12 травня 2023 року Справа № 280/789/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
16 січня 2023 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 29.12.2022 № 083850015529;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області у встановленому чинним законодавством порядку повторно розглянути мою заяву про призначення пенсії за віком та зарахувати до страхового стажу період навчання з 01.09.1984 по 20.06.1986 в Ждановському металургійному інституті за спеціальністю "Технологія машинобудування, металорізальні верстати і інструменти" та період навчання з 01.09.1986 по 29.08.1989 на факультеті машинобудування Чеського технічного університету у м. Прага за спеціальністю "Технологія машинобудування".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає наступне. ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області із заявою щодо призначення пенсії за віком. Рішенням від 29.12.2022 № 083850015529 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком.
07 лютого 2023 року ухвалою суду відкрито провадження у адміністративній справі № 280/789/23 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Позивачу відстрочено сплату судового сбору в розмірі 1073 грн 60 коп. до ухвалення судового рішення.
Заперечення проти позовних вимог викладено у відзиві на позовну заяву від Головного управління Пенсійного фонду в Львівській області, який надійшов до суду 28 березня 2023 року за вх. № 12327. З позиції відповідача, згідно Закону № 1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" наявний страховий стаж позивача недостатній для призначення йому пенсії за віком. Щодо незарахованих до страхового стажу періодів роботи, відповідач зазначає наступне. Згідно Постанови Кабінету Міністрів № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Позивачем не представлено первинних документiв, а саме: не додано уточнюючих довiдок щодо запису трудовоi книжки, та не долучено накази з номером i датою.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області із заявою щодо призначення пенсії за віком. Рішенням від 29.12.2022 № 083850015529 Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком. Страховий стаж ОСОБА_1 становить 24 роки 09 місяців 17 днів. Вік 59 років 11 місяців 26 днів. Необхідний страховий стаж відповідно до статті 26 Закону № 1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" становить 29 років. До страхового стажу не зараховано: період навчання з 01.09.1984 по 20.06.1986 в Ждановському металургійному інституті за спеціальністю "Технологія машинобудування, металорізальні верстати і інструменти" та період навчання з 01.09.1986 по 29.08.1989 на факультеті машинобудування Чеського технічного університету у м. Прага за спеціальністю "Технологія машинобудування".
Не погоджуючись з відмовою відповідача у призначенні пенсії за віком, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За правилами частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов'язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.
Надане вказаною статтею право деталізоване у Законах України від 05.11.1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788) та від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).
Закон України «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих; та гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Згідно із статтею 1 Закону №1788 громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону №1788 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.
Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Частиною 1 статті 26 Закону №1058 встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:
з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років;
Відповідно до статті 1 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Згідно з частиною 1 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Наведене кореспондується положенням частини 2 статті 24 Закону №1058-IV, за якими страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини 4 статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно з статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується також:
а) будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків;
д) навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі;
ж) час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.
При призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 та пенсій за вислугу років відповідно до статті 55 цього Закону провадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Згідно з статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Також згідно із статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідні положення містить і постанова Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року, якою затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Так, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених правових положень свідчить про те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Лише відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до статті 7 Закону №1788 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.
Частиною 1 статті 45 Закону №1058 визначено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.
Відповідні положення міститься і в Законі України «Про пенсійне забезпечення».
Так, згідно з частиною 1 статті 83 Закону №1788 пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку.
Відповідно до статті 82 Закону №1788 документи про призначення пенсій розглядаються органом, що призначає пенсії (стаття 81), не пізніше 10 днів з дня їх надходження. Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.
Відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 р. №301 «Про трудові книжки» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
З наведених норм права слідує, що працівник не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто таким працівником. Обов'язок ведення трудових книжок (заповнення, внесення відповідних записів та їх засвідчення з проставленням печатки підприємства або відділу кадрів) законодавцем покладено на адміністрацію підприємств (власника або уповноважений ним орган). Крім того, відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06.02.2018 року у справі № 677/277/17.
Неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17.
В трудовій книжці НОМЕР_1 виданої ОСОБА_1 наявний запис № 5 від 24.08.1984, який свідчить про те, що позивач був звільнений за власним бажанням у зв'язку зі вступом у вищий навчальний заклад (наказ № 35 від 28.08.1984). Але відомості щодо спірного періоду роботи з 01.09.1984 по 20.06.1986 та з з 01.09.1986 по 29.08.1989 відсутні.
В матеріалах справи міститься архівна довідка від 15.12.2022 № 76/56-38 видана Приазовським державним технiчним унiверситетом, яка містить інформацію щодо перiоду навчання з 01.09.1984 по 20.06.1986 на деннiй формi навчання по спецiальностi "Технологiя мипшнобудування, металорiзальнi верстати i iнструменти".
Довiдка з apxiвy Чеського технiчного унiверситеry вiд 12.09.2022 № CVUT00016757/2022, містить інформацію щодо перiоду навчання з 01.09.1986 по 29.08.1989 за спецiальнiстю "Технологiя машинобудування".
З огляду на викладене, суд робить висновок, що відмовляючи у зарахуванні періодів роботи позивача з 01.09.1984 по 20.06.1986 та з 01.09.1986 по 29.08.1989 відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Тому позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача у встановленому чинним законодавством порядку повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком та зарахувати до страхового стажу період навчання з 01.09.1984 по 20.06.1986 в Ждановському металургійному інституті за спеціальністю "Технологія машинобудування, металорізальні верстати і інструменти" та період навчання з 01.09.1986 по 29.08.1989 на факультеті машинобудування Чеського технічного університету у м. Прага за спеціальністю "Технологія машинобудування" підглягають задоволенню
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем було заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке було задоволено ухвалою суду від 07.02.2023 та відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 133 КАС України, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області підлягає стягненню судовий збір на користь держави у розмірі 1073 грн 60 коп.
Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактично мешкає: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10 код ЄДРПОУ 13814885) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 29.12.2022 № 083850015529;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області у встановленому чинним законодавством порядку повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.12.2022 про призначення пенсії за віком з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу період навчання з 01.09.1984 по 20.06.1986 в Ждановському металургійному інституті за спеціальністю "Технологія машинобудування, металорізальні верстати і інструменти" та період навчання з 01.09.1986 по 29.08.1989 на факультеті машинобудування Чеського технічного університету у м. Прага за спеціальністю "Технологія машинобудування".
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10 код ЄДРПОУ 13814885) суму сплаченого судового збору у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп. на користь держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 12 травня 2023 року.
Суддя Сацький Р.В.