08 травня 2023 року Справа № 160/3795/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
27.02.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить:
- визнати бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 протиправною щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року за період з 01 по 31 грудня 2022 року ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити додаткову винагороду передбачену Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року за період з 01 по 31 грудня 2022 року ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходить військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 . Підставою для звернення до суду із цим позовом є ненарахування та невиплата позивачу додаткової винагороди визначеної постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року (далі Постанова № 168) за грудень 2022 року. Зокрема позивачем було отримано за грудень 2022 року від відповідача 11.01.2023 року - 7987,08 грн. Також, зазначено, що Постанова № 168 не передбачає права для командира військової частини не виплатити додаткову винагороду. Стороною позивача було подано декілька запитів до відповідача з метою отримати інформацію про причини невиплати додаткової винагороди за грудень 2022 року. Відповідачем було надано часткову відповідь, зокрема витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 , що підтверджує проходження військової служби позивачем в цій військовій частині та картку особового рахунку в які зазначено види нарахувань та суми, що були нараховані та виплачені позивачу за грудень 2022 року. В картці особового рахунку вбачається, що позивачу не було нараховано та виплачено додаткову винагороду та утримано премію. При цьому у своїй відповіді відповідач не пояснив причин невиплати додаткової винагороди. Позивач вважає вказану бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року за період з 01 по 31 грудня 2022 року протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства. З огляду на вказане позивач просив задовольнити позовні вимоги.
01.03.2023 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.
21.03.2023 року від Військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що був виданий наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 68 від 04.01.2023 року, відповідно до п. 10 якого, керуючись п.5 Розділу XVI наказу Міністра Оборони України за № 260 від 07.06.2018 року «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», за невихід на службу без поважних причин, самовільне залишення частини, відсутність на службі, вживання алкогольних напоїв, відмова від виконання бойового наказу не виплачувати премію за грудень 2022 року в повному обсязі солдату ОСОБА_1 . Крім того, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 68 від 04.01.2023 року солдату ОСОБА_1 додаткова винагорода не виплачувалась. Підставою для видання вищезазначених наказів стосовно позивача був рапорт командира підрозділу від 21.12.2022 року № 2036, який був складений щодо військовослужбовців підрозділу, які відмовилися виконувати поставлене бойове завдання. Також, відповідачем вказано на пропуск позивачем строку звернення до суду з даною позовною заявою. З огляду на вказане відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
10.04.2023 року від ОСОБА_1 надійшла уточнена позовна заява, відповідно до якої позивач просить:
- визнати бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 протиправною щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди збільшеної до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року, за період з 01 по 31 грудня 2022 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду збільшеної до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року, за період з 01 по 31 грудня 2022 року.
12.04.2023 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до розгляду уточнену позовну заяву.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 25.02.2022 року №57 відповідно до Указу Президента України № 69/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію» зарахувати до списків особового складу частини на всі види забезпечення, зарахувати на триразове продовольче забезпечення згідно каталогу продуктів харчування (коефіцієнт 1) з 26 лютого 2022 року та вважати призначеним: солдата ОСОБА_1 ; призваного Покровсько-Тернівським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Дніпропетровської області 25 лютого 2022 року - ВОДІЄМ-ГРАНАТОМЕТНИКОМ і РЕАКТИВНОГО АРТИЛЕРІЙСЬКОГО ВЗВОДУ І РЕАКТИВНОЇ АРТИЛЕРІЙСЬКОЇ БАТАРЕЇ РЕАКТИВНОГО АРТИЛЕРІЙСЬКОГО ДИВІЗІОНУ БРИГАДНОЇ АРТИЛЕРІЙСЬКОЇ ГРУПИ ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ НОМЕР_1 . Вважати таким, що з 25 лютого 2022 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою з посадовим окладом 2820,00 гривень на місяць, шпк «солдат». Виплачувати щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 240% посадового окладу, надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років.
Відповідно до виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 за грудень 2022 року останній отримав виплату у розмірі 7987,08 грн.
Позивач вважає вказану бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року за період з 01 по 31 грудня 2022 року протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Щодо доводів відповідача про строк звернення до суду з цим позовом суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Законом України № 2352-ІХ внесено зміни до статті 233 Кодексу законів України про працю в частині встановлення обмеження строком звернення працівника до суду із заявою про вирішення трудового спору - три місяці з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Цей Закон набув чинності з 19.07.2022.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду 27.02.2023 року після отримання від відповідача листа від 14.02.2023 року №884.
Так, постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 визначено, що виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Саме з моменту ознайомлення з таким наказом, на думку суду, і починається відлік строку, в межах якого особа може звернутись з позовом про стягнення додаткової винагороди.
Відповідач такий наказ не видавав, тому про порушення своїх прав позивач дізнався після отримання листа від 14.02.2023 року, а тому у позивачем не пропущено строк звернення до суду з цим позовом.
За змістом частини 5 статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Відповідно до частини 1статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 за №2232-XII (надалі, також -Закон №2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 20.12.1991(надалі, також -Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частинами 2, 3статті 9 Закону №2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Відповідно до абзацу 1 частини 4статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Абзацом 2 частини 4статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (надалі, також - Порядок №260).
Згідно з пунктом 2 Порядку №260, грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
Пунктом 3 Порядку №260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Відповідно до пункту 17 Порядку №260, на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану'у зв'язку з військовою агресією російської федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувавсяУказами Президента України №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022/, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023 та триває до теперішнього часу.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (надалі, також - Постанова №168), яка набрала чинності 28.02.2022 року та застосовується з 24.02.2022 року.
Пунктом 1 Постанови №168, зокрема, встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях або заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, Міністром оборони України видано окреме доручення від 23.06.2022 №912/з/29 (надалі, також - Доручення від 23.06.2022 №912/з/29).
Підпунктом 9.7 пункту 9 вказаного окремого доручення від 23.06.2022 №912/з/29 визначено, що до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000,00 грн або 30000,00 грн не включати військовослужбовців, які відмовились виконувати бойові накази (розпорядження) - за місяць, у якому здійснено таке порушення, оголошене наказом командира (начальника).
З аналізу вищенаведеного вбачається, що прийняття Міністром оборони України розпорядження від 23.06.2022 №912/з/29 узгоджується з повноваженнями, визначеними пунктом 17 Порядку № 260, а тому відповідні рішення підлягають врахуванню при вирішення питання про виплату додаткової допомоги, передбаченої Постановою №168.
Так, за змістом відповідних рішень Міністра оборони України від 25.03.2022 №248/1298 та від 23.06.2022 №912/з/29 та пунктів 1, 5 розділу XVI Порядку №260 простежується аналогія закону, яка полягає в тому, що виплата премії та додаткової винагороди здійснюється на підставі відповідного наказу командира частини, в якому зазначається конкретний перелік військовослужбовців, які набули право на дані виплати, з врахуванням дотримання даними військовослужбовцями норм чинного законодавства та належного виконання ними покладених на них обов'язків.
При цьому, позбавлення винагороди є наслідком накладення на позивача стягнення та передбачено окремим дорученням Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29.
Згідно поданого відповідачем відзиву, відповідачем був виданий наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 68 від 04.01.2023 року, відповідно до п. 10 якого, керуючись п.5 Розділу XVI наказу Міністра Оборони України за № 260 від 07.06.2018 року «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», за невихід на службу без поважних причин, самовільне залишення частини, відсутність на службі, вживання алкогольних напоїв, відмова від виконання бойового наказу не виплачувати премію за грудень 2022 року в повному обсязі солдату ОСОБА_1 .
Крім того, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 68 від 04.01.2023 року солдату ОСОБА_1 додаткова винагорода не виплачувалась.
Підставою для видання вищезазначених наказів, що стосується позивача був рапорт командира підрозділу від 21.12.2022 року № 2036, який був складений щодо військовослужбовців підрозділу, які відмовилися виконувати поставлене бойове завдання. Вказаний рапорт командира механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 був складений та направлений на резолюцію командиру військової частини НОМЕР_1 , де було призначено службове розслідування з метою встановлення причин та умов відмови від виконання бойового завдання військовослужбовцями 3 механізованої роти механізованого батальйону щодо виконання обов'язків військової служби під час дії воєнного стану.
Суд зазначає, що доказів оскарження вищевказаних наказів матеріали справи не містять.
Виходячи із вищевикладеного, суд дійшов висновку, що після встановлення відповідачем факту відмови від виконання бойового наказу, керуючись вимогами пункту 9 окремого доручення від 23.06.2022 №912/з/29, у відповідача були правові підстави для позбавлення позивача виплати премії та додаткової винагороди за грудень 2022 року.
Крім того суд враховує, що відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
Згідно з статтею 4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця, зокрема: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Враховуючи встановлені обставини справи в сукупності, а також відмову від виконання бойового наказу, що є порушенням військової дисципліни та суперечать покладеним на нього обов'язкам та змісту військової присяги, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому правомірно позбавив позивача права на отримання премії та додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 за грудень 2022 року.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Дєєв