11 травня 2023 року
справа №380/1993/23
провадження № П/380/2018/23
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС у Львівській області, позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідачка) про стягнення податкового боргу в сумі 32055,95 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 має податковий борг, котрий складається із сум податкових зобов'язань по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості та по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості. Грошове зобов'язання визначене платнику податків контролюючим органом шляхом винесення податкових повідомлень - рішень від 03.06.2021 №№0442489-2410-1316, 0442488-2410-1316. Оскільки відповідачка не сплатила ці зобов'язання у встановлені законом строки, такі набули статусу податкового боргу. Скерована відповідачці ще в 2020 році податкова вимога №929-52 від 20.01.2020 не призвела до сплати податкового боргу у добровільному порядку, контролюючий орган на підставі п. 87.11 ст.87 Податкового кодексу України звернувся до суду з цим позовом.
На виконання вимог частини третьої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України 06.02.2023 суд надіслав запит до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України у Львівській області про надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 та отримав інформацію, що відповідачка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суд 22.02.2023 відкрив провадження в адміністративній справі за позовом ГУ ДПС у Львівській області та вирішив розглянути таку справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано учасникам справи, відповідачці запропоновано у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали подати суду відзив на позовну заяву, в якому вказати про визнання/заперечення позовних вимог. В ухвалі про відкриття провадження у справі суд постановив вжити додаткових заходів для належного оповіщення відповідачку про розгляд цієї справи за її участі шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку статті 130 КАС України.
ОСОБА_1 подала відзив на позовну заяву, вважає вимоги ГУ ДПС у Львівській області незаконними, необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення. Посилається на те, що про існування податкових повідомлень - рішень від 03.06.2021 №№0442489-2410-1316, 0442488-2410-1316 та податкової вимоги №929-52 від 20.01.2020 довідалась з позовної заяви ГУ ДПС у Львівській області. Відповідачка вказує, що нежитлова будівля/телятник відчужена нею 23.04.2021, на підтвердження цього долучила договір купівлі-продажу нежитлової будівлі від 23.04.2021, зареєстрований в реєстрі за №435. Посилається на норми 266.2.2. Податкового кодексу України про те, що не є об'єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу “Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства” Державного класифікатора будівель та споруд, що включає, зокрема, використання в сільськогосподарській діяльності: корівники, стайні, свинарники, кінні заводи, птахофабрики тощо.
20.03.2023 суд постановив ухвалу, відповідно до якої витребував в ГУ ДПС у Львівській області: - оригінали корінців податкових повідомлень - рішень від 03.06.2021 №№0442489-2410-1316, 0442488-2410-1316, податкової вимоги №929-52 від 20.01.2020; - поштові документи про скерування та вручення податкових повідомлень - рішень від 03.06.2021 №№0442489-2410-1316, 0442488-2410-1316, а також податкової вимоги №929-52 від 20.01.2020 ОСОБА_1 ; - роздруківку облікової картки ОСОБА_1 як платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за період з 01.01.2019 по 01.03.2023. 04.04.2023 від ГУ ДПС у Львівській області надійшли витребувані оригінали податкових повідомлень - рішень від 03.06.2021 №№0442489-2410-1316, 0442488-2410-1316 з доказами скерування таких платнику податків з повідомленням про вручення. Відповідно до змісту долученими рекомендованими поштовими відправленнями, зазначені податкові повідомлення - рішення ОСОБА_1 отримала особисто 29.07.2021. ГУ ДПС у Львівській області 27.04.2023 надало суду оригінал витребуваної податкової вимоги №929-52 від 20.01.2020 та докази її вручення платнику податків. Суд долучив копії отриманих доказів, завірені головуючим суддею на відповідність оригіналу, до матеріалів справи, а оригінали зберігатимуся в справі до набрання рішенням суду у цій справі законної сили.
ОСОБА_1 15.03.2023 подала зустрічну позовна заява до Головного управління ДПС у Львівській області, просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №0442489-2410-1316 від 07.06.2021 на суму 31249,73 грн., №0442488-2410-1316 від 03.06.2021 на суму 806,22 грн. та податкову вимогу №929-52 від 30.01.2020. Ухвалою від 20.03.2023 суд відмовив ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду про скасування податкових повідомлень - рішень №0442489-2410-1316 від 07.06.2021, №0442488-2410-1316 від 03.06.2021, податкової вимоги №929-52 від 30.01.2020. Суд констатував, що до первісного позову ГУ ДПС у Львівській області долучило копії корінців податкових повідомлень-рішень від 03.06.2021 №№0442489-2410-1316, 0442488-2410-1316 та податкової вимоги №929-52 від 20.01.2020, а також поштові документи - рекомендовані повідомлення про вручення цих документів адресату (платнику податків), відповідно до яких податкові повідомлення-рішення вручені особисто адресату ОСОБА_1 ще 29.07.2021. З огляду на те, що ОСОБА_1 не надала будь-яких доказів (напр., відомостей з поштового відділення тощо), котрі б: - спростовували наведені відповідачем обставини (рішення вручені особисто платнику податків за його податковою адресою поштою); - доводили правдивість її твердження про те, що податкові повідомлення-рішення їй не вручалися. Тому суд дійшов висновку, що немає підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з наведених заявницею причин. Суд залишив без руху зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень та зобов'язав позивачку за зустрічним позовом усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня одержання цієї ухвали шляхом подання: - копії зустрічної позовної заяви та доданих до неї документів - для скерування Головному управлінню ДПС у Львівській області; - заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із обґрунтуванням поважності причин пропуску цього строку, а також належні та достатні докази на підтвердження повідомлених обставин. Оскільки ОСОБА_1 не виконала вимог ухвали суду про залишення заяви без руху для усунення недоліків зустрічної позовної заяви, суд 18.04.2023 постановив ухвалу про повернення зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 .
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в порядку частини сьомої статті 262 КАС України від учасників справи не надходило. З огляду на ці обставини суд на підставі частини п'ятої статті 262 КАС України розглянув справу в порядку письмового провадження (без проведення судового засідання, за наявними матеріалами).
Суд з'ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є платником податків та станом на 19.01.2020 мала податковий борг по сплаті податків та зборів в сумі 28506,69 грн., що підтверджується даними облікової картки платника податків (а.с.30-39). Контролюючий орган надсилав платнику податків податкову вимогу №929-52 з вимогою сплатити заборгованість (а.с.57); ОСОБА_1 отримала податкову вимогу особисто 25.06.2020, що підтверджується розпискою у відповідній графі рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.58), заборгованість не погасила.
Контролюючий орган 03.06.2021 визначив ОСОБА_1 зобов'язання за податковим платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» шляхом прийняття податкових повідомленнях-рішеннях від 03.06.2021 №№0442489-2410-1316, 0442488-2410-1316 (а.с.47) на суму 31249,73 грн. та 806,22 грн відповідно. Ці рішення скеровувалися рекомендованою кореспонденцією на податкову адресу платника податків у визначеному ПК України порядку (а.с.49-51) та вручені ОСОБА_1 особисто 29.07.2021, що підтверджується розписками у відповідних графах поштових документів (а.с.48).
Станом на 25.11.2022 податковий борг ОСОБА_1 становить 91359,68 грн. (а.с.4), а цей позов органу стягнення заявлено про стягнення податкового боргу за 2020 рік:
- по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості в сумі 31249,73 грн.;
- по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості в сумі 806,22 грн.
Станом на 28.02.2023 податковий борг знову збільшився та становить 1000029,32 грн., що підтверджується обліковою карткою платника податків (а.с.38).
Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права:
Відповідно до пункту 15.1. статті 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (п. 16.1.4. статті 16 ПК України).
Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 ПК України). Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (пункт 56.11 ст.56 ПК України). У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (пункт 57.3. статті 57 ПК України).
Відповідно до пунктів 59.1, 59.5 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Відповідно до пункту 58.3. статті 59 ПК України, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
Пунктом 59.5. статті 59 ПК України обумовлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до підпункту 14.1.137 п. 14.1 статті 14 ПК України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з пункту 41.2 статті 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження (пункт 87.11. статті 87 ПК України).
Підпунктами 95.1-95.2 статті 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
При прийнятті рішення суд керується такими мотивами:
Податковий борг ОСОБА_1 станом на дату підготовки органом стягнення цього позову до суду становив 91359,68 грн., а станом на дату розгляду справи судом зріс та становить 100029,32 грн. У цій справі орган стягнення просить суд стягнути податковий борг по податку на майно за 2020 рік , що виник внаслідок несплати ОСОБА_1 у встановлені законом строки податкових зобов'язань, визначених контролюючим органом шляхом виставлення податкових повідомлень-рішень від 03.06.2021 №№0442489-2410-1316, 0442488-2410-1316. У цих рішеннях контролюючий орган визначив ОСОБА_1 суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості в сумі 31249,73 грн. та по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості в сумі 806,22 грн. Ці рішення вручені платнику податків під розписку поштою, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (завірені судом копії в справі, оригінали суд залишає в справі до набрання цим рішенням суду законної сили). ОСОБА_1 не оскаржила описані рішення контролюючого органу у встановлені ПК України строки в адміністративному чи судовому порядку, а також не сплатила визначених їй податкових зобов'язань у встановлені ПК України строки. Внаслідок цього податкові зобов'язання набули статусу податкового боргу, а орган стягнення має повноваження та підстави для їх стягнення у судовому порядку. З метою спонукати відповідачку сплатити податковий борг орган стягнення ще у 2021 році скеровував боржнику податкову вимогу №929-52 від 20.01.2020. Ця вимога також особисто вручена відповідачці, і з того часу податковий борг ОСОБА_1 не переривався, а навпаки - зріс утричі - що підтверджується відомостями облікової картки платника податку. Позов про стягнення податкового боргу подано до суду після спливу 30 днів з дати надіслання платнику податків податкової вимоги. З огляду на наведені обставини справи та правове регулювання суд дійшов висновку, що позовні вимоги ГУ ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Суд відхиляє аргументи відповідачки про неправомірність нарахування контролюючим органом їй податкових зобов'язань за телятник (нежитлове приміщення), а також про продаж цього майна в 2021 році як підставу для відмови в задоволенні позову, оскільки наведені ОСОБА_1 обставини не входять до предмету доказування у цій справі. Питання законності нарахування контролюючим органом податкових зобов'язань може вирішуватися в спорі платника податку з цим органом про скасування відповідних рішень контролюючого органу в процедурі їх адміністративного/судового оскарження. Водночас в спорі про стягнення податкового боргу суд перевіряє інші обставини: - чи узгоджене грошове зобов'язання (в цій ситуації - узгоджене, оскільки платник податку отримав рішення контролюючого органу та не оскаржив його у встановлені законом строки); - якщо узгоджене - то чи сплачене платником податку у встановлені законом строки (в цій ситуації - прострочене). Щодо аргументу про продаж (телятник) майна в 2021 році, то ця обставина ніяк не впливає на вирішення питання про сплату податкових зобов'язань за 2020 рік. Отже, відповідачка не спростувала обґрунтованості заявлених органом стягнення позовних вимог про стягнення з неї податкового боргу.
Питання про розподіл судового збору за приписами статті 139 КАС України суд не вирішує, оскільки позивач відповідно до пункту 27 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, а сторони не надали суду доказів понесення інших видів судових витрат.
Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 241-246, 251, 255, 257-258, 262, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету податковий борг у сумі 32055 (тридцять дві тисячі п'ятдесят п'ять) гривень 95 коп.
Судові витрати не розподіляти.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення до суду апеляційної інстанції. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Москаль Р.М.