12 травня 2023 року ЛуцькСправа № 140/6009/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Камінь-Каширської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 16 червня 2020 року, яке набрало законної сили 28 вересня 2020 року, позов у цій справі задоволено повністю: визнано протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Маневицької районної державної адміністрації щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі - Закон №796-ХІІ); зобов'язано Управління соціального захисту населення Маневицької районної державної адміністрації провести ОСОБА_1 з 20 вересня 2019 року нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону №796-ХІІ, в розмірі, що дорівнює 40 відсотків від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.
02 травня 2023 року до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) надійшла заява позивача (стягувача) про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 червня 2020 року у справі №140/6009/20, а саме щодо припинення нарахування та виплати щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону №796-ХІІ, в розмірі, що дорівнює 40 відсотків від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року, після винесення судового рішення від 16 червня 2020 року у цій справі.
Заява обґрунтована тим, що Управління повідомило позивача про проведення нарахування щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону №796-ХІІ в розмірі 40 відсотків від прожиткового мінімуму для працездатних осіб лише за період з 20 вересня 2019 року по 16 червня 2020 року. Однак у рішенні суду від 16 червня 2020 року у цій справі не вказано часовий проміжок, протягом якого боржник повинен здійснювати нарахування та виплату вказаної щомісячної доплати, а позиція боржника про те, що нарахування та виплата щомісячної доплати за вказаним рішенням суду повинна відбуватися лише по дату винесення судового рішення є безпідставною та не має правового обґрунтування у жодному нормативно-правовому акті.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03 травня 2023 року призначено розгляд заяви у порядку письмового провадження; одночасно відповідачу (боржнику) Управлінню соціального захисту населення Камінь-Каширської районної державної адміністрації встановлено строк до 11 травня 2023 року для подання до суду письмових пояснень щодо заяви ОСОБА_1 (в тому числі щодо виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 червня 2020 року у цій справі) та їх документального підтвердження (разом із доказом направлення їх копій заявнику) (а.с.64).
Відповідач (боржник) Управління соціального захисту населення Камінь-Каширської районної державної адміністрації, отримавши 04 травня 2023 року копію ухвали суду від 03 травня 2023 року (а.с.67), письмових пояснень щодо вказаної заяви до суду та доказів виконання рішення суду не надав.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що зазначену заяву необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що для примусового виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 червня 2020 року, яке набрало законної сили 28 вересня 2020 року, в частині зобов'яза0ння Управління соціального захисту населення Маневицької районної державної адміністрації провести ОСОБА_1 з 20 вересня 2019 року нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону №796-ХІІ, в розмірі, що дорівнює 40 відсотків від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року, 18 листопада 2020 року судом видано виконавчий лист №2563/2020.
Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області від 09 лютого 2023 року відкрито виконавче провадження ВП №70976999 з виконання виконавчого листа №2563/2020 (а.с.61).
Ухвалою суду від 03 квітня 2023 року замінено боржника у виконавчому листі, виданому для примусового виконання рішення суду від 16 червня 2020 року у цій справі, а саме Управління соціального захисту населення Маневицької районної державної адміністрації на правонаступника Управління соціального захисту населення Камінь-Каширської районної державної адміністрації.
Як слідує з листа Управління соціального захисту населення Камінь-Каширської районної державної адміністрації (відділення №1 Маневичі) від 13 березня 2023 року №С-79/ч, на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 червня 2020 року у справі №140/6009/20 ОСОБА_1 нарахована допомога за період з 20 вересня 2019 року по 16 червня 2020 року в сумі 7211,35 грн (а.с.60).
Отже, на виконання судового рішення у цій справі ОСОБА_1 проведено нарахування допомоги, встановленої статтею 37 Закону №796-ХІІ, із обмеженням кінцевим строком її виплати (по дату ухвалення судового рішення).
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно із частинами першою, другою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Суд також наголошує, що обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При вирішенні заяви суд враховує правову позицію, викладену в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 11 березня 2020 року у зразковій справі №240/4946/18, яка полягає у такому.
Встановлена статтею 37 Закону №796-ХІІ щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства є періодичним (щомісячним) платежем, виплата якого, за загальним правилом, не обмежена в часі. Вирішуючи питання про зобов'язання нарахувати та виплатити відповідні періодичні платежі особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, суди, у разі відсутності спору про право особи на отримання грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства або встановлення такого права в судовому порядку, не мають підстав обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх нарахування і виплати, певним часовим проміжком, якщо не відбулося змін у законодавстві. У разі зміни чинного законодавства України, яким регулюються питання соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідач повинен керуватися нормами законів, чинних на час призначення (нарахування) виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Суд звертає увагу, що з часу ухвалення рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 червня 2020 року у справі №140/6009/20 зміни у Закон №796-ХІІ щодо виплати щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 вказаного Закону, не вносилися. При цьому докази, які підтверджують зміну статусу позивача як потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи чи зміни місця проживання останнього, ніж те, яке було ним вказане у позовній заяві, також відсутні. Тому у боржника Управління соціального захисту населення Маневицької районної державної адміністрації були відсутні правові підстави для припинення нарахування та виплати позивачу щомісячної грошової допомоги, передбаченої статтею 37 Закону №796-ХІІ, відповідно до вказаного судового рішення з 17 червня 2020 року (наступного дня після ухвалення цього судового рішення).
Суд також наголошує, що у рішенні Волинського окружного адміністративного суду від 16 червня 2020 року у справі №140/6009/20 не вказано часовий проміжок, протягом якого боржник повинен здійснювати нарахування та виплату позивачу щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону №796-ХІІ, а позиція боржника про те, що нарахування та виплата щомісячної грошової допомоги за вказаним рішенням суду повинні відбуватися лише по день ухвалення рішення суду є безпідставною та не має правового обґрунтування у жодному нормативно-правовому акті.
Отже, суд погоджується із доводами заявника про протиправність дій відповідача, вчинених на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 червня 2020 року у цій справі, щодо нарахування щомісячної грошової допомоги лише по день ухвалення судом рішення.
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно з частиною шостою статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
За приписами частин першої, четвертої - сьомої статі 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання. Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій. Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується. Окрема ухвала Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Таким чином, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Вищезазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
У рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України вказав, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.
Конституційний Суд України у рішенні від 26 червня 2013 року №5-рп/2013 зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, забезпечення виконання судових рішень у публічно-правових спорах покладається, зокрема, на адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші процесуальні засоби, сприяють реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення (вказану правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі №9901/226/19).
Судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду від 23 вересня 2020 року у справі №760/3142/17, від 29 квітня 2022 року у справі №120/2914/19-а).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09 грудня 2021 року у справі №9901/235/20 вказала, що стаття 383 КАС України передбачає можливість звернутися до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Ця стаття є останньою в розділі IV КАС України “Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах” і містить чіткі вимоги до такої заяви, строк звернення, порядок її розгляду та наслідки невідповідності вимогам заяви. Зі змісту цієї статті випливає, що як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою. Перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов'язує суб'єкта владних повноважень здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України “Про виконавче провадження”, і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України.
Суд звертає увагу, що виконавчий лист від 18 листопада 2020 року №2563/2020, виданий для виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 червня 2020 року у цій справі, стягувачем був поданий для примусового виконання у Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області. Проте з листа Управління соціального захисту населення Камінь-Каширської районної державної адміністрації (відділення №1 Маневичі) від 13 березня 2023 року №С-79/ч вбачається, що вказане рішення суду належним чином не виконане (а.с.60).
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про вжиття стягувачем усіх можливостей для примусового виконання рішення суду у цій справі та наявність у нього права на звернення до суду в порядку статті 383 КАС України.
Оскільки рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 червня 2020 року у цій справі в частині здійснення нарахування та виплати позивачу щомісячної доплати після винесення рішення суду протиправно боржником не виконується, чим порушено вимоги статті 129-1 Конституції України, статей 14, 370 КАС України, то суд дійшов висновку про задоволення заяви у спосіб визнання протиправними дій боржника, вчинених на виконання рішення суду щодо припинення нарахування та виплати щомісячної грошової допомоги після ухвалення рішення суду. При цьому такі протиправні дії були допущені саме Управлінням соціального захисту населення Маневицької районної державної адміністрації, який був відповідачем у справі до заміни його правонаступником.
Крім того, у порядку частин першої, п'ятої статті 249 КАС України відповідача (боржника), а саме Управління соціального захисту населення Камінь-Каширської районної державної адміністрації, який є правонаступником Управління соціального захисту населення Маневицької районної державної адміністрації, необхідно зобов'язати вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, та встановити йому строк для надання відповіді.
Керуючись статтями 248, 249, 383 КАС України, суд
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Камінь-Каширської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Маневицької районної державної адміністрації, вчинені на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 червня 2020 року у справі №140/6009/20, щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, в розмірі, що дорівнює 40 відсотків від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року, після ухвалення рішення суду.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Камінь-Каширської районної державної адміністрації (44501, Волинська область, місто Камінь-Каширський, вулиця Воля, будинок 2, ідентифікаційний код юридичної особи 03192023) вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону - невиконанню рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 червня 2020 року у справі №140/6009/20 в частині здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, в розмірі, що дорівнює 40 відсотків від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року, після ухвалення рішення суду.
Встановити Управлінню соціального захисту населення Камінь-Каширської районної державної адміністрації строк для надання Волинському окружному адміністративному суду відповіді щодо вжитих заходів за цією ухвалою - тридцять днів з дня набрання окремою ухвалою законної сили.
Копію ухвали направити стягувачу ОСОБА_1 , а боржнику Управлінню соціального захисту населення Камінь-Каширської районної державної адміністрації - для виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку у спосіб подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Ж.В. Каленюк