Справа № 2а-11226/09/1570
04 серпня 2010 року м. Одеса
04 серпня 2010 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Марина П.П.,
при секретарі Полторак І.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом Одеської залізниці до Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області про скасування рішення від 12.08.2009 року №103, -
Одеська залізниця звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області про скасування рішення від 12.08.2009 року №103 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін. Зазначеним рішенням у Одеської залізниці вилучено в доход державного бюджету 25388 грн. та штраф в доход державного бюджету у розмірі 50776 грн. Позивач вважає зазначене рішення необґрунтованим та винесеним за відсутністю факту порушення державної дисципліни цін. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на те, що завищення позивачем відносно встановленого в абз. 4 п. 2.1. розділу ІІ «Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України»та абз. 4 п. 2.1. розділу ІІІ «Збірника на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги»на зазначену в акті суму розміру збору за зберігання рухомого складу на своїх осях, виникло внаслідок помилкових дій працівників (товарних касирів) позивача, а отже в діях позивача як юридичної особи відсутня вина.
Щодо отриманих позивачем коштів за послуги з оформлення транзитного документу та його електронної копії позивач зазначив, що відсутність державного регулювання ціни на зазначену послугу шляхом включення цієї послуги в Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, відносить ціну на зазначену послугу до вільної, отже надання залізницею послуги з оформлення внутрішнього транзитного документу та його електронної копії за вільним тарифом цілком відповідає чинному законодавству і не містить порушення державної дисципліни цін а тому вилучення у позивача 4230 грн. в якості необґрунтовано одержаної суми виручки та накладення штрафу в розмірі 8460 грн. є протиправним та безпідставним, вчиненим за відсутністю факту правопорушення з боку позивача.
В судовому засіданні представники позивача позов підтримали та просили суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Відповідач до судового засідання не з'явився, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. В наданих до суду запереченнях проти задоволення адміністративного позову заперечував у повному обсязі, пояснивши, що перевіркою Державної інспекції з контролю за цінами у Миколаївській області відокремленого структурного підрозділу Херсонської дирекції залізничних перевезень станція Миколаїв Одеської залізниці щодо дотримання державної дисципліни цін на послуги та додаткові збори, що надаються структурним підрозділом, та підлягають державному регулюванню, встановлено завищення розміру збору за зберігання рухомого складу на своїх осях, тобто позивачем порушено абзац 4 п. 2.1. розділу ІІ «Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України», затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 15.11.1999 № 551, зареєстрованого Міністерством юстиції України від 01.12.1999 № 828/4127, та порушення абзацу 4 п. 2.1. розділу ІІІ «Збірника на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги», затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 26.03.2009 № 317, зареєстрованого Міністерством юстиції України від 15.04.2009 № 340/16356. За рахунок цього позивач необґрунтовано отримав виручку у розмірі 21158,52 грн. Також застосування позивачем цін (тарифів) на послуги з оформлення внутрішнього транзитного документу та його електронної копії, які не передбачені «Збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України», затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 15.11.1999 № 551, зареєстрованого Міністерством юстиції України від 01.12.1999 № 828/4127, та «Збірником на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги», затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 26.03.2009 № 317, зареєстрованого Міністерством юстиції України від 15.04.2009 № 340/16356 в результаті чого позивач необґрунтовано отримав виручку у розмірі 4230,00 грн.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.
Державна інспекція з контролю за цінами в Миколаївській області є територіальним органом Державної інспекції з контролю за цінами, основним завданням якої, відповідно до п. 3 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 № 1819 (зі змінами та доповненнями), є організація та здійснення контрольно-наглядових функцій з питань додержання центральними та місцевими органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями вимог щодо формування, встановлення та застосування цін і тарифів.
Законом України «Про ціни і ціноутворення» від 03.12.1990 № 507-ХІІ (зі змінами та доповненнями) визначено, що в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи.
Згідно ст. 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення»державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення»та п. п. 5 п. 5 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, п. 1.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами підставою для застосування економічних санкцій відповідачем є отримання суб'єктом господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення державної дисципліни.
Під порушенням державної дисципліни цін п. 1.4 Інструкції визначає порушення порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами, відповідно до вимог законодавства.
Як вбачається з вищенаведених норм чинного законодавства обов'язковими умовами для застосування економічних санкцій відповідачем має бути наявність отримання необґрунтованої виручки в результаті порушення порядку встановлення та застосування державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. Отже, порядок встановлення та застосування суб'єктом господарювання вільних цін і тарифів не є предметом здійснення контрольно-наглядових функцій відповідачем, а отримана суб'єктом господарювання виручка від продажу товарів, робіт і послуг, ціни (тарифи), на які є вільними, не може бути підставою для застосування до суб'єкта господарювання економічних санкцій.
В період з 20.07.2009 по 06.08.2009 Державною інспекцією з контролю за цінами в Миколаївській області було проведено перевірку станції Миколаїв, яка є відокремленим структурним підрозділом Державного підприємства «Одеська залізниця». За результатами перевірки Відповідачем було складено акт від 06.08.2009 № 148 (а.с.30-36) та прийнято рішення від 12.08.2009 № 103 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін (а.с. 29), якими встановлено, що в порушення абзацу 4 п. 2.1. розділу ІІ «Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України», затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 15.11.1999 № 551, зареєстрованого Міністерством юстиції України від 01.12.1999 № 828/4127, та порушення абзацу 4 п. 2.1. розділу ІІІ «Збірника на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги», затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 26.03.2009 № 317, зареєстрованого Міністерством юстиції України від 15.04.2009 № 340/16356, позивач завищив розмір збору за зберігання рухомого складу на своїх осях. За рахунок цього сума отриманої позивачем виручки склала 21158,52 грн., крім того, за кожне оформлення внутрішнього транзитного документу та його електронної копії позивачем стягувалась плата у розмірі 70,50 грн. (без ПДВ), що не передбачено «Збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України», затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 15.11.1999 № 551, зареєстрованого Міністерством юстиції України від 01.12.1999 № 828/4127, та «Збірником на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги», затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 26.03.2009 № 317, зареєстрованого Міністерством юстиції України від 15.04.2009 № 340/16356. За рахунок цього сума отриманої позивачем виручки склала 4230,00 грн.
Суд не бере до уваги твердження позивача щодо відсутності його вини в завищенні розміру збору за зберігання рухомого складу на своїх осях, посилаючись на те, що завищення вищезазначеного збору виникло внаслідок помилкових дій працівників Одеської залізниці, а отже в діях позивача як юридичної особи вина відсутня оскільки отримувачем необґрунтовано завищених сум збору був саме позивач.
Таким чином, позивачем в порушення абзацу 4 п. 2.1. розділу ІІ «Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України», затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 15.11.1999 № 551, зареєстрованого Міністерством юстиції України від 01.12.1999 № 828/4127, та порушення абзацу 4 п. 2.1. розділу ІІІ «Збірника на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги», затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 26.03.2009 № 317, зареєстрованого Міністерством юстиції України від 15.04.2009 № 340/16356, завищено розмір збору за зберігання рухомого складу на своїх осях, за рахунок чого позивачем необґрунтовано було отримано виручку у розмірі 21158,52 грн.
Судом встановлено, що згідно зі ст. 6,7 Закону України «Про ціни і ціноутворення»в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів. Відсутність державного регулювання ціни на послугу з оформлення ВТД та його електронної копії, шляхом включення цієї послуги в Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, відносить ціну на зазначену послугу до вільної. Пунктом 26 розділу І «Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України», затвердженого наказом Мінтрансу від 15.11.1999 № 551, передбачено, що розрахунки за роботи й послуги, пов'язані з перевезенням вантажів і пошти, щодо яких не здійснюється державне регулювання тарифів, проводиться за вільними тарифами, які визначаються за домовленістю сторін у порядку, що не суперечить антимонопольному законодавству. Позивач діяв відповідно до телеграми Державної адміністрації залізничного транспорту України від 16.07.2004 №000323/ЦМ щодо порядку застосування вільного тарифу за вказану послугу.
Таким чином надання залізницею послуги з оформлення ВТД та його електронної копії за вільним тарифом цілком відповідає чинному законодавству і не містить порушення державної дисципліни а вилучення у позивача 4230,00 грн. в якості необґрунтовано одержаної суми виручки, а також штрафних санкцій у подвійному розмірі, є таким, що не відповідає вимогам діючого законодавства та безпідставним, вчиненим за відсутністю факту правопорушення з боку позивача.
Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані сторонами у справі докази у сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Одеської залізниці частково обґрунтовані та підлягають задоволенню в частині скасування рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області від 12.08.2009 №103 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін щодо вилучення у Одеської залізниці необґрунтовано отриманої виручки у розмірі 4230,00 грн. та суми штрафу у розмірі 8460,00 грн., в іншій частині позовних вимог необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159 -163, 167, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Одеської залізниці до Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області про скасування рішення від 12.08.2009 року №103, - задовольнити частково.
Скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області від 12.08.2009 року №103 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін в частині вилучення у Одеської залізниці необґрунтовано одержаної виручки 4230,00 грн., та штрафу 8460,00 грн.
В іншій частині позовних вимого відмовити.
Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено та підписано суддею 05 серпня 2010 року
Суддя /підпис/ П.П. Марин