про забезпечення позову
12 травня 2023 року ЛуцькСправа № 140/9311/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Волдінера Ф.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ПУМБА ОІЛ» про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПУМБА ОІЛ» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування розпоряджень, зобов'язання вчинити дії,
До суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ПУМБА ОІЛ» до Головного управління ДПС у Волинській області, відповідно до якої просить суд:
1) визнати протиправними та скасувати розпорядження Головного управління Державної податкової служби у Волинській області в частині анулювання ліцензії ТОВ «ПУМБА ОІЛ» за № 03180314202100057 (внутрішній номер: 120957) та за № 03080314202100052 (внутрішній номер: 120960) на право роздрібної торгівлі пальним;
2) зобов'язати Головне управління ДПС у Волинській області видалити з «Єдиного державного реєстру суб'єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним» інформацію щодо анулювання ліцензій за № 03180314202100057 (внутрішній номер: 120957) та за № 03080314202100052 (внутрішній номер: 120960) на право роздрібної торгівлі пальним.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 11.05.2023 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ПУМБА ОІЛ» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування розпоряджень, зобов'язання вчинити дії, залишено без руху.
12.05.2023 позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження Головного управління ДПС у Волинській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Волинській області) в частині анулювання ліцензії товариства з обмеженою відповідальністю «ПУМБА ОІЛ» (далі - позивач, ТОВ «ПУМБА ОІЛ») за № 03180314202100057 (внутрішній номер: 120957) та за № 03080314202100052 (внутрішній номер: 120960) на право роздрібної торгівлі пальним.
Заява обґрунтована тим, що здійснення позивачем господарської діяльності напряму залежить від наявності відповідних ліцензій на роздрібну торгівлю пальним, а їх анулювання призводить до зупинення такої діяльності, що тягне за собою такі наслідки як втрата прибутку від здійснення господарської діяльності, несплату податків, неможливість виплати заробітної плати персоналу, простій обладнання, яке потребує постійного обслуговування, та введення простою у товаристві, а також неможливості виконання зобов'язань щодо реалізації пального за укладеними правочинами, на підтвердження чого надаються вже отримані листи від контрагентів.
Також, позивач вказує, що невжиття заходів забезпечення позову матиме наслідком заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, його працівників, а також правам та інтересам контрагентам ТОВ «ПУМБА ОІЛ», а для відновлення порушених прав, необхідно буде докласти значних зусиль та витрат (відновити ті господарські відносини, які були з контрагентами в першу чергу, не допустити подальшого звільнення працівників).
Заяву про забезпечення позову розглянуто судом без повідомлення учасників справи на підставі частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, вважає, що вказана заява підлягає задоволенню з огляду на таке.
ТОВ «ПУМБА ОІЛ» зареєстровано як юридичну особу, з основним видом діяльності роздрібна торгівля пальним (КВЕД: 47.30).
ТОВ «ПУМБА ОІЛ» видано ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним (переоформлення) реєстраційні №03180314202100057 і №0308031420210052 на право роздрібної торгівлі пальним, терміном дії з 09.07.2021 до 09.07.2026.
Як вказує позивач, 08.05.2023 ним в електронному кабінеті платника податків отримано два розпорядження (внутрішній номер 120957, 120960), якими було анульовано видані позивачу ліцензії, відповідно, №03180314202100057 і №0308031420210052 на право роздрібної торгівлі пальним.
Вирішуючи питання необхідності застосування у даній справі заходів забезпечення позову, суд виходить з такого.
Положеннями статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95) передбачено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Також приписами вказаної норми визначено, що ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб'єктом господарювання (у тому числі іноземним суб'єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) письмового розпорядження про її анулювання.
Таким чином, позивач позбавлений будь-якої можливості здійснювати господарську діяльність з 08.05.2023.
За змістом частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частини четвертої статті 150 КАС України, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
З огляду на приписи наведеної статті, небезпека заподіяння шкоди до вирішення справи по суті не є фактом, який підлягає встановленню, а є елементом аргументації або оціночною категорією.
У статті 151 КАС України визначено виключний перелік видів забезпечення позову. Позов може бути забезпечено, зокрема: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії.
При цьому, відповідно до частини другої статті 151 КАС України, суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Суд відмічає, що за своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього тимчасового судового захисту.
Метою його запровадження є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.
Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що забезпечення позову застосовується у виключних випадках за наявності об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
При вирішенні заяви судом виходить з того, що повне зупинення господарської діяльності з продажу пального, що зумовлене анулюванням відповідної ліцензії має вкрай негативні наслідки для позивача як господарюючого суб'єкта, для подолання яких, очевидно потрібно бути докласти значних зусиль у випадку задоволення позовних вимог позивача.
Очевидно, що такі негативні наслідки відобразяться на роботі підприємства в цілому, в тому числі, у формі втрати очікуваного прибутку від господарської діяльності, на зобов'язаннях позивача в частині збереження робочих місць та виплати заробітної плати найманим працівникам, а також на податкових зобов'язаннях позивача, оскільки обсяг сплачуваних підприємством податків напряму корелюється з фінансовими результатами господарської діяльності підприємства.
Вирішуючи питання забезпечення позову у даній справі суд звертає увагу, що в умовах воєнного стану та руйнування економіки України внаслідок прямої збройної агресії Російської Федерації, особливе значення має збереження функціонування суб'єктів економічної системи, які забезпечують саме існування такої системи, як загалом, шляхом здійснення активної господарської діяльності та насичення коштами фінансової системи країни, так і виконанням податкових та соціальних зобов'язань, зокрема.
Крім того, суд звертає увагу, що пальне, як товар має істотну соціальну значущість, і вільний доступ до його придбання має істотне значення для збереження соціального благополуччя та спокою серед населення відповідного регіону.
Зважаючи на наведене, невжиття заходів забезпечення адміністративного позову в даному випадку може мати наслідком заподіяння шкоди правам та інтересам позивача та третіх осіб, що, враховуючи тимчасовий характер заходів забезпечення позову, може нанести значно більше шкоди для різних учасників цивільних правовідносин, особливо під час дії на території країни воєнного стану, ніж ймовірне недотримання позивачем податкової дисципліни. Відтак, суд дійшов висновку про співмірність вимог заяви про забезпечення позову з обставинам справи, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
На переконання суду, невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваних розпоряджень істотно ускладнює ефективний захист прав та інтересів позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень у сфері господарської діяльності, а саме: право здійснювати самостійно без обмежень господарську діяльність.
В свою чергу, забезпечення позову на час судового розгляду справи відновить право позивача на здійснення господарської діяльності як платника податку, дасть можливість позивачу до остаточного вирішення даного спору реалізовувати своє право на здійснення господарської діяльності.
При здійсненні судочинства суд застосовує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).
Згідно приписів статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Зокрема Європейський суд з прав людини у рішенні «Пантелеєнко проти України» від 29.06.2006 зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні «Дорани проти Ірландії» від 31.07.2003 Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При чому, як наголошується у вищевказаних рішеннях Європейського суду з прав людини, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
Враховуючи вищевказані норми законодавства та практику Європейського суду з прав людини, суд вважає, що порушення свободи здійснення господарської діяльності підприємства з реалізації соціально значимих товарів, є необхідною підставою, яка свідчить про обґрунтованість і адекватність вимог позивача щодо забезпечення позову.
Крім того, заходи забезпечення адміністративного позову щодо зупинення дії оскаржуваних розпоряджень, про вжиття котрих у заяві просить позивач, відповідають предмету позову. Таким чином, вжиття заходів забезпечення позову, про які просить позивач спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, оскільки факт правомірності чи протиправності винесення оскаржуваного рішення відповідача буде встановлено під час повного, всебічного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи.
Враховуючи завдання адміністративного судочинства щодо справедливого та неупередженого вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин, з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, а також враховуючи необхідність ефективного захисту позивачем своїх прав, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого клопотання та про його задоволення.
Керуючись статтями 150-154, 248 КАС України, суд
Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ПУМБА ОІЛ» (43000, місто Луцьк, вулиця Франка, 44В/74, ідентифікаційний код юридичної особи 43472044) про забезпечення позову задовольнити.
Зупинити дію розпоряджень Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44106679) про анулювання ліцензій товариства з обмеженою відповідальністю «ПУМБА ОІЛ» на право роздрібної торгівлі пальним:
· внутрішній номер 120957 про анулювання ліцензії за № 03180314202100057;
· внутрішній номер 120960 про анулювання ліцензії за № 03080314202100052.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Копію ухвали направити позивачу та Головному управлінню ДПС у Волинській області.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Ф. А. Волдінер