справа № 2-а-2090/10
25 серпня 2010 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Башмаков Є.А., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС БДПС ВДАІ м. Дніпропетровська старшини міліції Яковенко Олександра Юрійовича про скасуван ня постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що 28 липня 2010 року відповідачем щодо нього було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АЕ №347530, згідно якої, його було притягнуто до адміністративної відповідальності та на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Позивач з даною постановою не згодний, оскільки вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних доказів та з грубим порушенням законодавства, тому просить поновити строк для оскарження даної постанови, визнати її незаконною та скасувати.
Позивач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи у судовому засіданні був повідомлений належним чином повідомлений, але від нього надійшло клопотання про слухання справи без його участі в порядку письмового провадження, в якому підтримав викладені у позові вимоги та просить суд їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, але надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій відповідач не визнає пред'явленні йому позовні вимоги та просить розглянути дану справу згідно норм діючого законодавства.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути даний адміністративний позов, згідно ч. 4 ст. 122 КАС України за відсутності сторін в порядку письмового провадження.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено було встановлено, що 28 липня 2010 року у зв'язку порушенням вимог Правил дорожнього руху, а саме: зупинка автомобіля «Деу» д/н НОМЕР_1 м. Дніпропетровську в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена» на позивача було винесено постанову інспектором ДПС, відповідно до якої, на підставі ч. 1 ст. 122 КУпАП, на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у доход держави в розмірі 340 грн.
Позивач з даною постановою не згоден, оскільки вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних доказів та з грубим порушенням законодавства.
Правовідносини, які виникли між сторонами врегульовані нормами Правил дорожнього руху, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кодексу адміністративного судочинства України.
Правовідносини, які виникли між сторонами врегульовані нормами Правил дорожнього руху, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кодексу адміністративного судочинства України.
У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський правопорядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. При цьому в діях позивача в даному випадку не вбачається умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП передбачено, що може бути оскаржено постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, в районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими законом.
Згідно ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Пунктом 24 постанови № 14 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
При цьому, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, окрім протоколу АЕ1 № 106485 від 28 липня 2010 року, в якій позивач виказав свою незгоду з приводу його складання, та постанови, відсутні інші докази порушення ОСОБА_1 вимог дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена» Правил дорожнього руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Строк оскарження постанови підлягає поновленню, оскільки з матеріалів справи вбачається, що він був пропущений позивачем з поважних підстав.
Таким чином, оцінюючи усі докази, які були досліджені у їх сукупності та враховуючи відсутність у постанові належних доказів наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення, що тягне за собою неправомірність дії вчиненої посадовою особою при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що спірну постанову у справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення на позивача за ч. 1 ст. 122 КУпАП, слід скасувати.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258, 288, 289 КУпАП, ст.ст. 70-71, ч. 4 ст. 122, 158-163 КАС України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 пропущений ним строк для оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення інспектора ДПС БДПС ВДАІ м. Дніпропетровська старшини міліції Яковенко Олександра Юрійовича АЕ №347530 від 28 липня 2010 року.
Визнати незаконною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АЕ №347530 від 28 липня 2010 року, винесену інспектором ДПС БДПС ВДАІ м. Дніпропетровська старшиною міліції Яковенко Олександром Юрійовичем про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
У відповідності до ч. 2 ст. 171-2 КАС України постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Є.А. Башмаков