12 травня 2023 року Справа № 160/4924/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кучугурної Н.В.
секретаря судового засідання Дубини Ю.О.
за участю:
позивача: ОСОБА_1 ;
від позивача: Прокопено В.М., адвокат;
від відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі, у порядку ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Прокопенко Володимир Миколайович, до Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправною та скасування постанови,
Обставини справи: 14.03.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Прокопенко Володимир Миколайович, до Відповідача-1: Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) в особі державного виконавця Данченка Олега Миколайовича, Відповідача-2: Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про зняття арешту.
Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/4924/23 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.
Ухвалою суду від 20.03.2023 залишено без руху зазначену позовну заяву та надано строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала направлена на електронну адресу представника позивача 27.03.2023.
На виконання вимог ухвали суду від 20.03.2023, від представника позивача 03.04.2023 надійшла уточнена позовна заява, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про накладення арешту коштів боржника від 07.11.2022, винесену державним виконавцем Данченком Олегом Миколайовичем у виконавчому провадженні №54592085.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконанні у першому Правобережному відділі Державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) перебуває виконавче провадження №54592085 з примусового виконання постанови державного виконавця від 22.08.2016 №51907658 про стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору у розмірі 258526,01 грн. В межах цього виконавчого провадження державним виконавцем 07.11.2022 була винесена постанова про арешт коштів боржника - ОСОБА_2 . Позивач зазначає, що постанова про стягнення виконавчого збору винесена у зв'язку з перебуванням на виконанні виконавчого провадження №51907658, що свого часу перебувало у Другому Правобережному відділі державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокадацькому районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), що було відкрито за зверненням стягувача ПАТ КБ «Надра» на суму у розмірі 2585260,12 грн з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Бондар І.М. про звернення стягнення на квартиру, що знаходиться за адресою у АДРЕСА_1 . Проте позивач указує, що ніколи не мала фінансових та інших взаємозв'язків з фінансовою установо ПАТ КБ «Надра» і ніколи не була на прийомі, не вчиняла ніяких правочинів, не підписувала договорів іпотеки у приватного нотаріуса ОСОБА_3 . Крім цього, у власності позивача ніколи не перебувала нерухомість, що знаходиться за адресою у АДРЕСА_1 . Як висновок, сума у розмірі стягнення виконавчого збору 258526,01 грн є незаконною, а дії виконавця по накладенню арештів на всі рахунки боржника, у т.ч. карткові рахунки, рахунки із заробітної плати є неправомірними. До того ж, за доводами позивача, рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов'язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби. Накладення арешту на кошти позивача, що містилися на картковому рахунку, відкритому для виплати заробітної плати в АТ КБ «Приватбанк», означає неможливість для позивача розпоряджатися цими коштами. З наведених підстав позивач просить суд визнати протиправною і скасувати постанову державного виконавця від 07.11.2022 про арешт коштів боржника.
Крім того, представником позивача була подана заява про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду.
Ухвалою суду від 18.04.2023 задоволено заяву представника позивача - адвоката Прокопенка Володимира Миколайовича про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду; поновлено ОСОБА_1 строк для звернення до суду з позовною заявою до Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправною та скасування постанови; прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі; встановлено строк до 26 квітня 2023 року включно для надання відзиву на позовну заяву (у разі наявності заперечень).
26.04.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач указує на необґрунтованість позовних вимог. Відповідач зазначає, що дії, рішення державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження №54592085 є правомірними і такими, що вчинені з додержанням процесуальних строків. Крім цього, відповідач повідомляє, що заробітна плата, стипендія, пенсія, соціальна допомога та інші соціальні виплати - це кошти цільового призначення. Але банк може не мати технічної можливості відкрити окремий рахунок для зарахування винятково таких коштів. Тому рахунок, який відкривається, у тому числі й для зарахування заробітної плати, пенсії, стипендії чи соціальних виплат, зазвичай за умовами банківського обслуговування є звичайним поточним рахунком. Тобто це рахунок фізичної особи для власних потреб, на нього можуть зараховуватися будь-які кошти, а не тільки кошти цільового призначення. Якщо рахунок, на який здійснюється зарахування зарплати, пенсії, стипендії чи соціальних виплат, є поточним, то арешт може бути накладено на усі доступні кошти відповідно до резолютивної частини постанови про арешт коштів боржника. Якщо ж банк відкрив клієнту окремий рахунок для зарахування цільових надходжень, то банк повертає без виконання отриману від виконавця постанову про арешт коштів боржника із зазначенням причин повернення. Поряд з цим, банк не повертав без виконання оскаржувану постанову державного виконавця. А отже, банк не знайшов підстав для визнання рахунку боржника, на який зараховується заробітна плата цільовим. Відповідач зазначає, що законодавство справді забороняє арештовувати кошти на рахунках зі спеціальним режимом використання. Але йдеться про рахунки, відкриті згідно зі ст. 15-1 Закону України «Про електроенергетику», ст. 19-1 Закону України «Про теплопостачання», ст. 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» та Закону України «Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки». Рахунки зі спеціальним режимом використання - це рахунки підприємств, що займаються виробництвом або постачанням енергії, води, опаленням приміщень тощо. Однак рахунки, на які зараховується заробітна плата, нормативно не визначені як рахунки зі спеціальним режимом використання, не є такими рахунками, а є звичайними поточними рахунками та банківське законодавство не містить визначення такого виду рахунків як «зарплатний». Крім цього, боржник не надавав державному виконавцю документального підтвердження того, що поточний рахунок використовується виключно для зарахування цільових виплат. А тому, у державного виконавця були відсутні правові підстави для зняття арешту з рахунку боржника. З огляду на викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Ухвалою суду від 18.04.2023 витребувано у Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) належним чином засвідчені копії: матеріалів виконавчого провадження №54592085 щодо боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ); матеріалів виконавчого провадження №51907658; постанови №51907658, виданої 22.08.2016; установлено відповідачу строк до 26 квітня 2023 року включно для надання відзиву на позовну заяву (у разі наявності заперечень) та витребуваних судом документів.
26.04.2023 до суду відповідач надав копії матеріалів виконавчого провадження №54592085, в яких міститься і постанова від 22.08.2016 №51907658. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що копії матеріалів виконавчого провадження №51907658 надати не має можливості, оскільки вказане виконавче провадження не перебувало на виконанні Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Крім цього, ухвалою суду від 18.04.2023 призначено розгляд справи на 28 квітня 2023 року на 10:00 год.
Судове засідання 28.04.2023 відбулось за участю позивача. Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про зайнятість в інших судових процесах, які були раніше призначені судами на такі ж дату і час як у цій справі. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, у відзиві на позовну заяву просив суд розглянути справу у відсутність його представника.
У судовому засіданні 28.04.2023 розгляд справи №160/4924/23 був відкладений на 05 травня 2023 року на 10:00 год.
Ухвалою суду від 28.04.2023 витребувано у ОСОБА_1 :
- інформацію, яка підтверджує отримання заробітної плати в АТ «ОТП-Банк»;
- інформацію про відкриті рахунки в АТ КБ «Приватбанк» станом на час розгляду цієї справи.
витребувано у Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса):
- докази, що підтверджують зміну назви (реорганізацію, правонаступництво) Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на Правобережний відділ державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса);
- докази надіслання оскаржуваної постанови від 07.11.2022 на виконання до банківських установ із зазначенням найменувань таких установ;
- інформацію щодо того, чи повідомляли банківські установи державного виконавця про спеціальний режим коштів боржника (в разі наявності такого повідомлення, надати відповідні докази);
- інформацію щодо того, чи повертали/не повертали банківські установи державному виконавцю його постанову про арешт грошових коштів на рахунках боржника без виконання.
У судове засідання 05.05.2023 з'явились позивач і її представник. Відповідач у судове засідання не з'явився, у відзиві на позовну заяву просив суд розглянути справу у відсутність його представника.
05.05.2023 до суду позивачем надано оригінал довідки від 28.04.2023 №300-01-300-03/148-БТ, виданої Акціонерним товариством «ОТП Банк».
05.05.2023 до суду від представника позивача надійшло клопотання, у якому представник просить суд визнати протиправною і скасувати постанову Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про накладення арешту коштів боржника від 07.11.2022 державним виконавцем Данченком Олегом Миколайовичем у виконавчому провадженні №54592085, повернувши їй незаконно стягнуті кошти.
Водночас під час судового засідання представник позивача просив суд залишити це клопотання без розгляду. Суд, ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 05.05.2023, залишив це клопотання без розгляду.
Крім цього, 03.05.2023 на електронну пошту суду, а 05.05.2023 до канцелярії суду представником позивача подано клопотання про витребування додаткових доказів у приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни, приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Петренко Катерини Володимирівни, Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра».
У судовому засіданні 05.05.2023 позивач і її представник підтримали зазначене клопотання і просили його задовольнити.
Суд, ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 05.05.2023, ухвалив відмовити у задоволенні клопотання про витребування доказів, оскільки докази, які просить витребувати представник позивача (виконавчий напис нотаріуса, договір купівлі-продажу) не стосуються предмету доказування у цій справі.
У судовому засіданні 05.05.2023 представник позивача заявив клопотання про допит позивача ОСОБА_1 як свідка, і яка може повідомити про те, чи укладала вона договір купівлі-продажу, чи була присутня на прийомі у приватного нотаріуса тощо. Наведені обставини і стали підставою для видачі приватним нотаріусом виконавчого напису про звернення стягнення на квартиру. Цей виконавчий напис був пред'явлений до виконання, а за наслідками такого пред'явлення було відкрито і проведено виконавче провадження №51907658, у якому була винесена постанова про стягнення з позивача виконавчого збору. Ця постанова була пред'явлена до виконання, було відкрито виконавче провадження №54592085 і в межах цього виконавчого провадження винесена оскаржувана у цій справі постанова про накладення арешту на кошти боржника.
Суд, ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 05.05.2023, ухвалив відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про допит позивача як свідка, оскільки ті питання, з яких представник позивача просить допитати позивача як свідка не стосуються предмету доказування у цій справі.
У судовому засіданні 05.05.2023 представник позивача заявив клопотання про витребування у відповідача доказів надіслання позивачу оскаржуваної постанови про арешт коштів боржника та докази отримання цієї постанови позивачем; доказів щодо того, чи вживав відповідач дії, направлені на з'ясування вірного прізвища позивача та дії, направлені на з'ясування того, чи є рахунки позивача у банках рахунками зі спеціальним режимом використання.
Суд ухвалою від 05.05.2023, окрім доказів, витребуваних ухвалою суду від 28.04.2023, витребував у відповідача докази надіслання позивачу оскаржуваної постанови про арешт коштів боржника та докази отримання цієї постанови позивачем; письмові пояснення щодо вжитих відповідачем дій під час винесення постанови про арешт коштів боржника (з'ясування інформації стосовно боржника, зокрема її прізвища, з'ясування даних щодо рахунків позивача зі спеціальним режимом використання тощо).
У судовому засіданні 05.05.2023 розгляд справи був відкладений на 12.05.2023 на 10:00 год.
11.05.2023 до суду надійшли пояснення відповідача щодо витребуваних ухвалами суду доказів.
У судове засідання 12.05.2023 з'явились позивач і її представник. Відповідач у судове засідання не з'явився, у відзиві на позовну заяву просив суд розглянути справу у відсутність його представника.
При цьому, суд зазначає, що належним відповідачем у цій справі є Перший Правобережний відділ державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Перейменування Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на Перший Правобережний відділ державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) підтверджується наданими до матеріалів справи наказом Міністерства юстиції України від 16.11.2022 №5128/5, яким виведено відділи державної виконавчої служби зі складу Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), яке реорганізовується шляхом приєднання до Південного міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Одеса) та введено їх до складу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з підпорядкуванням цьому міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції, збереженням статусу юридичних осіб та перейменуванням згідно з Переліком відділів державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро), що змінюють підпорядкування, що додається.
У судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги і наполягали на їх задоволенні.
Розглянувши справу, заслухавши пояснення позивача та її представника, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
05.09.2017 державним виконавцем Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Козлицькою Ольгою Миколаївною винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №54592085.
Згідно з цією постановою відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови від 22.08.2016 №51907658 Чечелівського ВДВС м. Дніпра ГТУЮ Дніпропетровської області про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_2 у сумі 258526,01 грн.
15.06.2018 державним виконавцем Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Козлицькою Ольгою Миколаївною винесена постанова про передачу виконавчого провадження №54592085 для подальшого виконання та реалізації нерухомого майна до Шевченківського ВДВС міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області.
11.02.2020 начальником відділу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Циганко Олександром Васильовичем прийнято виконавче провадження №54592058 з примусового виконання постанови №51907658 виданої 22.08.2016 Чечелівським ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_2 у сумі 258526,01 грн.
07.11.2022 державним виконавцем Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Данченком Олегом Миколайовичем у виконавчому провадженні №54592085 винесена постанова про арешт коштів боржника.
Цією постановою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ОСОБА_2 .
До матеріалів справи також надана копія свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_2 від 02 грудня 2011 року, згідно з яким ОСОБА_2 уклала шлюб із ОСОБА_4 . Після реєстрації шлюбу ОСОБА_2 змінила прізвище на ОСОБА_1 .
Таким чином, всі наведені вище постанови у виконавчому провадженні стосуються ОСОБА_5 (позивача у справі), яка не погоджується з постановою державного виконавця у виконавчому провадженні №54592085 про накладення арешту на грошові кошти боржника і вважає її протиправною і такою, що підлягає скасуванню.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404).
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №1404, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частинами 1, 2 статті 74 Закону №1404 передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Як установлено судом, арешт на кошти боржника накладено в рамках виконавчого провадження №54592085 про примусове виконання постанови від 22.08.2016 №51907658 про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_2 у сумі 258526,01 грн, тому позивач і звернулась з цим позовом до адміністративного суду із дотриманням правил підсудності, визначених КАС України, та з урахуванням норм цього Кодексу щодо юрисдикції адміністративних судів.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом статей 1, 5 Закону №1404, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до частин першої та другої статті 18 Закону №1404, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Зокрема виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Питання організації, порядку та умов виконання судових рішень і рішень інших органів, що підлягають примусовому виконанню, зокрема звернення стягнення на кошти боржника на рахунках в банках, передбачені як Законом №1404, так і Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 року (далі - Інструкція).
Відповідно до частини 7 статті 26 Закону №1404, у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника. У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.
Якщо у заяві про відкриття виконавчого провадження не зазначено майно боржника та/або його кошти на рахунках у банківських установах, то у відповідності до статті 36 Закону №1404 розшук майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.
Частиною першою статті 48 Закону №1404 визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Відповідно до частин першої та другої статті 56 Закону №1404, арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Як зазначено вище, у цій справі 11.02.2020 начальником відділу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Циганко Олександром Васильовичем прийнято виконавче провадження №54592058 з примусового виконання постанови №51907658 виданої 22.08.2016 Чечелівським ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_2 у сумі 258526,01 грн.
В матеріалах виконавчого провадження, копія якого долучена до матеріалів справи, містяться: інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна станом на 31.07.2020; копія запиту від 06.04.2021 №54592085/7 державного виконавця щодо наявності зареєстрованого за ОСОБА_2 майна, адресованого Головному управлінню держпраці у Дніпропетровській області, Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку; Головному управлінню держгеокадастру у Дніпропетровській області, Головному управлінню Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, Державному агентству рибного господарства України, Державній службі морського та річкового транспорту України, ДП «Агентство з ідентифікації та реєстрації тварин»; запиту від 06.04.2020 №17526/7 на адресу Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про надання інформації про зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_2 та відповідь від 13.04.2021 №12/5 на цей запит; лист Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 15.04.2021 №10/04/8019 про те, що не передбачено повноваження комісії безпосередньо здійснювати облік цінних паперів.
Таким чином, відповідач у 2020-2021 роках почав вживати заходи щодо розшуку майна чи доходів боржника.
Поряд з цим, оскаржувана постанова про арешт коштів боржника винесена державним виконавцем 07.11.2022.
Доказів виявлення майна чи коштів боржника саме у переддень (06.11.2022) винесення постанови про арешт коштів боржника до матеріалів справи не надано.
Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про арешт коштів боржника винесена з порушенням порядку, установленого статтею 56 Закону №1404.
Відповідно до пункту 7 розділу VIII Інструкції, розпочинаючи виконання рішення про стягнення коштів, виконавець зобов'язаний винести постанову відповідно до частини першої статті 48 Закону № 1404I про звернення стягнення на майно боржника, його арешті або вилучені вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення (частини третя та четверта статті 56 Закону № 1404).
Крім того, частина восьма розділу VIII Інструкції визначає, що на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові про накладення арешту зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.
При цьому частина перша та друга статті 48 Закону №1404 чітко визначають порядок звернення стягнення на майно боржника та обмеження щодо накладення арешту на кошти, що знаходяться на банківських рахунках боржника, у випадках визначених Законами зазначеними у частині другій цієї статті та на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Законом №1404 також визначено, що виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника (частина восьмої статті 48).
У пункті 10 Розділу VIII Інструкції вказується також, що саме після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову.
При цьому пунктами 3, 14, 21 частини третьої статті 18 Закону №1404 визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.
Отже, зі змісту вищевказаних норм права слідує, що арешт є початковою та окремою стадією провадження щодо звернення стягнення на майно боржника і являє собою сукупність заходів, що передбачають як наслідок обмеження в праві розпорядження майном, на яке накладається арешт. При цьому виконавець за відсутності відомостей про майно, повідомлених кредитором повинен самостійно здійснити заходи для виявлення такого майна, у тому числі грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках, і перед накладенням арешту на майно (кошти) боржника повинен отримати відомості про наявність у боржника відповідного майна та коштів, зокрема щодо коштів на банківських рахунках - відомості про володільця рахунку, номеру, виду рахунку, суми коштів, що зберігаються на ньому. Саме наявність таких даних дозволяє виконавцю здійснити арешт коштів, що знаходяться на банківських рахунках у відповідності до статті 18 Закону №1404 та розділу VIII Інструкції.
Відповідно до пункту 8 розділу VIII Інструкції на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що державний та/або приватний виконавець перед накладанням арешту повинен з'ясувати суму та статус грошей, що знаходяться на рахунку боржника, і у постанові про накладання арешту серед інших відомостей вказати про суму коштів, на яку накладається арешт, або зазначити, що арешт поширюється на кошти на усіх рахунках, у тому числі, що будуть відкрити після накладення арешту. Накладання арешту на суми, що перевищують суми, визначені виконавчим документом, та перевищують суми витрат виконавчого провадження, що підлягають стягненню, є незаконним.
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20) (пункт 7.13 постанови), постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.04.2022 у справі №756/8815/20.
Як видно з матеріалів виконавчого провадження, зокрема супровідного листа від 07.11.2022 №17978, якою державний виконавець направляв Журавській С.В. постанову від 07.11.2022 про арешт коштів боржника, саме у цьому листі державний виконавцем просив повідомити інформацію про залишки коштів, про арешт коштів, про зупинення видаткових операцій на рахунках боржника ОСОБА_2 .
Тобто, державний виконавець вже після винесення постанови про арешт коштів боржника від 07.11.2022 почав з'ясовувати інформацію щодо рахунків та коштів боржника.
Поряд з цим, до матеріалів справи не надано доказів того, що заходи для виявлення майна, у тому числі грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках, зокрема відомості про володільця рахунку, номеру, виду рахунку, суми коштів, що зберігаються на ньому були здійснені державним виконавцем перед накладенням арешту на майно (кошти) боржника. До того ж, оскаржувана постанова від 07.11.2022 про арешт коштів боржника не містить інформації щодо суми коштів, на яку накладається арешт з урахуванням того, що сума виконавчого збору, яка підлягає стягненню становить 258526,01 грн, однак постанова від 22.08.2016 №51907658 про стягнення з боржника виконавчого збору містить відмітку про те, що в процесі виконання стягнуто 28507,60 грн.
Доказів відповідачем не надано ані до відзиву до позовної заяви, ані до додаткових пояснень, які надійшли до суду 11.05.2023 на виконання вимог ухвали суду від 05.05.2023, якою, серед іншого, витребувано письмові пояснення щодо вжитих відповідачем дій під час винесення постанови про арешт коштів боржника (з'ясування інформації стосовно боржника, зокрема її прізвища, з'ясування даних щодо рахунків позивача зі спеціальним режимом використання тощо).
Відповідно до частин 1, 2 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, суд зазначає, що під час винесення оскаржуваної постанови відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, тому оскаржувана постанова про арешт коштів боржника є протиправною і такою, що підлягає скасуванню.
Встановлені та підтверджені матеріалами справи порушення відповідачем процедури винесення оскаржуваної постанови, є достатньою підставою для скасування прийнятої постанови.
Відповідно до пункту 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника. Виходячи з позиції цього суду, що висловлена в пункті 42 рішення «Бендерський проти України», судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.
Вказані вимоги зобов'язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку вживати передбачені законом заходи з метою з'ясування всіх обставин у справі, що мають значення для вирішення спору, встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин з метою з'ясування об'єктивних причин та факторів.
Таким чином, суд не надає оцінку іншим доводам сторін, які досліджені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки встановлені та підтверджені матеріалами справи порушення відповідачем процедури винесення оскаржуваної постанови, є достатньою підставою для скасування прийнятої постанови.
За встановлених обставин справи, наведених положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у цій справі підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
З матеріалів справи видно, що позивачем оплачено судовий збір у розмірі 1073,80 грн.
Згідно з частиною 1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на викладене, а також задоволення позовних вимог, суд зазначає, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1073,80 грн.
Керуючись статтями 90, 139, 241-246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про накладення арешту коштів боржника від 07.11.2022, винесену державним виконавцем Данченком Олегом Миколайовичем у виконавчому провадженні №54592085.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Старокозацька, буд. 56, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 44715600) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 80 коп.
Згідно з ч.6 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Відповідно до ч.1 ст.272 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
З огляду на положення ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Перший Правобережний відділ державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Старокозацька, буд. 56, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 44715600).
Суддя Н.В. Кучугурна