11 травня 2023 року м. Ужгород№ 260/1013/23
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 у власних інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Тячівського управління соціального захисту населення Тячівської районної військової адміністрації про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду у власних інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 з адміністративним позовом до Тячівського управління соціального захисту населення Тячівської районної військової адміністрації, в якому просить: 1) визнати протиправними дії Тячівського управління соціального захисту населення Тячівської районної військової адміністрації щодо несплати ОСОБА_1 та її неповнолітньому сину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за період з травня по липень 2022 року; 2) зобов'язати Тячівське управління соціального захисту населення Тячівської районної військової адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 та її неповнолітньому сину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам за період з травня по липень 2022 року в розмірі 15000,00 грн.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що у період з 14 квітня по 17 серпня 2022 року вона та її малолітній син перебували на обліку в Тячівському управлінні соціального захисту населення, як внутрішньо переміщені особи, а тому мали право на отримання виплат, передбачених постановою Кабінету Міністрів України №332 від 20.03.2022. Проте при постановці на обліку посадовими особами відповідача була допущена помилка, а саме: не правильно зазначено місце реєстрації заявників, а тому такі кошти їй виплачено не було.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.02.2023 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі та надано відповідачу строк для подання відзиву на позов. Окрім того, повідомлено про передбачені ч. 4 ст. 159 КАС України наслідки не подання суб'єктом владних повноважень відзиву на позову.
Вказана ухвала надіслана в електронному вигляді на електронну пошту відповідача та доставлена 24 лютого 2023 року, що підтверджується звітом про доставку електронного листа.
Однак відповідач відзив у встановлений судом строк до суду не надіслав, про причини неподання такого не повідомив, про продовження процесуального строку для його подання не клопотав.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
З огляду на зазначене суд вважає за можливе застосувати процесуальні наслідки неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов, передбачені ч. 4 ст. 159 КАС України.
Розглянувши подані позивачем документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) та її неповнолітня дитина ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), громадяни України та зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями Єдиного державного демографічного реєстру.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у зв'язку із військовими діями у м. Харкові були змушені переїхати до с. Крива Тячівського району Закарпатської області.
14 квітня 2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були взяті на облік внутрішньо переміщеної особи Виконавчим комітетом Тересвянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області (далі - Виконавчий комітет), що підтверджується довідками №2114-7000668134 та №2114-7000667634.
Поряд з цим під час взяття позивачів на облік внутрішньо переміщених осіб посадовою особою Виконавчого комітету було помилково зазначено зареєстроване місце проживання таких за адресою: АДРЕСА_2 .
У період з березня по серпень 2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували на обліку в Тячівському управлінні соціального захисту населення (далі - Управління) та у період з 01 березня по 30 квітня 2022 року отримували допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам.
Поряд з цим з травня 2022 року по день зняття позивачів з обліку допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам Управлінням не виплачувалася.
Як вбачається з листа відповіді на адвокатський запит №4840 від 24/11/2022, Управління повідомило представника позивачів, що підставою припинення такої виплати став факт неправильного взяття їх на облік уповноваженим представником з питань соціального захисту населення Тересвянської селищної ради, а саме: за зареєстрованим місцем проживання в м. Підгородне Дніпропетровської області, замість правильного м. Харків. При цьому повідомлено, що відповідні зміни були внесені до довідки внутрішньо переміщеної особи 16 вересня 2022 року.
Разом з тим, спірна допомога на проживання позивачам станом на день звернення до суду виплачена не була.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Всупереч встановленому нормами КАС України процесуальному обов'язку відповідач, як суб'єкт владних повноважень, витребуваних судом доказів не направив. Жодних пояснень та спростувань обставин, наведених позивачами, відповідач у встановлений судом строк не надав.
Згідно ч. 9 ст. 80 КАС України у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
З огляду на що суд вважає, що заявлені позивачами обставини та надані на їх підтвердження докази відповідачем не заперечуються.
З метою захисту свого права на отримання передбаченої законодавством допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, позивачі звернулися з даним адміністративним позовом до суду.
Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб регулюють норми Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» №1706-VII від 20.10.2014 (далі - Закон).
Відповідно до ст. 1 Закону, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.
Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.
Згідно ст. 4 Закону факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Кожна дитина, у тому числі яка прибула без супроводження батьків, інших законних представників, отримує довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.
Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року №332 затверджено Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - Порядок №332).
Згідно п. 2 Порядку №332 допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Російською Федерацією території України, а також території адміністративно-територіальних одиниць, де проводяться бойові дії та що визначені в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка», затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року №204.
Так, відповідно до затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року №204 переліку, Харківська область відноситься до адміністративно-територіальних одиниць, жителям яких може надаватись допомога в рамках Програми «єПідтримка».
П. 3 Порядку №332 допомога надається щомісячно з місяця звернення до квітня 2022 року включно на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах:
- для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;
- для інших осіб - 2000 гривень.
Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням.
Починаючи з травня 2022 року допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також внутрішньо переміщеним особам, у яких житло зруйноване або непридатне для проживання внаслідок пошкодження і які подали заявку на відшкодування відповідних втрат, зокрема через Єдиний державний вебпортал електронних послуг.
Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затверджується Мінреінтеграції за погодженням з Міноборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
Відповідно до затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року №75 Переліку, Харківська міська територіальна громада у спірний період відносилася до територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
Отже, позивачі у спірний період мали право на отримання передбаченої нормами Порядку №332 допомоги, як внутрішньо переміщені особи з м. Харкова.
В листі №4840 від 24/11/2022 Управління визнало, що підставою припинення виплати позивачам допомоги на проживання стала допущена при взятті таких на обліку уповноваженим представником з питань соціального захисту населення Тересвянської селищної ради помилка, а саме: помилкове зазначення зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 та її сина ОСОБА_2 в м. Підгородне Дніпропетровської області, замість правильного м. Харків.
Таким чином, відповідач визнає право позивачів на отримання передбаченої нормами Порядку №332 допомоги. Більше того, така в подальшому продовжувалася виплачувати Управлінням соціального захисту населення Конотопської районної державної адміністрації після зміни позивачами місця проживання, починаючи з серпня 2022 року.
З огляду на що суд вважає, що саме протиправні дії суб'єкта владних повноважень призвели до порушення прав позивачів - внутрішньо переміщених осіб на отримання гарантованої державою допомоги. Поряд з цим, після виявлення допущеної у довідках внутрішньо переміщених осіб помилки, Управління нарахування та виплату належної позивача допомоги не провело.
Отже, в даному випадку існує протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а тому позовні вимоги, з врахуванням ст. 9 КАС України, підлягають задоволенню з врахуванням наведеного.
Згідно вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 у власних інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) до Тячівського управління соціального захисту населення Тячівської районної військової адміністрації (місцезнаходження: вул. Незалежності, буд. 29, м. Тячів, Закарпатська область, 90500, код ЄДРПОУ - 03192922) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Тячівського управління соціального захисту населення Тячівської районної військової адміністрації щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 та її неповнолітньому сину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за період з травня по липень 2022 року включно.
3. Зобов'язати Тячівське управління соціального захисту населення Тячівської районної військової адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 та її неповнолітньому сину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам за період з травня по липень 2022 року включно.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тячівського управління соціального захисту населення Тячівської районної військової адміністрації (місцезнаходження: вул. Незалежності, буд. 29, м. Тячів, Закарпатська область, 90500, код ЄДРПОУ - 03192922) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 1073,60 грн. (Одна тисяча сімдесят три гривні 60 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяР.О. Ващилін