12 травня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/839/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язати його здійснити нарахування і виплату пенсії по інвалідності з моменту встановлення групи інвалідності, а саме з 29.11.2022.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу 29 листопада 2022 року встановлено ІІ групу інвалідності на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» по лінії Міністерства оборони України. Дана пенсія позивачу призначена з 01.01.2023року, а звільнення зі служби було 13.10.2022 року, а отже пенсія по інвалідності, на думку позивача, призначена не вчасно, а лише через місяці.
Ухвалою суду від 01 березня 2023 року з врахуванням вимог ст. 122 КАС України прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити в задоволенні позову, оскільки позивачем лише 13 грудня 2022 року подано до відповідача пакет документів для призначення пенсії по інвалідності, тому вважає, що останній правомірно призначив пенсію не з моменту встановлення їй інвалідності, а з дати звернення за призначенням пенсії.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 13 жовтня 2022 року №218 припинено (розірвано) контракт про проходження військової служби з полковником ОСОБА_1 , якого звільненого з військової служби у запас відповідно до підпункту «б» (за станом здоров'я) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992, з 13 жовтня 2022 року виключено зі списків особового складу, з усіх видів забезпечення (а.с.8).
Судом із матеріалів справи встановлено, що позивачу з 29 листопада 2022 року встановлено ІІ групу інвалідності, відповідно виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №197664.
Вказана інформація відображена в заявах по суті справи та не заперечувалась сторонами.
13 грудня 2022 року до відповідача надійшов пакет документів від позивача для призначення пенсії по інвалідності (а.с.23-25).
Листом від 19.01.2023року №1100-0307-8/3094 відповідач повідомив позивача, що виплату пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" припинено з 01.01.2023 у зв'язку з переходом на пенсію по інвалідності згідно Закону № 2262 (а.с.10).
Оскільки на момент звільнення зі служби (13.10.2022) позивач отримував пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсію по інвалідності відповідно до Закону № 2262 призначено з 01.01.2023.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII(далі - Закон № 2262-XII).
Відповідно до частини другої статті 1 Закону №2262-ХІІ військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали особами з інвалідністю за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.
Згідно із частиною першою статті 2 Закону №2262-ХІІ військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
За приписами статті 7 Закону №2262-ХІІ військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.
Частиною першою статті 18 Закону №2262-ХІІ пенсії по інвалідності особам, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються в разі, якщо інвалідність настала в період проходження ними служби або не пізніше трьох місяців після звільнення зі служби, або якщо інвалідність настала пізніше тримісячного терміну після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства.
Відповідно до пункту «б» частини першої статті 50 Закону №2262-ХІІ пенсії відповідно до цього Закону призначаються: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пунктів «а», «в» статті 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення, а членам сімей зазначених осіб, які мають право на пенсію за цим законом, а також пенсіонерів з їх числа - з дня смерті годувальника, але не раніше того дня, по який йому сплачено грошове забезпечення або пенсію, крім випадків призначення їм пенсій з більш пізніх строків. Особам, які мають право на пенсію за цим законом, які визнані особами з інвалідністю до закінчення трьох місяців з дня звільнення їх зі служби внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства, пенсія призначається з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення.
Згідно із частиною третьою статті 50 Закону №2262-ХІІ пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.
Аналіз наведених норм закону №2262-ХІІ дає суду підстави дійти висновку про те, що пенсії по інвалідності особам, які мають право на пенсію за цим законом, призначаються з наступного дня після звільнення їх зі служби (але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення), при цьому, пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 13 жовтня 2022 року №218 припинено (розірвано) контракт про проходження військової служби з полковником ОСОБА_1 , якого звільненого з військової служби у запас відповідно до підпункту «б» (за станом здоров'я) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992, з 13 жовтня 2022 року виключено зі списків особового складу, з усіх видів забезпечення (а.с.8).
29 листопада 2022 року встановлено ІІ групу інвалідності, відповідно виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №197664, яка пов'язана із захистом батьківщини.
Вказана інформація відображена в заявах по суті справи та не заперечувалась сторонами.
Листом від 19.01.2023 року №1100-0307-8/3094 відповідач повідомив позивача, що виплату пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" припинено з 01.01.2023 у зв'язку з переходом на пенсію по інвалідності згідно Закону № 2262 (а.с.10).
Суд відмічає, що відповідачем не заперечується право позивача на призначення пенсії по інвалідності, однак спір виник у зв'язку із відмовою у нарахуванні та виплаті пенсії з дня встановлення позивачу групи інвалідності.
Підсумовуючи викладене суд зазначає, що пенсія по інвалідності позивачу мала бути призначена з дня, коли право на таку пенсію виникло.
Позивача звільнено з військової служби 13 жовтня 2022 року, а групу інвалідності встановлено 29 листопада 2022 року. Тобто, в межах трьохмісячного строку, визначеного пунктом «б» частини першої статті 50 Закону №2262-ХІІ.
Отже, виходячи із приписів пункту «б» частини першої, частини третьої статті 50 Закону №2262-ХІІ, позивачу пенсію по інвалідності на підставі Закону №2262-ХІІ необхідно було призначити не з 13 грудня 2022 року (дати надходження документів), а з дня виникнення права на пенсію 14 жовтня 2022 року (наступний день після звільнення з військової служби), який охоплюється часовим проміжком 12 місяців перед зверненням за пенсією.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач протиправно відмовив позивачу у нарахуванні та виплаті пенсії з 14 жовтня 2022 року.
Таким чином суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, щодо несвоєчасного здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності відповідно із ст. 18 Закону №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з наступного дня після дня звільнення із військової служби - 14 жовтня 2022 року (а не з дати встановлення інвалідності, як просив позивач), та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності відповідно із ст. 18 Закону №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з наступного дня після дня звільнення із військової служби - 14 жовтня 2022 року.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не виконав процесуального обов'язку доказування своєї позиції та не довів правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах, натомість доводи позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального закону.
Правових підстав для застосування положень статті 139 КАС у суду немає, позаяк позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір, як інвалід ІІ групи.
Керуючись статтями 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, щодо несвоєчасного здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності відповідно із ст. 18 Закону №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з наступного дня після дня звільнення із військової служби - 14 жовтня 2022 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності відповідно із ст. 18 Закону №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з наступного дня після дня звільнення із військової служби - 14 жовтня 2022 року.
В задоволені решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Л.І. ХИЛЬКО