Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
05.03.2010 р. Справа № 2а - 3624/09/1470
м. Миколаїв
11:54
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А., за участю секретаря судового засідання Непомнящій А.О. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта»
до Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області
за участю представників:
від позивача: Лобанова О.В.
від відповідача: Болдирева Х.С.
про скасування рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 17.12.2008 року № 113.
Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта»звернулось до суду з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області про визнання недійсним рішення «Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін»від 17.12.2008 року № 113.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, суду пояснив, що тарифі підприємство встановлювало виходячи з вимог діючого законодавства, Перевищення тарифів тацін підприємством допущено не було.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на те що прийняте рішення є законним і обґрунтованим.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
З 20 листопада 2008 року по 10 грудня 2008 року Державною інспекцією з контролю за цінами в Миколаївській області (далі -Інспекція) була проведена планова перевірка з питання додержання державної дисципліни цін в Миколаївській дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку “Укрпошта” (далі -Миколаївська дирекція) за період роботи грудень 2007 року - листопад 2008 року.
За результатами перевірки складений акт № 349 від 10.12.2008 року (далі-Акт), в якому Інспекцією виявлено порушення вимог пункту 1 та часини 2 пункту 7 Правил розповсюдження періодичних друкованих видань, затверджених спільним наказом Державного комітету зв'язку України, Міністерства інформації України, Міністерства транспорту України від 10.12.1998 року № 169/81/492; статті 4 та частини 2 статті 9 Закону України “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів” від 23.09.1997 року и № 540/97-ВР в частині застосування Миколаївською дирекцією вільних тарифів на оформлення передплати та доставку передплатникам друкованих періодичних видань за умови запровадження на них режиму державного регулювання; застосування тарифів на включення періодичних друкованих видань до Каталогів, які не передбачені визначеними нормативно-правовими актами, що встановлюють відповідні переліки платних послуг.
17.12.08 року відповідачем, в особі заступника начальника, було прийняте рішення № 113 про застосування до позивача економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін. На підставі статті 14 закону України “Про ціни та ціноутворення” відповідач вирішив вилучити у УДППЗ «Укрпошта»в доход державного бюджету 75210 грн. та 150420 грн.”.
Проаналізувавши діюче законодавство, суд дійшов висновку про незаконність дій відповідача зважаючи на наступне.
Перевіркою встановлено, що Миколаївська дирекція застосовує тарифи на оформлення передплати та доставку передплатникам друкованих періодичних видань, які перевищують 40 відсотків собівартості виготовлення одного примірника передплатного видання та, як наслідок, порушує державну дисципліну цін, в зв'язку з чим сума необґрунтовано отриманої виручки за період з 01.12.2007 року по 30.11.08 року склала 19839,5 грн.
Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів” тариф на оформлення передплати та доставку передплатникам друкованих періодичних видань повинен становити не більше 40 відсотків собівартості виготовлення одного примірника передплатного видання.
Згідно з пунктом 1.5 Тарифів на приймання та доставку вітчизняних періодичних друкованих видань за передплатою, що затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 28.09.2007 року № 880 вартість послуг з приймання та доставки вітчизняних періодичних друкованих видань за передплатою формується відповідно до цих тарифів.
Відповідно до пункту 1.5.1 Тарифів у разі надання видавцем (редакцією) довідки про плановану собівартість виготовлення одного примірника передплатного видання, погодженої Держцінінспекцією в порядку, установленому чинним законодавством, на момент укладання договору про розповсюдження видання за передплатою розрахунок вартості послуг здійснюється відповідно до статті 9 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів".
Як видно з матеріалів справи, деякі редакції, при укладанні договорів «Про розповсюдження місцевих видань»відмовлялися надавати інформацію щодо собівартості одного примірника періодичного друкованого видання, посилаючись на те, що це є комерційною таємницею.
У випадку відмови видавців надати собівартість одного примірника періодичного друкованого видання Миколаївська дирекція, за погодженням із вказаними видавцями (редакціями), визначала вартість послуги на оформлення передплати та доставку передплатникам друкованих періодичних видань за тарифами на приймання та доставку вітчизняних періодичних друкованих видань за передплатою затвердженими наказами Міністерства транспорту та зв'язку України від 28.09.2007 року № 880 та від 02.10.2008 року № 1158.
Згідно з пунктом 1.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, що затверджена наказом Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України, Міністерством фінансів України від 03.12.01 року № 298/519 порушенням порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції є, зокрема застосування вільних цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) за умови запровадження для них режиму державного регулювання, проте вільні тарифи Миколаївською дирекцією не застосовувались, а вартість послуги на оформлення передплати та доставку передплатникам друкованих періодичних видань встановлювалась за тарифами, що затверджені наказами Міністерства транспорту та зв'язку України .
Таким чином, зважаючи на вищевикладене суд вважає, що Миколаївська дирекція при укладанні договорів про розповсюдження місцевих видань діяла без порушення державної дисципліни цін.
Перевіркою також встановлено застосування Миколаївською дирекцією тарифів на включення періодичних друкованих видань до Каталогів, які не передбачені визначеними нормативно-правовими актами, що встановлюють відповідні переліки платних послуг.
Відповідно до пункту 1 Правил розповсюдження періодичних друкованих видань, затверджених спільним наказом Державного комітету зв'язку “України”, Міністерства інформації України, Міністерства транспорту України від 10.12.1998 року № 169/81/492 (далі -Правила) розповсюдження періодичних друкованих видань здійснюється згідно з договорами, укладеними між редакціями (видавцями) та розповсюджувачами.
Відповідно до діючого законодавства України, а саме статей 19, 67 Господарського кодексу України, статті 627, частини 1 статті 628 Цивільного Кодексу України сторони можуть самостійно визначати умови (пункти) договору і без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність.
Підпунктом 1.1.1. договору про розповсюдження місцевих видань визначено, що до робіт, які виконує виконавець за цим договором належить включення періодичних друкованих видань, зазначених у переліку, наведеному у додатку № 1 до договору, до Каталогу місцевих друкованих періодичних видань.
Українське державне підприємство поштового зв'язку “Укрпошта” є державним комерційним підприємством, наказом від 29.12.2006 р. № 960 був затверджений Реєстр послуг УДППЗ “Укрпошта” в якому вказана послуга за включення видання до каталогу місцевих видань і відповідно до якого тарифи на дану послугу розраховуються філіалами УДППЗ “Укрпошта” та затверджуються Генеральною дирекцією УДППЗ “Укрпошта”. Керуючись даним наказом, розміри плати за включення періодичних видань до каталогу встановлюються у додатку № 5 до типового договору про розповсюдження місцевих видань, зокрема пунктом 3.4 договору передбачено, що розрахунки за виконання робіт, визначених у підпункті 1.1.1. здійснюються замовником на поточний рахунок виконавця протягом п'яти діб після підписання акту виконаних робіт у розмірах відповідно до додатку № 5 до договору.
Частина 1 статті 632 Цивільного Кодексу України визначає, що ціна у договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках встановлених законом, застосовуються ціни, які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Надання відповідної послуги є господарською діяльністю підприємства, а оскільки законом регулювання ціни за цю послугу не встановлено -сторони визначають її самостійно на власний розсуд зважаючи на що отримання Миколаївською дирекцією УДППЗ “Укрпошта” 9605,13 грн. за включення періодичних друкованих видань до Каталогу є правомірним і обґрунтованим.
Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їхні посадові й службові особи повинні діяти у порядок та спосіб передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 218 Господарського кодексу України передбачає, що підставою господарсько-правової відповідальності, до якої віднесені й застосування штрафних (економічних) санкцій передбачених статтею 14 Закону України "Про ціни та ціноутворення", є вчинення суб'єктом господарювання правопорушення у сфері господарювання.
Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками. Застосування принципу вини, як умови відповідальності, пов'язане саме з необхідністю доведення порушення зобов'язання юридичною особою.
Таким чином, підставою для відповідальності суб'єкта господарювання може бути лише протиправна поведінка суб'єкта господарювання, проте, під час офіційного з'ясування обставин справи судом цього не встановлено.
Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не довів суду правомірність прийнятого оскаржуваного рішення.
Враховуючи відсутність, з боку позивача, фактів порушень вимог чинного законодавства, суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного Бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області № 113 від 17.12.2008 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін до Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта".
Відшкодувати з Державного бюджету України на корить позивача судові витрати у розмірі 3 гривні 40 копійок.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України -з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються через Миколаївський окружний адміністративний суд.
Виконавчий лист у відповідності зі ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України видається за заявою позивача після набрання законної сили рішенням адміністративного суду.
Суддя І. А. Устинов
Постанова оформлена
у відповідності до ч.3 ст.160 КАС України
та підписана суддею 10.03.2010 року.
Суддя І. А. Устинов