Україна
Донецький окружний адміністративний суд
11 травня 2023 року Справа№200/1192/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грищенка Є.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач-1) про:
- визнання протиправним та скасування рішення № 057350004772 від 31 серпня 2021 року про відмову у призначенні пенсії відповідно до ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язання зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 12 червня 2007 року по 29 листопада 2007 року в якості гірничомонтажника підземного у ТДВ «Шахта «Білозерська»;
- зобов'язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 26 серпня 2021 року з урахуванням періоду роботи з 12 червня 2007 року по 29 листопада 2007 року в якості гірничомонтажника підземного у ТДВ «Шахта «Білозерська».
В обґрунтування позову зазначено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії. Однак, рішенням від 31 серпня 2021 року у призначенні пенсії було відмовлено. Вказаним рішенням до пільгового стажу не зараховано період роботи з 12 червня 2007 року по 29 листопада 2007 року, оскільки існує розрив в атестаціях № 239 ТБ від 29.12.2000 та № 597 ТБ від 30.11.2007.
Позивач вважає рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки належним доказами підтверджено, що позивач має право на включення до його пільгового стажу період роботи з 12 червня 2007 року по 29 листопада 2007 року.
Ухвалою суду від 21 січня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) учасників справи.
18 лютого 2022 року відповідачем-1 до суду надано відзив, у якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що заяву позивача від 26.08.2021 про призначення пенсії було розглянуто за принципом екстериторіальності, а спірне рішення приймалось Головним управлінням Пенсійного фонду України в Львівській області.
Ухвалою суду від 23 січня 2023 року залучено до участі у справі у якості другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі- відповідач-2).
15 березня 2023 року відповідачем-2 надано відзив, за змістом якого останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що за принципом екстериторіальності документи позивача розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області та відповідно рішення про відмову у призначенні пенсії за результатами розгляду поданих документів № 057350004772 від 31.08.2021 приймалося Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області.
26 серпня 2021 року позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком у відповідності до положень п.1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вік заявника на момент звернення становив 51 рік 11 місяців 10 днів. Загальний страховий стаж склав 29 років 06 місяців 01 день (в тому числі додаткові роки за Списком № 1 - 7 років). Згідно поданих документів, до страхового стажу не зараховано:
- період роботи з 15.03.1986 по 15.01.1990 в колгоспі ім. Ватутіна, оскільки відсутня інформація про встановлення мінімум трудової участі в громадському господарстві;
- період роботи з липня 1986 по листопад 1987 років, згідно поданої архівної довідки від 13.08.2021 №13/06-04/456, виданої виконавчим комітетом Добротвірської міської ради, відсутні відомості про реорганізацію підприємства.
До пільгового стажу не зараховано період з 12.06.2007 по 29.11.2007, оскільки існує розрив в атестаціях № 239ТБ від 29.12.2000 та № 597ТБ від 30.11.2007.
Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
У зв'язку із перебуванням судді Грищенка Є.І. у відпустці, справа вирішується у перший робочий день.
Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонд України в Донецькій області із заявою про призначення пенсії від 26 серпня 2021 року.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 31 серпня 2021 року № 057350004772 позивачеві відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу. До страхового стажу позивача не зараховано: період роботи з 15.03.1986 по 15.01.1990 в колгоспі ім. Ватутіна, оскільки відсутня інформація про встановлення мінімум трудової участі в громадському господарстві; період роботи з липня 1986 по листопад 1987 років, згідно поданої архівної довідки від 13.08.2021 №13/06-04/456, виданої виконавчим комітетом Добротвірської міської ради, відсутні відомості про реорганізацію підприємства.
До пільгового стажу позивача не зараховано період з 12.06.2007 по 29.11.2007, оскільки існує розрив в атестаціях № 239ТБ від 29.12.2000 та № 597ТБ від 30.11.2007.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється, зокрема Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
На пільгових умовах пенсія за віком призначається:
1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок.
Статтею 62 Закону № 1788 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 62 Закону № 1788 Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 року № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
Відповідно до п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до абз. 1, 2, 7 п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 затверджено Порядок застосування Списків №1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).
Відповідно до п. 1 Порядку № 383 Згідно з пунктом другим Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (1058-15) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників ( 36-2003-п ) (далі - Список № 1) та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (36-2003-п) (далі - Список №2), затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, які мали право на пенсію за віком на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (1058-15) за умови досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» (1788-12).
Цей Порядок регулює застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (36-2003-п ) (далі - Списки) при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (1788-12 ).
Відповідно до п. 2 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками (36-2003-п), не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
Відповідно до п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.
Відповідно до п. 10 Порядку № 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.
З аналізу наведених положень, суд приходить до висновку, що основним документом, який підтверджує трудовий стаж є трудова книжка. Проте, у разі відсутності трудової книжки або записів у ній, які визначають право на призначення пенсії на пільгових умовах, зокрема, характер та тривалість роботи, необхідно надавати уточнюючи довідки підприємства.
Щодо спірного періоду трудова книжка позивача серії НОМЕР_3 містить наступні записи:
- 12.06.2007 - прийнято гірничомонтажником 5 розряду підземним з повним робочим днем в шахті (наказ № 93 вс від 14.06.2007);
- 22.09.2008 - звільнений згідно ст. 38 КЗпП України за власним бажанням (наказ № 170 вп від 23.09.2008).
Суд звертає увагу, що вказані записи містять всю необхідну інформацію щодо пільгового стажу позивача, що виключає необхідність надання уточнюючих довідок та свідчить про наявність підстав для зарахування цього періоду до пільгового стажу за Списком №1
Суд не приймає посилання відповідача-2, викладені у відзиві на позовну заяву, на відсутність відомостей про проведення атестації робочих місць, оскільки непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а.
За таких обставин суд доходить до висновку щодо протиправності оскаржуваного рішення та, як наслідок, необхідності його скасування.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Як встановлено судом за результатом розгляду справи, спірним рішення до страхового стажу позивача не зараховано: періоди роботи з 15.03.1986 по 15.01.1990, з липня 1986 року по листопад 1987 року.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів позовної заяви, правомірність незарахування вказаних періодів до страхового стажу позивачем не оскаржується.
Вирішуючи спір по суті, суд керується позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 19 лютого 2019 року у справі № 824/399/17-а та від 14 лютого 2023 року у справі № 640/3565/21.
У вказаних постановах Суд дійшов висновку, що відповідно до частини другої статті 9 КАС суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Наведене означає, що принцип диспозитивності покладає на суд обов'язок розглядати лише ті питання, за вирішенням яких позивач звернувся до адміністративного суду. Суд вирішує лише ті вимоги по суті спору, про вирішення яких клопочуть сторони, і за загальним правилом не повинен виходити за межі цих вимог. Вихід за межі позову можливий у виняткових випадках, зокрема, коли повний та ефективний захист прав, свобод та інтересів неможливий у заявлений позивачем спосіб. Такий вихід за межі позовних вимог має бути пов'язаний із захистом саме тих прав, свобод та інтересів, щодо яких подана позовна заява.
Враховуючи вказане, суд доходить до висновку, що правомірність незарахування до страхового стажу позивача періодів роботи з 15.03.1986 по 15.01.1990, з липня 1986 року по листопад 1987 року не є спірним питанням у вказаній справі та судом по суті не вирішується.
Разом з тим, керуючись статтею 9 КАС України, з метою ефективного захисту порушених прав позивача, суд вважає за можливе зобов'язати відповідача-2 повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії, зарахувавши до його пільгового стажу за Списком № 1 спірний період його роботи.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Приймаючи до уваги, що позов задоволено повністю, у порядку ст. 139 КАС України судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн., що підтверджується квитанцією № 7738751 від 06 січня 2022 року, судові витрати у розмірі 992,40 грн. підлягають стягненню з відповідача-2 на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 139, 243 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 31 серпня 2021 року № 057350004772
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: м. Львів, вул. Митрополита Андрія, буд. 10, код ЄДРПОУ 13814885) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) від 26 серпня 2021 року про призначення пенсії за віком, зарахувавши до його пільгового стажу за Списком № 1 період роботи з 12 червня 2007 року по 29 листопада 2007 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: м. Львів, вул. Митрополита Андрія, буд. 10, код ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 08 травня 2023 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Є.І. Грищенко