про повернення позовної заяви
12 травня 2023 рокум. ДніпроСправа № 360/398/23
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився,-
19 квітня 2023 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Департаменту патрульної поліції (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, у розмірі 3193,53 грн.
Ухвалою суду від 24 квітня 2023 року позовну заяву Департаменту патрульної поліції залишено без руху, запропоновано позивачу протягом 5 календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду: уточненої позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог статей 160, 161 КАС України, з обґрунтуванням посилання під час дії воєнного стану саме на норми Порядку забезпечення поліцейських одностроєм (у мирний час), затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 12 вересня 2017 року № 772; належним чином засвідчені копії: наказу про відшкодування відповідачем вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, розписки про отримання відповідачем копії такого наказу чи відмови від його отримання, а також доказів проведення перевірки, передбаченої пунктом 20 розділу VІІ Порядку № 722; доказів щодо обставин, зазначених в обґрунтування клопотання про поновлення строку звернення до суду (чи вводився наказом простой, на який період тощо).
02 травня 2023 року на виконання ухвали від 24 квітня 2023 року представником позивача надано клопотання про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви, в обґрунтування якого зазначено, що представництво інтересів Департаменту здійснює відділ правового забезпечення управління патрульно поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції. Документи, які необхідно надати містяться в архівній особовій справі позивача та яка знаходиться не в розпорядженні Управління, а тому, враховуючи територіальну віддаленість Департаменту від Управління, а також, той факт, що для процесу повідомлення про необхідність здійснення певно операції та надіслання відповідних документів для подальшого їх долучення до матеріалів справи, необхідний більший час ніж надано ухвалою суду від 24 квітня 2023 року. Ухвалою суду від 04 травня 2023 року вищезазначене клопотання задоволено та продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви на 5 днів.
09 травня 2023 року від позивача на виконання ухвал суду від 24 квітня 2023 року та 04 травня 2023 року надійшло клопотання про поновлення строку звернення до суду та копія наказу Головного управління Національної поліції в Луганській області від 25.02.2020 № 505 «Про внесення плану евакуації (передислокації) підрозділів ГУ НП в Луганській області в безпечний район».
В якості підстав поновлення строку звернення до суду позивач посилається на запровадження з 24.02.2022 воєнного стану, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, в тому числі у зв'язку з посиленим варіантом несення служби, а також те, що особову справу відповідача та інші службові документи що стосуються предмету позову було евакуйовано за межі Луганської області.
Розглянувши заяву про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).
Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень (частина друга статті 122 КАС України).
Частиною третьою статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
В свою чергу, служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (частина перша статті 59 Закону України «Про Національну поліцію»).
Згідно зі статтею 20 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські мають єдиний однострій, який отримується безоплатно. Правила носіння та норми належності однострою поліцейських затверджує Міністр внутрішніх справ України.
Механізм забезпечення поліцейських одностроєм згідно з нормами належності однострою поліцейських (у мирний час), організацію його використання та обліку визначає Порядок забезпечення поліцейських одностроєм (у мирний час), затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України 12.09.2017 № 772 (далі Порядок № 772).
Пунктом 2 розділу 1 Порядку № 772 встановлено, що однострій - це загальна назва форменого одягу поліцейського, що складається з предметів, які видаються в тимчасове користування для виконання службових завдань, тренувань, навчань, занять тощо (інвентарне майно), та предметів особистого користування, які видаються в постійне користування і не використовуються як інвентарне майно.
За змістом пункту 3 Розділу 1 Порядку № 772 одностроєм згідно із цим Порядком забезпечуються поліцейські, зокрема, які проходять службу у Департаменті патрульної поліції.
Відповідно до пункту 10 розділу V Порядку № 772 встановлено, що поліцейським у випадку звільнення зі служби в поліції за власним бажанням здійснюється відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, з урахуванням термінів його експлуатації.
Тобто, видача предметів однострою особистого користування особі, так само як і відшкодовування вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, нерозривно пов'язане із проходженням особою публічної служби.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з цим позовом 13.04.2023 (дата подання позову до поштового відділення, а фактичне надходження до суду 19.04.2023), тоді як позивача звільнено зі служби 10.03.2022.
Отже позивачем пропущено встановлений статтею 122 КАС України строк звернення до суду.
В заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду позивач просить суд визнати поважними причини його пропуску посилаючись на запровадження з 24.02.2022 воєнного стану у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, в тому числі у зв'язку з посиленим варіантом несення служби.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Частинами першою та четвертою статті 26 Закону № 389-VIII встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону № 389-VIII).
Суд акцентує, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Враховуючи те, що перебіг процесуального строку на звернення до суду з позовом у цій справі припав на період повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, ця обставина могла унеможливити дотримання такого строку за умови надання до суду належних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку на звернення до суду з позовом, та могла б бути визнаною поважною причиною для поновлення процесуального строку.
Ухвалою суду від 24 квітня 2023 року позивачу запропоновано надати суду докази щодо обставин, зазначених в обґрунтування клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Наданий до заяви від 09 травня 2023 року наказ Головного управління Національної поліції в Луганській області від 25.02.2020 № 505 підтверджує лише факт евакуації (передислокації) підрозділів ГУ НП в Луганській області в Дніпропетровську область.
Інших доказів на підтвердження зазначених в клопотанні обставин позивачем зовсім не надано до суду.
Статтею 123 КАС України визначено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
Так, частиною першої зазначеної статті передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частинами другою, третьою статті 123 КАС України визначено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Системний аналіз положень статті 123 КАС України дає підстави для висновку, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача у спірних правовідносинах є надання можливості останньому скористатися правом подати заяву, в якій вказати інші причини поважності пропущеного строку, ніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку у разі визнання їх судом неповажними.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до суду.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Водночас, обов'язок доведення обставин, з якими сторона пов'язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулася до суду.
Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання позовної заяви здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду із позовом.
З наданих матеріалів до позовної заяви не вбачається поважних підстав пропуску строку.
Фактичне звернення з адміністративним позовом (13.04.2023) відбулось з порушенням строків, визначених частиною п'ятою статті 122 КАС України.
За результатом розгляду заяви про поновлення строку, на переконання суду, позивач не вказав на обставини непереборного і об'єктивного характеру, та існування яких значною мірою утруднило або ж унеможливило реалізацію права на судовий захист у межах встановленого для цього строку звернення до суду.
Таким чином, вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, судом визнаються неповажними, а тому заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду задоволенню не підлягає.
Крім того, суд зазначає, що ухвалою від 24 квітня 2023 року запропоновано позивачу протягом 5 календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду: уточненої позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог статей 160, 161 КАС України, з обґрунтуванням посилання під час дії воєнного стану саме на норми Порядку забезпечення поліцейських одностроєм (у мирний час), затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 12 вересня 2017 року № 772; належним чином засвідчені копії: наказу про відшкодування відповідачем вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, розписки про отримання відповідачем копії такого наказу чи відмови від його отримання, а також доказів проведення перевірки, передбаченої пунктом 20 розділу VІІ Порядку № 722.
Проте, в заяві від 09 травня 2023 року позивачем навіть не зазначено щодо усунення інших недоліків, викладених в ухвалі суду від 24 квітня 2023 року, та причини невиконання цих недоліків позивач суду також не повідомив.
Суд наголошує, що ухвалою від 04 травня 2023 року позивачу продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви на 5 днів за його клопотанням, отже, у позивача було достатньо часу для приведення позовної заяви у відповідність до вимог статей 160, 161 КАС України та надання відповідних доказів.
Таким чином, жоден із недоліків, на які вказано судом в ухвалі від 24 квітня 2023 року позивачем не усунуто.
Отже, станом на 12 травня 2023 року, вимоги ухвал суду від 24 квітня 2023 року та 04 травня 2023 року, у встановлений судом строк, який був достатнім для усунення недоліків позовної заяви, позивачем не виконано.
Згідно з пунктами 1 та 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений судом строк; у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Суд звертає увагу на те, що згідно з приписами частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 169, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився - повернути позивачу.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду у порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяС.В. Борзаниця