Справа № 2а-7822/09/1570
31 серпня 2010 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Корой С.М.
секретар судового засідання Дудка С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом приватного підприємства «Господарь»до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси, Головного управління Державного казначейства в Одеській області про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість; визнання протиправними дій; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.08.2008 року № 0000432350/0, суд, -
До Одескього окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства «Господарь»до державної податкової інспекції по у Малиновському районі м. Одеси, в якому позивач просив визнати дії ДПІ у Малиновському районі м. Одеси по проведенню 19.08.2008 року позапланової невиїзної перевірки ПП «Господарь»та складанню додаткового акту перевірки № 109/23-210/31390566 від 19.08.2008 року протиправними та незаконними; визнати нечинним (протиправним) та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.08.2008 року № 0000432350/0.
В своєму позові позивач зазначив, що ним подавалась податкова декларація за січень 2008 року, відповідно до якої ним заявлялась сума ПДВ до бюджетного відшкодування у розмірі 161371,00 грн., у зв'язку з чим було проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Господарь»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку, за результатами якої було складено акт від 30.05.2008 року № 60/23-210-31390566, яким підтверджено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість в сумі 161371,00 грн. У грудні 2008 року від співробітників ОРУ ДДСБЕЗ МВС України йому стало відомо про проведення перевірки ПП «Господарь»з питань достовірності, нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по декларації за січень 2008 року, за результатами якої було складено акт перевірки, який позивач отримав лише після безпосереднього звернення до відповідача. Зазначений акт був складений як доповнення до акту перевірки від 30.05.2008 року № 60/23-210-31390566 з врахування наслідків проведених зустрічних перевірок з питань взаємовідносин ПП «Господарь»з ТОВ МНДВО «Прогрес». На підставі цього акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.08.2008 року № 0000432350/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2008 року на 161371,00 грн. Позивач, посилаючись на норми п. 1.8 ст. 1, пп.7.4.1., пп.7.4.5. п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5., пп.7.7.1., 7.7.2. п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», вказує на наявне у нього право на бюджетне відшкодування. Позивач вказав, що відсутність підтвердження сплати податку на додану вартість попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару не впливає на внесення Позивачем до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару, а несплата податку продавцем товару при фактичному здійсненні операції не впливає на податковий кредит покупця. Крім того, позивач посилається на Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових і позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного і іншого законодавства, затверджений наказом ДПА України від 10.08.2005 року, та зазначає, що акт перевірки не відповідає вимогам, які встановлені цим Порядком. Також позивач вважає, що у відповідача були відсутні підстави для проведення позапланової виїзної перевірки.
Відповідач - державна податкова інспекція у Малиновському районі м. Одеси позов не визнав та подав до суду заперечення (т.1. а.с.58-63), в яких зазначив, що ним була проведена позапланова виїзна перевірка ПП «Господарь»з питання достовірності нарахування суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню податку на додану вартість за січень 2008 року на рахунок платника у банку у відповідності із пп.7.7.5. п.7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 9 ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Згідно з декларацією з ПДВ за січень 2008 року сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню, складає 167612 грн. Під час проведеної перевірки було встановлено порушення пп. 7.7.2., 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме завищення суми бюджетного відшкодування за січень 2008 року на суму у розмірі 6241,00 грн., та складено акт перевірки від 30.05.2008 року № 60/23-210/31390566, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.05.2008 року № 0000232350/0. У п. 4 цього акту зазначено, що висновки даної перевірки можуть бути переглянуті згідно з результатами зустрічних перевірок контрагентів позивача. 19.08.2008 року результати зазначеної перевірки були переглянуті у зв'язку з отриманням результатів зустрічних перевірок, з яких вбачалось, що ПДВ ТОВ МНДВО «Прогрес», який є основним поставщиком позивача, до бюджету не сплачувався, а також отримано інформацію щодо участі ПП «Господарь»у схемі позазаконного формування податкового кредиту. На підставі отриманої інформації був переглянутий акт перевірки, а нової перевірки ПП «Господарь»відповідачем не проводилось. Крім того, відповідач не мав змоги вручити позивачу додатковий акт перевірки та податкове повідомлення-рішення, оскільки ПП «Господарь»не знаходиться за вказаною ним адресою.
06.04.2010 року позивач у судовому засіданні надав заяву про збільшення позовних вимог (т. 1 а.с. 86-93), в якій просить суд стягнути з Державного бюджету через Головне управління державного казначейства в Одеській області на користь приватного підприємства «Господарь»(п/р № 2600801006098 ХФ ВАТ «Кредо банк», МФО 352413) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2008 року в розмірі 161371,00 грн.; визнати протиправними дії ДПІ у Малиновському районі м. Одеси щодо проведення невиїзної перевірки ПП «Господарь»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації за січень 2008 року та складанню додаткового акту перевірки від 19.08.2008 року № 109/23-210/31390566; визнати нечинним (протиправним) та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000432350/0 від 19.08.2008 року.
У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та обґрунтування адміністративного позову у повному обсязі.
Представник відповідача - державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував, посилаючись при цьому на доводи та обґрунтування, викладені в наданих до суду запереченнях.
Представник відповідача - Головного управління Державного казначейства в Одеській області у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував, зазначивши, що відповідно до п.1.12 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. - контролюючим органом є державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашення податкових зобов'язань чи податкового боргу. Вичерпний перелік контролюючих органів визначається ст.2 цього закону, органи Державного казначейства не внесені в зазначений перелік, а отже не являються контролюючим органом щодо сплати податків і зборів до бюджету. Так статтею 2 Закону України "Про Державну податкову службу України" на органи податкової служби покладено завдання по здійсненню контролю за дотриманням податкового законодавства, вірного обчислення, повнотою та своєчасністю сплати до бюджетів податків та інших платежів.
Порядок повернення коштів з Державного бюджету регулюється ст.50 Бюджетного кодексу України відповідно до якої передбачено, що органи казначейства за поданням органів стягнення здійснюють повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до Державного бюджету України. Відшкодування ПДВ здійснюється відповідно до п.7.7.6 Закону України " Про податок на додану вартість" на підставі висновку податкового органу.
Крім того, згідно з "Порядком відшкодування податку на додану вартість", затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 02.07.1997р. №209/72, в редакції наказу Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21.05.2001р. №200/86, відшкодування податку на додану вартість здійснюється органами Державного казначейства на підставі висновків органів Державної податкової служби.
Суд, заслухавши осіб, що з'явились в судове засідання, дослідивши доводи адміністративного позову та заперечень на нього, матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, встановив наступне.
20.02.2008 року ПП «Господарь»було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2008 року (т.1 а.с. 38-43), в якій було заявлено про бюджетне відшкодування суми ПДВ на рахунок платника у банку у розмірі 167612,00 грн.
Відповідно до пп.7.7.5 п.7.7. ст. 7 Закону України 7.7.5. протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Підстави та загальний порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) врегульовані положеннями ст. 11? Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Так, ч. 6 цієї статті визначено, що позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться, зокрема, за наявності такої обставини як факт подання платником декларації з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Як вбачається з податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2008 року, позивачем було задекларовано від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ у розмірі 414500 грн. (графа 18.1 податкової декларації).
На підставі наказу начальника ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 12.05.2008 року (т. 2 а.с. 20), направлення на перевірку від 14.05.2008 року № 470 (т. 2 а.с. 21) головним державним податковим інспектором відділу контролю за відшкодуванням ПДВ управління податкового контролю юридичних осіб Ричаговою С. А. з 14 по 26 травня 2008 року проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Господарь»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по декларації за січень 2008 року, за результатами якої складений акт перевірки від 30.05.2008 року № 60/23-210/31390566 (т.1 а.с. 9-30).
Під час цієї перевірки було встановлено порушення пп.7.7.1, 7.7.2, п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»- завищення суми бюджетного відшкодування за січень 2008 року на суму у розмірі 6241,00 грн. У висновках акта перевірки зазначалось, що у зв'язку з неотриманням відповідей по запитах на проведення зустрічних перевірок правомірність заявлених сум ПДВ до відшкодування буде підтверджена після встановлення факту сплати ПДВ до державного бюджету, а також, що висновки даної тематичної перевірки можуть бути переглянути згідно з результатами зустрічних перевірок.
В ході проведення зазначеної перевірки відповідач направляв запити на проведення зустрічної перевірки по ТОВ МНДВО «Прогрес», однак, як вбачається з листа ДПІ у Білозерському районі Херсонської області ТОВ МНДВО «Прогрес»не допустило працівників податкової служби до проведення перевірки (т. 2 а.с. 18).
Судом досліджена службова записка начальника ВПМ ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 14.08.2008 року № 679/7/26-104, в якій зазначено, що у ході відпрацювання щодо правомірності формування бюджетного відшкодування по ПП «Господарь»отримано інформацію щодо участі підприємства у схемі позазаконного формування податкового кредиту. ТОВ «МНДО «Прогрес», яке документально заявлено як виробник відвантаженої на експорт продукції, фактично не є виробником, оскільки номенклатура відвантажених на адресу ПП «Господарь»товарно-матеріальних цінностей збігається з номенклатурою раніше реалізованих ПП «Господарь»товарно-матеріальних цінностей на адресу ТОВ «Прогрес». Торгівельна націнка при нібито «виробництві»мінімальна, що свідчить про відсутність факту переробки. У цій службовій записці також викладено прохання організувати проведення перевірок по ланцюгу постачання до виробника чи імпортера сировини та матеріалів використаних для виробництва запчастин на ТОВ МНДВО «Прогрес»(т. 2 а.с. 19).
19.08.2008 року ДПІ у Малиновському районі м. Одеси складений додатковий акт № 103/23-210/31390566 про результати проведення позапланової перевірки ПП «Господарь»з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по декларації за січень 2008 року (т.1 а.с. 31-33).
Як вбачається із акта, головним державним податковим інспектором відділу контролю за відшкодуванням ПДВ управління податкового контролю ДПІ у Малиновському районі м. Одеси було проведено додаткову позапланову невиїзну перевірку з врахуванням наслідків проведення зустрічних перевірок по ПП «Господарь»з питань взаємовідносин з ТОВ МНДВО «Прогрес»та встановлене порушення позивачем п. 1.8. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість України», яке полягає у завищенні суми бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість за січень 2008 року у розмірі 161371,00 грн.
На підставі цього акту 19.08.2008 року ДПІ у Малиновському районі м. Одеси прийняло податкове повідомлення-рішення № 0000432350/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість ПП «Господарь»у розмірі 161371,00 грн. (т. 1 а.с. 66).
У судовому засіданні з пояснень представника відповідача ДПІ у Малиновському районі м. Одеси було з'ясовано, що фактично невиїзна позапланова перевірка не проводилась, а складений додатковий акт є переглядом висновків, викладених в акті перевірки від 30.05.2008 року № 60/23-210/3139056, з урахуванням отриманих результатів зустрічних перевірок основного поставщика позивача -ТОВ МНДВО «Прогрес».
Зважаючи на відсутність самого факту проведення перевірки, тобто предмету спору, суд вважає що позовні вимоги в частині визнання протиправними дій ДПІ у Малиновському районі м. Одеси щодо проведення позапланової невиїзної перевірки ПП «Господарь»є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Пунктом 1.8. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що бюджетне відшкодування -це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до пп. 7.7.1. п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно з положеннями пп.7.7.2 п.7.7. ст. 7 Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.
Підпунктом 7.7.3 п.7.7. ст. 7 цього Закону передбачено, що платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.
Згідно з пп.7.7.4. п.7.7. ст. 7 Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.
Підпунктом 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
З урахуванням того, що Закон передбачає настання права відносити певні суми ПДВ до складу податкового кредиту, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовлення товарів, які повинні використовуватись у господарській діяльності підприємства, обов'язковими умовами віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту при придбанні товарів є товарність проведених господарських операцій, за результатом яких виникає право на віднесення суми ПДВ до складу податкового кредиту, та використання таких товарів (послуг, робіт) у господарській діяльності товариства. У зв'язку з цим на платника податку покладається обов'язок довести правомірність віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту шляхом надання доказів, які б свідчили про реальність таких операцій, їх товарність і оплатність, використання придбаних товарів у господарській діяльності.
Враховуючи те, що сума ПДВ, яка віднесена платником податку до складу податкового кредиту, є величиною, яка впливає на суму бюджетного відшкодування цього податку, суд, вирішуючи питання про наявність у особи права на бюджетне відшкодування ПДВ, повинен з'ясувати, чи дійсно відбувалась поставка таких товарів (робіт, послуг), на яких підставах, чи сплачені такі товари та дослідити інші докази, які б свідчили про фактичне здійснення визначених операцій.
До реєстру отриманих та виданих податкових накладних ПП «Господарь»у січні 2008 року у зв'язку з придбанням (виготовленням, будівництвом, спорудженням), імпортом товарів (послуг, включаючи одержані від нерезидента) ним було внесено податкові накладні на загальну суму 684 146,99 грн. (т. 1 а.с. 144).
Судом встановлено, що 01.10.2007 року між ПП «Господарь»(покупець) та ТОВ МНДВО «Прогрес»(поставщик) було укладено договір поставки № 01/10/1-2007, відповідно до якого поставщик зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити автомобільні запчастини у кількості, асортименті, за ціною і на суму накладних, які додаються до цього договору (т. 1 а.с. 228). Поставка за вказаним договором повинна здійснюватися на умовах EXW шляхом вивезення товару зі складу поставщика протягом 10 календарних днів з моменту поставки.
До складу податкового кредиту ПП «Господарь»були віднесені суми ПДВ за наступними податковими накладними, виданими ТОВ МНДВО «Прогрес»: від 08.01.2008 року № 41 на суму ПДВ 85040,96 грн. (т.1 а.с. 146); від 16.01.2008 року № 84 на суму ПДВ 100578,80 грн.; від 17.01.2008 року № 89 на суму ПДВ 74321,85 грн. (т.1 а.с. 152); від 23.01.2008 року № 131 на суму ПДВ 77903,82 грн. (т.1 а.с. 157); від 18.01.2008 року № 161 на суму ПДВ 80114,03 грн. (т.1 а.с. 169).
Загальна сума ПДВ за вказаними податковими накладними, яка була віднесена до складу податкового кредиту за січень 2008 року, склала 417959,46 грн.
Судом досліджені видаткові накладні, підписані позивачем та ТОВ МНДВО «Прогрес»протягом січня 2008 року у зв'язку з поставкою автомобільних запчастин (т. 1 а.с. 186-193), однак, із вказаних видаткових накладних не вбачається, на підставі якого господарського договору виконувалась поставка товарів, відтак, встановити зв'язок поставки товарів відповідно до цих видаткових накладних та поставки товарів згідно з переліченими податковими накладними не вбачається можливим.
Для встановлення товарності господарської операції суд також повинен з'ясувати чи дійсно поставлялись товари позивачу відповідно до вказаного договору, що мало б підтверджуватися, зокрема, актами приймання-передачі товару, товарно-транспортними накладними, проте, позивачем не надано жодних доказів, які б свідчили про передачу товару позивачу та вивезення ним товарів зі складу постачальника, як то передбачено умовами договору від 01.10.2007 року № 01/10/1-2007 року, у зв'язку з чим суд вважає недоведеним факт придбання товару, тоді як саме це є підставою для формування податкового кредиту відповідно до вимог пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Крім того, до суду надані копії платіжних доручень щодо перерахування позивачем коштів ТОВ МНДВО «Прогрес»за поставку товару згідно з договором від 01.10.2007 року № 01/10/1-2007 року, які підтверджують сплату податку на додану вартість лише у сумі 233745,66 грн., тоді як до складу податкового кредиту за січень 2008 року позивачем віднесено суму ПДВ, сплачену постачальнику ТОВ МНДВО «Прогрес», у розмірі 417959,46 грн. Таким чином, позивачем не доведена також і фактична сплата повної суми ПДВ, заявленої ним у податковій декларації з податку на додану вартість.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що ПП «Господарь»неправомірно до складу податкового кредиту за січень 2008 року було віднесену суму податку на додану вартість у розмірі 417959,46 грн.
До того ж, позивачем не підтверджена доказами по справі правомірність формування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за попередній звітний період.
Як вже зазначено вище, згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість, поданою позивачем за січень 2008 року, ним було задекларовано від'ємне значення у розмірі 414500 грн. (графа 18.1 податкової декларації), враховуючи при цьому у складі податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 417959,46 грн. на підставі податкових накладних, виданих ТОВ МНДВО «Прогрес».
Виходячи з того, що позивачем неправомірно до складу податкового кредиту за січень 2008 року була віднесена сума ПДВ у розмірі 417959,46 грн. на підставі податкових накладних, виданих ТОВ МНДВО «Прогрес», судом встановлено, що фактично різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за січень 2008 року (графа 18 декларації) мала позитивне значення, що позбавляло позивача права на бюджетне відшкодування, оскільки обов'язковою умовою виникнення такого права відповідно до положень пп.7.7.2 п.7.7. ст. 7. Закону України «Про податок на додану вартість»є наявність від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ у наступному податковому періоді.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Частиною 3 цієї статті встановлено, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив факт порушення матеріального права, у результаті якого позивачем неправомірно заявлено до бюджетного відшкодування суму ПДВ у розмірі 161371,00 грн., тому, оцінуючи всі докази по справі у комплексі та розглядаючи додатковий акт перевірки від 19.08.2008 року № 103/23-210/31390566 як один із доказів по справі, суд вважає, що недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акта, може бути підставою для визнання такого акта недійсним лише у разі, коли відповідне порушення спричинило прийняття неправильного акта. Якщо ж акт у цілому узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийнятий відповідно до обставин, що склалися, тобто є правильним по суті, то окремі порушення встановленої процедури прийняття акта не можуть бути підставою для визнання його недійсним, а так само підставою для задоволення заявленого позивачем позову.
На підставі встановленого, суд вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 6, 9, 69-72, 86, 158-163, 167, 186, 254 КАС України суд, -
У задоволенні адміністративного позову приватного підприємства «Господарь» до державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси, Головного управління Державного казначейства в Одеській області про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2008 року у розмірі 161 371 гривень; визнання протиправними дій; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.08.2008 року № 0000432350/0 - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 03.09.2010 року.
Суддя С.М.Корой
03 вересня 2010 року