Справа № 2-1018/10
17 серпня 2010 року Зміївський районний суд Харківської області в складі:
головуючого Пархоменко М.О.
за участю секретаря Макухи О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Змієві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Задонецької сільської ради Зміївського району Харківської області, ОСОБА_3, треті особи: фізична особа-підприємець ОСОБА_4, Харківська регіональна філія Центру державного земельного кадастру про визнання недійсними та скасування рішень Задонецької сільської ради Зміївського району Харківської області,
Позивачі звернулися до суду з позовом до Задонецької сільської ради Зміївського району Харківської області, ОСОБА_3, треті особи: фізична особа-підприємець ОСОБА_4, Харківська регіональна філія Центру державного земельного кадастру про визнання недійсними та скасування рішень Задонецької сільської ради Зміївського району Харківської області, посилаючись на те, що їм на праві власності належить земельна ділянка по АДРЕСА_1 області площею 0,1165 га, вона є неподільною, хоча відображена в двох державних актах. Рішеннями 3 сесії 5 скликання Задонецької сільської ради Зміївського району Харківської області від 26 липня 2006 року ОСОБА_3 було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1, орієнтовною площею 0,25 га та ведення особистого селянського господарства 0,10 га. Рішенням виконавчого комітету Задонецької сільської ради Зміївського району Харківської області від 17 жовтня 2006 року № 80 спірним земельним ділянкам по АДРЕСА_1. Рішенням 17 сесії 5 скликання Задонецької сільської ради від 06 червня 2008 року ОСОБА_3 передано безкоштовно у власність дану земельну ділянку, загальною площею 0,0613 га. Позивачі вважають, що дані рішення прийнятті з порушенням вимог законодавства, порушують їх права як власників земельної ділянки, тому вони змушені звернутися до суду та просять визнати недійсними зазначені рішення та скасувати їх.
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та просили суд позов задовольнити.
Представник відповідача - Задонецької сільської ради Зміївського району Харківської області, у судове засідання не з'явився, просив суд справу слухати без його участі, надав до суду заперечення на позовну заяву, в яких позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що дана справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, оскільки спірні правовідносини носять публічно-правовий характер, який випливає з положень ст. 3 КАС України. Крім того, зазначив, що на даний час у провадженні Зміївського районного суду Харківської області перебувають справи за позовами між тими самими сторонами та про той самий предмет, а тому дана позовна заява повинна бути залишена без руху, виходячи з вимог ст. 108 КАС України та зупинена провадженням на підставі ст. 201 ЦПК України.
Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила суд у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що спірна земельна ділянка належала її близьким ще з початку 40-х років. До 2008 року державних актів на землю не видавали, а тому вона не має відповідних документів, які б посвідчували її право власності на спірну земельну ділянку.
Третя особа - фізична особа-підприємець ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.
Представник третьої особи - Харківської регіональної філії Центру державного земельного кадастру у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Судом встановлено наступні факти та відповідні до них правовідносини.
Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 Цивільно-процесуального Кодексу України (далі - ЦПК України), кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України.
Згідно копій державних актів на право приватної власності на землю серія Р2 № 749399 від 13 листопада 2002 року та серія Р2 № 749398 від 13 листопада 2002 року позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві приватної власності належать земельні ділянки площею 0,25 га для обслуговування житлового будинку та 0,0754 га для ведення особистого селянського господарства (а.с. 10-11).
Згідно ч.1 ст. 126 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 126 ЗК України.
Згідно ч. 2 ст. 14 Конституції України, право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
У ст. 321 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) містяться положення, які кореспондуються з положеннями ч. 4 ст. 41 Основного Закону України де зазначається, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Рішеннями 3 сесії 5 скликання Задонецької сільської ради Зміївського району Харківської області від 26 липня 2006 року «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж ділянки в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд», «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж ділянки в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства» ОСОБА_3 було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1, орієнтовною площею 0,25 га та для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 0,10 га. (а.с. 53, 54).
У подальшому рішенням виконавчого комітету Задонецької сільської ради Зміївського району Харківської області від 17 жовтня 2006 року № 80 «Про внесення змін при проведенні уточнення нумерації будинків та вулиць в населених пунктах сільської ради» та рішенням Задонецької сільської ради Зміївського району Харківської області 17 сесії 5 скликання від 06 червня 2008 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передати у власність» земельній ділянці по АДРЕСА_1 області, яка виділена ОСОБА_3, присвоєно номер 25-А та передано їй безкоштовно у власність (а.с. 60-61).
Згідно ч. 3 ст. 5 ЦК України, якщо цивільні правовідносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Дані правовідносини виникли до внесенні змін у ЗК України, тому суд вирішує питання про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі відповідно до норм, які діяли на час виникнення цих прав та обов'язків, а саме до набрання чинності Закону № 509-VI від 16 вересня 2008 року.
Відповідно до п. (б) ч. 1 ст. 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Відповідно до ст.116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом.
Відповідно до п. (в) ч. 3 ст. 116 ЗК України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених ЗК.
Відповідно до ст.118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержані безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської держаної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розмірі та мета її використання.
Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству - також висновку конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення.
Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органом архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідної місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.
Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.
Згідно п. 2 «Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 677, проект відведення земельної ділянки не розробляється у разі, коли земельна ділянка, межі якої визначено в натурі (на місцевості), надається у користування або безоплатно передається у власність без зміни її цільового призначення.
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Натомість, в порушення вищезазначених вимог нормативно-правових актів, Задонецькою сільською радою було прийнято рішення про передачу у власність ОСОБА_3 земельних ділянок без розробки та погодження проекту їх відведення. Крім того, відповідачем - Задонецькою сільською радою Зміївського району Харківської області не надано до суду доказів, які б спростовували даний факт.
Дана обставина також підтверджується рішенням колегії судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області від 24 березня 2009 року в мотивувальній частині якого встановлено, що рішення Задонецької сільської ради Зміївського району Харківської області 3 сесії 5 скликання від 26 липня 2006 року прийняті з порушенням вимог діючого Земельного законодавства, а саме ст.ст. 118, 159, 160 ЗК України (а.с. 14-17).
Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа щодо якої встановлено ці обставини.
Виходячи з наведеного, суд доходить висновку, що рішення виконавчого комітету Задонецької сільської ради Зміївського району Харківської області від 17 жовтня 2006 року № 80 «Про внесення змін при проведенні уточнення нумерації будинків та вулиць в населених пунктах сільської ради» в частині присвоєння земельній ділянці, розташованій по АДРЕСА_1, яка виділена ОСОБА_3 та рішення 17 сесії 5 скликання Задонецької сільської ради від 06 червня 2008 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передати у власність», яким затверджено технічну документацію із землеустрою на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1, загальною площею 0,0613 га та передано безкоштовно у власність ОСОБА_3, стосуються однієї і тієї ж земельної ділянки, розташованою по АДРЕСА_1, прийняті у відношенні однієї і тієї ж особи - ОСОБА_3 та на виконання рішень 3 сесії 5 скликання Задонецької сільської ради Зміївського району Харківської області від 26 липня 2006 року «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж ділянки в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд», «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж ділянки в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства», які винесені з порушенням вимог діючого Земельного законодавства, а тому дані рішення також не можуть визнаватися такими, що прийняті в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Земельним законодавством, а тому ними порушуються права позивачів, щодо володіння, користування та розпорядження належними їм на праві приватної власності земельних ділянок.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Згідно ч. 1 ст. 155 ЗК України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Таким чином, суд дійшов висновку, що вищезазначені рішення Задонецької сільської ради Зміївського району Харківської області та її виконавчого органу винесені з порушенням Земельного законодавства та порушують права позивачів по справі, як власників земельних ділянок, розташованих по АДРЕСА_1 області.
Щодо вимог позивачів до відповідача ОСОБА_3 суд вважає їх безпідставними, оскільки виходячи із суті позовних вимог відповідач не має перед позивачами обов'язку, який би випливав із спірного правовідношення, тобто є неналежним відповідачем по справі.
Доводи представника відповідача - Задонецької сільської ради Зміївського району Харківської області, викладені в запереченнях на позовну заяву, є необґрунтованими, оскільки представником відповідача не надано до суду доказів, які б підтверджували його заперечення чи спростовували доводи позивачів.
Так, відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі.
Посилання представника відповідача - Задонецької сільської ради Зміївського району Харківської області, на те, що даний спір необхідно розглядати за правилами адміністративного судочинства є хибними, оскільки із суті позовних вимог вбачається спір про право, яке підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства. Крім того, рішення сільської ради та її виконавчого органу оскаржуються не особою, у відношенні якої ці рішення винесені, а третіми особами, права яких порушено.
Так, згідно ч. 1 ст. 15 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених , невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Враховуючи вищевикладене, суд всебічно, повно, об'єктивно та безсторонньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в сукупності, визнає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Судові витрати по справі стягнути на користь ОСОБА_1 ОСОБА_2 з Задонецької сільської ради Зміївського району Харківської області, що відповідає вимогам ст. 88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 81, 116, 118, 126,152, 153 ЗК України, ст. 321 ЦК України, 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Визнати недійсними та скасувати рішення 3 сесії 5 скликання Задонецької сільської ради Зміївського району Харківської області від 26 липня 2006 року.
Визнати недійсним та скасувати рішення виконавчого комітету Задонецької сільської ради Зміївського району Харківської області від 17 жовтня 2006 року № 80 в частині присвоєння номера АДРЕСА_1 земельній ділянці для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка виділена ОСОБА_3.
Визнати недійсним та скасувати рішення 17 сесії 5 скликання Задонецької сільської ради від 06 червня 2008 року.
Стягнути з Задонецької сільської ради Зміївського району Харківської області на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 понесений ними судовий збір у розмірі 8 (вісім) гривень 50 (п'ятдесят) копійок.
Стягнути з Задонецької сільської ради Зміївського району Харківської області на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 понесені ними витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 10 (десять) гривень.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий: