Україна
Донецький окружний адміністративний суд
11 травня 2023 року Справа№263/16533/21
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грищенка Є.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання протиправною бездіяльність, стягнення грошової допомоги, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області із позовом до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради (далі - відповідач, департамент) про:
- визнання протиправною бездіяльність щодо не нарахування та невиплати щорічної разової грошового допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі 8190 грн. та за 2021 рік у розмірі 8845 грн.;
- зобов'язання виплатити належну суму щорічної грошової допомоги до 5 травня в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком у розмірі 6800 грн. за 2020 рік та у розмірі 7354 грн. за 2021 рік;
- зобов'язання в подальшому здійснювати нарахування та виплати грошової допомоги до 5 травня в розмірі, визначеному згідно законодавства України.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач має пільги, встановлені законодавством України для учасників бойових дій. У 2020 та 2021 роках позивачу було виплачено грошову допомогу до 5 травня у розмірі 1390 грн. та 1491 грн. відповідно, а не у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Позивач вважає таку бездіяльність протиправною, тому звернувся до суду із даним позовом.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької від 13 грудня 2021 року справу передано за підсудністю до Донецького окружного адміністративного суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 січня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) учасників справи. Задоволено клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду.
25 січня 2023 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, на сьогоднішній день департамент соціального захисту Маріупольської міської ради не виконує функції, делеговані державою, щодо підготовки виплатних документів та забезпечення фінансування відповідних виплат, зокрема і виплат разової грошової допомоги до 5 травня, а окрім того не має доступу до інформації щодо вже нарахованих і сплачених сум грошових допомог, пільг та житлових субсидій. Тому не може підтвердити або спростувати факт отримання позивачем зазначеної суми грошової допомоги за 2020 та 2021 роки.
Крім того, зазначив, що не є належним відповідачем у справі.
Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідно до посвідчення НОМЕР_3 позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачу була виплачена грошова допомога до 5 травня як учаснику бойовий дій за 2020 рік та 2021 рік у розмірі 1390 грн. та 1491 грн. відповідно.
Відповідно до листа Депаратменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради від 15.06.2021 № Б-4531-11.1.1.2 позивачу була виплачена грошова допомога до 5 травня як учаснику бойовий дій за 2020 рік та 2021 рік у розмірі 1390 грн. та 1491 грн. відповідно.
Департаментом було здійснено нарахування вказаної допомоги у розмірі 6800,00 грн. та 7354 грн. за 2020 та 2021 роки відповідно та подано заяву на фінансування зазначеної допомоги.
Доказів виплати позивачеві щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 та 2021 роки у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком сторонами до суду не надано.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовий статус ветеранів війни визначає та створення належних умов для їх життєзабезпечення забезпечує Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-XII від 22 жовтня 1993 року (далі - Закон №3551).
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону №3551 (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року №367-XIV) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Згідно статті 17-1 Закону №3551 щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Військовослужбовцям, поліцейським, особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ України, особам начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, які проходять службу (крім пенсіонерів), виплата разової грошової допомоги здійснюється шляхом перерахування коштів органами праці та соціального захисту населення на спеціальні рахунки військових частин, установ і організацій за місцем їх служби.
Особам, які тримаються в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах (крім пенсіонерів), виплата разової грошової допомоги здійснюється шляхом перерахування коштів центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, на спеціальні рахунки установ виконання покарань і слідчих ізоляторів.
Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Підпунктом «б» підпункту 1 пункту 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28 грудня 2007 року (набрав чинності 01 січня 2008 року) частину п'яту статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викладено у такій редакції: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення підпункту «б» підпункту 1 пункту 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28 грудня 2007 року.
В подальшому Законом України від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» (набрав чинності 01 січня 2015 року) розділ VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні щодо окремого бюджетного року постанови, а саме: № 147 від 31 березня 2015 року, № 141 від 02 березня 2016 року, № 233 від 05 квітня 2017 року, № 170 від 14 березня 2018 року, № 237 від 20 березня 2019 року та № 112 від 19 лютого 2020 року, № 325 від 08 квітня 2021 року якими визначався, зокрема, розмір та порядок виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій.
У постанові Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» №112 від 19 лютого 2020 року визначено розмір виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій здійснюється у розмірі 1390 грн.
У постанові Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» від 08 квітня 2021 року № 325 визначено розмір виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій - 1491 гривня.
Водночас рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У цьому ж рішенні зазначено, що окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
За положеннями ст. 152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Статтею 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Конституційним Судом України в Рішенні від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 вказано про втрату чинності положеннями Закону саме з дня ухвалення цього Рішення.
Таким чином, з 27 лютого 2020 року застосовуються положення статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року №367-XIV, а саме: щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 року, мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 28 вказаного Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» № 294-IX від 14 листопада 2019 року встановлено у 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2020 року - 1638 гривень.
Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги до 5 травня для учасників бойових дій у 2020 році становить 8190,00 грн. (1638,00 грн. х 5).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» № 1082-IX від 15 грудня 2020 року встановлено у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2021 року - 1769 гривень.
Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій до 5 травня у 2021 році становить 8845,00 грн. (1769,00 грн. х 5).
Отже, приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позивач має право на виплату щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій до 5 травня у 2020 році та у 2021 році, виходячи розміру п'яти мінімальних пенсій за віком.
Разом з тим, як встановлено судом за результатами розгляду прави, позивачеві донараховано щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 та 2021 роки у визначених чинним законодавством розмірах та з урахуванням раніше виплачених сум.
За таких обставин суд доходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування щорічної разової грошового допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі 8190 грн. та за 2021 рік у розмірі 8845 грн. задоволенню не підлягають.
Позовна вимога про зобов'язання в подальшому здійснювати нарахування та виплати грошової допомоги до 5 травня в розмірі, визначеному згідно законодавства України є передчасною та задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, з метою належного захисту порушених прав позивача, керуючись ст. 9 КАС України, суд вважає за необхідне змінити обраний позивачем спосіб захисту його порушених прав та визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачеві щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2020 та 2021 роки у розмірі п'яти мінімальних пенсії за віком та зобов'язати відповідача виплатити позивачеві недоплачену частину щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2020 та 2021 роки у розмірі 6800 грн. та 7354 грн. відповідно, що в загальному розмірі складає 14 154 грн
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності та враховуючи, що правомірність своїх дій відповідачем не доведена, суд доходить висновку про обґрунтованість пред'явленого позову та про часткове задоволення позовних вимог позивача.
Враховуючи те, що позивач відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, судові витрати не відшкодовуються.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання протиправною бездіяльність, стягнення грошової допомоги, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради щодо виплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2020-2021 роки в розмірі, що не відповідає ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», виходячи з розміру 5 мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язати Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради (місцезнаходження: Донецька обл., м. Маріуполь, просп. Миру, 70, код ЄДРПОУ 41336065) виплатити на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) недоплачену частину грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2020-2021 роки у загальному розмірі 14 154 грн.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 11 травня 2023 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Є.І. Грищенко