ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"12" травня 2023 р. справа № 300/2531/23
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Чуприна О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними щодо відмови у підготовці та видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2021 та зобов'язання підготувати і надати до органу пенсійного забезпечення таку довідку станом на 01.01.2021 для здійснення перерахунку пенсії з 01.02.2021, -
Перевіряючи питання дотримання строків звернення до суду у спірних правовідносинах суд враховує останні актуальні висновки, сформовані Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного у постанові від 12.04.2023 у справі №380/14933/22
ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє ОСОБА_2 (надалі по тексту також - представник позивача), 08.05.2023 звернувся в суд з адміністративним позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України (надалі по тексту також - відповідач, Адміністрація, уповноважений орган), в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 для перерахунку його пенсії;
- зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача станом на 01.01.2021, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 за №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 за №2011-ХII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов'язковим зазначенням відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії перелік яких визначено у довідці Адміністрації Державної прикордонної служби України №11/3422 від 07.12.2020, встановлених станом на 01.01.2021 за відповідною або аналогічною посадою, з якої позивача було звільнено з військової служби. При цьому у довідці про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії станом на 01.01.2021 зазначити відомості про розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом за 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт за відповідною або аналогічною посадою, з якої позивача було звільнено з військової служби, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2021 пенсії.
Пунктами 3, 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з'ясовує:
- чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
- чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Вивчення змісту адміністративного позову та долучених до нього документів свідчить, що позовна заява не відповідає вимогам встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина 6 статті 161 КАС України).
Абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до позиції Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, викладеної у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Крім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №№22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства; пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі ВАТ "Нафтова компанія Юкос" проти росії).
Суд звертає увагу на те, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 за №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, наявність яких унеможливило своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Крім цього, при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №340/1019/19).
Перевіряючи позовну заяву представника ОСОБА_1 на відповідність вимогам КАС України, судом встановлено, що позивачем пропущено встановлений частиною 2 статті 122 КАС України строк звернення до суду, та всупереч вимогам частини 6 статті 161 КАС України, не надано обґрунтованої заяви про поновлення цього строку та доказів поважності причин його пропуску.
Так, позивач просить визнати протиправними дії та зобов'язати підготувати і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 за №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2021 пенсії ОСОБА_1 .
У даному випадку, позивач, формуючи такі вимоги, доводить до відома суду про ймовірне порушення його права на належний розмір пенсії, оскільки з 01.01.2021 положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення посадових окладів з розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили.
До матеріалів позовної заяви позивач додав заяву від 19.12.2022, з якою звертався до фінансового-економічного управління Адміністрації Державної прикордонної служби України з проханням видати довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 з визначенням посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2021 пенсії.
На таке звернення уповноважений орган листом за №11/1494/23-Вих від 12.01.2023 повідомив представника позивача, що умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу діючих військовослужбовців затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". Відповідно до пункту 4 Постанови №704 розмірі посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Вказана норма Постанови №704 є чинною та зміни до неї Кабінетом Міністрів України не вносились.
Суддею, із відомостей Автоматизованої системи діловодства Івано-Франківського окружного адміністративного суду та публічних даних Єдиного державного реєстру судових рішень (із повним доступом) стало відомо, що в провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду в 2021 році за позовом ОСОБА_1 перебувала справа за №300/401/21. В мотивувальній частині рішення від 03.03.2021 зазначено (зафіксовано) наступні обставини: "Судом встановлено, що довідка Адміністрації Державної прикордонної служби України від 07.12.2020 за №11/3422 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019, відповідає вимогам пункту 5 Постанови №704, пункту 3 Порядку №45 та висновкам Верховного Суду (рішення від 17.12.2019 в зразковій справі №160/8324/19 (№Пз/9901/20/19), а отже, була підставою для перерахунку пенсії позивачу з 01.04.2019".
Відтак, у спірних правовідносинах має місце видачі Адміністрацією Державної прикордонної служби України у відношенні до позивача довідки від 07.12.2020 за №11/3422 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, за нормами чинними станом на 05.03.2019.
Таким чином, суддя вказує на те, що позивачу було відомо станом на 07.12.2021 про розмір грошового забезпечення та його складові, які враховані при видачі відповідачем довідки про розмір грошового забезпечення за №11/3422 від 07.12.2021.
В контексті вирішення питання наявності достатніх підстав для відкриття провадження у справі суддею з'ясовано, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на 1 січня 2021 встановлено Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 за №1082-IX. Цей закон вперше опубліковано 30.12.2020 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1082-20/ed20201215/card6#Public).
Закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування (частина 5 статті 94 Конституції України).
В силу вимог пункту 1 Прикінцевих положень Закону №1082-IX вказаний нормативно правовий акт набирає чинності з 1 січня 2021 року.
Також постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", якою, в свою чергу, змінено (викладено в новій редакції) пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо врахування при визначенні посадового окладу військовослужбовців прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, повний текст постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 оприлюднений 03.02.2020 (https://reestr.court.gov.ua/Review/87266939).
Таким чином:
- з 03.02.2020 - дати оприлюднення повного тексту постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 - позивач повинен був дізнатися про втрату чинності пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за №704 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за №103;
- з 30.12.2020 - дати публікації Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 за №1082-IX - позивач повинен був дізнатися про розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на 1 січня 2021 року, що зафіксований у довідці уповноваженого органу від 07.12.2020 за №11/3422, із розміром якого не погоджується ОСОБА_1 .
Окрім цього, із відомостей Автоматизованої системи діловодства Івано-Франківського окружного адміністративного суду та публічних даних Єдиного державного реєстру судових рішень (із повним доступом) встановлено, що в провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду в 2021 році за позовом ОСОБА_1 перебувала справа за №300/401/21, за результатами розгляду якої рішенням від 03.03.2021:
- визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у проведенні ОСОБА_1 з 01.04.2019 перерахунку пенсії з врахуванням в грошовому забезпеченні щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених станом на 05.03.2019 згідно довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України від 07.12.2020 за №11/3422;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок і виплату пенсії з 01.04.2019 з врахуванням в грошовому забезпеченні щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених станом на 05.03.2019 згідно довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України від 07.12.2020 за №11/3422, з урахуванням проведених платежів.
Рішення набрало законної сили за результатами апеляційного оскарження 05.04.2021 (https://reestr.court.gov.ua/Review/95272758).
Як вже відзначено фактичне виконання рішення суду у справі №300/401/21 мало місце, в період коли вже діяли положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 за №1082-IX, яким встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2021 року.
Варто звернути увагу ОСОБА_1 на те, що пенсійні виплати здійснюються йому щомісяця, у зв'язку із цим позивач мав можливість помісячно отримувати від пенсійного органу відповідну інформацію щодо розміру його пенсії та розміру грошового забезпечення, з якого вона обрахована.
Отже, ще в 2021 році позивач знав або щонайменше - мав за можливість дізнатися про обрахунок власної пенсії з грошового забезпечення станом на 05.03.2019 (визначеного окремих його складових шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року), і мав би знати, що його пенсія не обраховувалася з грошового забезпечення станом на 01.01.2021.
Натомість позивач звернувся до відповідача про видачу йому довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2021 лише 19.12.2022, на що отримав відмову 12.01.2023.
Позивач не вказав в позовній заяві жодних аргументів і доводів щодо того, які об'єктивні обставини перешкоджали йому, починаючи з 01.01.2021 до 19.12.2022 звернутися до відповідача в цій справі про видачу йому довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 для перерахунку його пенсії з 01.02.2021.
З огляду на встановлені обставини позивачем не надано суду пояснень щодо причин пропуску ним строків звернення до суду, зокрема:
- з 03.02.2020 - дати оприлюднення повного тексту постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 у Єдиному державному реєстрі судових рішень;
- з 30.12.2020 - дати опублікування Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 за №1082-IX;
- з 07.12.2020 - дати видачі ОСОБА_1 . Адміністрації Державної прикордонної служби України довідки від 07.12.2020 за №11/3422 про розмір грошового забезпечення станом на 5 березня 2019 року.
Будь-які докази про поважність причин пропуску відповідного строку ОСОБА_1 також суду не подав.
У позовній заяві позивач не навів жодних об'єктивних і непереборних обставин, що перешкоджали вчасно реалізувати своє право на звернення до суду.
Крім того, суд враховує, що у поданій до суду позовній заяві позивач наполягав на наявності підстав для складення Адміністрацією Державної прикордонної служби України довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2021.
Позовну заяву надіслано до суду 08.05.2023, що є підставою для висновку про пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду з цим позовом.
При цьому, отримання представником позивачем листа Адміністрації Державної прикордонної служби України за №11/1494/23-Вих від 12.01.2023 у відповідь на його заяву від 19.12.2022 не змінює момент, з якого він мав довідатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли ОСОБА_1 почав вчиняти дії щодо реалізації свого права.
Вказані висновки суду відповідають позиції Верховного Суду, що наведена, зокрема, у постановах від 06.02.2018 у справі №607/7919/17, від 16.05.2018 у справі №521/9634/17, від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, від 12.04.2023 у справі №380/14933/22.
Частиною 5 статті 242 КАС України, передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, позивачем пропущений встановлений шестимісячний строк на звернення до суду.
Зважаючи на вказане, позовну заяву подано без додержання вимог частини 6 статті 161, частини 1 статті 123 КАС України.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі наведеного, керуючись статями 122, 123, 160, 161, 169, 171 та 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними щодо відмови у підготовці та видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2021 та зобов'язання підготувати і надати до органу пенсійного забезпечення таку довідку станом на 01.01.2021 для здійснення перерахунку пенсії з 01.02.2021, - залишити без руху.
2. Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання обґрунтованої заяви про поновлення строку на звернення до суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.
У разі неможливості долучення певних доказів, повідомити про причини неможливості подання таких доказів.
Роз'яснити, що в разі бездіяльності щодо усунення недоліків у вище зазначений строк, позовна заява буде повернена позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя Чуприна О.В.