести постанову про примусове його видворення з території України.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, подав до суду клопотання з проханням слухати справу за його відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги визнає у повному обсязі та просив справу розглянути без його участі, тому суд вважає можливим розглянути справу у порядку, передбаченому ст. 128 КАС України.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, а також дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом по справі встановлені наступні факти та обставини.
Правовідносини, які виникли між сторонами регулюються Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» №3929-ХП від 04.02.1994, відповідно до ст.1 якого іноземець -це особа, яка не перебуває у громадянстві України є громадянином (підданим) іншої держави або держав. Згідно ст.2 зазначеного Закону іноземці мають ті ж права і свободи та виконують ті ж обов'язки, що і громадяни України, якщо інше не передбачене Конституцією, цим та іншими законами України, а також міжнародними договорами України. Таким чином, наявність прав іноземців прямо пов'язана із законністю їх перебування на території України, в разі порушення певних встановлених державою умов їх перебування останні несуть відповідальність відповідно до зазначеного законодавства.
Статтею 1 Закону України «Про міліцію» визначено, що міліція -це державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я , права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань. Відповідно до п.14 ч. 1 ст.10 цього Закону одним з основних завдань органів внутрішніх справ є контроль додержання громадянами та службовими особами встановлених законодавством правил паспортної системи, в'їзду, виїзду, перебування в Україні і транзитного проїзду через її територію іноземних громадян та осіб без громадянства.
Згідно п.19 Постанови Кабінету Міністрів України №1047 від 29.12.1995р. «Про правила в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію»іноземці та особи без громадянства, які прибули до України на законній підставі, можуть тимчасово перебувати на території країни за паспортним документом, зареєстрованим у порядку, встановленому цими правилами.
Згідно ст.32 Закону України №3929-ХП якщо іноземець грубо порушує законодавство про статус іноземців орган внутрішніх справ приймає рішення про видворення такого іноземця за межі України з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення.
Судом встановлено, що співробітниками СГІРФО Портафранківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області було виявлено громадянина Узбекистану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Узбекистану, перевіркою законності перебування якого на території України було встановлено, що він прибув до України 13.06.2010 року через КПП «Тополі», з метою працевлаштування, по паспортному документу СL 2125950 виданому владою Узбекистану 20.06.2007 року терміном дії до 29.03.2013 року. Після закінчення строку дії первісної реєстрації ніяких мір щодо своєї легалізації на території України не приймав.
Постійного місця проживання та джерела існування в Україні відповідач не має, оскільки працює реалізатором хлібобулочних виробів на проминку «Авангард» без оформлення відповідних документів, ніяких мір по легалізації свого перебування в Україні не приймав, до ОВС за продовженням своєї реєстрації не звертався.
В зв'язку з порушенням відповідачем вимог Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»Портафранківським ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області 16.07.2010 року прийнято рішення про видворення з території України громадянина Узбекистану ОСОБА_1, зобов'язання його виїхати за межі України до 17.07.2010 року, та заборонено в'їзд на територію України строком на п'ять років (а.с. 9,10). Про підстави прийнятого рішення відповідно до ч.2ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»був повідомлений прокурор, (а. с. 14).
Проте, судом встановлено, що громадянин Узбекистану ОСОБА_1 від виїзду ухилився після прийняття рішення про видворення, територію України не покинув.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України в адміністративних справах кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч.5 ст.32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача про примусове видворення відповідача з території України підлягають задоволенню, оскільки суб'єкт владних повноважень - Портафранківський ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області прийняв рішення від 16.07.2010 року про примусове видворення громадянина Узбекистану ОСОБА_1 на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, але громадянин Узбекистану ОСОБА_1, ознайомлений з вказаним рішенням, територію України в визначений в рішенні строк (17.07.2010 року) не покинув та продовжує ухилятися від виїзду з України, що відповідно до ст.32 Закону «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»є підставою для його примусового видворення з України.
Керуючись ст.32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», п.19 Постанови Кабінету Міністрів України №1047 від 29.12.1995р. «Про правила в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію», ст.ст. ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159 -164, 167, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Портофранківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області до громадянина Узбекистану ОСОБА_1 про примусове видворення з території України - задовольнити повністю.
Громадянина Узбекистану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (національний НОМЕР_1 виданий владою Узбекистану 20.06.2007 року терміном дії до 29.03.2013 року), який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, примусово видворити з території України.
Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанову складено суддею 03 вересня 2010 року
Суддя /підпис/ П.П.Марин