Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про зупинення провадження у справі
11 травня 2023 року Справа №200/1566/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання відповідача 3 про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Служби судової охорони, Територіального управління Служби судової охорони у Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної судової адміністрації України, Служби судової охорони, Територіального управління Служби судової охорони у Донецькій області, у якій просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо не виділення коштів Службі судової охорони, як розпоряднику коштів нижчого рівня, для виплати щомісячної додаткової винагороди на період дії воєнного стану, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 та Наказом Державної судової адміністрації України від 31.10.2022 № 396 в розмірі 30 000 гривень щомісячно за період проходження служби з 24.02.2022 по 20.01.2023;
зобов'язати Державну судову адміністрацію України виділити кошти Службі судової охорони, як розпоряднику коштів нижчого рівня, для виплати щомісячної додаткової винагороди на період дії воєнного стану, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 та Наказом Державної судової адміністрації України від 31.10.2022 № 396 в розмірі 30 000 гривень щомісячно за період проходження служби з 24.02.2022 по 20.01.2023;
визнати протиправною бездіяльність Служби судової охорони щодо не виділення коштів Територіальному управлінню Служби судової охорони у Донецькій області, як розпоряднику коштів нижчого рівня, для виплати щомісячної додаткової винагороди на період дії воєнного стану, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 та Наказом Державної судової адміністрації України від 31.10.2022 № 396 в розмірі 30 000 гривень щомісячно за період проходження служби з 24.02.2022 по 20.01.2023;
зобов'язати Службу судової охорони виділити кошти Територіальному управлінню Служби судової охорони у Донецькій області, як розпоряднику коштів нижчого рівня, для виплати щомісячної додаткової винагороди на період дії воєнного стану, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 та Наказом Державної судової адміністрації України від 31.10.2022 № 396 в розмірі 30 000 гривень щомісячно за період проходження служби з 24.02.2022 по 20.01.2023;
визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Донецькій області, щодо не нарахування та не виплати щомісячної додаткової винагороди на період дії воєнного стану, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 та Наказом Державної судової адміністрації України від 31.10.2022 № 396 в розмірі 30 000 гривень за щомісячно період проходження служби з 24.02.2022 по 20.01.2023;
зобов'язати Територіальне управління Служби судової охорони у Донецькій області нарахувати та виплатити щомісячну додаткову винагороду на період дії воєнного стану, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 та Наказом Державної судової адміністрації України від 31.10.2022 № 396 в розмірі 30 000 гривень щомісячно за період проходження служби з 24.02.2022 по 20.01.2023.
Відповідач 3 подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі до набрання чинності рішенням Верховного Суду в зразковій справі № 260/3564/22.
Ухвалою Верховного Суду від 07.11.2022 відкрито провадження у зразковій адміністративній справі № 260/3564/22 за позовом певної фізичної особи до Державної судової адміністрації України, Територіального управління Служби судової охорони у Закарпатській області, третя особа Служба судової охорони, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
У вказаній ухвалі Верховний Суд вказав ознаки типових справ, а саме:
- позивачами у них є співробітники Служби судової охорони;
- відповідачем у них є один і той самий суб'єкт владних повноважень - територіальний орган Служби судової охорони України;
- спір виник з аналогічних підстав у відносинах, що виникли внаслідок бездіяльності відповідача нарахувати та виплатити додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168;
- позивачі заявили аналогічні позовні вимоги (по-різному висловлені, але однакові по суті): визнати протиправною бездіяльність територіального управління Служби судової охорони у відповідній області щодо ненарахування та невиплати додаткової щомісячної винагороди у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, та зобов'язати територіальне управління Служби судової охорони у відповідній області нарахувати і виплатити таку винагороду, починаючи з 24.02.2022.
Відповідно до ч. 1 ст. 291 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглядає типову справу, має право зупинити провадження за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою у випадку, якщо Верховним Судом відкрито провадження у відповідній зразковій справі.
Виходячи з наведеного вище та змісту позову ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що справа № 200/1566/23 має ознаки типової справи, визначені ухвалою Верховного Суду від 07.11.2022 у справі № 260/3564/22.
При вирішенні питання щодо необхідності зупинення провадження у даній типовій справі суд виходить із того, зокрема, що відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Одним із способів практичного втілення вказаної Конституційної норми є забезпечення ефективного судового захисту прав, свобод та інтересів особи шляхом досягнення єдності судової практики.
Наведене відповідає положенням п. 4 ч. 4 ст. 17 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, яким передбачено, що єдність системи судоустрою забезпечується, в тому числі єдністю судової практики.
Згідно ч. 1 ст. 36 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Кодексом адміністративного судочинства України запроваджено інститут типової справи, який за своєю суттю є, крім іншого, інструментом формування єдиної судової практики.
Суд зауважує, що частиною 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України визначена обов'язковість врахуванням судами при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, правових висновків Верховного Суду, наведених у такому рішенні.
Як вказала Консультативна рада європейських суддів, однакове та уніфіковане застосування закону обумовлює загальнообов'язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність (пункт 1 Висновку № 20 Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо ролі судів у забезпеченні єдності застосування закону від 10 листопада 2017 року).
У свою чергу, Венеціанська комісія зауважила, що у системі забезпечення незалежності суддів вищі суди забезпечують єдність судової практики на всій території країни через свої рішення по окремих справах (пункт 71 Доповіді Венеціанської комісії Європейські стандарти в сфері судочинства систематичний огляд (Висновок від 3 жовтня 2008 року № CDL-JD (2008)002). Незалежність у структурі судової системи; Доповідь Венеціанської комісії щодо незалежності судової системи: незалежність суду (Висновок від 16 березня 2010 року № CDL-AD (2010)004).
До цього ж, суд на підставі ч. 2 ст. 6 цього Кодексу вважає за необхідне врахувати позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у рішення "Зубац проти Хорватії" (Zubac v. Croatia), № 40160/12, пункт 123), згідно з якою забезпечуючи юридичну визначеність суд гарантує дотримання принципу ефективного здійснення правосуддя.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постановах від 28 січня 2020 року у справі № 120/2479/19-а, від 30 липня 2020 року у справі № 320/2310/19.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право зупинити провадження у справі в разі розгляду типової справи і оприлюднення повідомлення Верховного Суду про відкриття провадження у зразковій справі.
Так, Верховний Суд у складі суддів Касаційного адміністративного суду у складі 06.04.2023 прийняв рішення у зразковій справі № 260/3564/22. Водночас, як вбачається з відомостей сайту Судової влади України https://court.gov.ua/fair/, на дане рішення надійшла апеляційна скарга, справу передано до Великої Палати Верховного Суду. Таким чином, рішення у зразковій справі № 260/3564/22 не набрало законної сили.
Відтак, з метою забезпечення ефективності та передбачуваності судової практики у спірних правовідносинах, зважаючи, що справа має ознаки типової адміністративної справи, що розглядається Верховним Судом як зразкова справа, а правові висновки Верховного Суду у такій справі є обов'язковими для врахування судами при розгляді відповідних типових справ, провадження у цій типовій справі № 200/1566/23 має бути зупинено до набрання законної сили рішенням Верховного Суду за наслідком розгляду зразкової справи № 260/3564/22.
Згідно з частиною четвертою статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України про зупинення провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про зупинення провадження у справі може бути оскаржена.
Керуючись ст.ст. 236, 241-243, 248, 256, 291, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Клопотання Територіального управління Служби судової охорони у Донецькій області про зупинення провадження у справі, - задовольнити.
Зупинити провадження у справі № 200/1566/23 за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Служби судової охорони, Територіального управління Служби судової охорони у Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, - до набрання законної сили рішенням Верховного Суду за наслідком розгляду зразкової справи № 260/3564/22.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала суду може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.С. Михайлик