28 квітня 2023 року Справа № 160/3607/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю “КІРАНА” до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
23.02.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна товариства з обмеженою відповідальністю “КІРАНА” до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області №00/6000407 від 10.01.2023 року, яким зменшено розмір від'ємного значення, суми податку на додану вартість у розмірі 99 289,00 грн.;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “КІРАНА” (код ЄДРПОУ 40753129) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 684,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ “КІРАНА” не обізнано про факт проведення будь-яких перевірок відносно нього, відповідачем не надано суб'єкту перевірки навіть інформації про результати проведення такої перевірки, що є безпосереднім порушенням п. 86.8. ст. 86 Податкового кодексу України. Позивача фактично позбавлено можливості оскарження результатів зазначеної перевірки, надання заперечень на акт перевірки, надання відповідної первинної документації (за необхідності), та пояснень у разі її необхідності. Таким чином, відповідачем цілеспрямовано створено обставини, які спричиняють виникнення негативних фінансових наслідків пов'язаних як зі змістом протиправного податкового повідомлення-рішення, так і необхідністю оскарження такого протиправного рішення контролюючого органу. Відповідно до положень Податкового кодексу України, не зважаючи на неправомірність винесення податкового повідомлення-рішення, після закінчення строку на адміністративне оскарження, що становить 10 календарних днів з моменту отримання податкового повідомлення-рішення, зменшений розмір від'ємного значення визначений таким податкового повідомлення-рішення, автоматично вважається неузгодженою сумою, а отже TOB "КІРАНА" буде зменшено розмір податкового кредиту у загальному розмірі 99 289 грн. 00 коп. Зняття податкового кредиту має фінансові наслідки не тільки для ТОВ "КІРАНА", але й для контрагентів позивача, оскільки коригування показників податкового кредиту в електронних базах даних органів ДПС, має вплив на всіх контрагентів товариства за ланцюгом. Відтак позивач вважає, що податкове повідомлення - рішення винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області №00/6000407 від 10.01.2023 року, яким зменшено розмір від'ємного значення, суми податку на додану вартість у розмірі 99 289,00 грн. є протиправним та належить до скасування.
16.03.2023 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області до суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування свої правової позиції відповідач зазначив наступне. На підставі підпункту 19-1.1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, у порядку підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за лютий 2022 року з урахуванням /уточнюючих розрахунків ТОВ «КІРАНА». За наслідками перевірки складено акт від 17.11.2022 року №20583/04-36-04-07/40753129 та встановлено порушення п. 198.1, п. 198.2 та 198.6 ст. 198 ТОВ "АГРОКУЛЬТУРА ДНІПРА" за липень 2021 року завищено податковий кредит на суму 99 283,5 грн., що в свою чергу призвело до заниження податкових зобов'язань за лютий 2022 року на суму 99 283,5 грн. акт надіслано на юридичну адресу TOB «КІРАНА» засобами поштового відправлення 25.11.2020 року за №4910706503634 та згідно поштового повідомлення про вручення поштового відправлення повернуто до ГУ ДПС 26.12.2022 року. За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В4» №00/60000407 від 10.01.2023 року. Позивачем відображено у складі податкових кредиту за лютий 2022 року з урахуванням /уточнюючих розрахунків наступні податкові накладні: податкову накладну з обсягом постачання на суму 709 210,10 грн. та ПДВ (14%) 99 289,5 грн. Згідно даних ЄРПН зареєстровані податкові накладні за лютий 2022 року по контрагенту-постачальнику ФГ “АГРОШ” (32715398) ІПН 327153920086 відсутні. Отже, TOB «КІРАНА» неправомірно включено до складу податкового кредиту лютого 2022 року по контрагенту ФГ «АГРОШ» ІПН 327153920086 на суму ПДВ 99 289,5 гривень. Об'єктом камеральної перевірки є, серед іншого, дані Єдиного реєстру податкових накладних. Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Камеральна перевірка є одним із способів реалізації контрольної функції податкового органу, шляхом якої здійснюється систематичний контроль за своєчасністю нарахування, відображення всіх відомостей, які впливають на правильність декларування платником податків, а також за своєчасністю сплати узгоджених сум грошових зобов'язань.
Водночас, об'єктом камеральної перевірки є виключно дані, які знаходяться в розпорядженні податкового органу, будь-які інші дані не можуть бути предметом дослідження податковим органом. ГУ ДПС зазначає, що особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності. Мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості, які призвели до заниження або завищення податкового зобов'язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення. Камеральна перевірка проводиться на систематичній основі. Камеральна перевірка проводиться податковим органом на підставі інформації, наявної в базі даних контролюючого органу. Отже, предметом камеральної перевірки, у розумінні підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України, охоплюються питання повноти сплати податків, оскільки порівнюються дані як податкової декларації так і Єдиного реєстру податкових накладних. Виявлення контролюючим органом цього порушення не потребує наявності будь-яких документів платника податку або необхідності витребувати такі в останнього, достатніми є дані Єдиного реєстру податкових накладних, дані податкових декларацій та дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість. У постанові від 20 березня 2020 року у справі №804/1318/18 Верховний Суд зазначив: «При цьому добросовісний платник податків зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі невиконання цього обов'язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних для такого платника наслідків». Також відповідач заперечив щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000,00 грн.
22.03.2023 року ТОВ “КІРАНА” подало до суду відповідь на відзив де зазначило, що відповідач не подав будь - якого доказу на спростування зазначених в позовній заяві обставин. Отже висновки, зазначені у відзиві на позовну заяву є необґрунтованими.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2023 року зазначена вище справа розподілена та 24.02.2023 року передана судді Пруднику С.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2023 року у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд справи в порядку загального позовного провадження ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2023 року у задоволенні клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю “КІРАНА” адвоката Зарвія Ігоря Леонідовича про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судовим розглядом встановлено, що на підставі підпункту 19-1.1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, у порядку підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та статті 76 Податкового кодексу України ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за лютий 2022 року з урахуванням /уточнюючих розрахунків товариства з обмеженою відповідальністю “КІРАНА”.
Під час проведення перевірки встановлено, шо позивачем відображено у складі податкових кредиту за лютий 2022 року з урахуванням /уточнюючих розрахунків наступні податкові накладні: податкову накладну з обсягом постачання на суму 709 210,10 грн. та ПДВ (14%) 99 289,5 грн. Згідно даних ЄРПН зареєстровані податкові накладні за лютий 2022 року по контрагенту-постачальнику ФГ “АГРОШ” (32715398) ІПН 327153920086 відсутні. Отже, TOB «КІРАНА» неправомірно включено до складу податкового кредиту лютого 2022 року по контрагенту ФГ «АГРОШ» ІПН 327153920086 на суму ПДВ 99 289,5 гривень.
За наслідками перевірки складено акт від 17.11.2022 року №20583/04-36-04-07/40753129 та встановлено порушення п. 198.1, п. 198.2 та 198.6 ст. 198 ТОВ "АГРОКУЛЬТУРА ДНІПРА" за липень 2021 року завищено податковий кредит на суму 99 283,5 грн., що в свою чергу призвело до заниження податкових зобов'язань за лютий 2022 року на суму 99 283,5 грн.
Акт надіслано на юридичну адресу TOB «КІРАНА» засобами поштового відправлення 25.11.2020 року за №4910706503634 та згідно поштового повідомлення про вручення поштового відправлення повернуто до ГУ ДПС у Дніпропетровській області 26.12.2022 року.
За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В4» №00/60000407 від 10.01.2023 року.
Як зазначив позивач у поданій до суду позовній заяві, засобами поштового зв'язку 14.02.2023 року, отримано податкове повідомлення-рішення №00/6000407 від 10.01.2023 року, яке винесено Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області. Відповідно до змісту зазначеного податкового повідомлення-рішення, зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у загальному розмірі 99 289 грн. 00 коп. Так, у в означеному спірному рішенні вказано про те, що його винесено на підставі акту перевірки №20583/04-36-04-07/40753129 від 17.11.2022 року, однак вказаний акт перевірки ТОВ "КІРАНА" не отримувало, про його наявність підприємству стало відомо лише зі змісту отриманого податкового повідомлення-рішення №00/6000407 від 10.01.2023 року. Позивач не був повідомлений про проведення будь-яких перевірок відносно ТОВ "КІРАНА", Відповідачем не надано суб'єкту перевірки навіть інформації про результати проведення такої перевірки, що є безпосереднім порушенням п. 86.8. ст. 86 Податкового кодексу України.
З метою з'ясування підстав проведення ГУ ДПС у Дніпропетровській області перевірки ТОВ "КІРАНА" та отримання примірника акту перевірки №20583/04-36-04- 07/40753129 від 17.11.2022 року, в інтересах позивача 15.02.2023 року на адресу ТУ ДПС у Дніпропетровській області (вхідний номер №15478/6 від 15.02.2023 року) надано адвокатський запит №15/02-23 від 15.02.2023 року.
Тож, позивач у позові стверджує, що станом на дату подання зазначеного адміністративного позову, відповідь на зазначений адвокатський запит не надано, примірник акту перевірки №20583/04-36-04-07/40753129 від 17.11.2022 року на адресу ТОВ "КІРАНА" не надіслано.
Вважаючи спірне податкове повідомлення-рішення протиправним та безпідставним, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, врегульовано Податковим кодексом України, (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Згідно з ч.ч. 1,2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд перевіряючи оскаржуване податкове повідомлення - рішення на відповідність наведеним вимогам ч.2 ст.2 КАС України, а також подані сторонами по справі докази, приходить до висновку, що вказане рішення прийнято необґрунтовано, з огляду на наступне.
Щодо правомірності проведення камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість представника товариства з обмеженою відповідальністю “КІРАНА”, суд зазначає наступне.
Позивач стверджує, що ТОВ “КІРАНА” не обізнано про факт проведення будь-яких перевірок відносно нього, відповідачем не надано суб'єкту перевірки навіть інформації про результати проведення такої перевірки, що є безпосереднім порушенням п. 86.8. ст. 86 Податкового кодексу України. Отже, позивача фактично позбавлено можливості оскарження результатів зазначеної перевірки, надання заперечень на акт перевірки, надання відповідної первинної документації (за необхідності), та пояснень у разі її необхідності.
Так, відповідно до п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно п.86.2 ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Згідно із п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
За вимогами п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Відтак, податковий орган наділений правом проводити перевірки, одним із різновидів яких є камеральні перевірки.
Суд зазначає, що відповідно до п. 42.2 статті 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
За змістом абзацу шостого пункту 42.5 статті 42 Податкового кодексу України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
З аналізу вказаних положень вбачається, що умовою належного вручення документів у розумінні Податкового кодексу України є їх направлення за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисте їх вручення, при цьому жодна норма податкового законодавства не зобов'язує податковий орган здійснювати заходи для з'ясування причин невручення документів, чи для вжиття додаткових заходів (як-то електронні засоби зв'язку, кур'єрська доставка і т.д.) щодо вручення кореспонденції.
Так, юридичною адресою позивача є: 49101, м. Дніпро, Шосе Запорізьке, буд. 26.
Матеріалами справи підтверджується, що на підставі підпункту 19-1.1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, у порядку підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за лютий 2022 року з урахуванням /уточнюючих розрахунків ТОВ «КІРАНА».
За наслідками перевірки складено акт від 17.11.2022 року №20583/04-36-04-07/40753129 та встановлено порушення п. 198.1, п. 198.2 та 198.6 ст. 198 ТОВ "АГРОКУЛЬТУРА ДНІПРА" за липень 2021 року завищено податковий кредит на суму 99 283,5 грн., що в свою чергу призвело до заниження податкових зобов'язань за лютий 2022 року на суму 99 283,5 грн. акт надіслано на юридичну адресу TOB «КІРАНА» засобами поштового відправлення 25.11.2020 року за №4910706503634 та згідно поштового повідомлення про вручення поштового відправлення повернуто до ГУ ДПС 26.12.2022 року. На думку суду, оскільки відповідачем означений акт було направлено на адресу реєстрації позивача, відповідно до абзацу 6 пункту 42.4 статті 42 ПК України така поштова кореспонденція вважається врученою у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
А тому доводи позивача стосовно того, що у відповідача були відсутні підстави для проведення перевірки не знайшли свого документального підтвердження, у зв'язку з чим відхиляються судом.
Щодо податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області №00/6000407 від 10.01.2023 року, яким зменшено розмір від'ємного значення, суми податку на додану вартість у розмірі 99 289,00 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Пунктом 187.1 статті 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
За правилами пункту 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно із п.п.200.1, 200.4 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
При цьому, пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України врегульовано, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Згідно з пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Покупцю товарів/послуг податкова накладна / розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронні довірчі послуги».
Господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
За приписами пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Положеннями пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Згідно із частинами першою та другою статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити, перелік яких визначений у цій нормі.
Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій. Сума податку для включення до податкового кредиту повинна бути підтверджена податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг) і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Встановлюючи обов'язкове підтвердження платником податків задекларованих показників податкового обліку належними документами, законодавець презюмує, що ці документи мають відображати реальний стан речей щодо задекларованих об'єктів оподаткування.
Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми), як один із принципів бухгалтерського обліку, та відповідає сутності податкового обліку, який ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.
Отже, у податковому обліку витрати, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, та суми ПДВ, включені до податкового кредиту, повинні бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та витрати, пов'язані із цією операцією. Податковий кредит, крім цього, має бути обов'язково підтверджений податковою накладною, зареєстрованою відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК.
Встановлюючи правило щодо обов'язкового підтвердження сум податкового кредиту та витрат, врахованих платником податків при визначенні податкових зобов'язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують дійсно мали місце.
Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку. Також вимагається, щоб операція була пов'язана з господарською діяльністю платника податків, тобто була спрямована на отримання доходу (була економічно доцільною з точки зору звичайної господарської практики).
Вказані висновки узгоджуються з правовими висновками, викладеними в постанові Верховного Суді від 09.08.2022 у справі №380/1905/20.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю «КІРАНА» (далі - Покупець) та фермерським господарством «АГРОШ» (далі - ФГ «АГРОШ», Постачальник), укладено договір поставки №К-1802/22-2 від 18 лютого 2022 року (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1 зазначеного договору: «Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця зерно українського походження врожаю 2021 року (надалі - товар), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар відповідно до умов даного договору».
Згідно з пунктом 3.1 договору: «Покупець здійснює передплату шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на підставі рахунку-фактури».
Пунктом 3.3 передбачено, що: «Зобов'язання Покупця зі сплати Товару вважаються виконаним в момент списання коштів з банківського рахунку Покупця, відповідно до реквізитів, вказаних Постачальником у рахунку-фактурі».
На виконання пункту 3.1 даного договору ТОВ «КІРАНА» здійснено передплату за складеною сторонами специфікацією №1 від 18.02.2022 року на загальну суму 808 500,19 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №12480, №345, №12476 від 21.02.2022 року.
Відповідно до пункту 1 специфікації №1 від 18.02.2022 року:
«1. Товар поставляється на умовах FCA (в розумінні «Інкотермс - 2010») зі складу Постачальника за адресою: Харківська область, с. Мала Вовча у період з 18.02.2022 року по 10 березня 2022 року включно».
Таким чином, Покупець сплатив на адресу ФГ «АГРОШ» грошові кошти згідно виставленої специфікації №1 від 18.02.2022 року відповідно до умов укладеного договору, проте, в порушення пункту 1.1 зазначеного договору, станом на 24.01.2023 року, Постачальником не здійснено постановку товару на адресу ТОВ «КІРАНА», отже не виконано умови укладеного договору поставки № К-1802/22-2 від 18 лютого 2022 року.
У зв'язку з невиконанням умов зазначеного договору, ТОВ «КІРАНА» було направлено претензії на адресу ФГ «АГРОШ».
У відповіді на зазначену претензію ФГ «АГРОШ», що у період з 24.02.2022 року по 11.09.2022 року, с. Мала Вовча Вовчанській міській громаді Чугуївського району Харківської області перебувало під окупацією, а на даний час, на даний території тривають постійні обстріли, у зв'язку з цим, не має можливості поставити придбаний ТОВ «КІРАНА» товар.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що господарські операції між ТОВ «КІРАНА» та ФГ «АГРОШ» мали реальний характер та були фактично виконані, що підтверджується первинними документами податкового та бухгалтерського обліку.
Щодо посилання податкового органу щодо відсутності реєстрації податкової накладної ФГ «АГРОШ» на суму ПДВ 99 289, 50 грн., суд зазначає наступне.
Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану від 12.05.2022 № 2260-IX внесено зміни до Податкового кодексу України у розділ XX Перехідні положення.
Відповідно п. 32-2 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України - тимчасово, за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, платники податку:
включають до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні;
отримувачі послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, у разі нарахування таким отримувачем послуг податку на додану вартість у складі податкових зобов'язань, визначених у податковій декларації за відповідний звітний (податковий) період, такі платники податку мають право на віднесення таких сум податку до податкового кредиту відповідного звітного (податкового) періоду, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання послуг, відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.
Таким чином, законодавець визначає можливість для суб'єктів господарювання щодо формування податкового кредиту за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року за операціями з придбання товарів/послуг на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів.
Отже, зважаючи на те, що ФГ «АГРОШ» розташовано у с. Мала Вовча, Вовчанського району, Харківської області та відповідно до Наказу Мінреінтеграції від 17 листопада 2022 року №273 входить до складу територіальних громад розташованих у районах проведення воєнних (бойових) дій, або тих, які перебувають у тимчасовій окупації, TOB «КІРАНА» правомірно включено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 99 289,50 грн. по взаємовідносинам з ФГ «АГРОШ» на підставі складених під час господарської операції первинних документів.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За викладених обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для задоволення позовної заяви.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 2684,10 грн., що документально підтверджується копією платіжного доручення №12659 від 22.02.2023 року на суму 1610,50 грн. та копією платіжного доручення №12653 від 21.02.2023 року на суму 1073,60 грн.
Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 2684,10 грн. підлягає стягненню з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 12 000 грн., суд зазначає наступне.
Приписами п. 1 ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для цілей розподілу судових витрат розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України)
Таким чином, розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена.
Проте, позивачем не надано докази щодо обсягу наданих послуг, доказів їх вартості, що сплачена, а також доказів приймання-передачі наданих послуг, договору про надання правової допомоги.
Враховуючи вище викладене, суд не вбачає законних підстав для задоволення клопотання про стягнення з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь позивача витрат на правову допомогу.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 242-243, 245-246, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю “КІРАНА” до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області №00/6000407 від 10.01.2023 року, яким зменшено розмір від'ємного значення, суми податку на додану вартість у розмірі 99 289,00 грн.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю “КІРАНА” (код ЄДРПОУ 40753129) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684,10 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 10 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 44118658).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С. В. Прудник