Рішення від 12.05.2023 по справі 200/1582/23

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2023 року Справа№200/1582/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання рішення протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

14 квітня 2023 року до Донецького окружного адміністративного суду через систему Електронний суд надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, що поданий адвокатом Карнауховим Андрієм Олександровичем, з вимогами:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо зменшення позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відсоткового значення розміру пенсії з 90% до 70% грошового забезпечення;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій здійснити з 1 грудня 2019 року перерахунок та виплату позивачу ОСОБА_1 , пенсії на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області" № 33/25- 2731 від 30 серпня 2021 року, з урахуванням 90% відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження її максимальним розміром та провести виплату (доплату) різниці між максимально нарахованим і фактично виплаченим розміром.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач є пенсіонером за вислугу років, призначену відповідно до положень Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Позивач вказав, що пенсія йому призначена із розрахунку 90 % грошового забезпечення, проте при перерахунку пенсії на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 5 листопада 2021 року у справі №200/16112/21 відповідач безпідставно та незаконно зменшив основний розмір пенсії з 90% до 70%. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують його право на належне пенсійне забезпечення.

Відповідач позов не визнав, подав відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю. В обґрунтування зазначив, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень. Законом України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” від 27 березня 2014 року № 1166-VII внесено зміни до статті 13 Закону № 2262, згідно яких максимальний розмір пенсії за вислугу років, не повинен перевищувати 70 % сум грошового забезпечення за будь-якою із підстав зазначеною в статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Відповідач вказав, що з 1 квітня 2019 року здійснив перерахунок пенсії позивача на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року у справі №200/16112/21, у якому відсутнє зобов'язання встановлення певного відсоткового розміру пенсії від грошового забезпечення.

Представник відповідача подав відповідь на відзив у якій вказав, що вважає посилання відповідача на закони, правові позиції в постановах Верховного Суду та інші доводи з цього питання такими, що не заслуговують на увагу оскільки є рішення суду щодо відсоткової складової пенсії позивача, яке набрало чинності та раніше виконувалось відповідачем.

Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року вирішено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі, розгляд справи провести суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувати у відповідача докази у справі.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Позивач з жовтня 2010 року є пенсіонером органів внутрішніх справ та отримувачем пенсії відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Донецькій області.

Згідно з протоколом за пенсійною справою №0503006826 (МВС) від 23 березня 2018 року позивачу призначено пенсії із розрахунку 90% грошового забезпечення, що не заперечується відповідачем.

В березні 2018 року пенсійним органом було проведено перерахунок пенсії позивача та зменшено відсотковий розмір пенсії з 90% до 70 %.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2020 року по справі №200/4899/20-а визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області основного розміру пенсії з 90% до 70% грошового забезпечення у зв'язку із внесенням змін до грошового забезпечення поліцейських, затвердженого постановами Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” та від 21 лютого 2018 року № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільненні з військової служби, та деяким іншим категоріям”.

Зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугою років відповідно до статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення на підставі довідки Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Донецькій області № 3635лк від 13 березня 2018 року для перерахунку пенсії, з урахуванням грошового забезпечення поліцейських та виплачених сум, з 1 січня 2016 року.

Також, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року по справі №200/4899/21 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку і виплаті перерахованої пенсії, згідно довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області" № 33/25-2731 від 30 серпня 2021 року про розмір грошового забезпечення станом на 1 грудня 2019 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 1 грудня 2019 року, згідно довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області" № 33/25-2731 від 30 серпня 2021 року та виплатити різницю між фактично отриманими та належними до сплати сумами пенсії.

На виконання судового рішення по справі №200/4899/21 відповідачем здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 та встановлено розмір пенсії - 70% відповідних сум грошового забезпечення, що підтверджується протоколом від 1 березня 2023 року.

На заяву представника позивача щодо здійснення перерахунку пенсії із розрахунку 90% грошового забезпечення, відповідач листом від 29 березня 2023 року повідомив про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/4899/21, та вказав про зменшення відсоткового розміру пенсії позивача до 70%, що передбачено Законом України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні”, зазначивши, що рішенням суду зобов'язань щодо здійснення Головним управлінням перерахунку пенсії з урахуванням 90% грошового забезпечення покладено не було.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо проведення перерахунку пенсії виходячи з 70 відсотків сум грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Спірним питанням у справі є правомірність зменшення пенсійним органом відсотків грошового забезпечення для розрахунку пенсійних виплат з 90% до 70%.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі Закон № 2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII (в редакції чинній на час призначення позивачу пенсії) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року №3668-VI внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року №2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

При цьому, Законом України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 №1166-VII внесено зміни у частину 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" згідно з якими цифри "80" замінено цифрами "70".

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року №3668-VI обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.

Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Внесені Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року №1166-VII зміни до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися виключно при призначенні нових пенсій.

Тобто, при перерахунку пенсії відсотковий розмір грошового забезпечення, з якої призначається пенсія, визначається з урахуванням вислуги років. При цьому застосуванню підлягає норма закону у редакції, яка була чинною на час призначення пенсії.

Суд зазначає, що процедури призначення пенсії та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.

Так, статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

З аналізу викладених норм слідує, що при перерахунку пенсії має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" №1166-VІІ від 27 березня 2014 року зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% від сум грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постановах від 24 квітня 2018 року у справі №686/12623/17 (К/9901/849/17) та від 19 червня 2018 року у справі №583/2264/17 (К/9901/1786/18).

Так, Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (рішення № 5-рп/2002).

Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.

Суд наголошує, що призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами та встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 % грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії.

Таким чином, при перерахунку пенсії відповідним категоріям осіб має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Вказана вище правова позиція висловлена у рішенні Верховного Суду від 4 лютого 2019 року, ухваленому за результатами розгляду справи № 240/5401/18, яке було залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року.

Статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій.

Так, згідно з частинами 1, 2 цієї статті перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Відповідно до частини 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

13 лютого 2008 року постановою Кабінету Міністрів України №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (надалі - Порядок № 45), відповідно до пункту 3 якого на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Зазначені довідки надсилаються до державних органів, у яких особи проходили службу до відрядження, а їх уповноважені органи подають довідки у п'ятиденний строк головним управлінням Пенсійного фонду України.

Порядком № 45 передбачено, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом України № 3668-VІ та Законом України № 1166-VII зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону України №3668-VІ та Закону України №1166-VII не зазнала.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачу пенсія призначена з жовтня 2010 року із розрахунку 90% сум грошового забезпечення, отже при перерахунку пенсії з 1 грудня 2019 року відповідач зобов'язаний був провести розрахунок пенсії виходячи з 90% сум грошового забезпечення. Проте, перерахунок пенсії здійснено із розрахунку 70% грошового забезпечення.

З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведена правомірності здійснення перерахунку пенсії позивача на виконання Донецького окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року по справі №200/4899/21 на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області" № 33/25- 2731 від 30 серпня 2021 року виходячи з 70% відповідних сум грошового забезпечення, у зв'язку з чим, позовні вимоги в частині визнання протиправними дії та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 1 грудня 2019 року із розрахунку 90% грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум, підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог в частині виплати пенсії без обмеження її граничного розміру, суд зазначає, що такі вимоги є передчасними, оскільки відповідачем рішення про перерахунок пенсії із розрахунку 90% грошового забезпечення не приймалося. Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Стосовно клопотання про встановлення судового контролю, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Аналізуючи вищенаведене суд дійшов висновку, що за вищенаведеною нормою зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом, а не обов'язком судом. Враховуючи характер спірних правовідносин та склад учасників адміністративної справи, суд вважає, що відсутні підстави для зобов'язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення у справі.

Таким чином, приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та таким, що підлягають частковому задоволенню

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн. Оскільки позовні вимоги суд задовольняє в частині визнання протиправними дії відповідача щодо зменшення відсоткового розміру пенсії та зобов'язує провести перерахунок та виплату пенсії із розрахунку 90 % грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум, та відмовляє в частині виплати пенсії без обмеження її граничного розміру, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 715,73 грн. (1073,60 - 357,87(1073,60 грн./3)).

Керуючись ст.ст. 2,5-10, 72-80, 159, 160, 171, 199-204, 205, 246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо застосування при перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 1 грудня 2019 року основного розміру пенсії з розрахунку 70 відсотків грошового забезпечення.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з 1 грудня 2019 року, згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області" № 33/25- 2731 від 30 серпня 2021 року, виходячи з розрахунку 90% грошового забезпечення, із урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3 код ЄДРПОУ: 13486010) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 715,73 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя В.С. Дмитрієв

Попередній документ
110818094
Наступний документ
110818096
Інформація про рішення:
№ рішення: 110818095
№ справи: 200/1582/23
Дата рішення: 12.05.2023
Дата публікації: 15.05.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (31.10.2023)
Дата надходження: 14.04.2023
Предмет позову: про зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати пенсії
Розклад засідань:
10.10.2023 00:00 Перший апеляційний адміністративний суд