12 травня 2023 року Справа 160/2735/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бухтіярової М.М.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні (у письмовому провадженні) клопотання ОСОБА_1 про призначення справи до розгляду у колегіальному складі у відкритому судовому засіданні з викликом сторін в адміністративній справі №160/2735/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів, -
14.02.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ- 21910427) по невиплаті у повному обсязі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) нарахованого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01 березня 2020 року по 31 грудня 2021 року;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ - 21910427) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати щомісячного довічного грошового утримання (пенсії) за період з 01.04.2020 року по 31.01.2023 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ - 21910427) нарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати щомісячного довічного грошового утримання (пенсії), розрахованого відповідно до Закону України від 19.10.2000 року №2050-111 (з наступними змінами і доповненнями) «Про компенсацію громадянам частити доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2021 року №159 (зі змінами і доповненнями) у наступних розмірах:
- по заборгованості за березень 2020 року в сумі 37025 грн. 64 коп.
- по заборгованості за квітень 2020 року в сумі 36099 грн. 20 коп.
- по заборгованості за травень 2020 року в сумі 35747 грн. 79 коп.
- по заборгованості за червень 2020 року в сумі 35519 грн. 96 коп.
- по заборгованості за липень 2020 року в сумі 36216 грн. 45 коп.
- по заборгованості за серпень 2020 року в сумі 36449 грн. 08 коп.
- по заборгованості за вересень 2020 року в сумі 35870 грн. 40 коп.
- по заборгованості за жовтень 2020 року в сумі 34724 грн. 50 коп.
- по заборгованості за листопад 2020 року в сумі 33253 грн. 95 коп.
- по заборгованості за грудень 2020 року в сумі 32244 грн. 96 коп.
- по заборгованості за січень 2021 року в сумі 30821 грн. 65 коп.
- по заборгованості за лютий 2021 року в сумі 29725 грн. 74 коп.
- по заборгованості за березень 2021 року в сумі 27893 грн. 83 коп.
- по заборгованості за квітень 2021 року в сумі 4235 грн. 51 коп.
- по заборгованості за травень 2021 року в сумі 4151 грн. 11 коп.
- по заборгованості за червень 2021 року в сумі 4117 грн. 15 коп.
- по заборгованості за липень 2021 року в сумі 4100 грн. 18 коп.
- по заборгованості за серпень 2021 року в сумі 4134 грн. 18 коп.
- по заборгованості за вересень 2021 року в сумі 3932 грн. 62 коп.
- по заборгованості за жовтень 2021 року в сумі 3782 грн. 79 коп.
- по заборгованості за листопад 2021 року в сумі 3650 грн. 68 коп.
- по заборгованості за грудень 2021 року в сумі 3552 грн. 18 коп.,
а всього станом на 31 січня 2023 року у сумі 477249 грн. 55 коп. (чотириста сімдесят сім тисяч двісті сорок дев'ять грн. 55 коп.);
-стягнути з коштів Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ - 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) заборгованість з виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01 березня 2020 року по 31 грудня 2022 року в сумі 1154229 грн. 53 коп. (один мільйон сто п'ятдесят чотири тисячі двісті двадцять дев'ять гри. 53 копійки);
-стягнути з коштів Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ - 21910427), а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01 квітня 2020 року по 31 січня 2023 року у сумі 477249 грн. 55 коп. (чотириста сімдесят сім тисяч двісті сорок дев'ять грн. 55 коп.).
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст.161 КАС України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із позовними вимогами про визнання протиправною бездіяльності по невиплаті у повному обсязі нарахованого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01 березня 2020 року по 31 грудня 2021 року із зазначенням підстав для поновлення строку та з наданням належних доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 позовну заяву в частині позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності по невиплаті у повному обсязі ОСОБА_1 нарахованого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01 березня 2020 року по 31 грудня 2021 року та стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01 березня 2020 року по 31 грудня 2022 року в сумі 1154229 грн. 53 коп. - повернуто позивачу.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 позовну заяву щодо іншої частини позовних вимог прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/2735/23, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні).
Не погодившись з ухвалою суду про повернення позовної заяви в частині заявлених позовних вимог, позивачем подано апеляційну скаргу.
На запит від Третього апеляційного адміністративного суду у зв'язку із апеляційною скаргою ОСОБА_1 сформовані відокремлені матеріали справи та надіслані до Третього адміністративного апеляційного суду.
31.03.2023 від позивача через Електронний суд надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2023 зупинено провадження в адміністративній справі №160/2735/23 до перегляду ухвали суду від 06.03.2023 про повернення позовної заяви в частині заявлених позовних вимог в порядку апеляційного провадження.
03.04.2023 позивачем через Електронний суд подано заяву про роз'яснення судового рішення від 06.03.2023 про прийняття позовної заяви.
07.04.2023 відповідачем подано відзив на позовну заяву з долученням копії пенсійної справи.
14.04.2023 від позивача через Електронний суд надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2023 поновлено провадження в адміністративній справі №160/2735/23 та роз'яснено, що провадження у справі продовжується зі стадії, на якій його було зупинено.
Крім цього, в ухвалі від 14.04.2023 судом зазначено, що на час вирішення питання про поновлення провадження у справі відокремлені матеріали до суду першої інстанції не надходили.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2023 розглянуто заяву позивача про роз'яснено ухвали суду від 06.03.2023 та відмовлено у задоволенні заяви.
17.04.2023 позивачем через Електронний суд подано заяву про збільшення позовних вимог в частині щодо суми компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати щомісячного довічного грошового утримання (пенсії), позивач у заяві просить визнати протиправною бездіяльність відповідача у не нарахуванні та не виплаті такої компенсації за період з 01.04.2020 по 31.03.2023 та стягнути компенсацію за період з 01.04.2020 по 31.03.2023 у сумі 513296,05грн.
04.05.2023 на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 11.04.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли відокремлені матеріали у справі № 160/2735/23 щодо перегляду апеляційним судом ухвали суду від 06.03.2023 у справі щодо частини заявлених позовних вимог.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.05.2023 прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності та стягнення заборгованості з виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.03.2020 по 31.12.2021 у сумі 1154229,53грн. до провадження та вирішено подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням прийнятих позовних вимог.
Цією ж ухвалою суду продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами та встановлено відповідачу строк протягом 5-ти днів з дня отримання цієї ухвали для надання суду відзиву на позов та докази в обґрунтування відзиву щодо прийнятих позовних вимог.
Копія ухвали суду від 05.05.2023 скеровано сторонам засобами електронного зв'язку та доставлено до електронного кабінету, про що свідчить звіт про успішне доставлення електронного листа.
08.05.2023 позивачем через Електронний суд подано клопотання про призначення справи до розгляду у колегіальному складі у відкритому судовому засіданні з викликом сторін.
В обґрунтування заявленого клопотання позивачем зазначено, що загальна сума позовних вимог з урахуванням заяви про збільшення складає 1667525,58грн., що перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1342000грн.), тому дана справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження. Позивачем також вказано, що справа є складною з огляду на розрахунок позову і складність встановлення певних обставин та просить призначити колегіальний розгляд справи.
Розглянувши подане позивачем клопотання, суд виходить з наступного.
Статтею 1 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що цей Кодекс встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах (далі - КАС України).
Частинами 1-3 статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
При цьому, частиною 4 статті 12 КАС України визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Згідно із частиною 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом частиною 4 цієї статті за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, цим Кодексом визначено виключні категорії спорів, які не можуть бути розглянуті адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
При цьому, законодавець чітко визначив, що за правилами спрощеного позовного провадження може розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, перелічених у частині 4 статті 12 КАС України та у частині 4 статті 257 КАС України.
Проте, предмет спору у даній справі не віднесений до категорій, перелічених у частині 4 статті 12 КАС України та в частині 4 статті 257 КАС України.
Щодо складності справи, судження позивача щодо цього мають оціночний, тобто суб'єктивний характер.
За змістом частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є справи, зокрема, щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Поряд з цим, суд звертає увагу, що справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 КАС України) з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України та наведених додатково судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Позивач не обмежений у своєму праві подавати заяви по суті, письмові пояснення із викладенням своєї позиції щодо суті спору, а також заявляти клопотання та заяви, наводити свої доводи, міркування щодо спірного питання, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань іншої сторони (опонента), та користуватись усіма наданими процесуальними правами учасників справи.
Також, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Таким чином, розгляд справ у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами жодним чином не свідчить про порушення принципів верховенства права, законності, рівності всіх учасників адміністративного процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування усіх обставин справи.
Щодо покликання позивача на необхідність розгляду справи у складі колегії суддів, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 32 КАС України усі адміністративні справи в суді першої інстанції, крім випадків, встановлених цим Кодексом, розглядаються і вирішуються суддею одноособово.
За змістом частини 1, 2 статті 33 КАС України адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, крім випадку, встановленого частиною четвертою статті 22 цього Кодексу, Національного банку України, окружної виборчої комісії (окружної комісії з референдуму), розглядаються і вирішуються в адміністративному суді першої інстанції колегією у складі трьох суддів.
Будь-яку справу, що відноситься до юрисдикції суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження. Питання про призначення колегіального розгляду вирішується до закінчення підготовчого засідання у справі (до початку розгляду справи, якщо підготовче засідання не проводиться) суддею, який розглядає справу, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що постановляється відповідна ухвала.
Пунктом 7 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» № 2 від 06.03.2008 визначено, що особлива складність справи є умовою колегіального розгляду з ініціативи судді, а не сторони, оскільки складність справи для вирішення може визначити суддя, якому її було передано для розгляду. Особлива складність може полягати у великій кількості обставин у справі та складності їх правової кваліфікації, суперечливості та неясності законодавства, що регулює спірні відносини, в існуванні прямого чи непрямого тиску на суддю тощо.
Вищий адміністративний суд України зауважив, що особлива складність справи - це суто оціночне поняття, тому визначення ступеня складності справи не може обмежуватися вичерпним переліком критеріїв і має визначатися судом самостійно, з урахуванням конкретних обставин справи, враховуючи, наприклад: предмет спору, кількісний склад учасників судового розгляду, обсяг необхідних для вирішення справи доказів, правові підстави позову, великий суспільний інтерес до справи та інше.
Зважаючи на те, що справа є незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, підстав для призначення колегіального розгляду цієї справи суд не вбачає.
За таких обставин, клопотання позивача не підлягає задоволенню.
З огляду на предмет спору, характер спірних правовідносин, а також приймаючи до уваги рішення Ради суддів України від 05.08.2022 № 23 щодо роботи судів в умовах воєнного стану, враховуючи нестабільність ситуації в регіоні з початку повномасштабної військової агресії, часті масовані ракетні обстріли всієї території України, в тому числі території м. Дніпра та Дніпропетровської області, суд вважає за необхідне продовжити розгляд справи у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні), оскільки участь сторін у судовому засіданні в приміщенні суду може бути небезпечна для їх життя та здоров'я.
Керуючись ст. ст. 12, 257, 262, 248, 256 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення справи до розгляду у колегіальному складі у відкритому судовому засіданні з викликом сторін в адміністративній справі №160/2735/23 - відмовити.
Ухвала не може бути оскаржена окремо, але заперечення проти неї можуть бути включені до скарги на судове рішення, ухвалене за результатами розгляду даної справи.
Суддя М.М. Бухтіярова