Україна
Донецький окружний адміністративний суд
11 травня 2023 року Справа №200/12124/21
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., за участі секретаря судового засідання Гуменної В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача про встановлення судового контрою за виконанням рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним рішення від 23.07.2021 та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним рішення від 23.07.2021 та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням від 19 січня 2022 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним рішення від 23.07.2021 та зобов'язання вчинити певні дії суд задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 23 липня 2021 року № 057250003617 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії. Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах від 16 липня 2021 року, із зарахуванням до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, періодів роботи з 01.07.1997 по 01.10.1997, з 24.06.1998 по 03.08.1998 та з 16.08.1994 по 30.08.1996, а також періодів навчання з 18.06.1990 по 18.06.1994, а також з 01.09.1996 по 29.06.2000. У задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовив. Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області судовий збір у розмірі 908 грн на користь ОСОБА_1 .
23 грудня 2022 року Донецьким окружним адміністративним судом видано виконавчі листи по справі.
Позивач звернувся до суду з заявою про встановлення судового контролю, відповідно до ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що на даний час судове рішення не виконане, що на його думку свідчить про наявність підстав для встановлення судового контролю. Так, пенсійним органом не зараховано до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, періодів навчання з 18.06.1990 по 18.06.1994, та з 01.09.1996 по 29.06.2000, як то було визначено у судовому рішенні.
На судове засідання сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не з'явились, а тому суд вважає за можливе провести розгляд заяви без участі сторін.
Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, ознайомившись із заявою позивача про встановлення судового контролю, зазначає наступне.
Згідно зі статтею 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Статтею 14 КАС України встановлено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України “Про судоустрій і статус суддів” встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах “Алпатов та інші проти України”, “Робота та інші проти України”, “Варава та інші проти України”, “ПМП “Фея” та інші проти України”), якими було встановлено порушення п.1 ст.6, ст.13 Конвенції та ст.1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з положеннями статті 129-1 Конституції України.
Отже, обов'язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статті 8 Конституції України принципу верховенства права.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили незважаючи на те, чи погоджується учасник справи з висновками суду, викладеними в цьому рішенні, яке набрало законної сили.
Стаття 129-1 Конституції України визначає, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Відповідно до частини 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Відповідно до частини 3 статті 14 КАС України невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до приписів статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.2 ст.382 КАС України).
Правові норми, закріплені у частині 1 статті 382 КАС України, кореспондуються з положеннями, зокрема, частини 6 статті 246, пункту 4 частини 1 статті 322, пп."ґ" п.4 частини 1 статті 356 КАС України, згідно з якими у резолютивній частині постанови зазначається порядок та строк виконання рішення, встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.
З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб'єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Так, в рамках розгляду адміністративної справи було встановлено, що рішенням № 057250003617 від 23.07.2021 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком, так як на момент звернення, він не мав необхідного пільгового стажу, а саме пільговий стаж позивача склав 20 років 7 місяців 8 днів. До пільгового стажу позивача не було враховано періоди з 01.07.1997 по 01.10.1997 та з 24.06.1998 по 03.08.1998 через відсутність уточнюючих довідок. При цьому, уточнююча довідка за період з 16.08.1994 по 01.09.1996 не відповідала встановленому зразку, а тому вказаний період також не був зарахований до пільгового стажу позивача.
Втім, після перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 січня 2022 року пенсійним органом знов було винесено рішення про відмову у призначенні пенсії. Зі вказаного рішення вбачається, що стаж для призначення пенсії позивача склав 20 років 7 місяців 5 дні, що є недостатнім для призначення пенсії незалежно від віку.
З огляду на те, що після перерахунку пенсії та зарахування додаткових періодів стаж позивача не збільшився, суд вважає, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 січня 2022 року не виконано відповідачем у повному обсязі, а тому є підстави для встановлення судового контролю за виконанням рішення у цій справі.
Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення у цій справі.
Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладення штрафу.
Разом з тим, позивач просить встановити десятиденний строк для подання відзиву. Втім, враховуючи введення на території України воєнного стану, суд вважає за доцільне встановити тридцятиденний строк для подання відзиву.
Керуючись статтями 243, 248, 256, 294, 295, 297, 370, 382 КАС України, суд,
Заяву позивача про встановлення судового контрою за виконанням рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним рішення від 23.07.2021 та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Встановити відповідно до статті 382 КАС України судовий контроль за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19.01.2022 по справі № 200/12124/21.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у 30-ти денний строк з дня отримання ухвали суду подати до Донецького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення від 19.01.2022 по справі № 200/12124/21.
Повний текст ухвали складено 11.05.2023.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.А. Голуб